Рішення № 62030729, 17.10.2016, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.10.2016 р.Справа № 917/1235/16

За позовом Пришибської сільської ради (вул. Леніна, буд. 46, с. Пришиб, Кременчуцький район, Полтавська область, 39750)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будсервісплюс" (вул. Пирогова, буд. 40, с. Світлогірське, Кобеляцький район, Полтавська область, 39262)

про стягнення 329793,68 грн.

Суддя Безрук Т. М.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1

від відповідача: не зявився

Розглядається позовна заява про стягнення 329793,68 грн., у тому числі 166449,00 грн. боргу з повернення коштів попередньої оплати згідно договору підряду № 2 на виконання робіт з ремонту вулиць комунальної власності від 14.06.2013р., 13735,00 грн. - річних, 149609,68 грн. - інфляційних.

Відповідач у відзиві проти позову заперечує посилаючись, на те, що в договорі не визначено дату передачі робіт замовнику; замовник не передав відповідачу проектно-кошторисну документацію, робочу документацію, письмове попередження про проект робіт, будівельний майданчик; відбулося прострочення кредитора, що унеможливило своєчасне виконання робіт; за ст.220 ГК України, ст.612 ЦК України боржник не вважається таким, що прострочив, отже відсутні підстави для нарахування інфляційних та річних (а.с.50-58).

Позивач надав заперечення на правову позицію відповідача, в яких зазначив, що робочим проектом не передбачено вимог у облаштуванні будівельного майданчику для виконання капітального ремонту доріг, розміщення тимчасових споруд; посилання відповідача на ст.1212 ЦК України є безпідставним, оскільки між сторонами укладений договір підряду, виставлений відповідачем рахунок для здійснення позивачем попередньої оплати, акт виконання робіт, що свідчить про господарську форму правовідносин, а не про безпідставне та помилкове перерахування коштів згідно ст.1212 ЦК України (а.с.73-75).

Відповідач засобами електронного звязку надав клопотання від 17.10.2016р. (вхід. №12654 від 17.10.2016р.) про відкладення розгляду справи через неможливість прибуття в судове засідання його представника, який перебуває у відрядженні.

Представник позивача в судовому засіданні 17.10.2016р. проти відкладення розгляду справи заперечував.

Зважаючи на те, що строк вирішення даного спору закінчується, про час і місце слухання справи відповідач був повідомлений належним чином, надання повноважень на представництво інтересів сторони в процесі не обмежено будь-яким певним колом осіб, наявні в справі документи дають можливість вирішити спір без присутності сторін, тому підстави для відкладення розгляду справи відсутні.

З наведених підстав клопотання відповідача про відкладення розгляду справи судом відхиляється.

В судовому засіданні 17.10.2016р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення згідно ст. 85 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

Між Пришибською сільською радою (позивачем) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Будсервісплюс" (відповідачем) був укладений договір підряду № 2 на виконання робіт з ремонту вулиць комунальної власності від 14.06.2013р. (далі - Договір; а.с. 19-21).

За умовами цього Договору відповідач (як підрядник) зобовязався у 2013 році виконати на свій страх і ризик власними та залученими силами і засобами роботи з капітального ремонту дороги по вулиці Ватутіна с. Пришиб Кременчуцького району Полтавської області, а позивач (як замовник) зобовязався прийняти та оплатити такі роботи.

Також в Договорі сторони домовилися про наступне:

- склад та обсяги робіт з капітального ремонту вулиці визначаються на підставі проектно-кошторисної документації (п.1.2 Договору);

- загальна договірна ціна робіт становить 554831,00 грн. (п.1.2 Договору);

- до початку виконання робіт замовник у порядку, передбаченому постановою Кабінету Міністрів України № 1404 від 09.10.2006р. та за погодженням з головним розпорядником бюджетних коштів надає підряднику аванс у розмірі, який не перевищує 30 % - 166449,30 грн. від річного обсягу фінансування робіт за цим договором, на строк, що не перевищує три місяці, згідно рішення сесії сільської ради № 39 від 14.06.2013р. (п.4.3 Договору);

- підрядник зобовязується використати отриманий аванс для виконання робіт у порядку, визначеному діючими на момент отримання авансу нормативно-правовими актами (п.4.3 Договору);

- по закінченню терміну передплати, невикористана сума авансу повертається замовнику (п.4.4 Договору);

- підрядник зобовязаний підтвердити використання коштів авансу за призначенням актами приймання виконаних підрядних робіт відповідно до умов договору або повернути їх замовнику (п.6.3.3 Договору);

- у разі отримання та несвоєчасного повернення авансу підрядник повертає замовнику кошти з урахуванням індексу інфляції (п.7.2 Договору).

За п. 10.1 Договору він діє до 31.12.2013 року.

Відповідачем був складений графік виконання робіт, за яким він зобовязався виконати роботи впродовж липня-вересня 2013р. Даний графік був погоджений позивачем в червні 2013 р. (а.с.21).

На виконання вказаних робіт був розроблений відповідний робочий проект (а.с.82-123, 124-171), у тому числі локальний кошторис № 4-1-1 на ремонт дорожнього покриття (а.с.163-171).

Пришибською сільською радою на тридцять девятій сесії шостого скликання було прийнято рішення від 14.06.2013р., яким затверджено проект та проектну кошторисну документацію з капітального ремонту дороги; затверджено вказаний Договір; надано дозвіл на попередню оплату робіт в розмірі 30 % від договірної вартості робіт - в сумі 166449,30 грн. (а.с.22).

Товариство з обмеженою відповідальністю "Будсервісплюс" виставив позивачу рахунок № 2 від 01.07.2013р. на проведення 30 % попередньої оплати капітального ремонту дороги по вул. Ватутіна в с. Пришиб на загальну суму 166449,30 грн. (а.с.23).

За платіжним дорученням № 517 від 08.07.2013р. позивач сплатив на користь відповідача 166449,30 грн. попередньої оплати капітального ремонту дороги по вул. Ватутіна в с. Пришиб згідно рахунку № 2 від 01.07.2013р. та договору № 2 від 14.06.2016р. Згідно відмітки органу Державної казначейської служби на платіжному дорученні даний платіж був фактично проведений 15.07.2013 року (а.с.24).

За актом приймання виконаних будівельних робіт № 2 від 15.10.2013р. позивач та відповідач підтвердили факт виконання робіт, визначених у розділах 1, 2, 6 локального кошторису, на загальну суму 12565,00 грн. (а.с.80-81).

Позивач посилаючись на те, що строк дії Договору закінчився, а відповідач не виконав визначені в ньому роботи, звернувся до відповідача з даним позовом, де прохає стягнути 166449,00 грн. сплаченої предоплати згідно договору підряду № 2 на виконання робіт з ремонту вулиць комунальної власності від 14.06.2013р., 13735,00 грн. - річних, 149609,68 грн. - інфляційних.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 837 ЦК України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

За ч. 1 ст. 854 ЦК України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Постановою Кабінету Міністрів України № 1404 від 09.10.2006р. (яка діяла на час укладення спірного договору) визначено, що у договорах про закупівлю товарів, робіт і послуг за бюджетні кошти замовники можуть передбачати відповідно до належним чином оформленого рішення головного розпорядника бюджетних коштів попередню оплату на строк не більше трьох місяців зокрема у разі закупівлі робіт з капітального будівництва, капітального ремонту, реконструкції та реставрації.

На підставі вказаної постанови та на виконання п. 4.3 Договору позивач сплатив відповідачу 166449,30 грн. попередньої оплати за капітальний ремонт дороги за платіжним дорученням № 517 від 08.07.2013р. (а.с.24).

З вказаних коштів відповідач виконав роботи лише на 12565,00 грн., що підтверджено двостороннє підписаним актом виконаних робіт № 2 від 15.10.2013р. (а.с.80-81).

Строк Договору закінчився 31.12.2013 року.

Залишок коштів попередньої оплати в сумі 153884,30 грн. відповідач позивачу не повернув, роботи на дану суму не виконав.

Заперечення відповідача щодо позову з тих мотивів, що в договорі не визначено дату передачі робіт замовнику; замовник не передав відповідачу проектно-кошторисну документацію, робочу документацію, письмове попередження про проект робіт, будівельний майданчик; відбулося прострочення кредитора, що унеможливило своєчасне виконання робіт; за ст. 220 ГК України, ст.612 ЦК України боржник не вважається таким, що прострочив, - судом відхиляються з огляду на таке.

За умовами п. 4.3 Договору позивач (замовник) надає підряднику аванс в сумі 166449,30 грн. на строк, що не перевищує три місяці.

Така умова Договору відповідає вимогам діючої на той час постанови Кабінету Міністрів України № 1404 від 09.10.2006р., якою передбачено можливість надання попередньої оплати на строк не більше трьох місяців.

Також, Договором визначено, що по закінченню терміну передплати, невикористана сума авансу повертається замовнику (п.4.4); підрядник зобовязаний підтвердити використання коштів авансу за призначенням актами приймання виконаних підрядних робіт відповідно до умов договору або повернути їх замовнику (п.6.3.3); у разі отримання та несвоєчасного повернення авансу підрядник повертає замовнику кошти з урахуванням індексу інфляції (п.7.2).

Посилання відповідача на непередачу йому позивачем кошторисної документації та будівельного майданчика спростовується матеріалами справи, оскільки відповідач приступив до виконання робіт і актом приймання виконаних будівельних робіт № 2 від 15.10.2013р. позивач та відповідач підтвердили факт виконання робіт, визначених у розділах 1, 2, 6 локального кошторису, на загальну суму 12565,00 грн. по обєкту «Капітальний ремонт дороги по вулиці Ватутіна с. Пришиб Кременчуцького району Полтавської області» за договором № 2 від 14.06.2013р. (а.с.80-81).

Сам по собі факт непідписання між сторонами актів передачі кошторисної документації та актів передачі будівельного майданчика не звільняє відповідача від обовязку повернути невикористані кошти попередньої оплати, оскільки умовами Договору визначено чіткий термін використання цих коштів (три місяці) та обовязок відповідача з їх повернення по закінченню цього терміну.

З огляду на викладене посилання відповідача на ст. 851 ЦК України та на прострочення кредитора є необґрунтованим.

Посилання відповідача на закупівлю на ці кошти бітуму не є підставою для неповерення коштів, оскільки за умовами договору підрядник зобовязується використати отриманий аванс для виконання робіт (п.4.3); підрядник зобовязаний підтвердити використання коштів авансу за призначеннямактами приймання виконаних підрядних робіт відповідно до умов договору або повернути їх замовнику (п.6.3.3); по закінченню терміну передплати, невикористана сума авансу повертається замовнику (п.4.4 Договору). Отже, договором не передбачено можливості використання коштів на закупівлю матеріалів, натомість за п. 1.1 Договору відповідач (як підрядник) зобовязався виконати роботи на свій страх і ризик власними та залученими силами і засобами.

У відповідності до вказаних умов Договору сторонами було підтверджено факт виконання робіт лише на суму 12565,00 грн. актом приймання виконаних будівельних робіт № 2 від 15.10.2013р. (а.с.80-81).

Строк Договору закінчився 31.12.2013 року. Залишок коштів попередньої оплати в сумі 153884,30 грн. відповідач позивачу не повернув, роботи на дану суму не виконав.

Відповідно до ст.4-3, ст.33 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доказів в спростування вищевикладеного відповідач суду не надав.

З огляду на викладене, позовні вимоги в частині стягнення 153884,30 грн. боргу з повернення невикористаних коштів попередньої оплати є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Позовні вимоги щодо стягнення 12565,00 грн. боргу з повернення невикористаних коштів попередньої оплати задоволенню не підлягають, оскільки сторонами було підтверджено факт виконання робіт на дану суму за актом приймання виконаних будівельних робіт № 2 від 15.10.2013р. (а.с.80-81).

Даний акт підписано сторонами без зауважень та заперечень, роботи позивачем були прийняті. Як вказано у акті № 2 від 15.10.2013р. зазначені роботи були виконані згідно Договору та затвердженого кошторису. Отже, відсутні підстави для неврахування цього обсягу робіт та їх неоплати за рахунок коштів попередньої оплати.

За змістом ч. 5 ст. 11 ЦК підставою виникнення грошового зобовязання може бути договір.

За ст. 526 ЦК України зобовязання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобовязань не допускається. Зазначені положення викладені і в ст.193 ГК України.

Стаття 611 ЦК України передбачає, що у разі порушення зобовязань настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі даної норми позивачем нараховано за період 01.10.2013р. 01.07.2016р. 13735,00 грн. річних та 149609,68 грн. - інфляційних.

Умовами п. 4.3, п. 4.4, п. 6.3.3, п. 7.2 Договору встановлено, що кошти попередньої оплати надаються відповідачу на строк три місяці, а також встановлено обовязок відповідача по закінченню терміну передплати повернути невикористану суму авансу на користь замовника.

За п. 7.2 Договору у разі отримання та несвоєчасного повернення авансу підрядник повертає замовнику кошти з урахуванням індексу інфляції.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Таким чином, умовами Договору передбачено виникнення у відповідача грошового зобовязання з повернення коштів попередньої оплати та визначено строк виконання цього зобовязання.

Отже, посилання відповідача у відзиві на те, що у нього не виникало жодного грошового зобовязання перед позивачем є безпідставним та таким, що не відповідає умовам договору.

В п. 5.4 постанови пленуму вищого господарського суду України від 17.12.2013р. № 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобовязань» визначено, якщо певне зобов'язання згідно з рішенням господарського суду є грошовим (наприклад, у зв'язку з прийняттям судового рішення про стягнення суми попередньої оплати в зв'язку з недопоставкою продукції), відповідальність за невиконання такого зобов'язання, яке виникло з рішення суду, настає на загальних підставах згідно з частиною другою статті 625 названого Кодексу.

При цьому у суду відсутні підстави для застосування до спірних правовідносин положень частин 2 та 3 ст. 693 ЦК України, якими врегульовано підстави для повернення попередньої оплати за договором купівлі-продажу товару, оскільки спірний договір є договором підряду (договором на виконання робіт), а не договором купівлі-продажу товару.

Згідно правової позиції, викладеної в постанові Верховного Суду України від 5 грудня 2011 р. № 3-125гс11 у справі № 16/164(2010), за змістом ч. 5 ст. 11 ЦК підставою виникнення грошового зобовязання може бути рішення суду, зокрема щодо зобовязання відповідача повернути позивачу суму попередньої оплати за недопоставлений у строк товар. У звязку з цим до боржника, який прострочив виконання такого зобовязання, можуть застосовуватися наслідки, передбачені ч. 2 ст. 625 ЦК.

Згідно ч. 1 ст. 111-28 ГПК України висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

В даному випадку підстави для відступу від правової позиції Верховного суду України у господарського суду відсутні.

З огляду на викладене, повернення коштів попередньої оплати є грошовим зобовязанням відповідача в разі встановлення такого обовязку в договорі або в рішенні суду.

За платіжним дорученням № 517 від 08.07.2013р. позивач сплатив на користь відповідача 166449,30 грн. попередньої оплати. Згідно відмітки органу Державної казначейської служби на платіжному дорученні даний платіж був фактично проведений 15.07.2013 року (а.с.24).

Отже, за умовами Договору відповідач мав повернути невикористану частину попередньої оплати по 15.10.2013р., а з 16.10.2013р. починається прострочення виконання даного грошового зобовязання.

З огляду на викладене, за період прострочення 16.10.2013р. - 01.07.2016р. сума 3% річних становить 12521,54 грн., а за період 01.11.2013р. 30.06.2016р. сума інфляційних складає 137110,91 грн. (розрахунок суду залучено до справи). Позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

В іншій частині вимоги про стягнення 3% річних та інфляційних є безпідставними та відхиляються судом.

Позивач у позові прохає також покласти на відповідача судові витрати понесені ним у даній справі.

При подачі даного позову позивачем сплачено 4946,91 грн. судового збору за платіжним дорученням від 23.06.2016р. № 419 (а.с.9).

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України судові витрати, понесені позивачем на оплату судового збору, покладаються на відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам, тобто в сумі 4552,75 грн.

В разі добровільного виконання рішення суду до відкриття виконавчого провадження відповідач не позбавлений права звернутися до суду з заявою про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, на підставі ст. 117 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

Вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будсервісплюс" (вул. Пирогова, буд. 40, с. Світлогірське, Кобеляцький район, Полтавська область, 39262; ідентифікаційний код 37753459) на користь Пришибської сільської ради (вул. Леніна, буд. 46, с. Пришиб, Кременчуцький район, Полтавська область, 39750; ідентифікаційний код 21062749) 153884грн. 30 коп. основного боргу з повернення коштів попередньої оплати, 137110грн. 91коп. інфляційних, 12521грн. 54 коп. річних, 4552грн. 75 коп. витрат з оплати судового збору.

Видати наказ після набрання цим рішенням законної сили.

3. В іншій частині у позові відмовити.

Повне рішення складено та підписано: 17.10.2016р.

Суддя Безрук Т.М.