Ухвала суду № 62030977, 12.10.2016, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

12.10.2016 р. Справа № 2/264

Господарський суд Львівської області у складі ОСОБА_1

Розглянувши матеріали за заявою: Прокуратури Львівської області, м. Львів в інтересах держави в особі Пустомитівської районної ради Л/о, м. Пустомити Львівської області

про визнання недійсною біржевої угоди від 02.02.02 р. №96-02/5 про купівлю-продаж матеріальних цінностей загальною вартістю 4 020 840,00 грн.

у справі за заявою: ДПІ у м. Львові, м. Львів

про банкрутство Відкритого акціонерного товариства Кінескоп

Представники сторін:

ліквідатор: ОСОБА_2

Львівський ЦЗ: не зявився

Релігійна організація «Релігійний Центр Свідків ОСОБА_3 в Україні»:

не зявився

РВ ФДМ України по Л/о: не зявився

ФСС НВВ та ПЗ у м.Львові: ОСОБА_4

СДПІ з ОВП у Франківському р-ні м.Львова МГУ Міндоходів: н/з

ГТ управління юстиції у Л/о: ОСОБА_5

ЛКП «Залізничтеплоенерго»: не зявився

ПАТ «Львівгаз»: не зявився

ПАТ «Іскра»: ОСОБА_6

ТзОВ «Спектргаз»: не зявився

Пустомитівська райрада Л/о: не зявився

прокуратура ОСОБА_7

Суть спору.

В провадженні господарського суду Л/о перебуває справа №2/264 про банкрутство Відкритого акціонерного товариства Кінескоп.

Ухвалою суду від 30.10.08 р. провадження у справі 2/264 зупинено.

Розпорядженням голови суду від 07 листопада 2008 року у звязку із відставкою судді Білоуса Б.О. справа №2/264 про банкрутство відкритого акціонерного товариства Кінескоп(58 томів) передана для подальшого розгляду судді Гриців В.М.

В матеріалах справи №2/264 (т.1.) наявні копії процесуальних документів згідно з якими постановою арбітражного суду Львівської області від 10 листопада 1999 року відкрите акціонерне товариство Кінескоп визнано банкрутом і відкрито ліквідаційну процедуру. Ухвалою суду від 08 травня 2002 року до провадження у справі про банкрутство відкритого акціонерного товариства Кінескоп застосовано положення закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого ОСОБА_8.

16 квітня 2009 року арбітражним керуючим-ліквідатором ВАТ «Кінескоп» подано суду звіт ліквідатора, ліквідаційний баланс з додатками на 1717 аркушах, ліквідатор просив затвердити звіт ліквідатора, банкрута ліквідувати, провадження у справі припинити.

Ухвалою суду від 27.11.09 р. (с. Гриців) розгляд справи вирішено призначити: - в частині розгляду кредиторських вимог - після подання суду доказів, необхідних для поновлення провадження у справі з розгляду вимог державної податкової інспекції у м. Львові до відкритого акціонерного товариства Кінескоп про визнання кредитором в сумі 3 878 641,33 грн.;

- в частині вирішення питання про ліквідацію банкрута та припинення провадження у справі - після подання суду звіту та ліквідаційного балансу з доданими до нього показниками виявленої ліквідаційної маси (дані її інвентаризації).

Ухвалою суду від 02.03.11 р. судом задоволено скаргу релігійної організації „Релігійний Центр Свідків ОСОБА_3 в Україні на дії ліквідатора відкритого акціонерного товариства „Кінескоп арбітражного керуючого ОСОБА_8. Визнано незаконними дії ліквідатора відкритого акціонерного товариства „Кінескоп арбітражного керуючого ОСОБА_8 щодо відчуження майна за біржовою угодою №Н-117-8 Договором купівлі-продажу від 02 липня 2008 року, укладеною між ТзОВ „Центр сприяння розвитку спорту та ВАТ „Кінескоп.

Вказану ухвалу оскаржено в апеляційному порядку. Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 20.06.11 р. ухвалу господарського суду Львівської області від 02.03.2011р. у справі № 2/264 залишено без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Постановою Вищого господарського суду України від 26.12.11 р. Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 20 червня 2011 року та ухвалу господарського суду Львівської області від 2 березня 2011 року у справі № 2/264 залишено без змін.

Автоматизованою системою документообігу господарського суду у звязку із закінченням повноважень судді Гриців В.М., справу для подальшого розгляду передано судді Чорній Л.З.

Як стало відомо суду з листів Головного управління юстиції у Львівській області та РВ ФДМУ у Львівській області, згідно Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України, інформація щодо отримання ОСОБА_8 свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) відсутня.

З огляду на викладене, ГУЮ у Л/о та РВ ФДМУ по Львівській області звернулись до господарського суду з клопотаннями про припинення повноважень ОСОБА_8 у справі №2/264 про банкрутство ВАТ «Кінескоп».

Крім цього, за час зупинення провадження у даній справі на адресу господарського суду надійшла заява від арбітражного керуючого ОСОБА_2 про призначення його ліквідатором ВАТ «Кінескоп».

Ухвалою суду від 10.12.2014р. провадження у справі поновлено та призначено судове засідання на 04.02.2015р.

Ухвалою суду від 04.02.2015р. усунуто ліквідатора ОСОБА_8 та призначено ліквідатором ВАТ «Кінескоп» арбітражного керуючого ОСОБА_2.

04.05.2016 р. на розгляд господарського суду Прокуратурою Львівської області, м. Львів в інтересах держави в особі Пустомитівської районної ради Л/о, м. Пустомити Львівської області подано заяву про визнання недійсною біржевої угоди від 02.02.02 р. №96-02/5 про купівлю-продаж матеріальних цінностей загальною вартістю 4 020 840,00 грн., укладеної між Відкритим акціонерним товариством «Кінеском» і Відкритим акціонерним товариством «Іскра».

Ухвалою суду від 15.06.16 р. залучено до участі у справі, як учасників провадження у справі ВАТ Іскра (79066, м.Львів, вул.Вулецька,14, ЄДРПОУ 00214244) та ТзОВ Спектргаз (79018, м.Львів, вул.Залізнична,20, ЄДРПОУ 39258250).

Подану заяву прокуратура обґрунтовує наступним.

Протоколом технаради при виконкомі Львівської міської Ради народних депутатів по питанню газопостачання промпідприємств в промвузлі «Сихів» і Львівської ТЕЦ-2 від 02.03.1979 №3 вирішено зобовязати ВО «Кінескоп та ВО «Іскра» здійснити будівництво:

·АГРС «Винники» з виходом газу 300 тис.м.куб. газу/год;

·газопроводу від ГРС «Винники» до промвузла «Сихів»;

·газопроводу-перемички від АГРС «Винники» до газопроводу Дашава-Мінськ.

На виконання рішення вказаної технаради ВО «Львівтрансгаз» 18.03.1979 було видано технічні умови №14/79.

У 1979 році збудовано газопровід з двома катодними станціями від існуючої ГРС «Винники» до промвузла «Сихів» у м. Львові, який прийнято в експлуатацію у грудні 1979 року. До 1993 року до газопроводу приєднано та підключено газопроводи населення та ВО «Львівський ізоляторний завод» і він набув статусу розподільного газопроводу.

Також учасниками технаради здійснено будівництво нової АГРС «Винники», газопроводу-перемички від АГРС «Винники» до газопроводу Дашава-Мінськ та газопроводу-перемички з двома катодними станціями від новозбудованої АГРС «Винники» до існуючої ГРС «Винники». Газопровід-перемичку від АГРС «Винники» до ГРС «Винники» прийнято в експлуатацію у 1993 році.

Після завершення будівництва всіх визначених протоколом технаради обєктів ВО Львінгрансгаз» припинив експлуатацію ГРС «Винники», а газопровід-перемичку під АГРС «Винники» до ГРС «Винники», який перебував на балансі ВО «Кінескоп» приєднано до газопроводу ГРС «Винники» -промвузол«Сихів», який перебував на балансі ВО «Іскра», шляхом зварного зєднання.

У 1993 р. в процесі корпоратизації створено ВАТ «Іскра», а у 1995 р. у процесі приватизації створено ВАТ «Кінескоп». Засновником обох товариств був Фонд державного майна України. Газопровід-перемичку від АГРС «Винники» до ГРС «Винники», як складову частину газопроводу АГРС «Винники»-промвузол «Сихів», передано у власність ВАТ «Кінескоп».

Постановою суду від 10.11.1999 р. у справі №2/264 ВАТ «Кінескоп» визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.

02.10.2002 р. між ВАТ «Кінескоп» та ВАТ «Іскра» укладено біржову угоду №96-02/5 (додаток №4), яка відповідно до п.8 Угоди зареєстрована у ЛФ товарної біржі «Західно-Українська біржа нерухомості». Згідно вказаної угоди предметом купівлі-продажу є:

- станція катодного захисту в кількості 1 шт., вартістю 3089,83 грн. з ПДВ, рік введення в експлуатацію 1993;

- станція катодного захисту в кількості 1 шт., вартістю 2 890,20 грн. з ПДВ, рік введення в експлуатацію 1993;

- зовнішній газопровід ГРС «Винники» Д500, довжина 610 пог.м., вартістю 33 407,66 грн. з ПДВ, рік введення в експлуатацію 1993, інвентарний №45548.

На виконання Угоди 03.10.2002 р. сторонами складено акт прийому-передачі майна, яке є предметом купівлі-продажу. В подальшому, 09.06.2003 р. ВАТ «Кінескоп» та ВАТ «Іскра» уклали додаткову угоду Зміни та доповнення №1 до біржової угоди №96-02/5, якою змінили обєкт купівлі-продажу в частині збільшення довжини газопроводу (до808,5 м.) та його вартість (59 190,46 грн.). 17.06.2003 р. сторонами складено зміни та доповнення до акту прийому-передачі майна від 03.10.2003 р., згідно з яким покупцю передано газопровід з тим же інвентарним номером, але більшої (808,8 м.) довжини та документацію на обєкт купівлі-продажу. Однак вказані зміни та доповнення, зазначає заявник, не пройшли реєстрації у встановленому порядку.

В подальшому, 20.08.2014 р. ПАТ «Іскра» (що є правонаступником ВАТ «Іскра») уклало з ТзОВ «Спектргаз» договори купівлі-продажу газопроводу ГРС «Винники»(нова) -ПАТ «Іскра» . Також сторонами складено акти приймання-передачі .

Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (в редакції, щодіяла на момент укладення біржової угоди від 02.10.2002) усі види активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або повного господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури, включаються до складу ліквідаційної маси, за винятком об'єктів державного житлового фонду, в тому числі гуртожитків, дитячих дошкільних закладів та об'єктів комунальної інфраструктури, які в разі банкрутства підприємства передаються в порядку, встановленому законодавством, до комунальної власності відповідних територіальних громад без додаткових умов і фінансуються в установленому порядку.

Частиною 2 ст. 30 цього ж Закону визначено, що продаж майна підприємств-банкрутів, заснованих на державній власності, здійснюється з урахуванням вимог Закону України «Про приватизацію державного майна» та інших нормативно-правових актів з питань приватизації.

Згідно з ч. 2 ст.5 Закону України «Про приватизацію державного майна» (в редакції, що діяла на момент укладення біржової угоди від 02.10.2002) приватизації не підлягають об'єкти, що мають загальнодержавне значення та казенні підприємства. Загальнодержавне значення мають обєкти, які забезпечують життєдіяльність держави вцілому, зокрема: об'єкти інженерної інфраструктури та благоустрою міст, включаючи мережі, споруди, устаткування, які пов'язані з постачанням споживачам води, газу, тепла, а також відведенням і очищенням стічних вод.

Таким чином, на думку заявника, зовнішній газопровід ГРС «Винники» (нова) - ГРС «Винники» (стара) з двома катодними станціями належить до об'єктів інженерної інфраструктури, які пов'язані з постачанням газу споживачам, а тому не міг бути відчужений за біржовою угодою від 02.10.2002 р. Також, вважає заявник, даний газопровід з двома катодними станціями, як об'єкт комунальної інфраструктури, не підлягав включенню до ліквідаційної маси ВАТ «Кінескоп», а мав бути переданий до комунальної власності територіальної громади Пустомитівського району.

В результаті вищенаведененого 11.02.16 р. прокуратурою Л/о в Пустомитівську районну раду скеровано лист №05/1-11 вих.-16 в якому поінформовано районну раду про порушення права власності територіальної громади Пустомитівського району, що стало наслідком подання вказаної заяви Прокуратурою Л/о до суду в інтересах Пустомитівської районної ради.

Заперечуючи заявлені вимоги, ПАТ «Іскра» зазначає, що посилання заявника на ч.2 ст.30 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» відповідно до якої продаж майна підприємств-банкрутів, заснованих на державній власності, здійснюється з урахуванням вимог Закону України «Про приватизацію державного майна» є необґрунтованим, оскільки ВАТ «Кінескоп» не є державним підприємством, а належить до іншого виду підприємств господарських товариств, де саме товариство є власником майна, переданого йому засновниками і учасниками у власність. Відтак, продаж недержавного майна не може здійснюватися з урахуванням вимог Закону України «Про приватизацію державного майна».

Крім цього, зазначив повноважний представник ПАТ «Іскра»,суб'єктами права комунальної власності визначені територіальні громади сіл, селищ, міст, районів у містах, але не районна рада. Право спільної власності на об'єкти комунального майна, згідно закону, не може належати районній раді, яка покликана тільки управляти цим майном. Такого ж суб'єкта права, як територіальна громада району, законом взагалі не визначено. Спільна власність на об'єкти комунального майна не може виникати внаслідок отримання цього майна від підприємств чи держави. Законом передбачений тільки один шлях виникнення права спільної власності на об'єкти комунального майна-це об'єднання на договірних засадах того майна, яке вже належить територіальним громадам.

Розглянувши матеріали поданої заяви, заслухавши пояснення повноважних представників в судовому засіданні, суд встановив наступне.

Газопровід ГРС Винники (стара) - ГРС Винники (нова) збудовано на замовлення ВО Кінескоп та прийнято в експлуатацію згідно ОСОБА_6 від 17 серпня 1993 року.

ВАТ Кінескоп створено наказом Мінмашпрому України № 94 від 25 січня 1995 року на базі Львівського державного підприємства Завод кінескопів згідно Указу Президента України Про корпоратизацію підприємств від 15.06.1993 року та Положення про порядок корпоратизації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 508 від 05.07.1993 року.

Акт оцінки вартості цілісного майнового комплексу державного підприємства Завод кінескопів затверджено заступником міністра Мінмашпрому 30 грудня 1994 року. Згідно цього ОСОБА_6, вартість обєктів, які не підлягають приватизації становить 449 173 тис. крб., а розмір статутного фонду 320 770 170 тис. крб.

Наказом Фонду державного майна України № 174-ДКП від 20 червня 1995 року прийнято рішення про приватизацію (продаж належних державі акцій) ВАТ Кінескоп.

За результатами продажу належних державі акцій, частка держави в статутному капіталі ВАТ Кінескоп становить 99,975 %.

Газопровід ГРС Винники (стара) - ГРС Винники (нова) в Перелік майна, що не підлягає приватизації загальною вартістю 449 173 тис. крб., не увійшов.

Постановою арбітражного суду Львівської області від 10 листопада 1999 року ВАТ Кінескоп визнано банкрутом і відкрито ліквідаційну процедуру.

Відповідно до біржової угоди № 96-02/5 договору купівлі-продажу товарно-матеріальних цінностей від 02 жовтня 2002 року, ВАТ Кінескоп продав, а ВАТ Іскра купило дві станції катодного захисту та зовнішній газопровід ГРС Винники Ш 500 довжиною 610 пог.м., інв № 45548, передані згідно акта прийому-передачі майна від 03 жовтня 2002 року. Відповідно до пункту 8 цього Договору, він є зареєстрований на біржі відповідно до ст. 15 Закону України Про товарну біржу.

Сторонами вищевказаного Договору 09 червня 2003 року підписано Зміни та доповнення до біржової угоди № 96-02/5 договору купівлі-продажу товарно-матеріальних цінностей від 02.10.2002 року, а 17 червня 2003 року до акта прийому передачі майна від 03.10.2002 року, зокрема в частині зміни довжини газопроводу з 610 пог.м. на 808,5 м.

Господарським судом Львівської області в рішенні від 25 вересня 2003 року у справі № 3/81-13/165 за позовом ВАТ Іскра до ВАТ по газопостачанню та газифікації Львівгаз встановлено ті обставини, що згідно проектно-кошторисної документації, газопровід ГРС Винники (стара) - ГРС Винники (нова) з врізкою в існуючий газопровід ВАТ Іскра довжиною 808 м. побудовано на замовлення та за кошти ВО Кінескоп, а у жовтні 2002 року, відповідно до біржової угоди № 96-02/5 договору купівлі-продажу товарно-матеріальних цінностей від 02.10.2002 року, ВАТ Іскра придбало даний газопровід у ВАТ Кінескоп у власність.

Господарським судом Львівської області ухвалою від 25.11.2003 року порушено провадження у справі № 1/704-5/205 за позовом прокурора м. Львова в інтересах держави в особі Фонду державного майна України до відповідача 1 - ВАТ Іскра, відповідача 2 - ВАТ Кінескоп про визнання недійсним договору № 96-02/5 купівлі-продажу ділянки газопроводу між ВАТ Кінескоп та ВАТ Іскра та змін і доповнень до вказаного договору від 09.06.2003р., повернувши вказане у державну власність. Ухвалою суду від 11.12.2003 року провадження у цій справі припинено на підставі ст. 78, п. 4 ст. 80 ГПК України в звязку з відмовою прокурора від позовних вимог.

В контексті наведеного, суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що прокуратурою в позовній заяві підставою для звернення зазначено необхідність захисту інтересів держави (у разі порушення або загрози порушення інтересів держави), однак як зазначено вище спроба захисту таких інтересів прокуратура здійснила у 2003 р., подавши аналогічний позов про визнання недійсним договору № 96-02/5 купівлі-продажу ділянки газопроводу між ВАТ Кінескоп та ВАТ Іскра та змін і доповнень до вказаного договору від 09.06.2003р., повернувши вказане у державну власність. В подальшому, з власної ініціативи, прокуратура відмовилась від такого позову, поданого в інтересах держави. Тому, станом на даний час, звертаючись через 13 років з таким же позовом в особі Пустомитівської районної ради (прокуратура Львівської області до Пустомитівської районної ради надіслала лист №05/1-110 вих-16 від 11.02.16, де вказує на те, що газопровід ГРС Винники (нова)- ПАТ Іскра не підлягав включенню до ліквідаційної маси ВАТ Кінескоп, а мав бути переданий до комунальної власності територіальної громади Пустомитівського району), пропустивши строки самостійного звернення до суду, необгрунтувавши порушення прав Пустомитівської районної ради, прокуратура знову вбачає порушення інтересів держави.

При винесенні ухвали суд виходив з наступного.

Підставами поданої заяви про визнання недійсним оспорюваного договору є порушення під час його укладення норм частини 1 статті 26 та частини 2 статі 30 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом.

Суд вважає необґрунтованим посилання заявника на частину 2 статті 30 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом, відповідно до якої продаж майна підприємств-банкрутів, заснованих на державній власності, здійснюється з урахуванням вимог Закону України Про приватизацію державного майна та інших нормативно-правових актів з питань приватизації, з огляду на таке.

Відповідно до преамбули Указу Президента України Про корпоратизацію підприємств від 15.06.1993 року, корпоратизація проводилась з метою реформувати управління державним сектором економіки, підвищити відповідальність державних підприємств за результати економічної діяльності та підготувати їх до приватизації.

Згідно частини 1 пункту 1 Указу, корпоратизацією є перетворення державних підприємств, закритих акціонерних товариств, більш як 75 відсотків статутного фонду яких перебуває у державній власності, а також виробничих і науково-виробничих об'єднань, правовий статус яких раніше не був приведений у відповідність з чинним законодавством (далі - підприємства), у відкриті акціонерні товариства.

Відповідно до пункту 8 Указу, засновники відкритих акціонерних товариств після прийняття рішення про їх приватизацію передають акції цих товариств державним органам приватизації в порядку, визначеному Міністерством фінансів України та Фондом державного майна України.

Відповідно до пункту 4 Порядку передачі акцій засновниками відкритих акціонерних товариств державним органам приватизації, затвердженого наказом Міністерства фінансів України, Фонду державного майна України N 56/342 від 09.08.1993 року, Передача акцій відкритого акціонерного товариства засновником відповідному органу приватизації проводиться у двотижневий термін з моменту прийняття рішення про приватизацію цього товариства. Передача акцій повинна бути оформлена актом прийому-передачі.

Відповідно до статті 2 Закону України Про підприємства в Україні (яка діяла на час спірних правовідносин) підприємства, які засновані на державній власності, визнаються державними підприємствами. Відповідно до частини 3 статті 10 цього Закону, майно, що є державною власністю і закріплене за державним підприємством (крім казенного) належить йому на праві повного господарського відання.

Відповідно до ст. 63 Господарського кодексу України підприємства, які діють на основі державної власності, визнаються державними підприємствами. Господарський кодекс розрізняє державне унітарне підприємство та державне комерційне підприємство.

Відповідно до ст. 73 ГК України державне унітарне підприємство утворюється компетентним органом державної влади в розпорядчому порядку на базі відокремленої частини державної власності, як правило, без поділу її на частки, і входить до сфери його управління. Орган державної влади, до сфери управління якого входить підприємство, є представником власника і виконує його функції у межах, визначених цим Кодексом та іншими законодавчими актами. Майно державного унітарного підприємства перебуває у державній власності і закріплюється за таким підприємством на праві господарського відання чи праві оперативного управління. Найменування державного унітарного підприємства повинно містити слова "державне підприємство".

Відповідно до ст. 74 ГК України державне комерційне підприємство є суб'єктом підприємницької діяльності, діє на основі статуту або модельного статуту і несе відповідальність за наслідки своєї діяльності усім належним йому на праві господарського відання майном згідно з цим Кодексом та іншими законами, прийнятими відповідно до цього Кодексу. Майно державного комерційного підприємства закріплюється за ним на праві господарського відання.

Також законодавець розрізняє казенне підприємство (ст.76 ГК України). Казенне підприємство створюється за рішенням Кабінету Міністрів України. У рішенні про створення казенного підприємства визначаються обсяг і характер основної діяльності підприємства, а також орган, до сфери управління якого входить підприємство, що створюється. Реорганізація і ліквідація казенного підприємства проводяться відповідно до вимог цього Кодексу за рішенням органу, до компетенції якого належить створення даного підприємства. Майно казенного підприємства закріплюється за ним на праві оперативного управління.

Відтак, власником майна державних підприємств є держава, а тому здійснення продажу цього майна відповідно до вимог Закону України Про приватизацію державного майна є правильним з огляду на те, що відповідно до статті 1 цього Закону, приватизація державного майна це відчуження майна, що перебуває у державній власності.

Водночас, ВАТ Кінескоп, не є державним підприємством і належить до іншого виду підприємств господарських товариств (з державною часткою в статутному капіталі)-ст.79 Господарського кодексу України.

Відповідно до статті 12 Закону України Про господарські товариства, товариство є власником майна, переданого йому засновниками і учасниками у власність.

Відтак, на продаж майна, яке увійшло до статутних фондів акціонерних товариств, утворених в процесі корпоратизації і щодо яких було прийняте рішення про приватизацію шляхом продажу акцій, вимоги Закону України Про приватизацію державного майна не поширюються.

Відповідно суд не вбачає порушення оспорюваним договором норми частини 1 статті 26 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом, відповідно до якої усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або повного господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури, включаються до складу ліквідаційної маси, за винятком об'єктів державного житлового фонду, в тому числі гуртожитків, дитячих дошкільних закладів та об'єктів комунальної інфраструктури, які в разі банкрутства підприємства передаються в порядку, встановленому законодавством, до комунальної власності відповідних територіальних громад без додаткових умов і фінансуються в установленому порядку.

Заявником не оспорюється факт приналежності газопроводу на праві власності ВАТ Кінескоп, який увійшов до його статутного капіталу.

Той факт, що газопровід не було віднесено до переліку майна, яке не підлягало приватизації, свідчить про те, що комісія з корпоратизації, діючи на виконання своїх прямих повноважень, не знайшла підстав для віднесення газопроводу до обєктів комунальної інфраструктури, бо той належав до майна ВО Кінескоп. Акт оцінки вартості цілісного майнового комплексу державного підприємства Завод кінескопів, затверджений заступником міністра Мінмашпрому 30 грудня 1994 року та наказ Мінмашпрому України № 94 від 25 січня 1995 року про створення ВАТ Кінескопна базі Львівського державного підприємства Завод кінескопів не оспорювались та не скасовувались.

Відповідно до пункту 16 Положення про порядок корпоратизації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 508 від 05.07.1993 року, розмір статутного фонду відкритих акціонерних товариств, створених відповідно до цього Положення, визначається за діючою Методикою оцінки вартості об'єктів приватизації та оренди.

Відповідно до пункту 8 Методики оцінки вартості об'єктів приватизації та оренди, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України N 522 від 02.09.1992 року: Цілісний майновий комплекс - це господарський об'єкт із закінченим циклом виробництва продукції (робіт, послуг). Оцінка вартості цілісного майнового комплексу здійснюється на підставі балансу підприємства.

Отже, газопровід не належав до обєктів комунальної інфраструктури, оскільки належав до цілісного майнового комплексу і перебував на балансі ВО Кінескоп (на час корпоратизації) та ВАТ Кінескоп (на час укладення оспорюваного договору).

Відповідно до пункту 2 Правил безпеки систем газопостачання України, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці № 254 від 01.10.1997 року, до розподільних газопроводів належать зовнішні газопроводи, які забезпечують подачу газу від джерела газопостачання (газопроводи високого і середнього тиску) до ГРП промислових підприємств, котелень, сільськогосподарських підприємств, комунальних обєктів і інших споживачів, а також газопроводи низького тиску населених пунктів.

Газопроводом-вводом є газопровід від місця приєднання до розподільного газопроводу до вимикального пристрою на вводі. До газопроводу-вводу належать і ділянки дворових газопроводів до вимикального пристрою на ввідному газопроводі.

Газопровід, який є обєктом спірного договору, був збудований на замовлення ВО Кінескоп і належить до категорії розподільних. До нього не підєднано жодного газопроводу-вводу, який безпосередньо забезпечував би газом територіальну громаду.

Якщо б такий газопровід-ввід (як окремий технічний обєкт та окремий обєкт права власності) був приєднаний, то саме його слід було б вважати обєктом комунальної інфраструктури, а не власне розподільний газопровід, який безпосередньо не забезпечує газом жодну територіальну громаду, хоча, як розподільний газопровід, причетний (як під час укладення оспорюваного договору, так і по сьогодні) до забезпечення газом не тільки територіальних громад Пустомитівського району, але й промислових споживачів м. Львова (ВАТ Іскра, ВАТ Львівський ізоляторний завод, ЛМКП Львівтеплокомуненерго). Подальше підєднання до газопроводу нових споживачів, в тому числі територіальних громад, не змінює статусу вже існуючого майна, яке було збудоване і прийняте в експлуатацію як обєкт ВО Кінескоп.

Відтак, газопровід ГРС Винники (стара) - ГРС Винники (нова), що є обєктом оспорюваного договору, не належить до обєктів комунальної інфраструктури, а тому дія норми частини 1 статті 26 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом, на оспорюваний договір не поширюється.

Крім цього, суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що у даному випадку не могло йтися про передачу газопроводу до комунальної власності територіальної громади Пустомитівського району, як про це стверджує прокурор у заяві.

Відповідно до норм частини 1 статті 140, частини 1 статті 142 Конституції України, місцеве самоврядування є правом територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об'єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

Відповідно до частини 2 статті 10 Закону України Про місцеве самоврядування (в редакції станом на дату укладення оспорюваного правочину), обласні та районні ради є органами місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст, у межах повноважень, визначених Конституцією України, цим та іншими законами, а також повноважень, переданих їм сільськими, селищними, міськими радами.

Відповідно до норм частин 1-5 статті 60 Закону України Про місцеве самоврядування, територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно.

Підставою для набуття права комунальної власності є, зокрема, передача майна територіальним громадам безоплатно державою, іншими суб'єктами права власності.

Територіальні громади сіл, селищ, міст, районів у містах безпосередньо або через органи місцевого самоврядування можуть об'єднувати на договірних засадах на праві спільної власності об'єкти права комунальної власності, а також кошти місцевих бюджетів для виконання спільних проектів або для спільного фінансування (утримання) комунальних підприємств, установ та організацій і створювати для цього відповідні органи і служби.

Районні та обласні ради від імені територіальних громад сіл, селищ, міст здійснюють управління об'єктами їхньої спільної власності, що задовольняють спільні потреби територіальних громад.

Органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності.

Відповідно до норми частини 9 статті 60 Закону України Про місцеве самоврядування, сільські, селищні, міські, районні в містах (у разі їх створення) ради мають право вносити пропозиції про передачу або продаж у комунальну власність відповідних територіальних громад підприємств, установ та організацій, їх структурних підрозділів та інших об'єктів, що належать до державної та інших форм власності, якщо вони мають важливе значення для забезпечення комунально-побутових і соціально-культурних потреб територіальних громад.

Отже, субєктами права комунальної власності визначені територіальні громади сіл, селищ, міст, районів у містах, але не територіальна громада району чи районна рада. Такого субєкта права як територіальна громада району закон взагалі не визначає.

Право спільної власності на обєкти комунального майна, згідно закону, не може належати районній раді, яка покликана тільки управляти цим майном в межах повноважень, визначених законом. Закон не передбачає повноважень районної ради отримувати від імені територіальних громад майно на праві їх спільної власності. Право спільної власності на обєкти комунального майна виникає внаслідок об'єднання на договірних засадах того майна, яке вже належить територіальним громадам. Саме їм, як субєктам права комунальної власності, закон надає право вносити пропозиції про передачу у комунальну власність того майна, яке має важливе значення для забезпечення комунально-побутових і соціально-культурних потреб територіальних громад. В матеріалах справи відсутні докази про існування відповідних пропозицій щодо газопроводу.

Викладене свідчить про те, що права та інтереси Пустомитівської районної ради не могли бути і не були порушені укладенням оспорюваного договору. Зворотнього суду Пустомитівською районною радою не надано (звернення громадян чи територіальних громади сіл, селищ, міст, районів у містах про порушення їх прав чи охоронюваних законом інтересів).

Також суд зазначає, що розбіжності в протяжності газопроводу між будівельним паспортом та оспорюваним договором не можуть впливати на дійсність останнього, оскільки протяжність газопроводу є лише однією з його технічних характеристик як речі, тоді як ідентифікуючою ознакою газопроводу як обєкта права є його інвентарний номер.

За оспорюваним договором було відчужено газопровід, а не певну його частину.

Суд не розглядає Зміни та доповнення від 09 червня 2003 року як окремий договір за яким було відчужено (докуплено) ту частину газопроводу, яка нібито не охоплювалась біржовою угодою № 96-02/5 або ж ще якийсь інший газопровід. По-перше, про це не йдеться в тексті Зміни та доповнень; по-друге, було б не зрозуміло яка саме частина газопроводу (в якому його місці чи декількох місцях) підлягає відчуженню. Про існування будь-якого іншого газопроводу в тій же місцевості у справі немає жодних доказів.

З цієї ж підстави суд приходить до висновку, що відсутність реєстрації біржою Змін та доповнень від 09 червня 2003 року не впливає на їх чинність, оскільки вони не є окремою біржовою угодою щодо певного окремого обєкта відчуження, а є невідємною частиною біржової угоди № 96-02/5, яку, в свою чергу, вже було зареєстровано на біржі.

Крім того, господарським судом Львівської області в рішенні від 25 вересня 2003 року у справі № 3/81-13/165 за позовом ВАТ Іскра до ВАТ по газопостачанню та газифікації Львівгаз встановлено ті обставини, що згідно проектно-кошторисної документації, газопровід ГРС Винники (стара) - ГРС Винники (нова) з врізкою в існуючий газопровід ВАТ Іскра довжиною 808 м. побудовано на замовлення та за кошти ВО Кінескоп, а у жовтні 2002 року, відповідно до біржової угоди № 96-02/5 договору купівлі-продажу товарно-матеріальних цінностей від 02.10.2002 року, ВАТ Іскра придбало даний газопровід у ВАТ Кінескоп у власність.

Відповідно до п. 2.6 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції, не потребують доказування преюдиціальні обставини, тобто встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, - при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. При цьому не має значення, в якому саме процесуальному статусі виступали відповідні особи у таких інших справах - позивачів, відповідачів, третіх осіб тощо.

Керуючись ст. 12 Закону України «Про господарські товариства», ст.ст.1,5, ч.1 ст.26 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», п.16 Положення про порядок корпоратизації», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №508 від 05.08.1993 р., ст.ст.63, 73,74,76,79 Господарського кодексу України, ст.ст.77,86 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

У Х В А Л И В:

В задоволенні заяви, поданої Прокуратурою Львівської області, м. Львів в інтересах держави в особі Пустомитівської районної ради Л/о про визнання недійсною біржевої угоди від 02.02.02 р. №96-02/5, укладеної між Відкритим акціонерним товариством «Кінеском» і Відкритим акціонерним товариством «Іскра» про купівлю-продаж матеріальних цінностей, а саме: двох станцій катодного захисту та зовнішнього газопроводу ГРС «Винники» Д 500в, загальною вартістю згідно оцінки експерта 4 020 840,00 грн.- відмовити.

Судові витрати за подання заяви залишити за заявником.

Суддя Чорній Л.З.