Постанова № 62032005, 13.10.2016, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.10.2016 року Справа № 904/4222/16

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Кузнецової І.Л. (доповідач),

суддів - Сизько І.А., Широбокової Л.П.,

секретар судового засідання: Мацекос І.М.,

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1- представник, довіреність № 2 від 12.04.2016 р.,

від відповідача: ОСОБА_2- представник, довіреність № 09-32/345 від 11.07.2016 р.,

розглянувши апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" в особі обласного відділення публічного акціонерного товариства "Промінвестбанк" в м.Дніпропетровську на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 05.07.2016р. у справі №904/4222/16

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Укрспецмеханомонтаж", м.Дніпропетровськ

до публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк", м.Київ в особі обласного відділення публічного акціонерного товариства "Промінвестбанк" в м. Дніпропетровську, м. Дніпропетровськ

про стягнення 80 081грн.27 коп.

ВСТАНОВИВ:

- рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 05.07.2016р. у справі №904/4222/16 (суддя Євстигнеєва Н.М.) позов товариства з обмеженою відповідальністю (далі-ТОВ)"Укрспецмеханомонтаж" задоволено, з публічного акціонерного товариства (далі-ПАТ) "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" в особі обласного відділення публічного акціонерного товариства "Промінвестбанк" в м.Дніпропетровську стягнуто грошові кошти в сумі 80000грн., в решті в позові відмовлено;

- приймаючи рішення, господарський суд виходив з обставин щодо порушення відповідачем умов договору банківського рахунка №420/01-11 від 30.11.2011р. в частині здійснення перерахування за поданими позивачем платіжними дорученнями коштів у встановлений строк, у зв"язку з чим, стягненню з відповідача підлягає сума грошових коштів в розмірі 80000грн., яка обліковується на рахунку позивача №26004619940489 та саме з цього рахунку, а не за рахунок власних коштів банку;

- при відмові в задоволенні решти позову господарський суд зазначав, що розпорядження по списанню грошових коштів в сумі 80081грн.27коп. позивач банку не надавав;

- не погодившись з прийнятим рішенням, ПАТ"Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" подало апеляційну скаргу, в якій з посиланням на неправильне застосування господарським судом норм матеріального і процесуального права просить це рішення скасувати в повному обсязі, провадження у справі припинити у зв"язку з відсутністю предмета спору;

- у поданій скарзі йдеться про те, що ст.1066 Цивільного кодексу України не встановлює обов"язок банку по виплаті клієнту сум за рахунок власних коштів банку та не вказує на виникнення у банку перед клієнтом грошового боргу, між тим, відповідно до рішення господарського суду поновлення прав позивача має здійснюватися шляхом стягнення за рахунок коштів відповідача грошового боргу, про те, що стягнення з банку суми, яка дорівнює сумі невиконаних розрахункових документів не здатне відновити право позивача на отримання послуг за договором банківського рахунку, про те, що позивачем, у зв"язку з цим, обрано неналежний спосіб захисту своїх прав і суд не надав цьому належної правової оцінки, а також про те, що при зверненні з позовом його предмет позивач визначив саме як стягнення з відповідача суми, а також про те, що з урахуванням доводів апеляційної скарги зобов"язання зі сплати грошового боргу у відповідача перед позивачем не виникали внаслідок чого між позивачем та відповідачем не існує правовідносин, які б підлягали захисту шляхом стягнення суми, за таких обставин відсутній предмет спору за позовом по даній справі;

- позивач вважає рішення суду обґрунтованим, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, посилаючись на обов"язок відповідача перерахувати грошові кошти безпосередньо в день надходження поданих платіжних доручень, на порушення банком зобов"язань по такому перерахуванню, передбачених договором, що призводить до фактичного утримання банком грошових коштів, належних позивачу та позбавлення останнього права розпоряджатися своєю власністю, на те, що позивач фактично вимагає зобов"язати відповідача виконати його обов"язки за договором, перерахувавши грошові кошти на його рахунок, а також на те, що надаючи розпорядження банку стосовно виконання зобов"язання перерахування коштів з одного рахунку на інший, за укладеним договором, позивач є кредитором в майновому зобов"язанні.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню в силу наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 30.11.2011р. ПАТ"Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" (банком) та ТОВ"Укрспецмеханомонтаж" (клієнтом) укладено договір банківського рахунку №420/01-11, згідно з яким банк, на підставі заяви клієнта, зобов"язався відкрити поточні рахунки в національній та/або іноземній валюті та здійснювати їх розрахунково-касове обслуговування.

В п.1.3 договору сторонами узгоджено, що дія цього договору рівною мірою поширюється на всі поточні рахунки, відкриті клієнтом у банку.

Згідно з п.1.4 договору типові умови відкриття та обслуговування поточного рахунку, а також права та обов"язки сторін встановлюються загальними умовами надання банківських послуг юридичним особам та фізичним особам-підприємця, затвердженими рішенням правління банку №106/1 від 25.03.2011р..

Відповідно до п.4.1 договору у випадку, якщо клієнт бажає обслуговуватись за допомогою системи дистанційного розрахункового обслуговування з усіма її каналами обслуговування (Комплекс), Клієнт зобовязаний, зайшовши на Інтернет-сторінку банку за адресою https://ibank.pib.ua/ (надалі портал), створити ключі та подати їх до банку у друкованому вигляді

На підставі п.4.2 договору клієнт може здійснювати за допомогою комплексу операції за рахунками на підставі електронних документів, включаючи створення, підписання та пересилання електронних документів, отримувати від банку банківські виписки та іншу інформацію про рух коштів за рахунками, а також отримувати інші послуги, передбачені документацією комплексу.

Відповідно до п.7.1 договір укладається сторонами на невизначений строк та вступає в силу з моменту його підписання сторонами.

На виконання умов договору банк відкрив клієнту поточний рахунок №26004619940489.

Матеріали справи свідчать також і про те, що в лютому 2016 року позивач за допомогою системи "Клієнт-банк "PIB-ONLINE" направив платіжне доручення №21 від 22.02.2016 на суму 50000грн., згідно з яким просив перерахувати грошові кошти на рахунок ПП"Укрспец-стройремонт".

Платіжне доручення отримано банком, однак в установленому порядку не виконано.

11.04.2016р. позивач вдруге направив на адресу банку платіжне доручення на суму 80000грн., яким просив перерахувати грошові кошти на рахунок ТОВ"Укрспецмеханомонтаж". Платіжне доручення прийнято відповідачем, однак повернуто банком у зв"язку з закінченням строку виконання.

Листом від 12.03.2016р. позивач просив відповідача у строк не пізніше 01.04.2016р. здійснити за розпорядженням ТОВ"Укрспецмеханомонтаж" платіж, наданий платіжним дорученням №21 від 22.02.2016р. на суму 50000грн.

21.03.2016р. банк направив на адресу позивача лист вих. №104/27-227 щодо проведення платежів та запропонував Меморандум про співробітництво при здійсненні платежів.

Згідно з випискою банку по рахунку №26004619940489 за період з 04.05.2016 по 23.05.2016р. вхідний залишок складає 80081грн.27коп..

Факт невиконання платіжних доручень позивача відповідачем не спростовується.

Викладені обставини слугували визначальними для звернення ТОВ"Укрспецмеханомонтаж" з позовом до господарського суду про стягнення з ПАТ"Акціонерний комерційний промислово- інвестиційний банк" грошових коштів в сумі 80081грн.27коп..

Задовольняючи позов в частині стягнення з відповідача на користь позивача 80000грн., господарський суд посилався на порушення відповідачем умов договору банківського рахунку в частині виконання платіжних доручень позивача на перерахування коштів у встановлений строк.

Суд апеляційної інстанції не погоджується з вищенаведеними висновками господарського суду, оскільки вважає ці висновки зробленими всупереч положенням ст.43 Господарського процесуального кодексу України та при неправильному застосуванні норм матеріального права.

Відносини між банком та клієнтом (володільцем банківського рахунка) щодо укладення договору банківського рахунка та здійснення операцій за рахунком клієнта врегульовано положеннями глави 72 Цивільного кодексу України.

Згідно з вимогами ч.ч.1, 3 ст.1066 Цивільного кодексу України за договором банківського рахунка банк зобовязується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.

Відповідно до ч.3 ст.1068 названого Кодексу банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.

Ст.1074 Кодексу передбачено, що обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпорядження рахунком за рішенням суду у випадках, встановлених законом.

Відповідно до ст.1089 Кодексу за платіжним дорученням банк зобов'язується за дорученням платника за рахунок грошових коштів, що розміщені на його рахунку у цьому банку, переказати певну грошову суму на рахунок визначеної платником особи (одержувача) у цьому чи в іншому банку у строк, встановлений законом або банківськими правилами, якщо інший строк не передбачений договором або звичаями ділового обороту.

Згідно з ст.1071 Кодексу, яка регулює порядок списання коштів з рахунку клієнта, банк може списати грошові кошти з рахунка клієнта на підставі його розпорядження. Грошові кошти можуть бути списані з рахунка клієнта без його розпорядження на підставі рішення суду, а також у випадках, встановлених законом чи договором між банком і клієнтом.

На правовідносини, пов'язані з невиконанням розрахункових документів з вини банку, поширюється дія ст.1073 Цивільного кодексу, приписи якої містять правові наслідки неналежного виконання банком операцій за рахунком клієнта, а також положення ст.32 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", якою передбачено відповідальність банків за порушення строків виконання доручення клієнта на переказ грошей.

Щодо досліджуваної справи, то обґрунтовуючи позовні вимоги щодо наявності правових підстав для стягнення з банку грошових коштів в сумі 80081грн.27коп. позивач посилається на те, що не виконуючи платіжні доручення банк обмежує його право розпоряджатися його грошовими коштами на власний розсуд, чим порушує норми чинного законодавства та просить суд стягнути вказану суму як заборгованість банку за договором банківського рахунку згідно з ст.526 Цивільного кодексу України та ст.193 Господарського кодексу України.

Між тим, відповідно до ч.ч.1, 3 ст.1075 Цивільного кодексу України договір банківського рахунка розривається за заявою клієнта у будь-який час. Залишок грошових коштів на рахунку видається клієнтові або за його вказівкою чи в порядку, встановленому законом, перерахо-вується на інший рахунок в строки і в порядку, встановлені банківськими правилами.

В п.7.2 договору №420/01-11 від 30.11.2011р. сторонами узгоджено, що цей договір може бути розірвано, у тому числі, за ініціативою однієї з сторін у випадках та порядку, передбачених чинним законодавством.

Отже, клієнт має право достроково в односторонньому порядку розірвати договір банківського рахунку. Підставою для розірвання договору є заява клієнта. Розірвання договору банківського рахунку тягне за собою закриття рахунку. За наявності коштів на рахунку банк здійснює завершальні операції за рахунком ( з виконання платіжних вимог на примусове списання (стягнення) коштів, виплати коштів готівкою, нарахування і виплату відсотків на день закриття рахунку, перерахування залишку коштів на підставі платіжного доручення на інший рахунок підприємства, зазначений у заяві, тощо).

Однак матеріали справи не містять доказів, які б свідчили про закриття рахунку та припинення дії відповідного договору за заявою клієнта банку або про розірвання такого договору у відповідності до положень ст.1075 Цивільного кодексу України.

Надана позивачем копія листа №18 від 12.03.2016р. лише свідчить про звернення останнім до банку з пропозицією не пізніше 01.04.2016р. здійснити за його розпорядженням платіж, наданий ним платіжним дорученням №21 від 22.02.2016р. на суму 50000грн..

Таким чином, при задоволенні позовних вимог та стягненні з банку на користь позивача залишку грошових коштів на банківському рахунку у заявленому розмірі господарський суд залишив поза увагою обставини щодо дії договору про обслуговування банківського рахунку, укладеного сторонами, його розірвання, а також закриття поточного рахунку за бажанням клієнта у встановленому порядку на підставі заяви позивача про закриття рахунку.

З огляду на викладене позовні вимоги про стягнення з банку 80000грн. задоволенню не підлягають.

Тому рішення господарського суду в цій частині слід скасувати.

В іншій частині підстави для скасування рішення господарського суду відсутні.

Вимоги апеляційної скарги про припинення провадження у справі задоволенню не підлягають, оскільки відсутність правовідносин, які б підлягали захисту шляхом стягнення суми не є підставою для такого припинення в розумінні положень п.1-1 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст.101 -105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

- рішення господарського суду Дніпропетровської області від 05.07.2016р. у справі №904/4222/16 скасувати частково;

- прийняти нове рішення;

- в позові відмовити;

- стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Укрспецмеханомонтаж" на користь публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" в особі обласного відділення публічного акціонерного товариства "Промінвестбанк" в м.Дніпропетровську 1515грн.80коп. судового збору за апеляційною скаргою, видати наказ;

- видачу наказу доручити господарському суду Дніпропетровської області

Головуючий суддя І.Л. Кузнецова

Суддя І.А.Сизько

Суддя Л.П.Широбокова

Повна постанова складена 18.10.2016р.