Постанова № 62031461, 12.10.2016, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" жовтня 2016 р. Справа№ 910/7757/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Чорної Л.В.

суддів: Разіної Т.І.

Яковлєва М.Л.

при секретарі судового засідання Громак В.О.

за участю представників сторін: від позивача - Чеботарьова І.Г.,

від відповідача - Ступак Д.О.,

розглянувши апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Київгаз»

на рішення господарського суду міста Києва від 30.06.2016р.

по справі № 910/7757/16 (суддя - Головіна К.І.)

за позовом публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз Україна»

до публічного акціонерного товариства «Київгаз»

про стягнення 53 351,02 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 30.06.2016р. позов задоволено частково. Стягнуто з публічного акціонерного товариства «Київгаз» на користь публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» пені у сумі 23 340,99 грн., 3 % річних у сумі 4 092,78 грн., 708,59 судового збору. У решті позовних вимог відмовлено.

Не погодившись із прийнятим рішенням, публічне акціонерне товариство «Київгаз» звернулось до Київського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду міста Києва від 30.06.2016р. по справі №910/7757/16 скасувати в частині стягнення 23 340.99 грн. пені та постановити в цій частині нове рішення про стягнення 1 000,00 грн. пені, пропорційно зменшивши суму судового збору.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 21.07.2016р. апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Київгаз» прийнято до провадження.

Розпорядженням №09-52/4032/16 від 22.08.2016р. призначено повторний автоматизований розподіл справи у зв'язку з перебуванням судді Дідиченко М.А. у відпустці.

Відповідно до Протоколу автоматичної зміни складу суддів від 22.08.2016р., в зв'язку з перебуванням судді Дідиченко М.А., який не є головуючим суддею, у відпустці, сформовано новий склад колегії суддів, головуючий суддя Чорна Л.В. судді: Кропивна Л.В., Смірнова Л.Г.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 22.08.2016р. апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Київгаз» на рішення господарського суду міста Києва від 30.06.2016р. по справі № 910/7757/16 прийнято до свого провадження у визначеному складі суду.

Розпорядженням №09-52/5508/16 від 11.10.2016р. призначено повторний автоматизований розподіл справи у зв'язку з перебуванням судді Кропивної Л.В. у відпустці та Смірнової Л.Г. на лікарняному.

Відповідно до протоколу автоматичної зміни складу суддів від 11.10.2016р., в зв'язку з перебуванням судді Кропивної Л.В. у відпустці та Смірнової Л.Г. на лікарняному, які не є головуючим суддею у справі, сформовано новий склад колегії суддів, головуючий суддя Чорна Л.В. судді: Разіна Т.І., Яковлєв Л.М.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 12.10.2016р. апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Київгаз» на рішення господарського суду міста Києва від 30.06.2016р. по справі № 910/7757/16 прийнято до свого провадження у визначеному складі суду.

Відповідно до п. 9-2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011р. № 7 «Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України» у разі зміни складу суду апеляційної інстанції розгляд ним справи починається заново, а отже, спочатку починається й визначений статтею 102 ГПК строк розгляду апеляційної скарги.

ПАТ «НАК «Нафтогаз» заперечує проти апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, апеляційний господарський суд встановив наступне.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. 08.01.2013р. між публічним акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (продавець) та публічним акціонерним товариством «Київгаз» (покупець) був укладений договір купівлі-продажу природного газу № 13-328-ВТВ, за умовами якого продавець зобов'язується передати у власність покупцю у 2013 році природний газ, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити газ на умовах цього договору. /а.с. 13/.

Згідно п. 2.1. договору продавець передає покупцеві з 01 січня 2013 року по 31 грудня 2013 року газ обсягом до 15 565,600 тис. куб. м.

Згідно з п.п. 5.1, 5.3 договору ціна (граничний рівень ціни) на газ та послуги з його транспортування установлюються НКРЕ. У разі зміни НКРЕ ціни на газ та/або тарифів на його транспортування, розподіл і постачання є обов'язковими для сторін за цим договором з моменту введення їх в дію.

Загальна вартість цього договору на дату його укладення становить 565 923,90 грн. (п. 5.5 договору).

Відповідно до п. 6.1 договору оплата за природний газ здійснюється шляхом 100 % поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 20-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу на підставі акту приймання-передачі.

Додатковою угодою №4 від 31.12.2013р. п. 6.1 договору було викладено у наступній редакції - оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами у національній валюті шляхом 100 % поточної оплати протягом місяця поставки. У разі неповної оплати остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється покупцем до 20 числа місяця поставки газу на підставі підписаного сторонами акту приймання-передачі газу. /а.с. 23/.

Строк дії договору продовжувався сторонами до 31.12.2015р., а в частині проведення розрахунків за газ - до їх повного здійснення (додаткова угода № 11 від 22.12.2014 р.). /а.с. 31/.

По актах приймання-передачі природного газу від 31.01.2013р., 28.02.2013р., 31.03.2013р., 30.04.2013р., 31.05.2013р., 30.06.2013р., 31.07.2013р., 31.08.2013р., 30.09.2013р., 31.10.2013р., 30.11.2013р., 31.12.2013р., 31.01.2014р., 28.02.2014р., 31.03.2014р., 30.04.2014р., 31.05.2014р., 30.06.2014р., 31.07.2014р., 31.08.2014р., 30.09.2014р., 31.10.2014р., 30.11.2014р., 31.12.2014р. позивач поставив відповідачу природний газ на загальну суму 14 969 382,81 грн. /а.с. 34/.

Відповідно до п. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідач за отриманий природний газ розрахувався з порушенням п. 6.1. договору в редакції додаткової угоди №4.

Згідно п. 7.2. договору у разі невиконання покупцем пункту 6.1 умов цього договору, він у безспірному порядку повинен сплатити продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

За прострочення платежу позивачем нараховано пеню у розмірі 45 230,88 грн. за період з січня 2013 р. по листопад 2014 р., строк виконання яких закінчується з 20.02.2013 р. по 20.12.2014 р.

Пунктом 9.2. договору сторони встановили, що строк, у межах якого сторони можуть звернутися до суду із вимогою про захист своїх прав за цим договором (строк позовної давності), у тому числі щодо стягнення основної заборгованості, штрафів, пені, відсотків річних, інфляційних нарахувань, встановлюється у 3 (три) роки.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.(ст. 627 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ст. 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог: про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Відповідно до п. 1 ст. 259 Цивільного кодексу України позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін.

Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.

Відповідно до п. 4 ст. 267 Цивільного кодексу України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Відповідачем під час розгляду справи у суді першої інстанції подано заяву про застосування строку позовної давності.

Враховуючи те, що позов подано 26.04.2016р., то у стягненні пені за період з 21.02.2013р. по 26.04.2013р. слід відмовити.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Так само, враховуючи пропуск строку позовної давності 3% річних підлягають стягненню частково.

За таких обставин, до стягнення підлягають 23 340,99 грн. пені та 4 092,78 грн. 3% річних.

Щодо зменшення розміру пені до 1 000,00 грн., то апеляційний господарський суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 233 Господарського кодексу України суд має право на зменшення розміру неустойки, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Відповідно до частини 3 статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

У відповідності до п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Пунктом 3.17.4 постанови Вищого Господарського суду України №18 від 26.12.2011 «Про деякі питання застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» передбачено, що вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причин неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Обґрунтовуючи зменшення розміру пені, відповідач посилається на фактичне погашення заборгованості, заборгованість позивача перед відповідачем була значно більшою, реалізація газу бюджетним організаціям, які в свою чергу не можуть заплатити більше, ніж їм буде виділено, тим більше для сплати штрафних санкцій.

Проте в матеріалах справи відсутні докази заборгованості позивача перед відповідачем, договір купівлі-продажу укладений між позивачем та відповідачем, порядок оплати не ставився в залежність від сплати бюджетними організаціями за газ.

Київський апеляційний господарський суд звертає увагу апелянта на те, що положення ст. 83 Господарського процесуального кодексу, ст. 551 Цивільного кодексу України та ст. 233 Господарського кодексу України є правом суду у кожному випадку окремо, а не обов'язком.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи, колегія суддів приходить до висновку, що господарським судом міста Києва правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, повно з'ясовано та доведено обставини, що мають значення для справи, зроблені висновки відповідають дійсним обставинам справи.

Доводи наведені в апеляційній скарзі колегією суддів до уваги не приймаються з огляду на те, що вони є необґрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами справи.

За наведених у даній постанові обставин, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що відсутні підстави для зміни чи скасування рішення господарського суду міста Києва від 30.06.2016р. у справі № 910/7757/16.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду міста Києва від 30.06.2016р. у справі № 910/7757/16 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

2. Матеріали справи № 910/7757/16 повернути до господарського суду міста Києва.

3. Копію постанови надіслати сторонам у справі.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий суддя Л.В. Чорна

Судді Т.І. Разіна

М.Л. Яковлєв