Ухвала суду № 62033006, 13.10.2016, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 524/7150/15-ц Номер провадження 22-ц/786/2049/16Головуючий у 1-й інстанції Кривич Ж. О. Доповідач ап. інст. ОСОБА_1

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2016 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Полтавської області у складі:

головуючого-судді Пилипчук Л.І.,

суддів Кривчун Т.О., Чумак О.В.,

секретар Філоненко О.В.,

за участю представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві справу за апеляційними скаргами ОСОБА_2 та Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк»

на рішення Автозаводського районного суду м.Кременчука Полтавської області від 01 червня 2016 року

по справі за позовом Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» (далі ПАТ ПАТ «ОТП Банк») до ОСОБА_2, ОСОБА_4 про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и л а:

У серпні 2016 року ПАТ «ОТП Банк» звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 і ОСОБА_4 про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором від 27.05.2008 року в розмірі 26291,77 доларів США, що згідно з курсом НБУ на 17.08.2015 року складає 571845,99 грн.

Рішенням Автозаводського районного суду м.Кременчука від 01 червня 2016 року позовні вимоги ПАТ «ОТП Банк» до ОСОБА_2 та ОСОБА_4 про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ «ОТП Банк» заборгованість по кредитному договору ML-D05/021/2008 від 27 травня 2008 року в сумі 26291,77 доларів США, що за курсом НБУ станом на 17 серпня 2015 року становить 571845,99грн.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ «ОТП Банк» судові витрати в сумі 33654,00 грн.

У задоволенні позовних вимог ПАТ «ОТП Банк» до ОСОБА_4 відмовлено.

Відповідач ОСОБА_2 та позивач ПАТ «ОТП Банк» оскаржили вказане рішення в апеляційному порядку.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просив рішення в частині стягнення з нього кредитної заборгованості скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в позові в цій частині.

Оскільки банк знищив первинні бухгалтерські документи щодо видачі йому кредиту, тоді як меморіальні документи за довгостроковими кредитами підлягають зберіганню протягом 5 років після погашення кредиту, що передбачено Додатком до Переліку документів, що утворюються в діяльності Національного банку України та банків України, тому вважає недоведеним факт видачі йому зазначеної суми кредиту.

Заперечує відповідність вказаної у розрахунку заборгованості величини плаваючої процентної ставки FIDR у розмірі 8%. Вважає, що позивач не надав належних та допустимих доказів розміру плаваючої відсоткової ставки FIDR за кредитним договором та розміру заборгованості за процентами.

ПАТ «ОТП Банк» у своїй апеляційній скарзі посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального права, просить змінити рішення суду, стягнувши заявлену суму заборгованості солідарно з ОСОБА_2 та його поручителя ОСОБА_4

Вважає, що банк не пропустив строк предявлення вимоги до поручителя, оскільки досудова вимога про погашення боргу ОСОБА_4. направлена 18.05.2015р., а в суд банк звернувся 27.08.2015р., тобто в межах шестимісячного строку, встановленого ст.559 ЦК України.

Зазначає про помилковість висновку районного суду щодо направлення 25.09.2014 року банком боржнику повідомлення про дострокове повернення всієї суми кредиту й повязаних із ним платежів, змінивши таким чином строк виконання основного зобовязання, оскільки згідно матеріалів кредитної справи така вимога у 2014 році не направлялася, а була направлена у 2015 році, коли позичальник остаточно припинив здійснювати платежі по кредиту.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника відповідача, вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів приходить до висновку про їх відхилення з наступних підстав.

Встановлено, що 27 травня 2008 року між ЗАТ «ОТП Банк» та позичальником ОСОБА_2 укладено кредитний договір № ML-D05/021/2008, відповідно до умов якого банк надав позичальнику кредит в сумі 26000,00 доларів США на споживчі цілі з плаваючою процентною ставкою: фіксований відсоток 5,99% річних + FIDR, дата остаточного повернення кредиту 26 травня 2023 року./а.с.47 т.1/

У подальшому сторони кредитного договору уклали додаткові договори: №1 від 24.02.2009р., №2 від 25.03.2010р., №3 від 21.04.2011р. /а.с.112, 118-119, 142-143 т.1/.

Кредитні зобовязання ОСОБА_2 забезпечено порукою ОСОБА_4 відповідно до договору поруки №SR-D05/021/2008 від 27 травня 2008 року. /а.с.9 т.1/

У звязку з неналежним виконанням ОСОБА_2 кредитних зобовязань банк 25 вересня 2014 року направив останньому вимогу про дострокове виконання зобовязань за кредитним договором у повному обсязі, вказавши, що вимога втрачає чинність за умови погашення простроченої заборгованості та штрафних санкцій протягом тридцяти календарних днів з дати відправлення./а.с.51 т.1/

У зазначений строк ОСОБА_2 прострочену заборгованість не погасив.

Частково задовольняючи позов та стягуючи заборгованість по кредитному договору з позичальника, і відмовляючи у солідарному її стягненні з поручителя, місцевий суд виходив з того, що у звязку з порушенням боржником виконання зобовязання за кредитним договором банк відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України та умов кредитного договору використав право достроково вимагати стягнення з позичальника та поручителя заборгованості за кредитним договором, надіславши 25.09.2014 року повідомлення про дострокове повернення всієї суми кредиту й повязаних із ним платежів, змінивши таким чином строк основного зобовязання до 25 жовтня 2014 року. Оскільки позов предявлено 27.08.2015 року, тому передбачений ч.4 ст.559 ЦК України шестимісячний строк предявлення вимоги до поручителя сплив.

Колегія суддів погоджується з такими висновками районного суду.Доводи апеляційних скарг правильність висновків суду першої інстанції не спростовують, зводяться до незгоди з рішенням та переоцінки доказів.

Посилання відповідача ОСОБА_2 на недоведеність видачі йому кредиту в зазначеному в договорі розмірі за відсутності меморіального ордеру - неспроможні, оскільки наступні після укладення договору його конклюдентні дії виконання умов договору протягом кількох років, укладення додаткових договорів зі зміною графіку погашення кредиту підтверджують чинність кредитного договору та зобовязань позичальника щодо повернення кредитних коштів та відсотки за їх користування.

Не заслуговують на увагу заперечення відповідачем правильності розрахунку заборгованості по процентам.

Відповідно до ч.ч.1,2,3,4 ст.1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх оплати за кредитним договором визначаються в договорі.

Пунктом 3 кредитного договору передбачено, що для розрахунку процентів за користування кредитом буде використовуватися плаваюча процентна ставка ( фіксований відсоток 5,99% + FIDR). Порядок нарахування процентів за користування кредитом визначений у п.1.4. договору.

Наданий банком розрахунок заборгованості за кредитом із процентами відповідає умовам кредитного договору та не спростований відповідачем, тому заперечення останнього щодо вказаного розрахунку є безпідставними.

Колегія суддів також визнає безпідставними доводи апеляційної скарги банку щодо дотримання ним строку предявлення вимоги до поручителя ОСОБА_5

Згідно зі ст.554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Частиною 4 ст. 559 ЦК України, порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

Пунктом 4.1. договору поруки передбачено, що порука діє з дати підписання договору і діє до повного виконання боржником зобовязань за кредитним договором. Отже, договором поруки не визначено строк, після закінчення якого порука припиняється.

У зв'язку з порушенням боржником виконання зобов'язання за кредитним договором банк відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України та умов кредитного договору використав право достроково вимагати стягнення з позичальника та поручителя заборгованості за кредитним договором, надіславши 25.09.2014 року повідомлення про дострокове повернення всієї суми кредиту й пов'язаних із ним платежів, змінивши таким чином строк виконання основного зобов'язання. /а.с.51 т.1/

У разі, якщо кредитор змінює на підставі частини другої статті 1050 ЦК України строк виконання основного зобов'язання, то передбачений частиною четвертою статті 559 цього Кодексу шестимісячний строк обчислюється від цієї дати ( правові висновки, висловлені Верховним Судом України 09.09.2015року у справі №6-933 цс15, 02.09.2015 року у справі №6-1077, 11.11.2015року у справі №6-205цс15).

Місцевий суд дійшов обгрунтованого висновку про те, що,пред'явивши вимогу про дострокове повернення кредиту та сплати відсотків за користування ним, ПАТ «ОТП Банк» змінив строк виконання основного зобов'язання на 25 жовтня 2015 року ( впродовж тридцяти календарних днів з дати відправлення банком цієї вимоги), а тому на час пред'явлення позову передбачений ч.4 ст.559 ЦК України строк пред'явлення вимоги до поручителя сплив, що стало підставою для відмови у позові до поручителя.

Заперечення банком факту направлення такої вимоги до 18.06.2015 року спростовується досудовою вимогою від 25.09.2014 року, наданою до матеріалів справи саме відповідачем ОСОБА_2 /а.с.50, 51 т.1/

Отже, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції постановлено на підставі повно зясованих обставинах справи, правильно застосованих нормах матеріального і процесуального права, а тому апеляційні скарги відхиляє, а рішення залишає без змін.

Керуючись ст.ст.303, 304, 307, 308, 314, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Апеляційні скарги ОСОБА_2 та Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» - відхилити.

Рішення Автозаводського районного суду м.Кременчука Полтавської області від 01 червня 2016 року залишити без змін.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь держави судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 4019,40 грн.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржено протягом 20 днів шляхом подання касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий суддя Л.І.Пилипчук

Судді /ПІДПИСИ/ ОСОБА_6

ОСОБА_7

З ОРИГІНАЛОМ ЗГІДНО:

Суддя апеляційного суду

Полтавської області ОСОБА_1