УКРАЇНА
Господарський суд
Житомирської області
___________
_______________
10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,
E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Від "11" жовтня 2016 р. Справа № 906/727/16
Господарський суд Житомирської області у складі:
судді Кудряшової Ю.В.
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1, довіреність №419/1 від 01.02.2016р;
від відповідача: ОСОБА_2, довіреність №2021 від 13.05.2016р.
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Житомиргаз збут"
до Квартирно - експлуатаційного відділу міста Житомир
про стягнення 113072,87 грн.
Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 113072,87 грн. заборгованості, з яких: 113072,87 грн. - основний борг, 733,15 грн. - 3% річних.
Представник позивача позов підтримала у повному обсязі, з підстав викладених у позовній заяві.
Представник відповідача проти позовних вимог заперечила.
Заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши матеріали справи, господарський суд, -
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до постанови від 28.05.2015 №1646 Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг "Про видачу ліцензії на постачання природного газу, газу (метану) вугільних родовищ за регульованим тарифом TOB "Житомиргаз збут", позивачу видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з постачання природного газу, газу (метану) вугільних родовищ за регульованим тарифом на території м. Житомир та Житомирської області (крім м. Коростишів та Коростишівського району), села Махаринці Козятинського району, сіл Бухни та Морозівка і Погребищанського району Вінницької області терміном дії з 01.07.2015 по 30.06.2020.
Згідно з отриманою ліцензією №299023, виданою 05.06.2015 (а.с. 16) TOB «Житомиргаз збут» (позивач) здійснював постачання природного газу Квартирно - експлуатаційному відділу м. Житомир (відповідач) в продовж квітня, травня 2016 року в кількості 14395 м.куб. на загальну суму 112339,72 грн. зазначене підтверджується підписаними та скріпленими печатками актами прийому-передачі природного газу (а.с. 10-14).
Відповідно до ч. 1 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ч. 1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товар.
Виходячи з наведеного, момент виникнення зобов'язання щодо здійснення оплати за отриманий природний газ у відповідача виник з моменту прийняття товару (природного газу).
Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Як вбачається зі змісту листа 29.04.2013 №01-06/767/2013 Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування господарськими судами законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань», загальні положення частини другої статті 530 ЦК України не можуть бути застосовані до спірних правовідносин сторін, оскільки термін виконання зобов'язання, що випливає з правовідносин поставки (купівлі-продажу), чітко встановлений зазначеною спеціальною нормою права - покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього.
За таких обставин факт отримання товару відповідачем і видаткові накладні, надані позивачем на підтвердження своїх вимог, є самостійними підставами для виникнення обов'язку у відповідача здійснити розрахунки за отриманий товар (постанова Вищого господарського суду України від 20.09.2012 №12/5026/556/2012).
Як роз'яснено в п.п. 1.7,5.1,5.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань", якщо у договорі або законі не встановлено строку (терміну), у який повинно бути виконано грошове зобов'язання, судам необхідно виходити з приписів ч.2 ст.530 ЦК України. Цією нормою передбачено, між іншим, і можливість виникнення обов'язку негайного виконання; такий обов'язок випливає, наприклад, з припису ч.1 ст.692 ЦК України, якою визначено, що покупець за договором купівлі-продажу повинен оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього; відтак якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлено інший строк оплати товару, відповідна оплата має бути здійснена боржником негайно після такого прийняття, незалежно від того, чи пред'явив йому кредитор пов'язану з цим вимогу.
Так, в постанові від 30.09.2014 у справі N 3-121 гс14 Верховного суду України визначено: «Погоджуючись із висновками судів попередніх інстанцій, суд касаційної інстанції зазначив, що у разі якщо строк оплати товару не встановлено укладеним сторонами договором або актом цивільного законодавства, перебіг строку виконання грошового зобов'язання з оплати товару починається з моменту його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього. Таким чином, наявність у відповідача зобов'язання щодо оплати товару випливає безпосередньо зі змісту ч. 1 ст. 692 ЦК України та не ставиться у залежність від звернення до нього з окремою вимогою відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України.»
Отже, моментом прийняття природного газу є момент, коли споживач (Квартирно - експлуатаційний відділ м. Житомир/відповідач) та постачальник (TOB «Житомиргаз збут»/позивач) підписали акти приймання-передачі природного газу.
Відповідно акти за квітень 2016 року підписано 28 квітня 2016 року та 29 квітня 2016 року, акт за травень 2016 року підписано 31 травня 2016 року.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Це положення кореспондується зі ст. 193 ГК України, згідно якої об'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Виходячи з вищевикладеного, господарський суд прийшов до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 112339,72 грн. обґрунтовані.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з врахуванням 733,15 грн. - 3% річних. Перевіривши здійснені позивачем розрахунки 3% річних та інфляційних, суд вважає, що вказані суми обґрунтовані, нараховані відповідно до вимог чинного законодавства та підлягають задоволенню.
Як визначає ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.
Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.
Відповідач не подав до суду жодного доказу на спростування позовних вимог, в тому числі доказів проведення розрахунків (платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів, квитанції до прибуткових касових ордерів, тощо).
Враховуючи викладене, позовні вимоги відповідають приписам чинного законодавства, фактичним обставинам справи, підтверджені належними доказами та підлягають задоволенню.
Судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 33,43,44,49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Квартирно - експлуатаційного відділу міста Житомир (10014, м.Житомир, вул. Адмірала Щасного, 20, ід. код 08492505)
- на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Житомиргаз збут" (10002, м. Житомир, вул. Фещенка Чопівського, 35, ід. код 39577504) 112339,72 грн. основного боргу, 733,15 грн. 3% річних, а також 1696,10 грн. сплаченого судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено: 17.10.16
Суддя Кудряшова Ю.В.
Віддрукувати:
1 - в справу.
Судове рішення № 62030472, Господарський суд Житомирської області було прийнято 11.10.2016. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 906/727/16. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: