Рішення № 62030563, 10.10.2016, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 жовтня 2016 р. Справа № 909/670/16

господарський суд Івано-Франківської області у складі

судді Рочняк О. В.

при секретарі судового засідання Павлюк У.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали

позовної заяви товариства з обмеженою відповідальністю "Кронологістик"

(вул.Луцька, 20, м.Нововолинськ, Волинська обл., 45403)

до товариства з обмеженою відповідальністю "Транс Захід"

(вул.Обліски, 139, м.Долина, Івано-Франківська обл., 77503)

про повернення помилково перерахованих коштів

представники сторін:

від позивача: представник не з'явився;

від відповідача: ОСОБА_1 - представник, довіреність (№ 607 від 05.09.16).

ВСТАНОВИВ: ТОВ "Кронологістик" звернулося до суду з позовом до ТОВ "Транс Захід", в якому просило стягнути з останнього 19473 грн 90 коп помилково перерахованих коштів з урахуванням індексу інфляції, а також 3% річних у розмірі 508 грн 15 коп.

Ухвалою від 09.08.16 позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі.

В судовому засіданні 06.09.16 оголошено перерву до 04.10.16.

04.10.16 відповідачем подано клопотання про долучення доказів до матеріалів справи.

04.10.16 в судовому засіданні оголошено перерву до 10.10.16.

10.10.16 до суду від ТОВ "Кронологістик" надійшли пояснення по справі.

Від ТОВ "Транс Захід" 10.10.16 надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи копії договору на приймання платежів.

Представник позивача позовні вимоги підтримав повністю з підстав, викладених в позовній заяві.

Відповідач проти позову заперечив, зазначив, що на даний час він не може вільно розпорядитися коштами, отриманими від позивача, адже банк, у якому ним відкрито рахунок, знаходиться на стадії ліквідації.

Розглянувши матеріали справи, подані сторонами у справі та зібрані судом із врахуванням вимог Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод стосовно розгляду справи упродовж розумного строку, заслухавши представника відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються вимоги, давши оцінку доказам у відповідності до ст.43 Господарського процесуального кодексу України, які мають значення для справи, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

17.06.15 та 22.06.15 між ТОВ "Кронологістик" (вантажовідправник) та ТОВ "Транс Захід" (перевізник) у спрощений спосіб шляхом оформлення заявок № 0002947 та № 0002989 укладено договори на транспортне перевезення вантажу автомобільним транспортом у міжнародному сполученні, за умовами яких відповідач зобов'язався здійснити перевезення наданого позивачем вантажу, а позивач зобов'язався оплатити вартість наданих послуг протягом 15 та 10 днів після отримання оригіналів документів.

Судом з'ясовано, що відповідач взяті на себе зобов'язання з перевезення вантажу виконав належним чином.

Позивач згідно платіжних доручень № 14949 та № 14950 від 20.07.15 перерахував на рахунок відповідача, відкритий у ПАТ "Банк "Київська Русь", 16000 грн та 2000 грн.

Разом з тим, рішенням господарського суду Волинської області від 16.12.15 у справі № 903/1179/15 з ТОВ "Кронологістик" на користь ТОВ "Транс Захід" стягнуто 18420 грн 26 коп, в тому числі 18000 грн основного боргу за надані послуги з перевезення вантажу по договорах-заявках № 0002947 та № 0002989 від 17.06.15 та від 22.06.15, 153 грн 86 коп 3% річних та 266 грн 40 коп інфляційних втрат.

При цьому, господарський суд Волинської області встановив, що згідно рахунків-фактур № 1640 від 22.06.2015, № 1645 від 23.06.2015, актів про надання послуг №1640 від 22.06.2015, №1645 від 23.06.2015 серед реквізитів ТОВ "Транс Захід" щодо проведення розрахунків зазначено п/р 26000068169004 в ПАТ АКБ "Львів" ЗКПО 30906034, МФО 325268, а не рахунок в ПАТ "Банк "Київська Русь", куди відповідач необгрунтовано здійснив перерахування коштів за перевезення, а тому прийшов до висновку про неналежне виконання ТОВ "Кронологістик" взятих на себе зобов'язань щодо проведення своєчасних розрахунків за перевезення вантажу.

Рішення у справі № 903/1179/15 набрало законної сили 28.12.15.

Відповідно до ч.2 ст.35 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Судом з'ясовано, що рішення господарського суду Волинської області від 16.12.15 у справі № 903/1179/15 позивач виконав у повному обсязі, перерахувавши 11.01.16 згідно платіжного доручення № 19180 відповідачу 18420 грн 26 коп, що не заперечується останнім.

За таких обставин, кошти у розмірі 18000 грн, перераховані згідно платіжних доручень № 14949 та № 14950 від 20.07.15, за своєю правовою природою є такими, що сплачені ТОВ "Кронологістик" помилково та набуті ТОВ "Транс Захід" без достатньої правової підстави.

Як визначено в ст.1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Набувач згідно ст.1213 Цивільного кодексу України зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.

При цьому, слід зазначити, що зобов'язання з повернення безпідставно отриманого майна виникає за наявності таких умов: по-перше, мало місце набуття або зберігання майна; по-друге, набуття або зберігання майна було здійснено за рахунок іншої особи; по-третє, були відсутні правові підстави для набуття або зберігання майна.

В процесі розгляду справи судом з'ясовано, що грошові кошти, сплачені позивачем згідно платіжних доручень № 14949 та № 14950 від 20.07.15 в сумі 18000 грн були зараховані ПАТ "Банк "Київська Русь" на поточний рахунок відповідача 27.07.15 (довідка банку а.с.26).

В ст.2 Закону "Про банки і банківську діяльність" визначено, що банківські рахунки - рахунки, на яких обліковуються власні кошти, вимоги, зобов'язання банку стосовно його клієнтів і контрагентів та які дають можливість здійснювати переказ коштів за допомогою банківських платіжних інструментів.

Відповідно до п.1.8 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої постановою НБУ № 492 від 12.11.2003, поточний рахунок - це рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання грошей і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України.

З аналізу зазначених правових норм випливає, що кошти, які знаходяться на рахунку клієнта, є власністю клієнта.

Банк у відповідності до ч.2 ст.1066 Цивільного кодексу України має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами.

Враховуючи, що відповідач безпідставно, внаслідок помилки, набув у власність грошові кошти в сумі 18000 грн за рахунок позивача, він зобов'язаний повернути їх позивачу у відповідності до вимог ст.1212 Цивільного кодексу України.

Доводи відповідача стосовно того, що він не може скористатися коштами, які знаходяться на його рахунку в ПАТ "Банк "Київська Русь" в зв'язку з запровадженням процедури ліквідації банку не беруться судом до уваги, оскільки запровадження ліквідаційної процедури банку не позбавляє відповідача права власності на кошти, що знаходяться на його рахунку в банку, а лише встановлює певний порядок та умови для їх отримання.

З огляду на викладене, позовні вимоги про стягнення 18000 грн безпідставно отриманих коштів підлягають задоволенню.

Що стосується вимог про стягнення 1473 грн 90 коп інфляційних втрат та 508 грн 15 коп 3% річних, заявлених позивачем у відповідності до ст.625 Цивільного кодексу України, то в їх задоволенні слід відмовити, оскільки ст.625 Цивільного кодексу України встановлює відповідальність у вигляді сплати інфляційних втрат та 3% річних саме за прострочення виконання грошового зобов'язання, що за своєю правовою природою є відмінним від зобов'язань, що виникають в зв'язку з набуттям або збереженням майна без достатньої правової підстави.

Таким чином, позов слід задовольнити частково.

Судовий збір у відповідності до ст.49 Господарського процесуального кодексу України слід покласти на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог в сумі 1241 грн 30 коп.

Керуючись ст.ст.1212, 1213 Цивільного кодексу України, ст.ст. 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Транс Захід"(вул.Обліски, 139, м.Долина, Івано-Франківська обл., 77503, код 30906034) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Кронологістик" (вул.Луцька, 20, м.Нововолинськ, Волинська обл., 45403, код 38131629) 18000 (вісімнадцять тисяч ) грн безпідставно отриманих коштів та 1241 (одну тисячу двісті сорок одну) грн 30 коп судового збору.

В іншій частині позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 17.10.16

Суддя Рочняк О. В.