Постанова № 62031418, 12.10.2016, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" жовтня 2016 р.Справа № 916/574/16Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддів секретар судового засідання Представники сторін у ОСОБА_1 ОСОБА_2, ОСОБА_3 ОСОБА_4 судове засідання не зявились.розглянувши апеляційну скаргу фірми «Лебідь» у вигляді товариства з обмеженою відповідальністюна ухвалу господарського суду Одеської області від03.06.2016р. про повернення без розгляду зустрічної позовної заяви фірми «Лебідь» у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю до відповідача про у справі за позовом до відповідача проВійськової частини А2238 визнання недійсними: акту від 09.06.2012р., п. 1.2. Додаткової угоди від 20.06.2012р., додаткову угоду від 01.01.2014р. № 916/574/16 /головуючий суддя Мостепаненко Ю.І./ Військової частини А2238 Фірми «Лебідь» у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю стягнення 681 721,00грн. ВСТАНОВИВ:

11.03.2016р. господарським судом Одеської області отримано позовну заяву військової частини А2238 до фірми Лебідь у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю про стягнення 681 721 грн., з яких: 592 068,28 грн. заборгованість з орендної плати за договором № 133/1999/Голов КЕУ від 07.07.1999р. про оренду державного майна за період з 01.01.2014р. по 01.12.2015р., 84 215,83 грн. пеня, 5 436,89 грн. заборгованість з компенсації плати за землю.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 14.03.2016р. порушено провадження по справі № 916/574/16 за позовом військової частини А2238 до відповідача фірми «Лебідь» у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю про стягнення 681 721 грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 06.05.2016р. справу № 916/574/16 призначено до колегіального розгляду у складі трьох суддів господарського суду Одеської області.

На підставі розпорядження в.о. керівника апарату господарського суду Одеської області № 565 від 06.05.2016р., на виконання ухвали господарського суду Одеської області від 06.05.2016 року про призначення колегіального розгляду справи №916/574/16, відповідно до п.9.2. рішення зборів суддів господарського суду Одеської області (протокол № 17-4/2016 від 21-22.04.2016р.) та п.2.3.33. Положення про автоматизовану систему документообігу суду, призначено автоматичний розподіл справи № 916/574/16 для визначення складу колегії суду.

Згідно з повторним автоматичним розподілом справ, справу № 916/574/16 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Мостепаненко Ю.І., судді: Волков Р.В., Цісельський О.В.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 06.05.2016р. господарським судом у складі колегії суддів: головуючий суддя - Мостепаненко Ю.І., судді: Волков Р.В., Цісельський О.В. справу № 916/574/16 прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 15.06.2016р.

31.05.2016р. фірма «Лебідь» у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю звернулась до господарського суду Одеської області із зустрічним позовом (вх. № 1532/16) до відповідача - військової частини А2238 про визнання договору № 133/1999/Голов КЕУ від 07.07.1999р. про оренду державного майна частково недійсним.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 03.06.2016р. зустрічну позовну заяву фірми «Лебідь» у вигляді ТОВ до військової частини А2238 з доданими до неї матеріалами повернуто без розгляду.

Не погоджуючись з ухвалою господарського суду Одеської області від 03.06.2016р. фірма «Лебідь» у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю подала апеляційну скаргу, відповідно до якої скаржник просить скасувати ухвалу господарського суду Одеської області від 03.06.2016р. про повернення зустрічної позовної заяви фірми «Лебідь» у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю до військової частини А2238 Військово Морських Сил Збройних Сил у справі № 916/574/16, направивши справу в суд першої інстанції.

Як на підставу викладених у скарзі вимог апелянт посилається на порушення норм процесуального права, а саме:

- ухвалою господарського суду від 06.05.2016р. розгляд справи був призначений на 15.06.2016р. о 10год. 20хв., тобто розгляд справи на 03.06.2016р., коли було прийнято оскаржуване рішення, судом не призначався, сторони по справі на цей день не повідомлялися та не викликалися;

- ухвала суду прийнята господарським судом у незаконному складі колегії суддів, адже суддя Цісельський О.В. не мав права приймати участь у розгляді цієї справи, так як у нього були підстави для самовідвіду. Тільки, 15.06.2016р. від судді Цісельського О.В. до даної судової колегії була подана заява про самовідвід на підставі ст. 20 ГПК України, яка в цей же день колегією суддів була задоволена, про що винесена відповідна ухвала про задоволення цієї заяви судді про самовідвід;

- в порушення вимог ст.ст. 60, 63, 86 ГПК України ця ухвала прийнята без наявності підстав для її повернення та є невмотивованою, оскільки позивач за первісним позовом в своїх позовних вимогах посилався на договір № 133/1999/Голов КЕУ від 01.01.2014р. про оренду майна, тому цей зустрічний позов про визнання цього договору частково недійсним взаємно повязаний з первісним.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 03.10.2016р. прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено до розгляду на 12.10.2016р. об 11:00.

Розглянувши матеріали даної справи, Одеський апеляційний господарський суд встановив наступне:

Відповідно до положень ч. 1 та ч. 2 ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не звязаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

11.03.2016р. господарським судом Одеської області отримано позовну заяву військової частини А2238 до фірми «Лебідь» у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю про стягнення 681 721 грн., з яких: 592 068,28 грн. заборгованість з орендної плати за договором № 133/1999/Голов КЕУ від 07.07.1999р. про оренду державного майна за період з 01.01.2014р. по 01.12.2015р., 84 215,83 грн. пеня, 5 436,89 грн. заборгованість з компенсації плати за землю.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 07.07.1999р. між військовою частиною А1739 (правонаступником якої є 10 відділення МІС ВМС Збройних Сил України, правонаступником якого, в свою чергу, є військова частина А2238) та фірмою «Лебідь» у вигляді ТОВ укладено договір № 133/1999/Голов КЕУ про оренду державного майна, що знаходиться в управлінні Міністерства оборони України, відповідно до умов якого військова частина А1739 здала, а фірма «Лебідь» у вигляді ТОВ прийняла в строкове платне користування нерухоме майно загальною площиною 922,23 кв.м., розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Маловського, 3, що знаходиться на балансі військової частини А1739: сховище інв. № 2 приміщення № 4 площиною 87,71 кв.м.; амін. будинок інв. № 8 приміщення № 1, 2, 11, 12 площиною 71,38 кв.м.; сховище інв. № 16 приміщення №5 площиною 28.0 кв.м.; гараж інв. № 15 приміщення 3 1-5 площиною 41,32 кв.м.; пилорама інв. № 17 приміщення № 1 площиною 41,32 кв.м.; сховище інв. № 22 приміщення № 1 площиною 12,02 кв.м.; бетоновані майданчики біля споруд загальною площиною 600 кв.м.; асфальтований майданчик площиною 50 кв.м., - вартість якого визначено відповідно до експертного висновку про оцінку майна (додаток № 3) і становить 84 292,25 грн. Склад орендованого майна згідно з актом інвентаризації (додаток № 1).

Згідно п. 3.1 договору орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої Кабінетом Міністрів України і складає 5 188,92 грн. за рік (без ПДВ).

Згідно п. 3.2 договору орендна плата за перший місяць оренди (квітень 1999р.) розраховується згідно з додатком № 4 до цього договору та складає 432,41 грн. (без ПДВ), з ПДВ 518,88 грн. Орендна плата перераховується Орендарем на розрахунковий рахунок 32306306901 1966 РБД МІС ВМСУ за адресою: поштовий індекс 327056, м. Миколаїв, в НБУ, МФО 326450, код 0974554 на пізніше 10 числа кожного місяця, з урахуванням щомісячного індексу інфляції.

П. 3.3 договору передбачено, що розмір орендної плати може бути переглянутий на вимогу однієї із сторін у разі зміни методики, змін централізованих цін і тарифів та в інших випадках, передбачених законодавством України.

П. 3.4 договору встановлено, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, стягується відповідно до чинного законодавства за весь період заборгованості з урахуванням пені в розмірі не менше 0,5% від суми заборгованості за кожний день прострочення (включаючи день оплати).

Згідно п. 5.12 договору встановлено, що орендар зобовязаний щомісячно компенсувати Орендодавцю частину податку за землю пропорційно площі землі, яку займає здане в оренду нерухоме майно (крім бюджетних організацій).

П. 10.1 договору визначено, що даний договір діє з 12.05.1999р. по 01.07.2004р. (строком на 5 років).

У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору, він вважається продовженим на той самий термін і на тих умовах, які були передбачені договором (п. 10.7 договору).

Додатковою угодою від 01.01.2014р. до договору № 133/1999/Голов КЕУ про оренду державного майна, що знаходиться в управлінні Міністерства оборони України від 07.07.1999р. сторони узгодили викласти п.п. 1.2 договору № 133/1999/Голов КЕУ від 07.07.1999р. в наступній редакції: «П.1.2 Склад орендованого майна: Адміністративний корпус № 21 площею 326,0 кв.м.; виробничі приміщення загальною площею 127,7 кв.м. (майстерні № 1 площею 119,3 кв.м., пилорами № 17 площею 8,3 кв.м., сховище № 16 площею 0,1 кв.м.); майданчик з твердим покриттям №Б/Н площею 600 кв.м.; майданчик з твердим покриттям №Б/Н площею 50 кв.м.» П. 2 Додатковою угодою від 01.01.2014р. до договору № 133/1999/Голов КЕУ про оренду державного майна узгоджено, що на підставі проведеної незалежної оцінки ринкової вартості обєкту оренди, орендна плата за січень 2014 року складає 24 055,50 гривень (з ПДВ).

З огляду на невиконання відповідачем умов договору № 133/1999/Голов КЕУ про оренду державного майна, що знаходиться в управлінні Міністерства оборони України від 07.07.1999р., щодо здійснення орендних платежів та компенсацію плати за землю в період з 01.01.2014р. по 01.12.2015р., позивач і звернувся до господарського суду Одеської області з даним позовом.

Колегією суддів апеляційного суду встановлено, що фірма «Лебідь» у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю звертаючись до суду із зустрічною позовною заявою заключну частину виклала наступним чином:

1.Прийняти цей зустрічний позов про визнання договору № 133/1999/Голов КЕУ від 07.07.1999р. про оренду державного майна частково недійсним для спільного розгляду з первісним позовом військової частини А 2238 до фірми «Лебідь» у вигляді ТОВ про стягнення заборгованості орендної плати за договором № 133/1999/Голов КЕУ від 07.07.1999р. за період з 01.01.2014року по 01.12.2015року на загальну суму 681 721,00грн.

2.Визнати недійсними: акт від 09.06.2012року, складений на підставі наказу командира військової частини А2238 від 26.04.2012року за № 132 про приймання від фірми «Лебідь» на бухгалтерський облік цієї військової частини зазначеної адміністративної будівлі вартістю 1 832 584,80 грн.; пункт 1.2 Додаткової угоди від 20.06.2012року про внесення змін до договору № 133/1999/Голов КЕУ від 07.07.1999р. про оренду державного майна в частині складу орендованого майна Адміністративного корпусу 187,2 кв.м. (1-й поверх: вестибуль 16,6 кв.м., коридор 24,6 кв.м., кабінет 11,1 кв.м., кабінет 15,2 кв.м., кабінет 29,7 кв.м., кабінет 24,0 кв.м., душова 4,0 кв.м., санвузол 2,7 кв.м., санвузол 2,7 кв.м., кабінет 19,1 кв.м.; 2-й поверх: кабінет директора 26,1 кв.м., кабінет 13,2 кв.м.); додаткову угоду від 01.01.2014року до договору № 133/1999/Голов КЕУ від 07.07.1999р. про оренду державного майна.

3.Стягнути з військової частини А2238 Військово-Морських Сил Збройних Сил України на користь фірми «Лебідь» у вигляді товариства з обмеженою державне мито в розмірі 1450грн.

За змістом поданого зустрічного позову позивач, фірма «Лебідь» у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю, наполягає на визнанні частково недійсним саме договору №133/1999/Голов КЕУ від 07.07.1999р. про оренду державного майна зазначаючи, що військова частина А2238 не мала ніяких правоустановчих документів на право власності на адміністративний корпус, не мала правових підстав для передачі будівлі в оренду.

В обґрунтування зустрічних позовних вимог фірма Лебідь у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю посилається на наступне:

09.06.2012 року на підставі наказу командира військової частини А2238 від 26.04.2012 року за №132 був складений акт про приймання від фірми «Лебідь» на бухгалтерський облік цієї військової частини двоповерхового адміністративного корпусу за адресою: м. Одеса, вул. Маловського, 3-а, вартістю 1 832 584, 80 грн. Акт, який був підписаний членами комісії військової частини та нібито представником фірми «Лебідь», є нікчемним, оскільки не було правових підстав для передачі цієї будівлі від фірми «Лебідь» до військової частини, оскільки на момент його складання правоустановчих документів про право власності на цю будівлю у фірми «Лебідь» не було, будівля не була введена в експлуатацію, на баланс фірми не бралася, а відтак, не можна передавати обєкт нерухомого майна, на який не має таких документів. Крім того, як зазначає заявник, на цьому акті є підпис від імені представника ТОВ «Лебідь» ОСОБА_5, який йому не належить, а виконаний невідомою особою.

20.06.2012р. між військовою частиною А2238 в особі командира частини капітана 1 рангу ОСОБА_6, що діяв на підставі Положення про військове (корабельне) господарство Збройних Сил України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 16.07.20119р. № 300, та товариством з обмеженою відповідальністю «Лебідь» в особі ОСОБА_5, що діяв на підставі Статуту, була укладена Додаткова угода про внесення змін до договору № 133/1999/Голов КЕУ від 07.07.1999 року, згідно якої пункт 1.2 договору був викладений у наступний редакції: « 1.2 Склад орендованого майна: Адміністративний корпус 187,2 кв.м. (1-й поверх вестибюль 16,6 кв.м., коридор 24.6 кв.м., кабінет 11,1 кв.м. кабінет 15,2 кв.м., кабінет 29,7 кв.м., кабінет 24,0 кв.м., душова 4,0 кв.м., санвузол 2,7 кв.м., санвузол 2,7 кв.м., кабінет 19,1 кв.м., 2-й поверх кабінет директора 26,1кв.м., кабінет 13.2 кв.м.); Виробничі приміщення загальною площею 127,7 кв.м. (майстерні 119,3 кв.м. пилорами 8,3 кв.м.; сховище 0, 1 кв.м.); майданчик з твердим покриттям 600 кв.м.; майданчик з твердим покриттям 50 кв.м.»

З урахуванням вищевикладеного, приймаючи до уваги, що у військовій частині А2238 немає ніяких правоустановчих документів на право власності на цей адміністративний корпус, вона не мала правових підстав для передачі цієї будівлі в оренду, так як згідно ст.4 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» обєктом оренди може бути тільки майно, що належить Збройним Силам України. Таким чином, пункт 1.2 Додаткової угоди від 20.06.2012 року про внесення змін до договору №133/1999/Голов КЕУ від 07.07.1999 року оренди державного майна в частині складу орендованого майна - Адміністративного корпусу 187,2 кв.м. (1-й поверх вестибюль 16,6 кв.м., коридор 24,6 кв.м., кабінет 11,1 кв.м., кабінет 15,2 кв.м., кабінет 29,7 кв.м., кабінет 24,0 кв.м, душова 4,0 кв.м., санвузол 2,7 кв.м., санвузол 2,7 кв.м., кабінет 19,1 кв., 2-й поверх кабінет директора 26,1 кв.м., кабінет 13.2 кв.м.) є недійсним.

Згідно додаткової угоди до договору №133/1999/Голов КЕУ від 07.07.1999 року слідує, що 01.01.2014р. між військової частини А2238, в особі командира частини капітана 1 рангу ОСОБА_7, що діяв на підставі Свідоцтва про реєстрацію військової частини як субєкта господарчої діяльності у Збройних Силах № 865 від 12.06.2009 року, з однієї сторони, та товариством з обмеженою відповідальністю «Лебідь» в особі ОСОБА_5, що діяв на підставі Статуту, з іншої сторони, була укладена Додаткова угода про внесення змін до договору №133/1999/Голов КЕУ від 07.07.1999 року про таке:

« 1.Пункт 1.2 був викладений у наступній редакції: 1.2 Склад орендованого майна: Адміністративний корпус № 21 площею 326,0 кв.м.; Виробничі приміщення загальною площею 127,7 кв.м. (майстерні № 1 площею 119,3 кв.м., пилорами № 17 площею 8,3 кв.м., сховище № 16 площею 0.1 кв.м.); майданчик з твердим покриттям № Б/Н площею 600 м.кв; майданчик з твердим покриттям № Б/Н площею 50 кв.м.;

2.На підставі проведеної незалежної оцінки ринкової вартості об'єкту оренди, орендна плата за січень 2014 року складає 24 055,50 гривень (з ПДВ).»

Однак, ця додаткова угода до договору №133/1999/Голов КЕУ від 01.01.2014 р. була фактично підписана від імені ТОВ «Лебідь» не директором цього товариства ОСОБА_5, а його засновником ОСОБА_8, який згідно Статуту ТОВ «Лебідь» не мав повноважень підписувати такі угоди.

Відповідно до ст. 60 ГПК України відповідач має право до початку розгляду господарським судом справи по суті подати до позивача зустрічний позов для спільного розгляду з первісним позовом. Зустрічний позов повинен бути взаємно повязаний з первісним. Подання зустрічного позову провадиться за загальними правилами подання позовів.

Тобто до зустрічного позову ставляться такі специфічні вимоги: подання його до початку розгляду господарським судом справи по суті та взаємна повязаність з первісним позовом.

Окрім вказаних вимог, зустрічна позовна заява повинна також відповідати усім приписам розділу VІІІ ГПК України, що регулює подання позову, у тому числі щодо дотримання правил обєднання вимог та заборони обєднання в одній позовній заяві кількох вимог до одного чи кількох відповідачів, коли сумісний розгляд цих вимог перешкоджатиме зясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору.

Згідно зі ст. 58 ГПК України в одній позовній заяві може бути обєднано кілька вимог, звязаних між собою підставою виникнення або поданими доказами. Водночас суддя має право обєднати кілька однорідних позовних заяв або справ, у яких беруть участь ті ж самі сторони, в одну справу, про що зазначається в ухвалі про порушення справи або в рішенні.

Згідно п. 3.6. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.11 р., № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», позивач має право обєднати в одній позовній заяві кілька вимог, повязаних між собою підставою виникнення або поданими доказами. Однорідними ж позовними вимогами є такі, що виникають з одних і тих самих або з аналогічних підстав і водночас повязані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів.

Якщо позивач порушив правила обєднання вимог або обєднання цих вимог перешкоджатиме зясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору, суддя має право повернути позовну заяву (стаття 58 та пункт 5 частини першої статті 63 ГПК), що й було зроблено судом першої інстанції.

Ухвала господарського суду Одеської області від 03.06.2016р. про повернення зустрічної позовної заяви обґрунтована тим, що заявником у зустрічній позовній заяві порушено правила обєднання вимог, а саме заявлено кілька вимог, не звязаних між собою підставою виникнення та поданими доказами.

Судова колегія не погоджується з таким висновком господарського суду Одеської області з огляду на наступне.

Зустрічні позовні вимоги фірми «Лебідь» у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю полягають у визнанні недійсними акту від 09.06.2012року, складеного на підставі наказу командира військової частини А2238 від 26.04.2012року за № 132 про приймання від фірми «Лебідь» на бухгалтерський облік цієї військової частини зазначеної адміністративної будівлі вартістю 1 832 584,80 грн.; пункту 1.2 Додаткової угоди від 20.06.2012року про внесення змін до договору № 133/1999/Голов КЕУ від 07.07.1999р. про оренду державного майна в частині складу орендованого майна Адміністративного корпусу 187,2 кв.м. (1-й поверх: вестибуль 16,6 кв.м., коридор 24,6 кв.м., кабінет 11,1 кв.м., кабінет 15,2 кв.м., кабінет 29,7 кв.м., кабінет 24,0 кв.м., душова 4,0 кв.м., санвузол 2,7 кв.м., санвузол 2,7 кв.м., кабінет 19,1 кв.м.; 2-й поверх: кабінет директора 26,1 кв.м., кабінет 13,2 кв.м.); додаткової угоди від 01.01.2014року до договору № 133/1999/Голов КЕУ від 07.07.1999р. про оренду державного майна.

Тобто, у даному випадку зустрічні позовні вимоги про визнання частково недійсними додаткових угод до договору № 133/1999/Голов КЕУ від 07.07.1999р. про оренду державного майна, акту про приймання орендодавцем на облік обєкту нерухомого майна, який в подальшому був предметом оренди згідно вказаного договору, є взаємоповязаними з вимогою за первісним позовом про стягнення заборгованості за цим же договором оренди, а тому можуть бути заявлені та розглянуті в межах однієї справи. Визнання недійсним договору оренди в певній частині або визнання недійсним правочину щодо придбання предмету оренди у власність орендодавцем може суттєво вплинути на правову оцінку обставин у справі при вирішенні спору про стягнення заборгованості за договором оренди.

Подання окремих позовів про визнання недійсним акту приймання на облік обєкту нерухомого майна, про визнання недійсними пункту 1.2 Додаткової угоди від 20.06.2012року про внесення змін до договору № 133/1999/Голов КЕУ від 07.07.1999р. та додаткової угоди від 01.01.2014року до договору № 133/1999/Голов КЕУ від 07.07.1999р. є можливим, але позивач у даному випадку має також альтернативне право в порядку ст. 58 ч. 1 ГПК України обєднати дані вимоги в одній позовній заяві, оскільки такі вимоги є повязаними між собою підставою виникнення та поданими доказами.

Доводи фірми «Лебідь» у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю про прийняття господарським судом ухвали від 03.06.2016р. у незаконному складі колегії суддів, є безпідставними з огляду на нижченаведене.

15.06.2016р. від судді Цісельського О.В. до судової колегії була подана заява про самовідвід на підставі ст. 20 ГПК України.

Заява судді Цісельського О.В. мотивована наступним:

Суддею Цісельським О.В. було розглянуто справу №916/3527/15 за позовом фірми «Лебідь» у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю до військової частини А2238 Військово-Морських Сил Збройний Сил України, за участю третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Міністерства Оборони України за участю Військового прокурора Одеського гарнізону про внесення змін до договору оренди, із прийняттям рішення від 19.10.2015р., яким у позові фірми «Лебідь» у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю було відмовлено повністю.

Приймаючи рішення у справі № 916/3527/15 суд дійшов висновків, що позивачем у встановленому чинним Господарським процесуальним кодексом України порядку не надано належних доказів припинення, або ліквідації військової частини А-1739, та доказів того, що саме 10 відділення морської інженерної служби ВМС ЗС України є правонаступником військової частини А-1739.

Крім того, відмовляючи у задоволенні позову, судом було встановлено, що з врахуванням того, що сторони за договором не вчинили заходів щодо його приведення до вимог діючого законодавства України, зокрема його нотаріального посвідчення, суд дійшов висновку, що Договір від 07.07.1999р. №133/1999/ГоловКЕУ оренди державного майна, що знаходиться в управління Міністерства Оборони України, припинив свою дію 01.07.2004р.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 26.11.2015р. рішення господарського суду Одеської області від 19.10.2015р. у справі №916/3527/15 залишено без змін.

Залишаючи без змін рішення господарського суду Одеської області від 19.10.2015р., Одеський апеляційний господарський суд, в своїй постанові від 26.11.2015р. відмовив у позові з інших підстав та зазначив, що матеріали справи свідчать про те, що 01.01.2014р. обома сторонами була підписана додаткова угода та визначена орендна плата на підставі звіту про незалежну оцінку майна.

Проте, позовні вимоги про внесення змін до п. 3.1 договору не підлягають задоволенню, оскільки не відповідають вимогам п.п.4,8,12 Методики, в яких визначено, що орендна плата за цією Методикою розраховується у такій послідовності: визначається розмір річної орендної плати; на основі розміру річної орендної плати встановлюється розмір орендної плати за базовий місяць розрахунку орендної плати - останній місяць, за який визначено індекс інфляції, яка фіксується у договорі оренди. З урахуванням розміру орендної плати за базовий місяць оренди розраховується розмір орендної плати за перший та наступні місяці оренди. Розрахунок орендної плати за базовий місяць затверджується орендодавцем та наведеш формули для розрахунку річної та місячної орендної плати. Позивач не надав жодного розрахунку Додатку №1 для підтвердження відповідності розміру орендної плати, вказаного в пропозиції для внесення змін до договору, положенням Методики.

З огляду на те, що суддею господарського суду Одеської області Цісельським О.В. в рішенні від 19.10.2015р. у справі №916/3527/15 викладено свою правову позицію щодо правовідносин сторін, що виникають із спірного договору, з якими цілком повязано предмет спору у справі №916/574/16, ним було заявлено самовідвід від справи №916/574/16.

Згідно змісту заяви судді Цісельського О.В. про самовідвід від справи № 916/574/16, самовідвід повязаний з неможливістю розгляду справи № 916/574/16 по суті.

Однак в даному випадку ані позовна заява військової частини А2238 до фірми «Лебідь» у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю, ані зустрічна позовна заява фірми «Лебідь» у вигляді ТОВ не були розглянуті господарським судом по суті при винесенні оскаржуваної ухвали.

Зустрічна позовна заява фірми «Лебідь» у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю була повернута ухвалою господарського суду від 03.06.2016р. з підстав порушення правил обєднання вимог, а саме заявлення кількох вимог, які на думку господарського суду не звязані між собою.

Винесення господарським судом ухвали від 03.06.2016р. не є розглядом зустрічної позовної заяви по суті, оскільки вона була повернута судом з формальних підстав.

Враховуючи викладене, судова колегія вважає, що зустрічні позовні вимоги фірми «Лебідь» у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю, повязані між собою підставою виникнення та поданими доказами, тому фірма «Лебідь» у вигляді ТОВ правомірно обєднала ці вимоги в одну позовну заяву.

Враховуючи наведені обставини, а також положення ст. 58 ГПК України судова колегія дійшла висновку про те, що місцевий господарський суд помилково повернув позовну заяву фірми «Лебідь» у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю без розгляду, а тому апеляційна скарга фірми «Лебідь» у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю підлягає задоволенню, ухвала господарського суду Одеської області від 03.06.2016р. - скасуванню, а справу слід передати на розгляд господарського суду.

Керуючись ст.ст. 99, 101 106 ГПК України, Одеський апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу фірми «Лебідь» у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю задовольнити.

Ухвалу господарського суду Одеської області від 03.06.2016р. скасувати.

Направити для розгляду до господарського суду Одеської області матеріали справи № 916/574/16.

Зобовязати фірму «Лебідь» у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю невідкладно представити до господарського суду Одеської області оригінал зустрічної позовної заяви з усіма додатками для вирішення питання про прийняття цієї заяви до розгляду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий К.В. Богатир

Судді: О.Ю. Аленін

ОСОБА_3