Рішення № 62031056, 10.10.2016, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" жовтня 2016 р.Справа № 922/2730/16

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Лавренюк Т.А.

при секретарі судового засідання Вознюк С.В.

розглянувши справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський ОСОБА_1" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "СКС", м. Харків про визнання недійсним рішення за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_2, дов. № 784 від 05.08.2016р.;

відповідача - ОСОБА_3, дов. б/н від 24.07.2015р.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить суд визнати недійсним рішення Загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "СКС" про ліквідацію Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "СКС".

Представник позивача позовні вимоги підтримує, просить суд позов задовольнити в повному обсязі. Також, позивач звернувся до суду із заявою про вжиття заходів забезпечення позову, в якій просить суд:

- заборонити відповідачу та будь-яким іншим особам вчиняти будь-які дії, спрямовані на припинення (ліквідацію) Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "СКС" до вирішення справи № 922/2730/16 по суті;

- заборонити ліквідатору (ліквідаційній комісії) Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "СКС" вчиняти дії, спрямовані на (ліквідацію) Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "СКС" до вирішення справи № 922/2730/16 по суті;

- заборонити будь-яким особам відчужувати та розпоряджатися майном Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "СКС" до вирішення справи № 922/2730/16 по суті;

- заборонити Департаменту реєстрації виконавчого комітету Харківської міської ради здійснювати будь-які реєстраційні дії стосовно Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "СКС", в тому числі, але не виключно, проводити державну реєстрацію припинення Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "СКС", вносити до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запис про припинення Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "СКС" в результаті його ліквідації до вирішення справи № 922/2730/16 по суті;

- заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю Фірма "СКС" відчужувати об'єкти іпотеки за іпотечними договорами, укладеними між позивачем та відповідачем.

Представник відповідача у відзиві на позов та в судовому засіданні проти позову заперечує повністю, посилаючись на те, що позивач не є учасником Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "СКС", правовідносини між позивачем та відповідачем виникли на підставі цивільно-правової угоди, жодної норми права, яка б свідчила про порушення учасниками Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "СКС" законодавства при прийнятті рішення щодо ліквідації товариства позивачем не наведено, у зв'язку з чим просить суд в задоволенні позовних вимог відмовити.

Зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд встановив наступне.

25.09.2007р. між Публічним акціонерним товариством "Всеукраїнський акціонерний банк" (позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю Фірма "СКС" (відповідач) укладено кредитний договір № 551.

21.08.2014р. між позивачем та відповідачем укладено договір про внесення змін та доповнень № 39 від 21.08.2014р. до кредитного договору № 551 від 25.09.2007р., яким сторони кредитний договір № 551 виклали у новій редакції (а.с.74-82).

Так, відповідно до п.1.1 цього договору, позивач зобов'язався надати відповідачу кредит у формі непоновлювальної кредитної лінії з лімітом 29 419 929,26грн., а відповідач отримати кредит, використати його за цільовим призначенням, повернути позивачу суму кредиту, сплатити проценти за користування кредитом, комісії, можливі штрафні санкції та інші платежі, передбачені цим договором, а також виконати інші обов'язки, визначені цим договором.

Процентна ставка за користування кредитом, відповідно до п.1.2 договору, становить 0,01%.

Кінцевий термін погашення кредиту відповідачем, сторони погодили у п.1.3 договору - 01.05.2015р. включно.

За умовами п.10.5 договору відповідач зобов'язався у строк, що не перевищує п'яти календарних днів з дати настання обставин, зазначених у цьому пункті, письмово повідомляти позивача, зокрема, про прийняття рішення про здійснення припинення (будь-якої реорганізації, ліквідації) юридичної особи відповідача.

08.06.2016р. загальними зборами учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "СКС" було одностайно прийнято рішення про припинення діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "СКС" шляхом ліквідації, а також призначення ліквідатора одноособово - ОСОБА_4. Загальні збори учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "СКС" визначили порядок ліквідації та доручили ліквідатору:

- здійснити всі необхідні дії, пов'язані з ліквідацією Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "СКС" згідно з вимогами діючого законодавства, в тому числі помістити у спеціалізованому друкованому засобі масової інформації повідомлення про ліквідацію Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "СКС" та строк звернення кредиторів із заявами щодо кредиторських вимог до Товариства, який не може бути меншим за два місяці з дня публікації повідомлення про ліквідацію Товариства;

- вжити всі можливі заходи щодо виявлення кредиторів та письмово повідомити їх про ліквідацію Товариства.

Згідно рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "СКС" претензії кредиторів приймаються за адресою: 61002, м. Харків, вул. Чернишевська, 40.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на п.3.3.8 Кредитного договору № 551 від 25.09.2007р., відповідно до умов якого відповідач зобов'язався протягом дії цього договору, без попереднього письмового погодження з позивачем, зокрема, не приймати рішень про зміни в складі учасників, реорганізацію, тощо.

Також, позивач посилається на п.3.3.19 кредитного договору № 551 від 25.09.2007р., яким сторони погодили, що в період дії цього договору відповідач зобов'язався допускати представників позивача до участі (без права голосування) на загальних зборах учасників (акціонерів) відповідача, засіданнях інших колегіальних органів управління відповідача, письмово повідомивши позивача за 10 календарних днів про дату та місце їх проведення. Порушення обов'язку, передбаченого цим пунктом, вважається дією, спрямованою на порушення забезпечення зобов'язань відповідача за цим договором. Дія цього пункту договору поширюється на випадки, коли вказані вище органи управління відповідача збираються для прийняття рішень, пов'язаних з діями, вказаними у п.3.3.8 договору.

Оскільки відповідач не повідомив ОСОБА_1 про дату та місце проведення загальних зборів учасників (акціонерів), на котрих приймалось рішення про припинення юридичної особи відповідача, позивач вважає, що рішення загальних зборів про ліквідацію Товариства відповідача порушує його права як кредитора, а ліквідація юридичної особи здійснюється з порушенням кредитної угоди, що є підставою для скасування даного рішення.

Також позивач вважає, що спірне рішення прийнято в результаті зловживання відповідачем своїми правами з метою уникнення своїх зобов'язань за кредитним договором.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам сторін, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Чинне законодавство не визначає конкретних підстав для визнання недійсними актів органів юридичної особи.

Так, ч.5 ст.98 Цивільного кодексу України передбачено право учасника товариства на оскарження рішення загальних зборів до суду, проте не встановлено підстав для визнання рішення загальних зборів недійсними.

Однак, враховуючи те, що рішення загальних зборів учасників господарського товариства є актами, оскільки ці рішення зумовлюють певні правові наслідки, спрямовані на регулювання господарських відносин, і мають обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин, підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників господарського товариства можуть бути:

- порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства;

- позбавлення учасника товариства можливості взяти участь у загальних зборах;

- порушує права чи законні інтереси учасника товариства рішенням загальних зборів.

Зокрема, безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів в силу прямої вказівки закону є:

- прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення (статті 41, 42, 59, 60 Закону України "Про господарські товариства");

- прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства (ч. 4 ст. 43 Закону України "Про господарські товариства");

- прийняття загальними зборами рішення про зміну статутного капіталу товариства, якщо не дотримана процедура надання акціонерам (учасникам) відповідної інформації (статті 40, 45 Закону України "Про господарські товариства").

Наявності будь якої з цих підстав для визнання оспорюваного рішення загальних зборів недійсним позивач суду не довів.

Посилання позивача на порушення спірним рішенням умов кредитної угоди суд вважає безпідставними виходячи з наступного.

За приписами ст.59 Закону України "Про господарські товариства" питання про прийняття рішення про припинення діяльності Товариства, призначення ліквідаційної комісії, затвердження ліквідаційного балансу відноситься до виключної компетенції загальних зборів учасників Товариства.

Аналогічні правові норми закріплені в ст.145 Цивільного кодексу України.

Таким чином, загальні збори учасників є Вищим органом Товариства з обмеженою відповідальністю, до компетенції яких віднесено вирішення питань, що стосуються внутрішньої діяльності товариства.

Частиною 1 ст.110 Цивільного кодексу України передбачено, що юридична особа ліквідується за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами.

Відповідно до пп."л" п.9.6 ст.9 Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "СКС" до виключної компетенції загальних зборів учасників Товариства, зокрема, належить прийняття рішення про припинення діяльності Товариства, призначення ліквідаційної комісії, затвердження ліквідаційного балансу.

Таким чином, суд вважає зазначити, що право прийняття рішень, що стосуються діяльності Товариства належить виключно учасникам цього Товариства та не може бути обмежено будь-якими договорами, що буде порушенням корпоративних прав та незаконним втручанням в господарську діяльність Товариства.

Також, суд вважає за необхідне звернути увагу на наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 167 Господарського кодексу України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Суд зазначає, що позивач на момент проведення зборів та прийняття оспорюваного рішення не був і не є учасником Товариства відповідача, адже згідно вимог ч.5 ст.98 Цивільного кодексу України, рішення загальних зборів може бути оскаржене до суду саме учасником товариства.

Крім того, як вже було встановлено судом, 21.08.2014р. між позивачем та відповідачем укладено договір про внесення змін та доповнень № 39 від 21.08.2014р. до кредитного договору № 551 від 25.09.2007р., яким сторони кредитний договір № 551 виклали у новій редакції.

Із змісту даного договору у новій редакції судом вбачається, що він не містить умов, на які позивач посилається як на підставу своїх позовних вимог, а саме на п.3.38 та п.3.3.19 Кредитного договору № 551 від 25.09.2007р.

Разом з цим, суд вважає за необхідне зазначити, що невиконання або неналежне виконання умов договору може бути підставою для притягнення винної сторони до відповідальності за неналежне виконання договірних зобовязань, однак не може бути підставою для визнання недійсним рішення загальних зборів товариства, учасником якого позивач не є.

Що стосується доводів позивача стосовно того, що рішення загальних зборів учасників Товариства відповідача про припинення юридичної особи є зловживанням останнім своїм правом з метою уникнення своїх зобов'язань за кредитним договором, то вони не приймаються, оскільки в суду вістуні достатні підстави розцінювати спірне рішення загальних зборів товариства як зловживання правом.

Суд вважає за необхідне зазначити, що позивач пов'язаний з відповідачем цивільно-правовою угодою та може захистити своє право, яке він вважає порушеним у спосіб, визначений ст.16 Цивільного кодексу України, і в межах, що передбачають відповідальність за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань.

Відповідно до ч.1 ст.33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частина 1 ст.43 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи те, що позивач не довів суду законності своїх вимог про скасування рішення про ліквідацію Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "СКС", суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими, безпідставними та такими, що задоволенню не підлягають.

Оскільки суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову, відсутні правові підстави і для вжиття заходів до забезпечення цього позову, а тому суд відмовляє в задоволенні відповідного клопотання Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський ОСОБА_1" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується ст.49 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої при відмові в позові судовий збір суд покладає на позивача.

Керуючись ст.ст.58, 59, 60 Закону України "Про господарські товариства", ст.ст.98, 110, 145 Цивільного кодексу України, ст. 167 Господарського кодексу України, ст.ст.1, 2, 4, 12, 22, 32, 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

В позові відмовити повністю.

Повне рішення складено 17.10.2016 р.

Суддя ОСОБА_5