ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
УХВАЛА
18.10.2016
Справа № 910/17376/16
Господарський суд міста Києва у складі судді Комарової О.С., розглянувши зустрічну позовну заяву ТОВ “Сіті Соул”, м. Київ до Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” ВП “Атомкомплет” ДП НАЕК “Енергоатом”, м. Київ, про стягнення боргу за поставлений товар в сумі 1 649 235,74 грн.,
по справі № 910/17376/16
за первісним позовом Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” в особі Відокремленого підрозділу “Атомкомплет” Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом”, м. Київ
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Сіті Соул”, м. Київ
про неналежне виконання та стягнення неустойки за договором поставки від 22.05.2015 р. № 53-129-01-15-00507 в сумі 1 161 487,88 грн.
ВСТАНОВИВ:
Заявник (відповідач за первісним позовом), ТОВ “Сіті Соул”, 18 жовтня 2016 року звернувся до Господарського суду міста Києва із зустрічною позовною заявою б/н від 13 жовтня 2016 року до Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” ВП “Атомкомплет” ДП НАЕК “Енергоатом” (позивач за первісним позовом), про стягнення боргу за поставлений товар в сумі 1 649 235,74 грн.
Зазначена зустрічна позовна заява не відповідає вимогам розділу VIII Господарського процесуального кодексу України, а тому підлягає поверненню з посиланням на ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 60 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право до початку розгляду господарським судом справи по суті подати до позивача зустрічний позов для спільного розгляду з первісним позовом. Зустрічний позов повинен бути взаємно пов'язаний з первісним. Подання зустрічного позову провадиться за загальними правилами подання позовів.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у позовній заяві не вказано повного найменування сторін, їх поштових адрес.
У відповідності до ч. 2 ст. 54 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) позовна заява повинна містити, зокрема, ім'я (прізвище, ім'я та по батькові за його наявності для фізичних осіб) сторін.
Фактично у зустрічній позовній заяві не вказано повного найменування позивача та відповідача, такі найменування зазначені із скороченням організаційно-правової форми, а саме: ТОВ “Сіті Соул” та Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” ВП “Атомкомплет” ДП НАЕК “Енергоатом”.
Наведене свідчить про недодержання вимог статті 54 Господарського процесуального кодексу України та, в свою чергу, є підставою для повернення зустрічної позовної заяви і доданих до неї документів без розгляду згідно з п. 2 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, оскільки в наведеній нормі чітко вказано, що суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у позовній заяві не вказано повного найменування сторін, їх поштових адрес.
Також суд вважає за необхідне звернути увагу на наступне. Пунктом 4 ч.1 ст.63 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суддя повертає позовну заяву та додані до неї документи без розгляду у випадку неподання доказів сплати судового збору у передбаченому порядку та розмірі.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються, зокрема, документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Положеннями ст.ст.1, 2 Закону України “Про судовий збір” визначено, що судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів і включається до складу судових витрат. Платниками судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду.
Статтею 4 вказаного Закону України встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Як визначено нормами Закону України “Про судовий збір”, за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру судовий збір встановлюється у розмірі 1,5% ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати (1378,00 грн.) та не більше 150 розмірів мінімальної заробітної плати (206 700,00 грн.).
Так, розмір мінімальної заробітної плати з 1 січня 2016 року становить 1378,00 грн.
Втім, позивачем платіжним дорученням № 387 від 17.10.2016 року сплачено судовий збір в сумі 6243,69 грн., тобто в меншому розмірі, ніж визначено чинним законодавством (1 649 235,74 грн. х 1,5% = 24 738,54 грн.).
З огляду на викладене, платіжне доручення № 387 від 17.10.2016 року не може вважатись належним доказом сплати судового збору за подання відповідної заяви, що є підставою для застосування наслідків, передбачених п. 4 ч. 1 ст.63 Господарського процесуального кодексу України.
Також суд вважає за необхідне звернути увагу на наступне. В пункті 6 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
У відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Приписами ч. 1 ст. 56 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позивач, прокурор зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.
Виходячи з аналізу вимог ч.1 ст. 56 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що обов'язок позивача, прокурора направити відповідачу копії доданих до позовної заяви документів не залежить від того чи є у наявності у відповідача дані документи.
Такі приписи згаданих норм мають на меті забезпечення, як конституційних засад змагальності сторін та рівності усіх учасників процесу перед законом і судом (п.п.2, 4 ч.3 ст.129 Конституції України), так і аналогічних приписів ст.ст.4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України.
Відтак, на стадії прийняття позовної заяви до розгляду та порушення провадження у справі суд має бути впевненим у тому, що зазначені засади не були порушені заявником позову.
Статтею 93 Цивільного кодексу України визначено, що місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.
У відповідності до положень ст. 1 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців” місцезнаходження юридичної особи - адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.
В п. 3.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції” визначено, що місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи - підприємця визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (стаття 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців").
З доданого до зустрічної позовної заяви фіскального чеку № 6413 від 17.10.2016 року та опису вкладення у цінний лист від 17.10.2016 року вбачається, що копію зустрічної позовної заяви з доданими до неї документами було направлено на адресу Відокремленого підрозділу “Атомкомплет”: 01032, м. Київ, вул. Жилянська, 108.
При цьому, судом встановлено, що у відповідності до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що функціонує відповідно до Наказу Міністерства юстиції України від 14.12.2012 року № 1846/5 "Про затвердження Порядку надання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.12.2012 року за № 2105/22417, місцезнаходженням Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” є: 01032, м. Київ, вул. Назарівська, 3, втім доказів направлення Державному підприємству Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” за вказаною адресою копії зустрічної позовної заяви з доданими до неї документами до зустрічної позовної заяви не додано.
Таким чином, суд дійшов висновку, що зазначені обставини є суттєвими, оскільки нормами ст. 59 Господарського процесуального кодексу України передбачено право відповідача після одержання ухвали про порушення провадження у справі надіслати суду відзив на позовну заяву, проте у даному випадку відповідач позбавляється можливості підготувати обґрунтовані заперечення на позовну заяву з урахуванням усіх обставин, на які посилається позивач та поданих ним доказів.
Як зазначено у ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, суд обмежений у праві самостійного витребування доказів. Тому, суд у разі порушення позивачем ст. 57 Господарського процесуального кодексу України не має права скористатися приписами ст.ст. 38, 65 Господарського процесуального кодексу України, а навпаки, є зобов’язаним виконати вимоги ст.63 зазначеного Кодексу України.
Такі приписи згаданих норм мають на меті забезпечення, як конституційних засад змагальності сторін та рівності усіх учасників процесу перед законом і судом (п.п.2, 4 ч.3 ст.129 Конституції України), так і аналогічних приписів ст.ст.4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України.
Відтак, на стадії прийняття позовної заяви до розгляду та порушення провадження у справі суд має бути впевненим у тому, що зазначені засади не були порушені заявником позову.
Як вбачається з п.3.5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції” недодержання вимог статей 54, 56 та пунктів 2 і 3 частини першої статті 57 ГПК щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені статтею 63 ГПК.
Також суд зазначає, що відповідно до правової позиції Вищого господарського суду України, викладеної, зокрема, у постанові від 04.12.2012 у справі № 5/5005/7237/2012, виконання позивачем вимог процесуального законодавства, які він зобов'язаний вчиняти до подання позову, не може здійснюватися після порушення провадження у справі.
Таким чином, суд позбавлений права прийняти зустрічну позовну заяву до розгляду, а потім зобов'язувати позивача за зустрічним позовом усувати вказані недоліки.
Отже, зустрічна позовна заява б/н від 13 жовтня 2016 року не може бути прийнята до розгляду та підлягає поверненню заявнику без розгляду для усунення допущених порушень.
Відповідно до вимог ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, якщо господарський спір не вирішується по суті (відкладення розгляду справи, зупинення, припинення провадження у справі, залишення позову (заяви) без розгляду тощо), господарський суд виносить ухвалу.
Враховуючи викладене, керуючись, ст.ст. 38, 56, 57, 59, 60, п.п. 2, 4, 6 ч.1 ст.63, ст.ст.65, 86 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва –
УХВАЛИВ:
Зустрічну позовну заяву б/н від 13 жовтня 2016 року ТОВ “Сіті Соул” до Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” ВП “Атомкомплет” ДП НАЕК “Енергоатом” про стягнення боргу за поставлений товар в сумі 1 649 235,74 грн. повернути заявникові без розгляду.
Суддя О.С. Комарова
Судове рішення № 62031905, Господарський суд м. Києва було прийнято 18.10.2016. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 910/17376/16. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: