АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 553/4019/15-ц Номер провадження 22-ц/786/2052/16Головуючий у 1-й інстанції Чистик І. О. Доповідач ап. інст. ОСОБА_1
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 жовтня 2016 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:
Головуючого судді: Омельченко Л.М.
Суддів: Дорош А.І., Карпушина Г.Л.
При секретарі: Ачкасовій О.Н.
З участю позивача ОСОБА_2
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Лізингова компанія "ВАШ АВТО" в особі представника ОСОБА_3
на рішення Ленінського районного суду м. Полтави від 25 травня 2016 року
у справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лізингова компанія "ВАШ АВТО" про визнання недійсним договору фінансового лізингу.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача апеляційного суду ОСОБА_1
В С Т А Н О В И Л А :
У листопаді 2015 року ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лізингова компанія "ВАШ АВТО" про захист прав споживача, стягнення безпідставно здобутого майна - грошових коштів в сумі 30980 гривень 00 коп., трьох відсотків річних за час користування безпідставно збереженими грошовими коштами у розмірі 106 гривень 94 коп., моральної шкоди в розмірі 5000 гривень, суми одержаних доходів чи доходів, які могли бути отримані відповідачем за час користування грошовими коштами в розмірі 5000 гривень 00 коп. (а.с. 2-6).
22 квітня 2016 року позивачем подана до суду заява про зміну підстав позову, відповідно до якої він просив суд визнати договір фінансового лізингу недійсним та стягнути з відповідача сплачені кошти у розмірі 30980 грн. та судові витрати.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Полтави від 25.04.2016 року позовні вимоги ОСОБА_2 про стягнення безпідставно здобутого майна, трьох відсотків річних за час користування безпідставно збереженими грошовими коштами, моральної шкоди, суми одержаних доходів чи доходів, які могли бути отримані відповідачем за час користування грошовими коштами, залишено без розгляду.
Рішенням Ленінського районного суду м. Полтави від 25 травня 2016 року позов ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лізингова компанія "ВАШ АВТО" про визнання недійсним договору фінансового лізингу задоволено.
Визнано недійсним договір фінансового лізингу № 000782 від 22.09.2015 року, укладений між ОСОБА_2 та Товариством з обмеженою відповідальністю "Лізингова компанія "ВАШ АВТО".
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лізингова компанія "ВАШ АВТО" (01601 м. Київ, вул. Шовковична, 42-44) на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, грошові кошти в сумі 30980 (тридцять тисяч дев'ятсот вісімдесят) гривень 00 коп.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лізингова компанія "ВАШ АВТО" (01601 м. Київ, вул. Шовковична, 42-44) на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, 487 (чотириста вісімдесят сім) гривень 20 коп. судового збору.
В апеляційному порядку рішення місцевого суду оскаржило Товариство з обмеженою відповідальністю "Лізингова компанія "ВАШ АВТО" в особі представника ОСОБА_3, який в апеляційній скарзі просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального і процесуального права.
При цьому апелянтом зазначено, що судом першої інстанції не було враховано, що позивачем були підписані умови договору лізингу без будь якого примусу. Спірний договір містив детальну інформацію про адміністративний платіж, про авансовий платіж, а тому ОСОБА_2, підписуючи умови даного договору, був обізнаний про його істотні умови.
У запереченні на апеляційну скаргу ОСОБА_2 просить рішення місцевого суду залишити без змін, посилаючись на його законність та обґрунтованість.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді доповідача, пояснення позивача, який з'явився в засідання апеляційного суду, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, приходить до висновку, що скарга підлягає відхиленню.
Відповідно п.1 ч.1 ст.307 ЦПК України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.
Згідно ч. 1 ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Так, задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2, суд першої інстанції виходив з того, що оспорюваний договір фінансового лізингу №000782 по своїй природі є несправедливий, порушує принцип добросовісності, умови якого призводять до істотного дисбалансу договірних прав та обов'язків сторін та завдають шкоди споживачеві. Крім того, при укладенні договору сторонами не було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов.
Колегія суддів вважає, що місцевий суд повно і всебічно дослідив та оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
Так, судом першої інстанції вірно встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що 22 вересня 2015 року між позивачем і відповідачем було підписано договір № 000782 фінансового лізингу, предметом якого є транспортний засіб Hyundai Accent, а також додатки до договору № 1 та 2 (а.с. 9-16).
Згідно вище вказаного договору фінансового лізингу № 000782 ОСОБА_2 вніс на рахунок ТОВ "Лізингова компанія "ВАШ АВТО" платіж у розмірі 30980 гривень 00 коп. (а.с. 18).
Крім того, судом установлено, що відповідно до п. 9.6 та 9 зазначеного вище договору позивачем ОСОБА_2 подана відповідачу ТОВ "Лізингова компанія "ВАШ АВТО" заяву з проханням про надання йому згідно договору транспортного засобу Кіа Sportage (а.с. 17).
Відповідно до п. 9.6. договору фінансового лізингу, Лізингоодержувач має право звернутись до Лізингодавця з письмовою заявою про надання йому будь-якої іншої марки та/або моделі та/або модифікації транспортного засобу, що відрізняється від марки та/або моделі та/або модифікації, яка зазначені у договорі та специфікації. В разі задоволення заяви Лізингоодержувача щодо заміни предмета лізингу Сторони обов'язково підписують Специфікацію на новообраний транспортний засіб. Остаточна вартість новообраного предмета лізингу та подальші лізингові та інші обов'язкові платежі будуть визначені у додатку № 3 до даного Договору, який є його невід'ємною частиною та який сторони зобов'язані підписати до моменту передачі транспортного засобу (а.с.12).
Пунктом 10.1. Договору № 000782 фінансового лізингу передбачено, що Лізинговий платіж - це платіж, що сплачується кожного місяця Лізингоодержувачем на користь Лізингодавця, відповідно до Графіку покриття витрат та виплати лізингових платежів (Додаток №3 до Договору). Кожний лізинговий платіж включає : відсотки (проценти) за користування Обсягом фінансування в розмірі 21 % річних на залишок частини від обсягу фінансування (винагорода лізингодавця за отримане у лізинг майно); частина від Обсягу фінансування (сума, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу); комісія за супроводження Договору в розмірі 7 відсотків.
Пунктом 10.3. зазначеного вище договору фінансового лізингу визначено, що на момент укладання даного договору попередній розмір щомісячного лізингового платежу, у залишення вартості предмета лізингу на рівні, який було визначено на момент підписання даного договору, становить 207 доларів 89 центів, згідно з обмінним курсом долара США до української гривні, на фактичну дату укладання даного Договору, що, відповідно, становить 4823 грн. 05 коп. у гривневому еквіваленті на дату укладання цього договору. У випадку залишення вартості предмета лізингу на рівні, який було визначено на момент підписання даного договору, та до передачі предмета лізингу Лізингоодержувачу сторони зобов'язані підписати Додаток №3 до даного договору.
Пунктом 17.2. Договору № 000782 фінансового лізингу передбачено, що підписання цього Договору та Додатків до нього є свідченням факту ознайомлення, розуміння Сторонами та згоди Сторін з усіма визначеними умовами та змістом Договору і Додатків до нього.
Місцевим судом правильно з»ясовано, що при підписанні укладеного вище договору фінансового лізингу сторонами не був узгоджений і не підписаний Додаток №3 «Графік покриття витрат та виплати лізингових платежів», який є істотною умовою цього договору. Також сторони не досягли згоди щодо предмета лізингу марки/ моделі транспортного засобу, оскільки згідно заяви позивача предметом лізингу є транспортний засіб Кіа Sportage, а за договором - транспортний засіб Hyundai Accent.
У зв»язку з цим, місцевий суд дійшов вірного висновку, що при укладенні оспорюваного договору фінансового лізингу не було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов.
Відповідно до частин першої, другої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Відносини, що виникають у зв'язку з договором фінансового лізингу, регулюються положеннями ЦК України про лізинг, найм (оренду), купівлю-продаж, Законом України "Про фінансовий лізинг".
Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Окрім того, ст.18 ЗУ "Про захист прав споживачів" містить самостійні підстави визнання угоди (чи її умов) недійсною.
Так, визначення поняття "несправедливі умови договору" закріплено в частині другій статті 18 цього Закону - умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживачу.
Аналізуючи норму статті 18 Закону України "Про захист прав споживачів", можна дійти висновку, що для кваліфікації умов договору несправедливими необхідна наявність одночасно таких ознак: по-перше, умови договору порушують принцип добросовісності (пункт 6 частини першої статті 3, частина третя статті 509 ЦК України); по-друге, умови договору призводять до істотного дисбалансу договірних прав та обов'язків сторін; по-третє, умови договору завдають шкоди споживачеві.
Несправедливими є, зокрема, умови договору про: виключення або обмеження прав споживача стосовно продавця (виконавця, виробника) або третьої особи у разі повного або часткового невиконання чи неналежного виконання продавцем (виконавцем, виробником) договірних зобов'язань, включаючи умови про взаємозалік, зобов'язання споживача з оплати та його вимог у разі порушення договору з боку продавця (виконавця, виробника); встановлення жорстких обов'язків споживача, тоді як надання послуги обумовлене лише власним розсудом виконавця; (пункти 2,3 частини третьої статті 18 Закону "Про захист прав споживачів); надання можливості продавцю (виконавцю, виробнику) не повертати кошти на оплату, здійснену споживачем, у разі відмови споживача укласти або виконати договір, без встановлення права споживача на одержання відповідної компенсації від продавця (виконавця, виробника) у зв'язку з розірванням або невиконанням ним договору (пункт 4 частини третьої статті 18 Закону).
Судом першої інстанції встановлено, що положення спірного договору, зокрема пункти 1.8., 5.5. Договору встановлюють жорсткі обов'язки споживача, тоді як надання послуги обумовлене лише власним розсудом виконавця (п.3 ч.3 ст. 18 Закону України "Про захист прав споживачів"); п.п. 10.15 Договору надає можливість продавцю (виконавцю, виробнику) не повертати кошти на оплату, здійснену споживачем, у разі відмови споживача укласти або виконати договір, без встановлення права споживача на одержання відповідної компенсації від продавця (виконавця, виробника) у зв'язку з розірванням або невиконанням ним договору (п.4 ч.3 ст. 18 Закону України "Про захист прав споживачів"); п.п. 3.2.6., 12.7. Договору надають продавцю (виконавцю, виробнику) право розірвати договір із споживачем на власний розсуд, при цьому споживачеві таке право не надається (п.6 ч.3 ст. 18 Закону України "Про захист прав споживачів"); п.п. 9.4., 10.5., 10.13. Договору надають продавцю (виконавцю, виробнику) можливість збільшувати ціну без надання споживачеві права розірвати договір у разі збільшення ціни порівняно з тією, що була погоджена на момент укладення договору (п.13 ч.3 ст. 18 Закону України "Про захист прав споживачів").
Більше того, відповідно до ч. 2 ст. 806 ЦК України до договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. До відносин, пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.
Виходячи з аналізу норм чинного законодавства, за своєю правовою природою договір лізингу є змішаним договором та містить елементи договору оренди (найму) та договору купівлі-продажу транспортного засобу, що випливає зі змісту договору відповідно до ст. 628 ЦК України.
Згідно зі ст. 799 ЦК України договір найму транспортного засобу укладається у письмовій формі; договір найму транспортного засобу за участю фізичної особи підлягає нотаріальному посвідченню.
Відповідно до ч. 1 ст. 220 ЦК України, у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 16 грудня 2015 року у справі № 6-2766цс15 та у справі № 6-65цс16 від 11 травня 2016 року.
Як убачається з матеріалів справи, договір фінансового лізингу від 22 вересня 2015 року, укладений між сторонами у справі, нотаріально посвідчено не було.
У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочинну (ч. 1 ст. 216 ЦК України).
Встановивши зазначені вище обставини та давши належну оцінку доводам сторін, місцевий суд дійшов вірного висновку про обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_2
Рішення суду є законним, обґрунтованим, постановленим з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв»язку з чим колегія суддів не знаходить підстав для його скасування.
Доводи апеляційної скарги про те, що наявність у договорі частини несправедливих умов договору лізингу не може вплинути на недійсність договору в цілому, не заслуговують на увагу, оскільки, крім несправедливих умов договору фінансового лізингу, укладеного між сторонами, цей договір не містить всіх істотних умов, зокрема щодо предмета позову, а також не підписано Додаток №3 до цього договору»Графік покриття витрат та виплати фінансових платежів», який теж є істотною умовою цієї угоди. Відповідно до ч.2 ст.6 Закону України «Про фінансовий лізинг», істотними умовами договору лізингу є: предмет лізингу; строк, на який лізингоодержувачу надається право користування предметом лізингу (строк лізингу); розмір лізингових платежів; інші умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Посилання у скарзі на те, що укладений сторонами договір фінансового лізингу не підлягає обов»язковому нотаріальному посвідченню теж не може бути прийнято до уваги, оскільки таке твердження суперечить ч.2 ст.799 ЦК України та зазначеній вище правовій позиції Верховного Суду України, яка є обов»язковою для всіх судів України.
Інші доводи апеляційної скарги також не є суттєвими і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
За таких обставин, апеляційну скаргу слід відхилити, а рішення місцевого суду залишити без змін.
Керуючись ст. ст. 303, 307 ч.1 п.1, 308, 314, 315,317 ЦПК України, колегія суддів
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу ТОВ " Лізингова компанія" ВАШ АВТО" відхилити.
Рішення Ленінського районного суду м. Полтави від 25 травня 2016 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.
Головуючий суддя (підпис)
Судді: (підписи)
Копія вірно:
Судове рішення № 62032782, Апеляційний суд Полтавської області було прийнято 11.10.2016. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 553/4019/15-ц. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: