Постанова № 62031514, 10.10.2016, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" жовтня 2016 р. Справа№ 910/7752/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Мартюк А.І.

суддів: Алданової С.О.

Зубець Л.П.

при секретарі Єременко К.Л.

за участю представників

від позивача: не з'явились

від відповідача: 1) Лях К.М. - дов. № Ц-2/3-04/182-16 від 29.04.2016р.

2) не з'явились

від третьої особи: не з'явились

розглянувши у відкритому

судовому засіданні

апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Металургійний

комбінат "Азовсталь"

на рішення Господарського суду міста Києва

від 20.07.2016 року

у справі № 910/7752/16 (суддя Босий В.П.)

за позовом Приватного акціонерного товариства "Металургійний

комбінат "Азовсталь"

до 1. Публічного акціонерного товариства "Українська

залізниця"

2. Державного підприємства "Донецька залізниця"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на сторону позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "ДТЕК

Добропільська ЦЗФ"

про стягнення 6 318,93 грн.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Металургійний комбінат "Азовсталь" (надалі - ПАТ "МК "Азовсталь") звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (надалі - ПАТ "Українська залізниця") про стягнення 6 318,93 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що під час здійснення перевезення частину вантажу було втрачено, а тому позивач вказує на обов'язок відповідача як правонаступника перевізника - Державного підприємства "Донецька залізниця" відшкодувати завдані збитки.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 20.07.2016р. у справі № 910/7752/16 в задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь" відмовлено повністю.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням, ПАТ "МК "Азовсталь" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду м. Києва від 20.07.2016р. у справі № 910/7752/16 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю.

Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосовано норми матеріального та процесуального права, що призвело до прийняття невірного рішення.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями від 18.08.2016р. апеляційну скаргу ПАТ "МК "Азовсталь" у справі № 910/7752/16 було передано на розгляд колегії суддів Київського апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Мартюк А.І., судді: Зубець Л.П., Алданова С.О.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 22.08.2016р. у справі № 910/7752/16 апеляційну скаргу ПАТ "МК "Азовсталь" прийнято до провадження та призначено до розгляду на 10.10.2016р.

06.09.2016р. через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду представником відповідача-1 був поданий відзив на апеляційну скаргу в якому просить суд рішення Господарського суду міста Києва від 20.07.2016р. залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Представник відповідача-1 у судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив у її задоволенні відмовити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Представники позивача, відповідача-2 та третьої особи у судове засідання не з'явилися. Причини неявки суду не повідомили, хоча про час та місце судового засідання повідомлені належним чином.

Враховуючи те, що в матеріалах справи мають місце докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку рішення першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представників позивача, відповідача-2 та третьої особи.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача-1, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів встановила наступне.

На підставі рахунків №0810-3 від 08.10.2015 р. та №0910-8 від 09.10.2015 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Трейдінг" повинно було поставити через ТОВ "ДТЕК Добропільська ЦЗФ" на користь ПАТ "МК "Азовсталь" товар - вугілля кам'яне, Г 0-100 на загальну суму 4 478 827,90 грн.

На виконання умов договору №УПр14/32 від 28.02.2014 р. та згідно вказаних рахунків, на адресу позивача надійшов вантаж - вугілля кам'яне, вантажовідправником якого виступив ТОВ "ДТЕК Добропільська ЦЗФ", що підтверджується залізничною накладною №49016991 від 09.10.2015 р.

24.10.2015 р. на станції Сартана Донецької залізниці було здійснено зважування вагону №67908616, яким відправлялася партія товару згідно накладної №49016991. За наслідками такого зважування було встановлено недостачу вантажу у вагоні №67908616 в кількості 6 050 кг, що підтверджується складеним комерційним актом БІ 574775/687.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 307 Господарського кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Накладною підтверджується прийняття Донецькою залізницею (перевізник) від ТОВ "ДТЕК Добропільська ЦЗФ" (вантажовідправник) до перевезення вантажу, здійснення його перевезення зі станції відправлення до станції призначення - Сартана.

Частиною 2 ст. 908 Цивільного кодексу України встановлено, що загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Таким чином, права і обов'язки сторін виникають не лише з умов укладеного ними договору, а й на підставі норм, установлених актами законодавства, в тому числі нормативно-правових актів, які регулюють взаємовідносини у певних випадках, зокрема, Статутом залізниць України (далі - "Статут залізниць України"), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.98 N 457.

Відповідно до ч. 1 ст. 30 Статут залізниць України, завантаження вантажів у вагони (контейнери), а також вивантаження з них здійснюється відправниками та одержувачами.

За змістом ст. 31 Статуту залізниць України залізниця зобов'язана подавати під завантаження справні, придатні для перевезення відповідного вантажу, очищені від залишків вантажу, сміття, реквізиту, а у необхідних випадках - продезінфіковані вагони та контейнери. Придатність рухомого складу для перевезення вантажу в комерційному відношенні визначається: вагонів - відправником, якщо завантаження здійснюється його засобами, або залізницею, якщо завантаження здійснюється засобами залізниці.

Згідно із ст. 32 Статуту залізниць України вантажі повинні завантажуватись без перевищення вантажопідйомності вагона (контейнера). Відправник зобов'язаний підготувати вантаж з урахуванням його схоронності під час транспортування і здійснювати навантаження з виконанням Технічних умов. Перелік вантажів, перевезення яких допускається на відкритому рухомому складі, встановлюється Правилами.

Положеннями п.п. 5, 6 Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 20.08.2001 р. № 542, встановлено, що перед навантаженням вантажів, які містять дрібні фракції, відправник зобов'язаний пересвідчитися, що перевезення у наданому вагоні не призведе до втрати вантажу. Якщо втрата можлива через конструктивні зазори, відправник зобов'язаний вжити додаткових заходів щодо їх ущільнення, для чого йому залізницею надається безоплатний час користування вагонами до 30 хвилин на всю одночасно подану групу вагонів. У разі навантаження у вагони відкритого типу вантажів, які містять дрібні фракції, відправник повинен вжити заходів щодо запобігання видуванню або просипанню дрібних часток вантажу під час перевезення, особливо у випадках навантаження вище рівня бортів вагона (із "шапкою"). Такі заходи розроблюються відправником окремо для кожного виду вантажу. Поверхня вантажу у всіх випадках розрівнюється і ущільнюється. Для розрівнювання і ущільнення вантажу відправник може використовувати механізовані установки та інші пристрої. З метою забезпечення збереженості всіх вантажів, що перевозяться у вагонах відкритого типу, на їх поверхню відправником наноситься захисне маркування або застосовується покриття плівкою (емульсією) чи інше закріплення верхнього шару вантажу.

Залізнична накладна №49016991 не містить будь-яких зауважень з боку вантажовідправника щодо придатності для перевезення спірного вантажу наданого залізницею вагону або з боку Залізниці щодо невжиття вантажовідправником заходів до збереження спірного вантажу.

Позивач стверджує, що обов'язок по відшкодуванню вартості виявленої недостачі вантажу покладається на відповідача -1 як правонаступника Державного підприємства "Донецька залізниця".

Відповідно до ч. 4 ст. 91 Цивільного кодексу України цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Відповідно до п. 1 Статуту ПАТ "Українська залізниця", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №735 від 02.09.2015 р., Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" є юридичною особою, що утворене відповідно до Закону України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування", постанови Кабінету Міністрів України від 25.06.2014 р. №200 "Про утворення публічного акціонерного товариства "Українська залізниця".

За змістом п. 2 Статуту ПАТ "Українська залізниця" воно утворено як публічне акціонерне товариство, 100 відсотків акцій якого закріплюються в державній власності, на базі Укрзалізниці, а також підприємств, установ та організацій залізничного транспорту загального користування, які реорганізовано шляхом злиття, згідно з додатком 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 25.06.2014 р. червня 2014 р. №200. Товариство є правонаступником усіх прав і обов'язків Укрзалізниці та підприємств залізничного транспорту.

Моментом переходу прав до правонаступника юридичної особи слід вважати дату внесення відповідного запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців в порядку, визначеному статтею 37 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців".

До внесення до Єдиного державного реєстру запису про припинення юридичної особи, її цивільна правоздатність не припиняється, при цьому, до правонаступника (у разі припинення шляхом злиття, приєднання, поділу, перетворення) переходять усі права та обов'язки припиненої юридичної особи лише з моменту внесення такого запису.

Державне підприємство "Донецька залізниця" знаходиться в стані припинення. Доказів внесення відповідного запису про припинення юридичної особи - Державного підприємства "Донецька залізниця" заявником не надано.

При цьому, лише з моменту внесення запису до Єдиного державного реєстру юридична особа вважається такою, що припинена як суб'єкт господарювання, в той час як початок роботи новоствореного товариства не є обставиною, з якою пов'язується перехід прав від правопопередника до правонаступника в процедурі припинення та її завершення.

Процедура реорганізації ДП "Донецька залізниця" та передача всіх його прав та обов'язків до відповідача відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №604 від 12.11.2014 р. призупинена до завершення проведення антитерористичної операції, і передавальний акт між таким підприємством та відповідачем не був підписаний.

Оскільки позивачем не доведено, що відповідач є правонаступником ДП "Донецька залізниця", а відтак має нести відповідальність за таку юридичну особу, а тому на думку колегії суддів, місцевий суд дійшов правильного висновку про відмову в задоволенні позовних до відповідача 1.

Частинами 1, 2 ст. 314 Господарського кодексу України встановлено, що перевізник несе відповідальність за втрату, нестачу та пошкодження прийнятого до перевезення вантажу, якщо не доведе, що втрата, нестача або пошкодження сталися не з його вини. У транспортних кодексах чи статутах можуть бути передбачені випадки, коли доведення вини перевізника у втраті, нестачі або пошкодженні вантажу покладається на одержувача або відправника.

Відповідно до ст. 105 Статуту залізниць України залізниці, вантажовідправники, вантажоодержувачі, пасажири, транспортні, експедиторські і посередницькі організації та особи, які виступають від імені вантажовідправника і вантажоодержувача, несуть матеріальну відповідальність за перевезення у межах і розмірах, передбачених цим Статутом та окремими договорами.

Згідно із ч. 1 ст. 110 Статуту залізниць України залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу або передачі згідно з Правилами іншому підприємству.

Положеннями ст. 111 Статуту залізниць України встановлено, що залізниця звільняється від відповідальності за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу у разі, коли: вантаж надійшов у непошкодженому вагоні (контейнері) з непошкодженими пломбами відправника чи без пломб, коли таке перевезення дозволено Правилами, а також якщо вантаж прибув у непошкодженому відкритому рухомому складі, завантаженому засобами відправника, якщо немає ознак втрати, псування або пошкодження вантажу під час перевезення; недостача, псування або пошкодження сталися внаслідок дії природних причин, пов'язаних з перевезенням вантажу на відкритому рухомому складі; вантаж перевозився у супроводі провідника відправника чи одержувача; недостача вантажу не перевищує норм природної втрати і граничного розходження визначення маси; зіпсований швидкопсувний вантаж, виявлений у вагоні, прибув без порушення встановленого режиму перевезень (охолодження, опалення, вентиляція), і термін перебування вантажу в дорозі не перевищив граничного терміну перевезень, встановленого Правилами; втрата, псування або пошкодження вантажу відбулися внаслідок: таких недоліків тари, упаковки, які неможливо було виявити під час приймання вантажу до перевезення; завантаження вантажу відправником у непідготовлений, неочищений або несправний вагон (контейнер), який перед тим був вивантажений цим же відправником (здвоєна операція); здачі вантажу до перевезення без зазначення в накладній особливих його властивостей, що потребують особливих умов або запобіжних засобів для забезпечення його збереження під час перевезення; стихійного лиха та інших обставин, які залізниця не могла передбачити і усунення яких від неї не залежало.

Частиною 1 ст. 127 Статуту залізниць України встановлено, що залізниця несе матеріальну відповідальність за втрату, недостачу, псування або пошкодження прийнятого до перевезення багажу, вантажобагажу, а також за прострочення його доставки, якщо не доведе, що втрата, недостача, псування, пошкодження, прострочення відбулися не з її вини.

В матеріалах справи наявний комерційний акт №БІ/574775, яким підтверджується, що

24.10.2015 р. під час прибуття спірного вантажу на станцію призначення (Сартана) Донецької залізниці було виявлено відсутність пломб.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що місцевий суд дійшов вірного висновку, що Донецька залізниця звільняється від відповідальності за недостачу вантажу на підставі ст. 111 Статуту залізниць України, оскільки вантаж (вугіллям кам'яне) прибув на станцію призначення без пломб.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Приписами статей 33, 34 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обставини, викладені скаржником в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час розгляду даної справи.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що місцевий суд дійшов вірного висновку про відмову в задоволені позовних вимог.

Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення Господарського суду міста Києва від 20.07.2016р. у справі № 910/7752/16 прийнято з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга скаржника задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 32-34, 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 20.07.2016р. у справі № 910/7752/16 - без змін.

2. Матеріали справи № 910/7752/16 повернути до Господарського суду міста Києва.

3. Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до касаційного суду протягом двадцяти днів у встановленому законом порядку.

Головуючий суддя А.І. Мартюк

Судді С.О. Алданова

Л.П. Зубець