Постанова № 62031488, 12.10.2016, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" жовтня 2016 р. Справа№ 911/5215/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Чорної Л.В.

суддів: Яковлєва М.Л.

Разіної Т.І.

при секретарі судового засідання Громак В.О.

за участю представників сторін:

від позивача (прокурора) - Галась О.М.,

від відповідача 1. - Крупенко В.В.,

від відповідача 2. - Бойчук Д.В.,

розглянувши апеляційну скаргу першого заступника прокурора Київської області

на рішення господарського суду Київської області від 18.04.2016р.

по справі № 911/5215/15 (суддя - Конюх О.В.)

за позовом Броварського міжрайонного прокурора Київської області

до 1. Погребської сільської ради Броварського району Київської області

2. товариства з обмеженою відповідальністю «Гідроекоресурс»

про визнання інвестиційного договору недійсним

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Київської області від 18.04.2016р. у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись із прийнятим рішенням, перший заступник прокурора Київської області звернувся до Київського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Київської області від 18.04.2016р. по справі №911/5215/15 скасувати та прийняти нове, яким задовольнити позов Броварського міжрайонного прокурора Київської області.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 30.05.2016р. апеляційну скаргу першого заступника прокурора Київської області прийнято до провадження.

ТОВ «Гідроекоресурс» заперечує проти апеляційної скарги, з підстав викладених у письмовому відзиві.

15.06.2016р. у судовому засіданні оголошувалась перерва.

Погребська сільська рада Броварського району Київської області заперечує проти апеляційної скарги, з підстав викладених у письмовому відзиві.

Розпорядженням №09-52/3261/16 від 19.07.2016р. призначено повторний автоматизований розподіл справи у зв'язку з перебуванням судді Кропивної Л.В. у відпустці.

Відповідно до протоколу автоматичної зміни складу суддів від 19.07.2016р., в зв'язку з перебуванням судді Кропивної Л.В., який не є головуючим суддею, у відпустці, сформовано новий склад колегії суддів, головуючий суддя Чорна Л.В. судді: Дідиченко М.А., Смірнова Л.Г.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 19.07.2016р. апеляційну скаргу першого заступника прокурора Київської області на рішення господарського суду Київської області від 18.04.2016р. по справі № 911/5215/15 прийнято до свого провадження у визначеному складі суду.

Розпорядженням №09-52/4041/16 від 22.08.2016р. призначено повторний автоматизований розподіл справи у зв'язку з перебуванням судді Дідиченко М.А. у відпустці.

Відповідно до протоколу автоматичної зміни складу суддів від 22.08.2016р., в зв'язку з перебуванням судді Дідиченко М.А., який не є головуючим суддею, у відпустці, сформовано новий склад колегії суддів, головуючий суддя Чорна Л.В. судді: Кропивна Л.В., Смірнова Л.Г.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 22.08.2016р. апеляційну скаргу першого заступника прокурора Київської області на рішення господарського суду Київської області від 18.04.2016р. по справі № 911/5215/15 прийнято до свого провадження у визначеному складі суду.

Розпорядженням №09-52/5500/16 від 11.10.2016р. призначено повторний автоматизований розподіл справи у зв'язку з перебуванням судді Кропивної Л.В. у відпустці та Смірнової Л.Г. на лікарняному.

Відповідно до протоколу автоматичної зміни складу суддів від 11.10.2016р., в зв'язку з перебуванням судді Кропивної Л.В. у відпустці та Смірнової Л.Г. на лікарняному, які не є головуючим суддею у справі, сформовано новий склад колегії суддів, головуючий суддя Чорна Л.В. судді: Разіна Т.І., Яковлєв М.Л.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 12.08.2016р. апеляційну скаргу першого заступника прокурора Київської області на рішення господарського суду Київської області від 18.04.2016р. по справі № 911/5215/15 прийнято до свого провадження у визначеному складі суду.

Відповідно до п. 9-2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011р. № 7 «Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України» у разі зміни складу суду апеляційної інстанції розгляд ним справи починається заново, а отже, спочатку починається й визначений статтею 102 ГПК строк розгляду апеляційної скарги.

Броварська міжрайонна прокуратура Київської області вимог ухвал Київського апеляційного господарського суду від 20.07.2016р. та від 23.08.2016р. не виконала, докази по кримінальному провадженню не подала.

При цьому Київський апеляційний господарський суд зазначає, що відповідно до вимог ч. 4 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України тільки вирок суду в кримінальному провадженні має преюдиціальне значення для справи.

У судовому засіданні голова сільської ради пояснив, що укладення спірного договору має соціальний ефект для с. Погреби Броварського району Київської області і громада села не має наміру для розірвання інвестиційного договору.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, апеляційний господарський суд встановив наступне.

Рішенням Погребської сільської ради від 27.09.2012р. погоджено ТОВ «Гідроекоресурс» видачу дозволу на проведення комплексних робіт з покращення санітарно-екоголочного стану водних об'єктів, зокрема, водоймища «Побребський старик» (водовідвідний канал в заплаві річки Десна). /а.с. 88, т.2/.

Рішенням Броварської районної ради Київської області 25.12.2012р. №405-23-VI погоджено видачу дозволу ТОВ «Гідроекоресурс» на проведення комплексних робіт з покращення санітарно-екологічного стану водних об'єктів в адміністративних межах Погребської та Зазимської сільської ради. /а.с. 87, т.2/.

КП «Житомирводпроект» на замовлення ТОВ «Гідроекоресурс» в 2012 році на підставі договору від 08.10.2012р. було виготовлено робочий проект покращення санітарно-екологічного стану водоймища «Побребський старик» (водовідвідний канал в заплаві р. Десна) на території Погребської сільської ради Броварського району, 1-а черга. /а.с. 27, т.2/.

31.07.2013р. між Погребською сільською радою (замовник) та ТОВ «Гідроекоресурс» (інвестор, виконавець) було укладено інвестиційний договір за №1, за умовами якого замовник доручає, а інвестор-виконавець приймає на себе зобов'язання по інвестуванню власних коштів у проведення розчистки від донних наносів, регулювання та поглиблення водойми «Погребський старик» (водовідвідний канал в заплаві р. Десна) Броварського району та благоустрою берегової зони, згідно проектно-кошторисної документації. Відповідно до Закону України «Про затвердження Загальнодержавної цільової програми розвитку водного господарства та екологічного оздоровлення басейну річки Дніпро на період до 2021 року», фінансування заходів програми здійснюється за рахунок державних і місцевих бюджетів, а також з інших джерел, не заборонених законом. (п. 2.1. договору) /а.с. 21,т.1/.

Згідно з п. 2.2. договору замовник бере на себе зобов'язання відповідно до ст. 4 Закону України «Про затвердження Загальнодержавної цільової програми розвитку водного господарства та екологічного оздоровлення басейну річки Дніпро на період до 2021 року» сприяти відшкодуванню «інвестору-виконавцю» коштів, що були витрачені на виготовлення проектно-кошторисної документації та на виконання робіт згідно проектно-кошторисної документації, коштами в межах передбачених держаних і місцевими бюджетів. Після відшкодування «Інвестору-виконавцю» коштів у повному обсязі проектно-технічна документація передається на користь замовника за письмовою згодою обох сторін.

Згідно з п. 4.1. договору об'єктом інвестування за даним договором є проведення розчистки від донних наносів, регулювання та поглиблення водойми «Погребський старик» (водовідвідний канал в заплаві р. Десна) з метою покращення санітарно-екологічного стану, безаварійного пропуску паводкових вод, захисту прилеглих сільськогосподарських угідь від затоплення та підтоплення під час проходження повеней та паводків, а також захист берегів від руйнування на водоймі «Погребський старик» (водовідвідний канал в заплаві р. Десна) на території Погребської сільської ради Броварського району.

19.01.2015р. між сторонами укладено додаткову угоду № 1 до інвестиційного договору, якою сторони виключили п. 2.2. договору щодо сприяння замовником інвестору-виконавцю у відшкодуванні коштів, витрачених на виготовлення проектно-кошторисної документації та на виконання робіт згідно проектно-кошторисної документації. /а.с. 3/.

Рішеннями №1909-39-VI-1 пл. від 15.12.2014 та №1944-40-VI від 23.01.2015 Погребською сільською радою було затверджено вищезазначений договір та додаткову угоду. /а.с. 5, 6, т.2/.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про інвестиційну діяльність» інвестиціями є всі види майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об'єкти підприємницької та інших видів діяльності, в результаті якої створюється прибуток (доход) або досягається соціальний ефект.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що спірний договір в силу статті 235 Цивільного кодексу України є удаваним. На думку прокурора, інвестиційний договір було укладено з метою приховання іншого правочину, а саме договору оренди, оскільки деградований ґрунтовий матеріал (пісок), який є власністю та національним багатством Українського народу, відповідач намиває та привласнює на підставі п. 10.3. договору.

Відповідно до ст. 235 Цивільного кодексу України удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили. Якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили.

Згідно з п. 25 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» №9 від 06.11.2009р. за удаваним правочином сторони умисно оформляють один правочин, але між ними насправді встановлюються інші правовідносини. На відміну від фіктивного правочину, за удаваним правочином права та обов'язки сторін виникають, але не ті, що випливають зі змісту правочину.

Прокурор наполягає, що спірний договір спрямований на видобуток та реалізацію корисної копалини - річного піску.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, робочий проект передбачав проведення підготовчих робіт (зняття рослинного ґрунту з площі намиву, влаштування первинних дамб обвалування карт намиву, влаштування водоскидних споруд (скидних колодязів з дерев'яними затворами та водовідвідних труб), здійснення намиву ґрунту шарами товщиною до 1 - 1,5 м (ділянка намиву поділена на 11 карт), з використанням намитого ґрунту для засипки нерівностей та з нарощуванням до висоти 2,5 м. Після закінчення намиву ділянки мали плануватися та засипатися раніше знятим рослинним ґрунтом. Заплановано поглиблення каналу в межах водного дзеркала на глибину до 3,7 м. Також проектом передбачено влаштування прибережних захисних смуг вздовж русла каналу, в тому числі посів багаторічних трав (на площі 20 га) та посадка лісосмуги (верба, на площі 2,94 га, з подальшим доглядом за насадженнями протягом 3-5 років), встановлення водоохоронних знаків тощо.

Прокуратура в порушення ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, не навела та не довела, належними та допустимими доказами протилежного.

Щодо порушень встановлених державною екологічною інспекцією у Київській області, то за самовільне зайняття земельної ділянки водного фонду відповідно до положень Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» та Земельного кодексу України передбачена відповідальність у вигляді сплати штрафу та не можуть бути підставою для визнання спірного договору недійсним.

Відповідно до п.2.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013р. №11 «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними» за загальним правилом невиконання чи неналежне виконання правочину не тягне за собою правових наслідків у вигляді визнання правочину недійсним. У такому разі заінтересована сторона має право вимагати розірвання договору або застосування інших передбачених законом наслідків, а не визнання правочину недійсним.

Відповідно до ч.ч. 1 - 5 ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

За таких обставин, відсутні підстави для задоволення позову.

Дослідивши матеріали справи, Київський апеляційний господарський суд приходить до висновку, що господарським судом Київської області правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, повно з'ясовано та доведено обставини, що мають значення для справи, зроблені висновки відповідають дійсним обставинам справи.

Доводи наведені в апеляційній скарзі колегією суддів до уваги не приймаються з огляду на те, що вони є необґрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами справи.

За наведених у даній постанові обставин, колегія суддів дійшла висновку, що відсутні підстави для зміни чи скасування рішення господарського суду Київської області від 18.04.2016р. у справі №911/5215/15.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду Київської області від 18.04.2016р. у справі №911/5215/15 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

2. Матеріали справи №911/5215/15 повернути до господарського суду Київської області.

3. Копію постанови надіслати сторонам у справі.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий суддя Л.В. Чорна

Судді М.Л. Яковлєв

Т.І. Разіна