Постанова № 62032051, 12.10.2016, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" жовтня 2016 р. Справа № 914/1109/16

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

Головуючого суддіДубник О.П.

суддівМатущака О.І.

ОСОБА_1

при секретаріОлійник Н.Б.

розглянув апеляційну скаргу Департаменту міського господарства Дрогобицької міської ради № 592 від 22.08.2016 р. (вх. №01-05/4171/16 від 25.08.2016 року)

на рішення Господарського суду Львівської області від 07.07.2016р.

у справі № 914/1109/16 (суддя Кидисюк Р.А.)

за позовом: Публічного акціонерного товариства (далі - ПАТ) "Прикарпат.буд", м. Дрогобич, Львівська область

до відповідача-1: Департаменту міського господарства Дрогобицької міської ради, м. Дрогобич, Львівська область

до відповідача-2: Дрогобицької міської ради, м. Дрогобич, Львівська область

про відшкодування 1 880 396,00 грн. збитків у подвійному розмірі, спричинені обманом,

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_2 представник (довіреність в матеріалах справи);

від відповідача-1: ОСОБА_3, ОСОБА_4 представники (довіреності в матеріалах справи);

від відповідача-2: ОСОБА_5 представник (довіреність в матеріалах справи).

Судом розяснено права та обовязки, передбачені ст.ст. 20, 22, 28 Господарського процесуального кодексу України (надалі ГПК України).

Відводів суддям в порядку ст.20 ГПК України не заявлялось. Заяв про технічну фіксацію судового процесу від сторін не надходило, у звязку з чим хід судового засідання фіксується у протоколі.

Ухвалами Львівського апеляційного господарського суду від 29.08.2016р. поновлено строк на подання апеляційної скарги та призначено судовий розгляд справи на 20.09.2016р.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 20.09.2016р. відкладено розгляд справи на 12.10.2016р.

Від позивача надійшло клопотання б/н від 19.09.2016р. (вх. № 01-05/4500/16 від 19.09.2016р.) про призначення у справі 914/1109/16 судової будівельно-технічної експертизи. У судовому засіданні представник позивача підтримав подане клопотання та надав додаткове нормативне обґрунтування (щодо клопотання про призначення судової експертизи) б/н від 12.10.2016р. (вх. № 01-04/7402/16 від 12.10.2016р.).

Представники відповідачів у судовому засіданні заперечили щодо поданого клопотання. Представником відповідача-2 подано заперечення на клопотання про призначення експертизи б/н від 12.10.2016р. (вх. № 01-04/7404/16 від 12.10.2016р.).

Заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду, прийшла до висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання позивача про призначення у даній справі судової експертизи, враховуючи наступне:

Частиною 1 статті 41 ГПК України передбачено, що для роз'яснення питань, які виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Згідно п. 2 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 4 від 23.03.2012р. "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Відповідно до ч. 5 ст. 42 ГПК України висновок судового експерта для господарського суду не є обов'язковим і оцінюється господарським судом за правилами, встановленими статтею 43 цього Кодексу.

Згідно з ч.1 та 2 ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Отже, висновок експерта є одним із доказів, який не має для суду заздалегідь встановленої сили та оцінюється господарським судом в сукупності з іншими доказами.

У поданому клопотанні про призначення у справі 914/1109/16 судової будівельно-технічної експертизи позивач зазначає, що вважає рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог щодо перерахунку вартості виконаних у 2008 році робіт з урахуванням ринкових цін, таким, що підлягає скасуванню та прийняттю в цій частині нового рішення, і просить на вирішення експерта поставити питання щодо проведення перерахунку вартості та встановлення загальної вартості фактично виконаних робіт з реконструкції дороги по вул. Трускавецька у м. Дрогобич згідно акту приймання виконаних робіт за листопад 2008 року ( форма КБ-2 на обєкті «реконструкція дороги вул. Трускавецької у м. Дрогобич») в ринкових цінах станом на липень 2016 року. Однак, позивачем не було подано апеляційної скарги на рішення Господарського суду Львівської області від 07.07.2016р., посилаючись при цьому на право суду апеляційної інстанції переглядати законність рішення у повному обсязі.

Також, з матеріалів справи вбачається, що позивач не подавав і не заявляв суду першої інстанції клопотань про призначення судової експертизи з перерахунку вартості виконаних у 2008 році робіт з урахуванням ринкових цін станом на липень 2016 року, що вказано також у рішенні суду першої інстанції.

Відхилення зазначеного клопотання перед початком судового розгляду справи не позбавляє права позивача заявляти аналогічне клопотання і вході розгляду спору по суті, а також і суд не позбавлений можливості за наявних підстав згідно викладених вище норм процесуального закону за своєю ініціативою призначити у справі необхідну судову експертизу.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 07.07.2016р. у справі №914/1109/16 (суддя Кидисюк Р.А.) позов задоволено частково. Стягнуто з Департаменту міського господарства Дрогобицької міської ради на користь ПАТ Прикарпат.буд 864 924,00 грн. збитків у подвійному розмірі, спричинені обманом та 12 973,86 грн. судового збору. У стягненні решти суми у розмірі 1 015 472,00 грн. збитків відмовлено.

При прийнятті рішення місцевий господарський суд керувався вимогами ст. ст. 6, 22, 92, 98, 230, 627, 877, Цивільного кодексу України (надалі ЦК України), ст. 174, 175 Господарського кодексу України (надалі ГК України) та прийшов до висновку про доведеність свідомого введення другої сторони (позивача) в оману (не маючи на це достатньої правової підстави підтверджено рішеннями судів), вчиняючи дії, які породжують правові наслідки, а тому за актом виконаних робіт підрядник (позивач) має законні сподівання на отримання коштів у розмірі 432 462 грн., які є збитками, що поніс позивач внаслідок протиправної поведінки другої сторони.

Не погодившись із рішенням місцевого господарського суду в частині задоволених вимог, Департамент міського господарства Дрогобицької міської ради оскаржив таке в апеляційному порядку.

Апелянт зазначає, що заперечує факт виконання додаткових робіт ПАТ Прикарпатб.буд на суму 432 462 грн. за додатковими договорами № 1 та № 2 від 24.10.2008р. до Договору № 87 від 26.06.2008р., докази чого надано в ході розгляду судових справ №5015/166/12, №914/103/13, №914/1571/13, №914/2707/14. Судом першої інстанції не взято до уваги письмові та усні пояснення про відсутність підпису ОСОБА_3, особи яка здійснювала технічний нагляд у 2008 році, що було досліджено під час розгляду справи №914/2707/14. Також відсутній підпис ОСОБА_3 і на акті виконаних робіт від 25.11.2008р., що підтверджується висновком судової експертизи №442 від 28.04.2015р. Кім того, до акту виконаних підрядних робіт КБ-2в обовязковою є наявність довідки КБ-3, яка не була подана суду під час розгляду справи №914/2707/14. Стверджує, що згідно висновку судового експерта №442 від 28.04.2015р. встановити факт виконання робіт згідно акту приймання виконаних підрядних робіт за листопад 2008 року від 25.11.2008року станом на 25.11.2008 р. технічно не можливо. Посилається на те, що рішенням Господарського суду Львівської області від 19.06.2013р. у справі №914/1571/13 додаткові договори №1 та №2 від 24.10.2008р. до договору №87 від 26.06.2008р. визнані недійсними з підстав невідповідності тендерному законодавству. Просить суд скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 07.07.2016р. у справі №914/1109/16 в частині задоволених вимог та прийняти нове рішення про відмову в позові.

У запереченні на апеляційну скаргу ПАТ "Прикарпат.буд" заперечує доводи скаржника, просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог залишити без змін. Позивач вважає, що на відповідача покладено тягар доказування відсутності в його діях вини у заподіянні шкоди, а ПАТ "Прикарпат.буд" надано суду беззаперечні докази того, що дії відповідача-1 при укладенні додаткових договорів №1 та №2 від 24.10.2008р. до договору №87 від 26.06.2008р. мають всі ознаки обману в розумінні ст. 230 ЦК України. Зазначає, що акт виконаних підрядних робіт за листопад 2008 року КБ-2в підписаний уповноваженими представниками підрядника та замовника і скріплений печатками, а ст. 882 ЦК України не передбачає іншого способу оформлення передачі підрядних робіт. Також позивач просить переглянути судове рішення в частині відмови в задоволенні позову та прийняти нове рішення про задоволення його вимог у повному обсязі.

У відзиві на апеляційну скаргу Дрогобицька міська рада підтримала апеляційну скаргу Департаменту міського господарства Дрогобицької міської ради з аналогічних підстав.

Вивчивши матеріали справи в сукупності з апеляційною скаргою та відзивом і запереченням на неї, заслухавши в судовому засіданні думку присутніх представників сторін, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду прийшла до висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваного рішення суду і залишення позову без розгляду. При цьому апеляційний суд встановив наступні обставини та керувався такими мотивами.

У позовній заяві ПАТ "Прикарпат.буд" зазначено про її підписання: «представник за довіреністю ОСОБА_6»(а.с.7-13, т.1). У переліку додатків до позовної заяви, а саме п. 14 зазначено «довіреність на представлення інтересів ПАТ "Прикарпат.буд"» (а.с. 13, т.1). Додана до позовної заяви довіреність б/н від 07.08.2015р. на право представництво інтересів юридичної особи ОСОБА_6 видана Приватним підприємством «Арома-Львів» підписана директором ОСОБА_7 та скріплена печаткою Приватного підприємства «Арома-Львів» (а.с. 59, т.1).

Отже, вищевказана довіреність не може вважатись належною, оскільки видана іншою юридичною особою, а не позивачем у справі, яким є ПАТ "Прикарпат.буд". Жодних інших довіреностей щодо права на представництво інтересів ПАТ "Прикарпат.буд" ОСОБА_6 матеріали справи не містять. Тобто, до прийняття місцевим господарським судом рішення по суті позивачем не надано суду доказів на підтвердження повноважень ОСОБА_6А на підписання позовної заяви.

Так, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо позовну заяву підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.

У відповідності до ч. 1 ст. 54 ГПК України позовна заява підписується повноважною посадовою особою позивача або його представником.

Згідно абз. 1-3 ст. 28 ГПК України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника. Керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище. Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства, організації (за наявності).

Відповідно до абзаців 2-3 п 3.5 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у застосуванні положень пункту 1 частини першої статті 63, а також пункту 1 частини першої статті 81 ГПК України у випадках, коли позовну заяву підписано особою, яка не має права її підписувати, слід мати на увазі таке. Якщо господарський суд має сумніви стосовно наявності у особи, яка підписала позовну заяву, відповідних повноважень, він у процесі підготовки справи до судового розгляду витребує у позивача докази на підтвердження таких повноважень. У разі їх неподання суд виносить ухвалу про залишення позову без розгляду. Якщо позовну заяву підписано особою на підставі виданої їй довіреності, до заяви має бути додано оригінал або належно завірену копію такої довіреності. У разі коли до позовної заяви, підписаної представником позивача, не додано оригіналу або належно завіреної копії довіреності, але в цій заяві вміщено посилання на номер і дату довіреності, то господарський суд, приймаючи заяву до розгляду, витребує у позивача таку довіреність, а в разі її неподання виносить ухвалу про залишення позову без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 ГПК.

Суд апеляційної інстанції позбавлений можливості витребувати у позивача довіреність, оскільки у позовній заяві не вміщено посилання на номер чи дату довіреності представника, який підписав позовну заяву від імені позивача.

Згідно п.1 ч. 1 ст. 81 ГПК України господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позовну заяву підписано особою, яка не має права підписувати її, або особою, посадове становище якої не вказано.

Відповідно до ч. 2 ст. 99 ГПК України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Крім того, до позовної заяви позивачем додано копії документів, не завірених належним чином (а.с. 19-58, т.1). Також, під час розгляду справи позивачем теж подавались такі копії (а.с. 93-98, 102-146, т.1). Так, на відповідних копіях проставлено тільки відтиск печатки позивача, без наявності відмітки про засвідчення копії документа "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії.

Згідно ст. 36 ГПК України письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.

Відповідно до п.п. 5.26, 5.27 Національного стандарту України "Державна уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів. ДСТУ 4163-2003", затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 07.04.2003 N 555.27 відбитком печатки організації засвідчують на документі підпис відповідальної особи. Перелік документів, на які ставлять відбиток печатки, визначає організація на підставі нормативно-правових актів. Його подають в інструкції з діловодства організації. Відбиток печатки ставлять так, щоб він охоплював останні кілька літер назви посади особи, яка підписала документ. Відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії і проставляють нижче реквізиту 23. Згідно п. 1.1. цей стандарт поширюється на організаційно-розпорядчі документи - постанови, розпорядження, накази, положення, рішення, протоколи, акти, листи тощо, створювані в результаті діяльності: органів державної влади України, органів місцевого самоврядування; підприємств, установ, організацій та їх об'єднань усіх форм власності.

Згідно абз 1-7 п.п. 2.2. п. 2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011року №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії (стаття 36 ГПК). Якщо документи, які мають значення для правильного вирішення спору, і підписи на них виготовлені стороною за допомогою будь-яких технічних засобів, то такі документи повинні прийматись господарським судом як письмові докази, досліджуватись та оцінюватись за загальними правилами ГПК.

Копії, які видаються органами державної влади України, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями та їх об'єднаннями усіх форм власності, повинні бути засвідчені з додержанням вимог пункту 5.27 Національного стандарту України "Державна уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів. ДСТУ 4163-2003", затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 07.04.2003 N 55, а разі якщо інструкціями з діловодства, які діють у відповідних органах, підприємствах, установах і організаціях, установлено додаткові вимоги щодо оформлення копій, - також і цих вимог.

Правила нотаріального засвідчення копій документів встановлюються чинним законодавством.

У разі невідповідності наданих суду копій документів згаданим вимогам вони не вважаються належними і допустимими доказами і не беруться судом до уваги у вирішенні спору.

Подані сторонами копії документів, виготовлені з використанням технічних засобів (фотокопії тощо), засвідчуються підписом особи, яка їх виготовила або яка перевірила їх на відповідність оригіналам, із зазначенням її прізвища, ініціалів та посади (якщо вона є посадовою особою) та з прикладенням печатки (за її наявності).

Якщо подані копії документів, у тому числі виготовлені з використанням технічних засобів, викликають сумніви, господарський суд може витребувати оригінали цих документів, у тому числі для огляду в судовому засіданні з наступним поверненням цих оригіналів особі, яка їх подала. Для перевірки достовірності поданих суду документів може бути призначено судову експертизу.

У випадку коли копії документів не засвідчені належним чином, але господарським судом при дослідженні витребуваних оригіналів документів з'ясовано відповідність копій цим оригіналам, то суд долучає копії до матеріалів справи, зазначивши про таку відповідність в описовій частині рішення або в ухвалі, якою закінчується розгляд справи.

Враховуючи вищенаведене, додані до позовної заяви копії документів, взяті місцевим господарським судом як докази на підтвердження позовних вимог та покладені в основу рішення про часткове задоволення позовних вимог, не можуть бути належними доказами в розумінні ст. 36 ГПК України.

До закінчення розгляду справи місцевим господарським судом належні докази не були долучені позивачем.

Таким чином, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що прийняте у справі рішення ґрунтується на неналежних доказах.

Згідно ч. 1 ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно ст. 103 ГПК України апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право: 1) залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а скаргу без задоволення; 2) скасувати рішення повністю або частково і прийняти нове рішення; 3) скасувати рішення повністю або частково і припинити провадження у справі або залишити позов без розгляду повністю або частково; 4) змінити рішення.

Підставою для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права. Порушення або неправильне застосування норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення (ч.ч. 1,2 ст. 104 ГПК України).

Згідно абз. 1, 2 п. 12 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 року № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України" порушення норм процесуального права, зазначені у пунктах 1 - 7 частини третьої статті 104 ГПК, є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського суду, у тому числі й тоді, коли суд першої інстанції повно з'ясував обставини справи і дав їм правильну юридичну оцінку. У такому випадку апеляційний суд скасовує рішення місцевого господарського суду повністю і згідно з пунктом 2 статті 103 ГПК приймає нове рішення. Якщо порушення норм процесуального права не підпадає під ознаки, зазначені у пунктах 1 - 7 частини третьої статті 104 ГПК, господарський суд оцінює порушення норм процесуального права, виходячи з конкретних обставин справи та приписів частини другої зазначеної статті ГПК.

Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає наявні підстави достатніми для часткового задоволення апеляційної скарги, скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції та залишення позовної заяви без розгляду.

Згідно ч. 4 ст. 81 ГПК України після усунення обставин, що зумовили залишення позову без розгляду, позивач має право знову звернутися з ним до господарського суду в загальному порядку, долучивши про цьому докази, засвідчені відповідно до вищезазначених вимог.

Враховуючи вимоги ст. 49 ГПК України, судові витрати в сумі 31026,53 грн. за розгляд справи в апеляційному порядку слід покласти на позивача і стягнути на користь відповідача-1.

Керуючись ст. ст. 103, 104, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу задоволити частково. Рішення Господарського суду Львівської області від 07.07.2016р. у цій справі скасувати. Позов ПАТ "Прикарпат.буд" до Департаменту міського господарства Дрогобицької міської ради, Дрогобицької міської ради про відшкодування 1 880 396,00 грн. збитків у подвійному розмірі, спричинені обманом залишити без розгляду повністю.

2.Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Прикарпат.буд" (82100, Львівська область, місто Дрогобич, вулиця Данила Галицького, будинок 1; код ЄДРПОУ 01272261) на користь Департаменту міського господарства Дрогобицької міської ради (82100, Львівська область, місто Дрогобич, вулиця Трускавецька, будинок 4; код ЄДРПОУ 05447349) 31026,53 грн. судового збору за розгляд апеляційної скарги.

3.Місцевому господарському суду видати наказ.

4.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно з розділом ХІІ-І ГПК України.

Повний текст постанови підписано 17.10.2016р.

Головуючий суддяДубник О.П.

СуддяМатущак О.І.

СуддяСкрипчук О.С.