Рішення № 62030710, 10.10.2016, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

__________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" жовтня 2016 р.Справа № 916/2133/16

Господарський суд Одеської області у складі:

судді Волкова Р.В.

при секретарі судового засідання Кришталь Д.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

За позовом: Департаменту комунальної власності Одеської міської ради

до відповідача: фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про стягнення 10 949,09 грн., розірвання договору та виселення,

за участю представників:

Від позивача: ОСОБА_2 (за довіреністю);

Від відповідача: не з`явився.

встановив:

Позивач, Департамент комунальної власності Одеської міської ради, звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до відповідача, фізичної особо-підприємця ОСОБА_1, про стягнення 9592,79грн. заборгованості з орендної плати, 1356,30грн. пені, розірвання договору оренди № 22/36 нежилого приміщення від 22.02.2010, виселення з нежилого приміщення.

В обгрунтування своїх вимог посилається на укладання з відповідачем договору оренди № 22/36 нежилого приміщення від 22.02.2010, наявність значної заборгованості по сплаті орендної плати, нарахування пені, наявність підстав для розірвання договору внаслідок істотного порушення відповідачем умов договору, а також на інші вказані у позовній заяві обставини.

Відповідач в судове засідання не зявився, заперечень суду не представив, тому справу розглянуто за наявними матеріалами відповідно до вимог ст. 75 Господарського процесуального Кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд встановив наступне.

Між позивачем та відповідачем був підписаний договір оренди № 22/36 нежилого приміщення від 22.02.2010 № 6109 від 01.10.2007, відповідно до п.1.1 якого позивач передає, а відповідач приймає у строкове платне користування нежитлові підвальні приміщення загальною площею 78,4 кв.м., які розташовані за адресою м.Одеса, вул.Кінна, 22.

За положеннями ч.ч.1, 2 ст.11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

П.1 ст.202 Цивільного Кодексу України встановлює, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення , зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 629 Цивільного Кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічна норма міститься і в ст.193 ГК України, яка регламентує, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Стаття 525 Цивільного Кодексу України забороняє односторонню відмову від зобов'язання або зміну його умов, якщо інше не встановлено договором або законом.

Пунктом 2.2 договору відповідач взяв на себе зобовязання сплачувати орендну плату, що становить перший після підписання договору місяць 500грн. (без урахування податку на додану вартість та індексу інфляції) та є базовою ставкою орендної плати за місяць.

Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру орендної плати за минулий місяць на щомісячний індекс інфляції, що друкується Мінстатом України.

Пунктом 2.4 договору сторони встановили, що відповідач зобовязаний вносити орендну плату щомісячно до 15 числа поточного місяця, незалежно від результатів його господарської діяльності.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Позивач свої зобовязання щодо передачі майна в користування виконав, що підтверджується актом приймання передачі від 22.02.2010. Відповідач в порушення умов договору свої зобовязання щодо внесення орендної плати належним чином не виконує, в звязку з чим станом на 31.07.2016 склалась заборгованість у розмірі 9592,79грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Невиконання зобов'язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) ст. 610 ЦК України кваліфікує як порушення зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Отже, порушення боржником прийнятих на себе зобов'язань тягне за собою відповідні правові наслідки, які полягають у можливості застосування кредитором до боржника встановленої законом або договором відповідальності.

Пунктом 5.2 договору сторонами передбачено, що у разі несвоєчасного внесення орендної плати відповідач сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла у період за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочки.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 2 ст. 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

В звязку з цим та з посиланням на умови договору та вказані правові норми позивачем обгрунтовано нараховано 1356,30грн. пені згідно наданого розрахунку.

Позивачем також заявлено вимоги про розірвання договору та виселення відповідача.

Так, відповідно до частини другої статті 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Згідно із частиною третьою статті 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" від 10.04.1992 № 2269-XII, на вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України. Отже, з огляду на встановлені судом обставини істотного порушення умов договору Відповідачем, а саме, систематичне не виконання ним обов'язку із внесення орендної плати, у Позивача виникло право на розірвання Договору.

Частиною першою статті 785 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Відповідно до частини першої статті 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" від 10.04.1992 № 2269-XII, у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

На підставі викладеного, враховуючи тривалий час прострочки виконання зобовязань щодо внесення орендної плати, суд вважає вимоги позивача про розірвання договору та виселення відповідача обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст.43 ГПК України).

За таких обставин суд вважає вимоги позивача про стягнення 9592,79грн. заборгованості з орендної плати, 1356,30грн. пені, розірвання договору оренди № 22/36 нежилого приміщення від 22.02.2010, виселення з нежилого приміщення обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.ст.44, 49 Господарського процесуального Кодексу України у разі задоволення позову судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 11, 15, 16, 202, 525, 526, 530, 546, 549, 610, 611, 612, 629, 651 ЦК України, ст.232 ГК України, ст. ст. 22, 32,33, 36, 43, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1.Задовольнити позов Департаменту комунальної власності Одеської міської ради до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 10 949,09 грн.

2.Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (65029, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь Департаменту комунальної власності Одеської міської ради (65039, м. Одеса, вул. Артилерійська,1, код 26302595) 9592/девять тисяч пятсот девяносто дві/грн. 79 коп. заборгованості з орендної плати, 1356/одну тисячу триста пятдесят шість/грн. 30 коп. пені та 4134/ чотири тисячі сто тридцять чотири/грн. витрат зі сплати судового збору.

3.Розірвати договір оренди нежилого підвального приміщення № 22/36 від 22.02.2010 р., укладеного між Департаментом комунальної власності Одеської міської ради (65039, м. Одеса, вул. Артилерійська,1, код 26302595) та фізичною особою-підприємця ОСОБА_1 (65029, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1).

4.Виселити фізичну особою-підприємця ОСОБА_1 (65029, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) з нежилого відповідального приміщення, загальною площею 78,4 кв.м., що розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Кінна, 22, на користь Департаментом комунальної власності Одеської міської ради (65039, м. Одеса, вул. Артилерійська,1, код 26302595).

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано до Одеського апеляційного господарського суду через Господарський суд Одеської області протягом десяти днів з моменту складення повного рішення. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Вступна та резолютивна частина рішення оголошені в судовому засіданні 10.10.2016 року.

Повне рішення складено 17 жовтня 2016 р.

Суддя Р.В. Волков