Постанова № 62031399, 11.10.2016, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" жовтня 2016 р. Справа№ 910/12923/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Іоннікової І.А.

суддів: Тищенко О.В.

Гончарова С.А.

за участю секретаря судового засідання: Каніковського А.О.

представників:

від позивача Ловгиненко Є.В. (представник за довіреністю)

від відповідача 1 ОСОБА_3 (представник за довіреністю)

від відповідача 2 ОСОБА_4 (представник за довіреністю)

ОСОБА_5 ( представник за довіреністю)

від відповідача 3 не з'явився

від третьої особи ОСОБА_6 (представник за довіреністю)

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Земельний капітал»

на рішення господарського суду міста Києва від 03.02.2016

у справі № 910/12923/15 (суддя Пукшин Л.Г.)

за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Земельний капітал»

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю «Констеб ЛТД»

2) Товариства з обмеженою відповідальністю «Карбон ЛТД»

3) Товариства з обмеженою відповідальністю «Денді-Карбон»

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю «Олімп-96»

про визнання правочину недійсним

ВСТАНОВИВ:

20.05.2015 до господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Земельний капітал» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Констеб ЛТД», Товариства з обмеженою відповідальністю «Карбон ЛТД», Товариства з обмеженою відповідальністю «Денді-Карбон» про визнання недійсним нікчемного правочину.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що договір купівлі-продажу від 27.08.2005 року, укладений між ТОВ «Денді-Карбон» та ТОВ «Констеб ЛТД» є нікчемним, з огляду на те, що всупереч умовам п.4.1. договору та вимогам ст. 657 ЦК України не був нотаріально посвідчений. Також, позивач вказує, що рішенням господарського суду міста Києва по справі № 18/492-40/110-61/20 від 28.09.2011 переведено права та обов'язки покупця за договором купівлі-продажу від 27.05.2005, що був укладений між ТОВ «Денді-Карбон» та ТОВ «Констеб ЛТД», на ТОВ «Карбон ЛТД», в той же час зазначеним рішенням відмовлено у задоволенні позовних вимог ТОВ «Констеб ЛТД» щодо визнання правочину - договору купівлі-продажу від 27.05.2005 дійсним. Вказане рішення ґрунтувалось на факті укладення договору купівлі-продажу від 27.08.2005 позивач стверджує, що саме укладення правочину - договору купівлі-продажу від 27.08.2005 та переведення прав покупця за ним на іншу особу - ТОВ «Карбон ЛТД» призвело до порушення в наступному прав та законних інтересів ПАТ «КБ «Земельний капітал» у вигляді постановлення у квітні 2013 року рішення суду щодо витребування належного банку нерухомого майна.

Рішенням господарського суду міста Києва від 07.07.2015, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 24.09.2015 у справі № 910/12923/15 позов задоволено, визнано недійсним договір купівлі-продажу від 27.08.2005, укладений між ТОВ «Денді-Карбон» та ТОВ «Констеб ЛТД» щодо нежилих приміщень загальною площею 3000 кв.м., які розташовані у 3 та 4 секціях будівлі, що знаходиться за адресою: м. Київ, Лабораторний провулок, 1.

Постановою Вищого господарського суду України від 25.11.15 касаційну скаргу ТОВ «Карбон ЛТД» задоволено, рішення господарського суду міста Києва від 07.07.2015 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 24.09.2015 у справі № 910/12923/15 скасовано, справу направлено на новий розгляд до господарського суду міста Києва.

Рішенням господарського суду міста Києва від 03.02.2016 у справі № 910/12923/15 в позові відмовлено повністю.

Відмовляючи у задоволенні позову, місцевий господарський суд виходив з того, що позивачем не доведено порушення його права та/або законного інтересу внаслідок укладення оспорюваного договору купівлі-продажу як на момент укладення договору купівлі-продажу від 27.08.2005 так і станом на теперішній час, що згідно ст. ст. 15, 16 Цивільного кодексу України є підставою для відмови у позові. Крім того, обраний позивачем спосіб захисту цивільного права не може призвести до поновлення прав і охоронюваних законом інтересів позивача.

Не погоджуючись із рішенням суду, Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Земельний капітал» звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду м. Києва від 03.02.2016 у справі № 910/12923/15 скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимогу в повному обсязі.

Апеляційна скарга обґрунтована тим,що рішення суду першої інстанції є незаконним та необґрунтованим, оскільки місцевий суд неправомірно встановив, що існування нікчемного договору купівлі-продажу нерухомого майна від 27..05.2015 не порушує прав позивача та зробив неправильний висновки щодо відсутності у позивача права на позов тощо.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду (у складі колегії суддів: головуючий суддя Синиця О.Ф., судді Мартюк А.І., Зубець Л.П.) від 03.03.2016 апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Земельний капітал» прийнято до провадження, призначено розгляд справи на 06.04.2016.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду (у складі колегії суддів: головуючий суддя Синиця О.Ф., судді Мартюк А.І., Зубець Л.П.) від 06.04.2016 відкладено розгляд справи на 25.05.2016 р. та продовжено строк розгляду апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Земельний капітал» на п'ятнадцять днів.

Розпорядженням керівника апарату Київського апеляційного господарського суду від 25.05.2016 у справі № 910/12923/15 призначено повторний автоматичний розподіл, відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу № 910/12923/15 передано на розгляд колегії суддів, у складі: Синиця О.Ф., Алданова С.О., Мальченко А.О.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду (у складі колегії суддів: головуючий суддя: Синиця О.Ф., судді Алданова С.О., Мальченко А.О.) від 25.05.2016 апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Земельний капітал» прийнято до провадження, призначено розгляд на 13.06.2016.

Розпорядженням керівника апарату Київського апеляційного господарського суду від 13.06.2016 у справі № 910/12923/15 призначено повторний автоматичний розподіл, відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу № 910/12923/15 передано на розгляд колегії суддів, у складі: Станік С.Р., Корсакова Г.В., Власов Ю.Л.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду (у складі колегії суддів: головуючий суддя: Станік С.Р., судді: Корсакова Г.В., Власов Ю.Л.) від 25.05.2016 апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Земельний капітал» прийнято до провадження, призначено розгляд на 13.07.2016.

Розпорядженням керівника апарату Київського апеляційного господарського суду від 13.07.2016 у справі № 910/12923/15 призначено повторний автоматичний розподіл, відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу № 910/12923/15 передано на розгляд колегії суддів, у складі: Станік С.Р., Корсакова Г.В., Хрипун О.О.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду (у складі колегії суддів: головуючий суддя: Станік С.Р., судді: Корсакова Г.В., Хрипун О.О.) від 13.07.2016 апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Земельний капітал» прийнято до провадження, призначено розгляд на 03.08.2016.

Розпорядженням керівника апарату Київського апеляційного господарського суду від 04.08.2016 у справі №910/12923/15 призначено повторний автоматичний розподіл, відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу № 910/12923/15 передано на розгляд колегії суддів, у складі: Федорчук Р.В., Лобань О.І., Яковлєв М.Л.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду (у складі колегії суддів: головуючий суддя: Федорчук Р.В., судді: Лобань О.І., Яковлєв М.Л.) від 09.08.2016 апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Земельний капітал» прийнято до провадження, призначено розгляд на 07.09.2016.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду (у складі колегії суддів: головуючий суддя: Федорчук Р.В., судді: Лобань О.І., Яковлєв М.Л.) від 07.09.2016 відкладено розгляд справи на 19.09.2016.

Розпорядженням керівника апарату Київського апеляційного господарського суду від 20.09.2016 у справі № 910/12923/15 призначено повторний автоматичний розподіл, відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу № 910/12923/15 передано на розгляд колегії суддів, у складі: Іоннікової І.А., Тищенко О.В.,Гончаров С.А.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду(у складі колегії суддів: головуючий суддя: Іоннікова І.А., судді: Тищенко О.В., Гончаров С.А.) від 23.09.2016 апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Земельний капітал» прийнято до провадження, призначено розгляд на 11.10.2016.

Представники позивача та відповідача 1 в судовому засіданні 11.10.2016 підтримали апеляційну скаргу, просили її задовольнити за доводів, викладених в апеляційній скарзі, рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову.

Представники відповідача 2 в судовому засіданні 11.10.2016 заперечував проти доводів позивача, викладених в апеляційній скарзі, просив її відхилити, а оскаржуване рішення залишити без змін з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу.

Представник третьої особи в судовому засіданні 11.10.2016 при вирішенні апеляційної скарги покладався на розсуд суду.

Представник відповідача 3 в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи не надіслав.

Згідно із п. 3.9.2 постанови №18 від 26.12.2011 Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Судовою колегією встановлено, що неявка представника відповідача 3 та третьої особи не перешкоджає розгляду апеляційної скарги за наявними у справі матеріалами, відтак вважала за можливе провести розгляд справи за відсутності даного представника.

Відповідно до частини 1 статті 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

Частиною 2 статті 101 ГПК України передбачено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Згідно статті 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників, присутніх в судовому засіданні, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженого рішення норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення підлягає залишенню без змін виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 27.08.2005 між ТОВ «Денді-Карбон» (продавець) та ТОВ «Констеб ЛТД» (покупець) було укладено договір купівлі-продажу (далі - Договір), згідно п. 1.1. якого продавець зобов'язується передати у власність ТОВ «Констеб ЛТД» нежилі приміщення загальною площею 3 000 кв.м., які розташовані у 3 та 4 секціях будівлі, що знаходиться за адресою: м. Київ, Лабораторний провулок, 1, а покупець зобов'язується прийняти приміщення і сплатити за них обумовлену грошову суму відповідно до умов визначених цим Договором.

Згідно з п. 4.1 договору право власності у покупця на приміщення виникає після підписання сторонами нотаріально посвідченого Договору купівлі-продажу та акту прийому-передачі.

Нотаріальне посвідчення Договору купівлі-продажу відбувається в п'ятиденний термін з моменту виконання покупцем п. 2.2.2 даного Договору.

Рішенням господарського суду міста Києва у справі № 18/492-40/110-61/20 від 28.09.2011 було відмовлено у задоволенні позову ТОВ «Констеб ЛТД» до ТОВ «Денді - Карбон» про визнання дійсним договору купівлі-продажу від 27.08.2005 та визнання права власності і задоволено позов 3-ї особи з самостійними вимогами на предмет спору ТОВ «Карбон ЛТД» і переведено на нього права і обов'язки покупця за договором купівлі-продажу від 27.08.2005, що був укладений між ТОВ «Денді - Карбон» та ТОВ «Констеб ЛТД», визнано за ним право власності на нежилі приміщення загальною площею 3 000 кв.м., які розташовані у 3 та 4 секціях будівлі, що знаходиться за адресою: м. Київ, Лабораторний провулок, 1, що становить 42/100 частин у будівлі за адресою: м. Київ, Лабораторний провулок, 1.

Рішенням господарського суду міста Києва від 03.04.2013 у справі № 5011- 74/12502-2012 витребувано із незаконного володіння у ПАТ «Комерційний банк «Земельний капітал» та передано ТОВ «Карбон ЛТД» нежиле приміщення 3 та 4 секцій загальною площею 3 000 кв.м. у будівлі за адресою: м. Київ, пров. Лабораторний, 1, що становить 42/100 її частин.

За твердження позивача, на час постановлення рішення господарського суду міста Києва від 03.04.2013 у справі № 5011- 74/12502-2012 спірні приміщення належали ПАТ «КБ "Земельний капітал» на праві власності, що підтверджується витягом про державну реєстрацію прав від 15.11.2011 № 32041766, згідно якого з 15.11.2011 по теперішній час право власності на об'єкт (нежитлові приміщення 3 та 4 секцій загальною площею 3 000 кв.м. у будівлі за адресою: м. Київ, пров. Лабораторний, 1) зареєстровано за ПАТ «КБ «Земельний капітал». Вказане рішення ґрунтувалося саме на факті укладення правочину - договору купівлі-продажу від 27.08.2005 року, що був укладений між ТОВ «Денді-Карбон» та ТОВ «Констеб ЛТД2 та переведенні прав покупця за цим правочином на ТОВ «Карбон ЛТД», визнання його належним власником даного майна, відчуженого за спірним договором, відповідно до рішення господарського суду міста Києва по справі № 18/492-40/110-61/20 від 28.09.2011.

Враховуючи, що рішенням господарського суду міста Києва від 03.04.2013 у справі № 5011-74/12502-2012 оспорюється право ПАТ «КБ «Земельний капітал» як власника, позивач звернувся до суду з позовом про визнання нікчемного договору купівлі-продажу нежитлового приміщення недійсним, оскільки саме наявність цього договору стала підставою для придбання майна, яке належить позивачу, ТОВ "Карбон ЛТД" (відповідачем-2).

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для реєстрації права власності позивача на нерухоме майно, що було предметом договору купівлі-продажу від 27.08.2005, був договір про задоволення вимог іпотекодержателя від 10.06.2011, укладений між ним та ТОВ «Денді-Карбон», який визнаний недійсним рішенням господарського суду м. Києва від 13.04.2012 у справі за № 5011-62/1814-2012.

Наступною підставою для реєстрації права власності позивача на це ж майно був договір про задоволення вимог іпотекодержателя від 07.11.2011, укладений між позивачем та ОСОБА_2, який визнаний недійсним рішенням Печерського районного суду від 25.06.2013 у справі за № 2-3574/12.

З матеріалів справи вбачається, 09.10.2015 Печерським районним судом м. Києва було відкрито провадження за заявою ПАТ «КБ «Земельний капітал» про перегляд рішення Печерського районного суду від 25.06.2013 у справі за № 2-3574/12 за нововиявленими обставинами. Докази розгляду вказаної заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами по суті в матеріалах справи відсутні.

Вищий господарський суд України, скасовуючи рішення господарського суду міста Києві від 07.07.2015 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 24.09.2015 у даній справі, зазначив, що у випадку звернення позивача до суду з позовом про визнання недійсним нікчемного правочину суд має в першу чергу з'ясувати яке право чи охоронюваний законом інтерес позивача порушені чи оспорюються внаслідок укладення нікчемного правочину. Якщо ж таким правочином права позивача не порушені і не оспорені, то підстави для задоволення позову навіть при наявності факту нікчемності правочину відсутні.

Згідно ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається (ч.2 ст.215 ЦК України).

Положеннями ч. 1 ст. 203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема, із правочинів.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Твердження ПАТ «КБ «Земельний капітал» про те, що банк з 15.11.2011 і понині є власником спірного майна спростовується матеріалами справи оскільки незаконність набуття права власності позивачем на спірне нерухоме майно було встановлено рішенням господарського суду міста Києва від 03.04.2013 у справі № 5011- 74/12502-2012 у ПАТ «КБ «Земельний капітал» та витребувано у позивача на користь ТОВ «Карбон ЛТД» нежиле приміщення 3 та 4 секцій загальною площею 3 000 кв.м. у будівлі за адресою: м. Київ, пров. Лабораторний, 1

Крім того, посилання позивача на те, що його права порушуються внаслідок постановлення рішення господарського суду міста Києва від 03.04.13 у справі № 5011-74/12502-2012, на підставі якого відбувається витребування належного банку нерухомого майна правомірно відхилено судом першої інстанції та не приймаються до уваги судом апеляційної інстанції з огляду на те, що судове рішення є найважливішим актом правосуддя, покликаного забезпечити захист гарантованих Конституцією України прав і свобод людини, правопорядку та здійснення проголошеного Конституцією принципу верховенства права. Вказане рішення переглядалось в апеляційному та касаційному порядку та було залишено без змін , відтак набрало законної сили 23.08.2013, а отже є обов'язковим для виконання в тому числі і позивачем. Ревізія судового рішення у непроцесуальний спосіб не допускається.

Одночасно спростовуються матеріалами справи й твердження позивача про те, що рішення господарського суду міста Києва від 03.04.13 у справі № 5011-74/12502-2012 обґрунтоване саме фактом укладення оспорюваного правочину - договору купівлі-продажу від 27.08.2005, оскільки з тексту рішення № 5011-74/12502-2012 вбачається, що підставою для витребування спірного приміщення у позивача була та обставина, що договір про задоволення вимог іпотекодержателя від 10.06.2011, укладений між позивачем та ТОВ «Денді-Карбон» рішенням господарського суду міста Києва від 13.04.2012 у справі за № 5011-62/1814-2012 був визнаний недійсним.

Згідно ст. 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Статтею 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Крім того, ст. 20 ГК України встановлено, що держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів. Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

Відтак суд першої інстанції прийшов правильного висновку про те, що позивачем не доведено порушення його права та/або законного інтересу внаслідок укладення оспорюваного договору купівлі-продажу як на момент укладення договору купівлі-продажу від 27.08.2005 так і станом на теперішній час, що згідно ст. ст. 15, 16 ЦК України є підставою для відмови у позові, а обраний позивачем спосіб захисту цивільного права не може призвести до поновлення прав і охоронюваних законом інтересів позивача.

Відповідно до статей 256, 257, 267 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Згідно п. 2.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 № 10 «Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів» за змістом частини першої статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.

Відтак, положення закону про правові наслідки спливу позовної давності можуть застосовуватися лише у тих випадках, коли буде доведено існування самого суб'єктивного права і факт його порушення або оспорювання. У випадках відсутності такого права або коли воно ніким не порушено, в позові має бути відмовлено не з причин пропуску строку позовної давності, а в зв'язку з необґрунтованістю самих вимог.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 12.06.2007 у справі №П-9/161-16/165.

Враховуючи, що суди першої та апеляційної інстанції прийшли висновку про відсутність порушеного права, необґрунтованість позовних вимог та відмову в позові, клопотання відповідача 2 про застосування строків позовної давності судом відхиляється.

Згідно ст. ст. 32-34 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь - які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості, що скаржником зроблено не було.

Таким чином, застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права відповідає встановленим обставинам справи, що свідчить про відсутність підстав для скасування або зміни оскаржуваного рішення.

Керуючись статтями 99, 101-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Земельний капітал» на рішення господарського суду міста Києва від 03.02.2016 у справі № 910/12923/15 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 03.02.2016 у справі № 910/12923/15 залишити без змін.

3. Матеріали справи № 910/12923/15 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий суддя І.А. Іоннікова

Судді О.В. Тищенко

С.А. Гончаров