Постанова № 62031789, 11.10.2016, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 жовтня 2016 року № 813/2340/16

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Кухар Н.А.

при секретарі судового засідання Єдинак Г.Б.

за участю позивачів ОСОБА_1, ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1,ОСОБА_2 до Галицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області про скасування податкових повідомлень-рішень, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до Галицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області про скасування податкових повідомлень-рішень № 1636-17 від 09.12.2015 року, № 1638-17 від 09.12.2015 року, № 1633-17 від 09.12.2015 року, № 1635-17 від 09.12.2015 року.

Ухвалою від 26 липня 2016 року відкрито провадження у справі.

В судовому засіданні було проведено заміну відповідача ОСОБА_3 податкова інспекція у Сихівському районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області на належного Галицька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Львівській області

Позовні вимоги мотивовані тим, що податкові повідомлення - рішення ґрунтуються на помилкових судженнях суб'єкта владних повноважень, оскільки при розрахунку податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки між даними відповідача та даними позивачів (платників податку) виникли розбіжності стосовно статусу квартири. Зазначають що дані податкові повідомлення рішення були отримані ними в грудні місяці 2015 року, а згідно ст.265 Податкового кодексу мають бути надіслані до 01.07.2015 року. Крім того, відповідачем не було надано розрахунку податкового зобовязання на даний податок.

Позивачі в судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі з підстав, наведених у позовній заяві, просять позов задоволити.

Представник відповідача в судове засідання не зявився, хоча належним чином був повідомлений про час, дату та місце розгляду справи, заперечень на позовну заяву не подав.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивачів, дослідивши та оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне.

ОСОБА_3 податковою інспекцією у Сихівському районі м. Львова ГУ ДФС у Львівській області відповідно до п.п. 265.7.2 п. 265.7 ст. 265 Податкового кодексу України було винесено податкові повідомлення рішення форми «Ф»:

- від 09.12.2015 року № 1633-17, яким ОСОБА_2 визначено суму податкового зобовязання за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, у розмірі 163, 16 грн;

- від 09.12.2015 року № 1635-17, яким ОСОБА_2 визначено суму податкового зобовязання за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, у розмірі 122, 03 грн;

- від 09.12.2015 року № 1636-17, яким ОСОБА_1 визначено суму податкового зобовязання за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, у розмірі 163, 16 грн;

- від 09.12.2015 року № 1638-17, яким ОСОБА_1 визначено суму податкового зобовязання за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, у розмірі 122, 03 грн.

Слід зазначити, що позивачі скористалися можливістю досудового порядку вирішення спору та оскаржили податкові повідомлення рішення у адміністративному порядку.

Рішенням Державної фіскальної служби України (ДФС) № 2379/4/99-99-10-01-03-14 від 04.03.2016 року залишено без змін податкові повідомлення-рішення ДПІ у Сихівському районі м. Львова ГУ ДФС у Львівській області про збільшення податкових зобовязань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки від 09.12.2015 № 1633-17, № 1635-17 та рішення ГУ ДФС у Львівській області від 05.02.2016 року № 563/10/13-01-10-07-05 про результати розгляду первинної скарги, а скаргу ОСОБА_2 без задоволення. (а.с. 20).

Рішенням Державної фіскальної служби України (ДФС) № 2380/4/99-99-10-01-03-14 від 04.03.2016 року залишено без змін податкові повідомлення-рішення ДПІ у Сихівському районі м. Львова ГУ ДФС у Львівській області про збільшення податкових зобовязань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки від 09.12.2015 № 1636-17, № 1638-17 та рішення ГУ ДФС у Львівській області від 05.02.2016 року № 564/10/13-01-10-07-05 про результати розгляду первинної скарги, а скаргу ОСОБА_1 без задоволення. (а.с. 21).

Судовим розглядом встановлено, що позивачі володіють трьома квартирами, а саме: квартири за наступними адресами:

1.м. Львів, вул. Костюшка 14/4А- загальна площа 46,9 м.кв., житлова -30,3 м.кв. Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно власниками квартири є: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та є спільною сумісною власністю.(а.с.23).

2.м. Львів, вул. Кавалерідзе 8/137 загальна площа -50, 0 м.кв., житлова 27,6 м.кв. Згідно свідоцтва про право власності №С-02059 від 18.02.2004 року є спільною сумісною власністю ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5. (а.с.25)

3.м. Львів, вул. Леонтовича 1/3 загальна площа -133, 7 м.кв., житлова 87,1 м.кв. Згідно свідоцтва про право власності на квартиру від 29.04.2009 року нерухоме майно є спільною частковою власністю ОСОБА_1, ОСОБА_2 (по ? частині кожен). (а.с.26).

Слід вказати, що в адміністративному позові позивачі зазначають, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення № 1636-17 від 09.12.2015 року, № 1638-17 від 09.12.2015 року, № 1633-17 від 09.12.2015 року, № 1635-17 від 09.12.2015 року складені з порушенням приписів чинного законодавства та зазначені податкові повідомлення-рішення є нечинними та такими, що підлягають скасуванню, оскільки при розрахунку даного податку виявлено розбіжності між даними відповідача та даними, підтвердженими позивачами на підставі оригіналів відповідних документів.

Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд врахував наступні обставини справи та норми чинного законодавства.

Відповідно до приписів п.п.265.3.4 п.265.3 ст. 265 Податкового кодексу України (в редакції, що діяла впродовж 2014 року), базою оподаткування є загальна площа об'єкта житлової нерухомості, в тому числі його часток. У разі наявності у платника податку - фізичної особи більше одного об'єкта оподаткування, в тому числі різних видів (квартир, житлових будинків або квартир і житлових будинків), база оподаткування обчислюється виходячи з сумарної загальної площі таких об'єктів з урахуванням норм підпункту 265.4.1 пункту 265.4 цієї статті.

Згідно до п.265.4.1 п.265.4 ст. 265 Податкового кодексу України (в редакції, що діяла впродовж 2014 року), база оподаткування об'єкта/об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи - платника податку, зменшується: а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості - на 120 кв. метрів; б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості - на 250 кв. метрів; в) для різних видів об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), - на 370 кв. метрів.

Відповідно до п.п. 265.7.1 п. 265.7 ст. 265 Податкового кодексу України(в редакції, що діяла впродовж 2014 року),обчислення суми податку з об'єкта /об'єктів оподаткування, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника житлової нерухомості у такому порядку: за наявності у власності платника податку більше одного об'єкта житлової нерухомості одного виду, в тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об'єктів, зменшеної відповідно до п.п. «а» або «б» п.п. 265.4.1 п. 265.4 цієї статті, та відповідної ставки податку. Сума податку, обчислена з урахуванням п.п. 2 і 3 цього п.п., розподіляється контролюючим органом пропорційно до питомої ваги загальної площі кожного з об'єктів житлової нерухомості.

З 01.01.2015 р. викладено в новій редакції ст.ст.265, 266 Податкового кодексу України. Зокрема, пп.266.1.1 п.266.1 ст.266 Податкового кодексу України визначено, що платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Відповідно до пп.266.1.2 п.266.1 ст.266 Податкового кодексу України визначення платників податку в разі перебування об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості у спільній частковій або спільній сумісній власності кількох осіб: а) якщо об'єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній частковій власності кількох осіб, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку; б) якщо об'єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб, але не поділений в натурі, платником податку є одна з таких осіб-власників, визначена за їх згодою, якщо інше не встановлено судом; в) якщо об'єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб і поділений між ними в натурі, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку.

Приписами пп. 266.3.1, пп.266.3.2, п.266.3 ст.266 Податкового кодексу України передбачено, що базою оподаткування є загальна площа об'єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток. База оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.

Щодо винесених податкових повідомленнь рішень від 09.12.2015 року № 1635-17 стосовно ОСОБА_2, та від 09.12.2015 року № 1638-17 стосовно ОСОБА_1 (по об'єкту нерухомості, розташованому за адресою: м. Львів, вул. Кавалерідзе, 8/137), суд зазначає наступне.

При розрахунку податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки за основу взято статус квартири як спільна часткова власність, а згідно свідоцтва про право власності №С-02059 від 18.02.2004 року є спільною сумісною власністю ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5, загальною площею -50, 0 м.кв. Виходячи із загальної площі квартири 50 кв.м., податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки було знято двічі з кожного з позивачів у розмірі 122, 03 грн.

Стосовно об'єкту нерухомості, розташованому за адресою: м. Львів, вул. Костюшка Т, 14/6А), суд встановлено, що податок на нерухоме майно вже було перераховано оскільки дана квартира використовується ОСОБА_2, у підприємницькій діяльності, про що було підтверджено ОСОБА_2, у судовому засіданні.

Згідно листа Міністерства доходів і зборів України від 14.04.2014 року № 6823/6/99-99-17-04-16, передбачено, що пільги із сплати податку не надаються на обєкти оподаткування, що використовуються з метою одержання доходів (здаються в оренду, лізинг, використовуються у підприємницькій діяльності).Отже, в зазначеному у листі випадку на квартиру, яка здається в оренду, податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, розраховується без застосування пільги, а по іншій квартирі база оподаткування зменшується на 120 м.2.

Враховуючи вищенаведене позивачам не може бути нараховано податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, оскільки житлова площа квартир за адресами вул. вул. Кавалерідзе, 8/137 та вул. Леонтовича 1/3 є меншою, ніж застосована законодавством пільга (120 м.2) при сплаті зазначеного податку.

Згідно до п.п. 265.3.2 п. 265.3 ст. 265 Податкового кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) база оподаткування об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно.

А отже, розрахунок повинен проводитися лише на підставі даних, отриманих з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що відповідає вимогам п.п. 265.3.2 п. 265.3 ст. 265 Податкового кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Суд звертає увагу на те, що державною податковою інспекцією у Сихівському районі м.Львова ГУ ДФС у Львівській області з метою проведення звірки даних щодо обєктів житлової нерухомості, які належать на праві власності ОСОБА_2, ОСОБА_1, лише 29.12.2015 року та 31.12.2015 року було направлено на адресу позивачів листи за № 19966/10/13-50/17-05, № 20169/10/13-50/17-05 про надання інформації та відповідно копії документів до 11.01.2016 року та 12.01.2016 року. (а.с. 15, 17).

Наказом Міністерства доходів і зборів України від 25.04.2014 року № 263, затверджено Узагальнюючої податкової консультації щодо оподаткування податком на нерухоме майно, що відмінне від земельної ділянки, яким визначено, що обчислення сум податку для фізичних осіб за звітний 2014 рік відбудеться у 2015 році до 01 липня, а податок буде розрахований з житлової площі об'єкта житлової нерухомості, у т. ч. його частки за період з 01.01.2014 по 31.03.2014 (включно), та із загальної площі об'єкта житлової нерухомості, у т. ч. його частки з 01.04.2014 по 31.12.2014 (включно).

Крім того, під час розгляду справи по суті, відповідачем не надано суду доказів того, як здійснювалися розрахунки щодо об'єктів оподаткування - об'єктів житлової нерухомості, на підставі чого були винесені оскаржувані податкові повідомлення-рішення, відповідно до п.п. 265.7.1 п. 265.7 ст. 265 Податкового кодексу України(в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

У відповідності до ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням викладеного, суд вважає вимоги позивача про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень № 1636-17 від 09.12.2015 року, № 1638-17 від 09.12.2015 року, № 1633-17 від 09.12.2015 року, № 1635-17 від 09.12.2015 року, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати у вигляді судового збору слід стягнути з відповідача.

Керуючись ст. ст. 7-14, 69, 70, 71, 160-163, 167 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов задоволити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення рішення, винесені ОСОБА_3 податковою інспекцією у Сихівському районі м. Львова ГУ ДФС у Львівській області № 1636-17 від 09.12.2015 року, № 1638-17 від 09.12.2015 року, № 1633-17 від 09.12.2015 року, № 1635-17 від 09.12.2015 року

Стягнути з Галицької обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області на користь ОСОБА_2 551, 20 грн., судового збору.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова не набрала законної сили.

Апеляційна скарга на постанову подається протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Кухар Н.А.

Повний текст постанови складено та підписано 17.10.2016 року.