Ухвала суду № 62032084, 12.10.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

12 жовтня 2016 р.м.ОдесаСправа № 814/2317/15

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Середа О. Ф. Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Коваля М.П.,

суддів Домусчі С.Д.,

ОСОБА_1,

за участю: секретар судового засідання Курманова І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті ОСОБА_1 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Теодора» про ухвалення додаткового рішення у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Теодора» до Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення, стягнення грошових коштів,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Теодора» звернулось до суду із позовом до Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області, в якому, з урахувань уточнень позовних вимог, просило суд: визнати неправомірним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області від 07.07.2015 року № НОМЕР_1; у звязку з вчиненням неправомірних дій посадовими особами Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області стосовно позивача стягнути з Державного бюджету України суму у розмірі 170 гривень на користь бюджету Центрального району за реквізитами: рахунок одержувача 31117029700006 Державний бюджет Центрального району, ЗКПО 37992781, в установі банку УДК у Миколаївській області, МФО 826013, призначення платежу - *;130; сплата грошових зобовязань за актом перевірки від 17.06.2015 року за № 278/14-03-15-02-81/39452247.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2015 року вказаний позов задоволено.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 06 липня 2016 року постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2015 року було скасовано та прийнято нову постанову, якою адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Теодора» задоволено частково, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення рішення Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області від 07.07.2015 року № НОМЕР_1, в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Теодора» звернулось до Одеського апеляційного адміністративного суду із заявою про ухвалення додаткового рішення у даній справі, посилаючись на те, що при прийнятті наведеної постанови судом апеляційної інстанції не було вирішення питання щодо компенсації понесених позивачем судових витрат.

Колегія суддів, розглянувши матеріали справи, доводи заяви про ухвалення додаткового рішення, приходить до висновку, що відсутні підстави для ухвалення додаткового рішення у даній справі, а тому у задоволенні поданої заяви слід відмовити, з огляду на викладене.

Згідно частини 1 статті 168 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою особи, яка брала участь у справі, чи з власної ініціативи прийняти додаткову постанову чи постановити додаткову ухвалу у випадках, зокрема, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Правила розподілу судових витрат визначають положення ст. 94 КАС України.

Так, згідно ч. 3 вказаної статті якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

В даному випадку постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 06 липня 2016 року було частково задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Теодора», визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення рішення Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області від 07.07.2015 року № НОМЕР_1, в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

За таких обставин, в даному випадку при вирішенні питання розподілу судових витрат підлягають застосуванню положення ч. 3 ст. 94 КАС України, а позивачу може бути компенсовані судові витрати відповідно до тієї частини вимог, що задоволені судом.

За правилами пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» (чинного та в редакції на момент подання заявленого позову) ставка судового збору за подання до адміністративного суду позову майнового характеру складала 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати.

Станом на момент подання даного позову згідно статті 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» установлено на 2015 рік мінімальну заробітну плату: у місячному розмірі: з 1 січня - 1218 гривень.

Отже, при поданні даної позовної заяви позивачем повинен був бути сплачений судовий збір у розмірі 1827 грн.

З матеріалів справи вбачається, що при зверненні до суду з даним позовом позивачем було проведено лише часткову сплату судового збору від належної суми, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

З огляду на викладене, при прийнятті постанови у даній справі, судом апеляційної інстанції були враховані наведені положення ст. 94 КАС України та оскільки судом апеляційної інстанції частково задоволені заявлені вимоги позивача, а позивачем при зверненні з даним позовом було проведено лише частково сплату судового збору за його подачу, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача сплаченого ним судового збору, тим самим фактично розподіливши судові витрати позивача відповідно до тієї частини вимог позивача, що задоволені судом.

Також, при ухваленні рішення у даній справі в частині розподілу судових витрат позивача на правову допомогу, судом апеляційної інстанції враховані наступні положення.

Частина 1 статті 90 КАС України встановлює, що правовою допомогою в адміністративному процесі визнається допомога правового характеру лише адвоката або у визначених законом випадках іншого фахівця у галузі права, які її надають на підставі договору.

Граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом (ч. 3 ст. 90 КАС України).

Згідно ст. 1 Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах» від 20.12.2011 року № 4191-VI розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, а в адміністративних справах - суб'єктом владних повноважень, не може перевищувати 40 відсотків встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.

Проте, під час розгляду справи позивачем не було надано розрахунку витрат та вартості послуг за договором про надання правової допомоги.

Також, під час розгляду справи не було надано акту передачі результатів наданих послуг.

Крім того, слід зазначити, що видатковий касовий ордер, який позивач надав в підтвердження понесених витрат на правову допомогу, містить лише інформацію щодо авансового платежу, тобто не містить повної інформації про понесені витрати позивача на правову допомогу.

З огляду на викладене, при постановленні рішення у даній справі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для компенсації позивачу витрат на правову допомогу.

В свою чергу, заявлене в судовому засіданні під час розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення клопотання заявника про залучення до матеріалів справи додаткових доказів на підтвердження понесених витрат на правову допомогу, які, як зазначив апелянт складені після набрання законної сили рішення у даній справі, було відхилено, а подані матеріали повернуті заявнику, оскільки додаткове рішення може бути прийняте на підставі лише тих доказів, які були досліджені під час судового розгляду. Колегія суддів зазначає, що судове засідання із розгляду питання про прийняття додаткового рішення не є складовою частиною судового розгляду і не може використовуватись для заслуховування нових доказів.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що підстави для задоволення заявленої заяви про ухвалення додаткового рішення відсутні, оскільки при постановлення рішення у даній справі судом апеляційної інстанції вирішено питання про розподіл судових витрат за правилами ст.ст. 90, 94 КАС України.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 94, 160, 167, 168, 196, 205, 254 КАС України, суд,

У Х В А Л И В:

В задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Теодора» про ухвалення додаткового рішення у справі за адміністративним Товариства з обмеженою відповідальністю «Теодора» до Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення, стягнення грошових коштів відмовити.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20 днів після набрання законної сили безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: М.П. Коваль

Суддя: С.Д. Домусчі

Суддя: О.О. Кравець