Постанова № 62031584, 12.10.2016, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" жовтня 2016 р.Справа № 915/2158/15Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

Головуючого судді: Головея В.М.

Суддів: Гладишевої Т.Я., Савицького Я.Ф.,

при секретарі судового засідання Максіміхіній Ю.В.,

за участю представників сторін:

від позивача - не зявився,

від відповідача - ОСОБА_1 (за довіреністю),

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну Товариства з обмеженою відповідальністю «Вознесенська торгово-промислова компанія»

на рішення господарського суду Миколаївської області від 09.08.2016

по справі № 915/2158/15

за позовом Приватного акціонерного товариства «УКРАГРОВИБУХПРОМ»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вознесенська торгово-промислова компанія»

про стягнення 334 380,85 грн.

Сторони належним чином повідомлені про час і місце засідання суду.

В судовому засіданні 12.10.2016 відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ВСТАНОВИЛА:

В грудні 2015 року Приватне акціонерне товариство «УКРАГРОВИБУХПРОМ» (далі ПрАТ «УКРАГРОВИБУХПРОМ», позивач) звернулось до господарського суду Миколаївської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вознесенська торгово-промислова компанія» (далі ТОВ «Вознесенська торгово-промислова компанія», відповідач) про стягнення основного боргу 303 861,52 грн., суми інфляційних втрат 6 988,80 грн., 3% річних 4 095,89 грн. та 4 724,89 грн. витрат на сплату судового збору.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач на виконання умов договору укладеного між сторонами, виконав вибухові роботи на підприємстві відповідача, що підтверджується актом виконаних робіт, проте відповідач розрахувався частково за виконанні роботи.

09.08.2016 позивач надав до господарського суду заяву про збільшення позовних вимог та просив стягнути з відповідача 303 861,52 грн. основного боргу, 21 878,01 грн. інфляційних, 8 641,32 грн. 3% річних. Дана заява була прийнята господарським судом до розгляду.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 09.08.2016 позов ПрАТ «УКРАГРОВИБУХПРОМ» задоволено, з врахуванням заяви про збільшення позовних вимог, стягнуто з відповідача на користь позивача 303 861,52 грн. основного боргу, 21 878,01 грн. збитків від інфляції, 8 641,32 грн. 3% річних, 5 015,71 грн. судових витрат.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції встановив, що позивач повністю виконав свої зобовязання за договором, однак відповідач у повному обсязі свої зобовязання за договором не виконав та з позивачем не розрахувався.

Не погоджуючись із рішенням господарського суду, ТОВ «Вознесенська торгово-промислова компанія» звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення змінити, стягнувши з відповідача на користь позивача основний борг в розмірі 161 481,75 грн., 11 626,38 грн. інфляційних втрат, 4 592,28 грн. 3% річних, в решті позовних вимог відмовити, судові витрати стягнути пропорційно задоволеній частині позову. Стягнути на користь відповідача з позивача витрати по сплаті судового збору за розгляд скарги.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, відповідач вважає, що вибухові роботи були проведені з порушенням вимог договору, а саме п. п. 3.2., 3.5 договору: вихід негабаритного каменю перевищив 10% по видобувним горизонтам та більше 15% по розкривним горизонтам на різниці траншей, від обєму підірваного блоку. Акт №189 від 15.06.2015 підтверджує лише сам факт проведення вибуху, а не фактичне подрібнення маси. Апелянт вважає, що господарський суд не взяв до уваги наступні обставини: факт самостійного подрібнення відповідачем негабаритної маси в період з липня по грудень 2015 року, з визначенням проценту негабариту 41,37%; факт відсутності до грудня 2015 року будь-яких вимог від позивача про проведення повного розрахунку.

26.09.2016 до суду апеляційної інстанції від позивача надійшло клопотання про розгляд апеляційної скарги без участі представника ПрАТ «УКРАГРОВИБУХПРОМ». Крім цього, в клопотанні зазначено, що апеляційну скаргу позивач просить відхилити як безпідставну, а рішення господарського суду залишити без змін, як обґрунтоване та законне.

Відзив на апеляційну скаргу до Одеського апеляційного господарського суду не надходив.

Позивач належним чином повідомлявся про час, дату та місце розгляду апеляційної скарги, про що свідчить повідомлення поштового відправлення від 09.09.2016 проте його представник в судове засідання 12.10.2016 не зявився, однак приймаючи до уваги клопотання від 26.09.20165, судова колегія вважає за можливе задовольнити останнє та розглянути дану справу без його участі, за наявними матеріалами справи, на підставі ст. 75 ГПК України.

Представник відповідача в судовому засіданні 12.10.2016 надав пояснення, якими підтримав доводи апеляційної скарги та просив задовольнити останню.

Крім цього, представником ТОВ «Вознесенська торгово-промислова компанія», було заявлено клопотання про залучення додаткового документу до матеріалів справи, в задоволенні якого судовою колегією було відмовлено, оскільки додатковий документ був датований після прийнятті рішення по даній справі.

Розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника відповідача, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення, колегія суддів встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено господарським судом, 10.06.2015 між ТОВ «Вознесенська торгово-промислова компанія» (Замовник) та ПрАТ «УКРАГРОВИБУХПРОМ» (Підрядник) було укладено договір на проведення буро вибухових робіт №10/06, за умова якого, Замовник доручає та зобовязується сплатити, а Виконавець зобовязується виконувати буро вибухові роботи на Трикратненському родовищі гранітів у Вознесенському районі Миколаївської області (п. 1.1. договору).

Пунктом 3.5 договору сторони узгодили, підрядчик зобовязується проводити вибухові роботи з виходом негабаритного каменю не більше 10% по видобувним горизонтам, та не більше 15% по розкривним горизонтам на нарізниці траншей, від обєму підірваного блоку. У разі проведення неякісного масового вибуху гірнича маса, не відірвана від масиву і яка не піддається екскавації, в облік виконаних робіт не включається і оплаті не підлягає. Для визначення факту неякісного масового вибуху створюється двостороння комісія, в яку входять відповідальні працівники «Замовника» та «Підрядника».

Обсяг буро вибухових робіт, виконаних позивачем визначається згідно маркшейдерського заміру блоків, подрібнених вибухом у поточному місяці, незалежно від мети їх подальшої переробки. Виконані підрядником роботи оформлюються актом форми № 2 , який є підставою для розрахунку. Акт прийняття виконаних робіт по формі № 2 оформлюється та підписується впродовж 3 діб після виконання робіт. Замовник за 7 діб до проведення робіт проводить попередню оплату виконавцю у розмірі 50% перед початком буріння, від плануємого обсягу робіт, 50% перед проведенням масового вибуху. На протязі 15 днів після виконання буро вибухових робіт «Замовник» проводить кінцевий розрахунок за фактично виконані роботи (п.п. 5.1., 5.2., 5.4.).

Позивач зазначає, що на виконання умов даного договору, відповідач сплатив позивачу аванс у розмірі 100 010,88 грн., про що не заперечує відповідач.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов договору позивач виконав вибухові роботи на загальну суму 453 872,40 грн., про що 15.06.2015 року сторонами без зауважень та заперечень підписано акт виконаних робіт ф. 25 № 189 (т. 1, а.с. 14), проте відповідачем виконані роботи були оплачені частково, а саме 16.07.2015 року в рахунок погашення боргу перераховано 20 000,00 грн., 30.07.2015 року перераховано 30 000,00 грн. (т. 1, а.с. 15).

Станом на день розгляду справи, відповідач повну вартість виконаних позивачем за договором робіт не оплатив, у звязку з чим за ним утворилась заборгованість в сумі 303 861,52 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 525 та ч. 1 ст. 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Аналогічні вимоги щодо виконання зобов'язань містяться і у ч. ч. 1, 7 ст.193 Господарського кодексу України.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Отже, доведеною матеріалами справи є заборгованість відповідача перед позивачем за виконанні роботи по договору №10/06 від 10.06.2015 в розмірі 303 861,52 грн. та в цій частині господарський суд підставно задовольнив позовні вимоги.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання). За приписами ст.612 цього ж Кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно з ч.2 ст. 218 ГК України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 (три) проценти річних від простроченої суми, якщо іншій розмір процентів не встановлений договором або законом.

Колегія суддів перевірила правильність розрахунку позивача за допомогою методики визначеної у програмно-технічному комплексі «Законодавство» та дійшла до висновку, що розрахунок 3% річних та індексу інфляції зроблено арифметично і методологічно вірно.

З огляду на викладене, судова колегія вважає, що місцевим судом правомірно задоволено вимоги позивача про стягнення з відповідача 3 % річних в розмірі 8 641,32 грн. та інфляційних втрат у сумі 21 878,01 грн.

Судова колегія не приймає до уваги доводи апеляційної скарги, оскільки за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу (ст. 837 ЦК України).

Факт виконання робіт позивачем та факт їх прийняття відповідачем підтверджується двостороннім актом від 15.06.2015.

Норми статті 853 Цивільного кодексу України встановлюють, що замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Жодних доказів того, що відповідач повідомляв позивача про недоліки відповідачем не надано. У звязку з чим, відповідач втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі (ч.2 п. 1 ст. 853 ЦК України).

Відповідно до п. 2 ст. 853 ЦК України, замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки).

Отже, судова колегія не приймає до уваги пояснення скаржника, що при прийнятті виконаних робіт був відсутній маркшейдер.

Пунктами 3, 4 статті 853 Цивільного кодексу України встановлено, якщо після прийняття роботи замовник виявив відступи від умов договору підряду або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, що були умисно приховані підрядником, він зобов'язаний негайно повідомити про це підрядника. У разі виникнення між замовником і підрядником спору з приводу недоліків виконаної роботи або їх причин на вимогу будь-кого з них має бути призначена експертиза

Будь-яких доказів повідомлення позивача про виявлені недоліки відповідачем не надано.

Доказів на підтвердження виконання п. 3.5. договору щодо створення двосторонньої комісії, в яку входять відповідальні працівники «Замовника» і «Підрядника» відповідач не надав та з вимогою про призначення експертизи не звертався.

Судова колегія відхиляє посилання апелянта на присутність працівників позивача при складанні актів (ОСОБА_2 та ОСОБА_3Н.), оскільки не надано доказів факту їх присутності при складанні цих актів: не надано доказів повідомлення їх про недоліки в роботі, підписи на актах відсутні.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що місцевий суд обґрунтовано задовольнив вимоги позивача.

Наведені скаржником у апеляційній скарзі доводи, не спростовують висновків місцевого суду та не доводять їх помилковість, а тому не можуть бути підставою для скасування судового рішення.

Керуючись cm.cm. 99, 101- 105 ГПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Рішення господарського суду Миколаївської області від 09.08.2016 залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

Постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя: Головей В.М.

Судді: Гладишева Т.Я.

ОСОБА_4