Рішення № 62030984, 13.10.2016, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.10.2016р. Справа №914/2301/16

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Ніка Захід», с. Риків Турківського р-ну Львівської обл.

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Кіровоград Віртус», м. Львів

про: стягнення 46122,36 грн.,

Суддя Король М.Р.

За участю представників:

від позивача: ОСОБА_1 представник (довіреність б/н від 09.08.2016р.);

від відповідача: не з'явився.

В судовому засіданні 13.10.2016 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору:

позов заявлено Товариством з обмеженою відповідальністю «Ніка Захід» (с. Риків Турківського р-ну Львівської обл.) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кіровоград Віртус» (м. Львів) про стягнення 46122,36грн.

Ухвалою суду від 12.09.2016 року порушено провадження у справі. Розгляд судової справи призначено на 29.09.2016 року. Вимоги до сторін висвітлено в зазначеній ухвалі, в тому числі визнано обовязковою участь повноважних представників сторін в судове засідання.

Позивач участь повноважного представника в судовому засіданні 29.09.2016 року не забезпечив, 28.09.2016 року подав через відділ автоматизованого документообігу та обробки інформації клопотання (вх. №38635/16) про відкладення розгляду справи.

Відповідач участь повноважного представника в судовому засіданні не забезпечив, причин неявки суду не повідомив, вимог ухвали суду від 12.09.2016 року не виконав, з клопотаннями та заявами не звертався.

Розгляд справи відкладено на 13.10.2016 року.

Представник позивача в судове засідання 13.10.2016 року прибув, позовні вимоги підтримав повністю.

Відповідач участь повноважного представника в судовому засіданні не забезпечив, причин неявки суду не повідомив, вимог ухвали суду від 12.09.2016 року не виконав, з клопотаннями та заявами не звертався.

Ухвали суду від 12.09.2016 року та 29.09.2016 року надсилались відповідачу на адресу, згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань.

Станом на день розгляду спору (13.10.2016р.) від відповідача відзив, заяви, клопотання, в тому числі про відкладення розгляду справи, не надходили.

У відповідності до ст.75 ГПК України, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до п.3.9.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 року «Про деякі питання практики застосування ГПК України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, повно та об'єктивно дослідивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

19.02.2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Ніка Захід» (далі по тексту Постачальник, Компанія) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Кіровоград Віртус» (далі по тексту Покупець, Дистрибютор) укладено договір №НЗ-1902/16 дистрибуції продукції (далі по тексту Договір), відповідно до п.2.1. котрого Дистрибютор зобов'язується надати Компанії послуги по дистрибуції, тобто закуповувати продукцію відповідно до планового щомісячного обсягу продажів, за свій рахунок приймати, зберігати, здійснювати дистрибуцію продукції на території дистрибуції, вчасно оплачувати продукцію за відповідною ціною у встановлений строк і не перевищувати встановлені кредитні ліміти.

На виконання умов Договору, Постачальник поставив Покупцеві Товар на загальну суму 46122,36грн., що підтверджується видатковими накладними №НЛ160223063 від 26.02.2016 року на суму 9914,04грн., №НЛ160223061 від 26.02.2016 року на суму 36208,32грн., які містять підписи відповідальної особи відповідача та відтиск печатки ТзОВ «Кіровоград Віртус» (копії містяться в матеріалах справи).

Відповідно до п.6.1. Договору, Компанія може, але не зобовязана встановити для Дистрибютора кредитну політику відповідно до комерційної політики Компанії (Додаток №3 даного договору).

Згідно з п.1. Додатку №3 до Договору, термін кредиту (відтермінування платежу) установлюється 21 календарний день.

Пунктом 1.1. Додатку №3 до Договору визначено, що термін оплати за даним договором на умовах відтермінування платежу не пізніше 30 календарних днів з моменту відвантаження кожної партії продукції.

У пункті 13.1. Договору зазначено, що даний договір набирає чинності з моменту його підписання.

Як зазначає позивач, Покупцем не здійснено оплати Продукції, поставленої на виконання умов Договору.

Зважаючи на викладене, позивач звернувся із позовом про стягнення 46122,36грн. боргу.

Оцінивши подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно зі статтею 173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

У відповідності до приписів ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частиною 2 ст.11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Відповідно до ч.1, 3 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Як встановлено судом, правовідносини між сторонами виникли на підставі укладеного 19.02.2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Ніка Захід» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Кіровоград Віртус» Договору.

Матеріалами справи підтверджується, що на виконання умов Договору Постачальник поставив Покупцеві Продукцію на загальну суму 46122,36грн.

Згідно з ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч.1 ст.655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з п.1 ч.1 ст.664 ЦК України, обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар.

Частина 1 статті 530 ЦК передбачає, що якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобовязання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідач своє зобов'язання щодо оплати вартості поставленої згідно з Договором Продукції не виконав, в результаті чого, станом на момент розгляду спору, борг відповідача перед позивачем становить 46122,36грн.

За умовами ст.629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст.692 ЦК України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно ст.526 ЦК України, зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

З урахуванням п.30.1 ст.30 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» моментом виконання грошового зобов'язання є дата зарахування коштів на рахунок кредитора або видачі їх йому готівкою, а згідно з п.8.1 ст.8 цього Закону банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження.

Стаття 610 ЦК України зазначає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Відповідно до ст.193 ГК України одностороння відмова від виконання зобовязання недопустима. Частиною 1 статті 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

В матеріалах справи відсутні докази оплати поставленої позивачем згідно Договору Продукції на суму 46122,36грн.

Згідно з п.1. Додатку №3 до Договору, термін кредиту (відтермінування платежу) установлюється 21 календарний день.

Пунктом 1.1. Додатку №3 до Договору визначено, що термін оплати за даним договором на умовах відтермінування платежу не пізніше 30 календарних днів з моменту відвантаження кожної партії продукції.

Судом встановлено, що відповідачем пропущено строк оплати вартості поставленої, відповідно до вищевказаних видаткових накладних, Продукції.

Частина 2 ст.218 ГК України передбачає, що відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобовязання контрагентами правопорушника не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення боржника від господарсько-правової відповідальності.

Із врахуванням викладеного, позовні вимоги є підставними, обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Судовий збір покладається на відповідача відповідно до ст.49 ГПК України.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст.4, 33, 34, 35, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задоволити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Кіровоград Віртус» (79018, м. Львів, вул. Залізнична, буд. 20, офіс 12; ідентифікаційний код 34148542) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ніка Захід» (82549, Львівська обл., Турківський р-н, с. Риків, вул. Зарічна, буд. 32; ідентифікаційний код 32893148) 46122,36грн. основного боргу та 1378,00грн. судового збору.

Наказ видати згідно ст.116 ГПК України.

Повне рішення складено 18.10.2016 року.

Суддя Король М.Р.