Ухвала суду № 62029978, 17.10.2016, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення частини позовних вимог без розгляду

17 жовтня 2016 року м. Ужгород№ 807/1509/16

Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Гаврилко С.Є. вирішуючи питання про відкриття провадження в адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Закарпатській області, начальника Головного управління Державної фіскальної служби у Закарпатській області ОСОБА_2 про визнання наказів недійсними їх скасування, поновлення на роботі, стягнення середньомісячної плати за час вимушеного прогулу і моральної шкоди,-

В С Т А Н О В И В:

13 жовтня 2016 року позивач - ОСОБА_1 звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Закарпатській області, начальника Головного управління Державної фіскальної служби у Закарпатській області ОСОБА_2, якою просить суд: « 1) прийняти до розгляду адміністративний позов ОСОБА_1 від 22.07.2016 року до Головного управління Державної фіскальної служби у Закарпатській області про визнання наказів недійсними із їх скасуванням або нечинними, поновлення на роботі, стягнення середньомісячної заробітної плати за час вимушеного прогулу і завданої моральної шкоди, зобовязання вчинити дії та задовольнити; 2) визнати усі накази за підписом виконувача обовязків начальника Регіонального управління ДСАТ ДПС України в Закарпатській області, заступника начальника Регіонального управління ДСАТ ДПС України в Закарпатській області - начальника відділу ОСОБА_3, які ним було видано починаючи від 23.02.2012 року, в т.ч. по основній діяльності і по кадрах Регіонального управління ДСАТ ДПА України в Закарпатській області та по основній діяльності і по кадрах Регіонального управління ДСАТ ДПС України в Закарпатській області, в т.ч. якими було порушено мої права та створено перешкоди в реалізації моїх прав - незаконними, протиправними, а тому недійсними, або не чинними; 3) зобовязати Головне управління Державної фіскальної служби у Закарпатській області скасувати усі накази за підписом виконувача обовязків начальника Регіонального управління ДСАТ ДПС України - в Закарпатській області, заступника начальника Регіонального управління ДСАТ ДПС України в Закарпатській області - начальника відділу ОСОБА_3, які ним було видано починаючи від 23.02.2012, в т.ч. по основній діяльності і по кадрах Регіонального управління ДСАТ ДПА України в Закарпатській області та по основній діяльності і по кадрах Регіонального управління ДСАТ ДПС України в Закарпатській області, в т.ч. якими було порушено права ОСОБА_1 та створено перешкоди в реалізації моїх прав; 4) визнати не чинним станом на 23.02.2012, на 07.05.2012 Положення про Регіональне управління ДСАТ ДПС України у Закарпатській області, затверджене в.о. директора Департаменту САТ ДПС України ОСОБА_4; 5) визнати наказ начальника Регіонального управління ДСАТ ДПА України в Закарпатській області ОСОБА_5 в 2012 році "Про утворення Комісії з реорганізації Регіонального управління ДСАТ ДПА України в Закарпатській області" незаконним, протиправним, а тому недійсним, або нечинним; 6) зобовязати Головне управління Державної фіскальної служби у Закарпатській області скасувати наказ начальника Регіонального управління ДСАТ ДПА України в Закарпатській області ОСОБА_5 в 2012 році "Про утворення Комісії з реорганізації Регіонального управління ДСАТ ДПА України в Закарпатській області"; 7) визнати незаконним, протиправним, а тому недійсним або нечинним попередження від 23.02.2012 Комісії з реорганізації Регіонального управління ДСАТ ДПА України в Закарпатській області про вивільнення ОСОБА_1 з посади головного державного податкового інспектора відділу Регіонального управління ДСАТ ДПА України в Закарпатській області, яке підписано ОСОБА_5 як Головою Комісії з реорганізації Регіонального управління ДСАТ ДПА України в Закарпатській області; 8) поновити ОСОБА_1 на роботі в Головному управлінні Державної фіскальної служби у Закарпатській області; 9) визнати запис у вкладишу від 07.06.2011 до моєї трудової книжки ОСОБА_3 від 07.05.2012 "Про звільнення з посади" недійсним; 10) зобовязати Головне управління ДФС у Закарпатській області видати ОСОБА_1 належним чином оформлений вкладиш до її трудової книжки за весь період від 05.11.1998 по день її фактичного поновлення на роботі від 07.05.2012; 11) стягнути із Головного управління Державної фіскальної служби у Закарпатській області на користь ОСОБА_1 середньомісячну заробітну плату за весь час вимушеного прогулу ОСОБА_1 від 07.05.2012 по день фактичного поновлення її на роботі; 12) стягнути із Головного управління Державної фіскальної служби у Закарпатській області завдану ОСОБА_1 моральну шкоду.»

Суд звертає увагу, що 22 липня 2016 року ОСОБА_1 з аналогічним позовом вже зверталася до Закарпатського окружного адміністративного позову.

25 липня 2016 року суддею Закарпатського окружного адміністративного суду в адміністративній справі № 807/923/16 було постановлено ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду в частині вимог передбачених в пунктах 7-12 прохальній частини позовної заяви та ухвала про залишення позовної заяви без руху. Для усунення недоліків позовної заяви позивачу необхідно було усунути недоліки шляхом надання документу про сплату судового збору.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 11 серпня 2016 року позовну заяву було повернуто позивачеві як таку, недоліки якої не усунуті.

Як вбачається зі змісту позовної заяви та доданих до неї матеріалів позивача було звільнено із займаної посади наказом за № 13-о від 07 травня 2012 року, копію якого вона отримала 07 травня 2012 року, що підтверджується її особистим підписом.

У відповідності до статті 107 частини 2 КАС України суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду чи відмови у відкритті провадження у справі.

Згідно статті 107 частини 1 пункту 5 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи подано адміністративний позов у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Як вбачається зі змісту пунктів 7-11 прохальної частини позовної заяви, ОСОБА_1 просить вирішити її трудовий спір, а саме: надати правову оцінку правомірності предявленого їй від Комісії з реорганізації Регіонального управління ДСАТ ДПА України в Закарпатській області попередження від 23.02.2012 про її вивільнення з посади; щодо поновлення її на відповідній посаді; визнання недійсним запису у трудовій книжці про її звільнення; стягнення з відповідача середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу, а також вимога зобовязального характеру щодо оформлення належним чином вкладишів до трудової книжки.

У відповідності до вимог статті 99 частини 1 КАС України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно статті 99 частини 3 Кодексу адміністративного судочинства України, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Отже, як вбачається зі змісту пунктів 7-11 прохальної частини позовної заяви позивач звернулася (в цій частині позовних вимог) 13 жовтня 2016 року до суду, для вирішення спірних правовідносин щодо її звільнення з публічної служби, та відповідно до приписів статті 99 частини 3 КАС України, встановлено місячний строк звернення до суду із позовом про відновлення порушеного її права та поновлення її на публічній службі.

Разом з тим, позивачем у позовній заяві зазначено клопотання про визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду. Позивачем зазначено обставини, які позивач вважає поважними щодо пропуску строку встановленого статтею 99 КАС України. Зокрема позивач зазначає, що у звязку х тим, що «днем, коли я дізналася про наведені в адміністративному позові порушення і підстави для визнання наказів недійсними або нечинними, що тягне поновлення мене на роботі, було 30.06.2016 під час мого ознайомлення (на виконання вимог ухвали слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду від 30.06.2016 № 308/6511/16-к) у Відділі державної реєстрації суб'єктів підприємницької діяльності Ужгородської міської ради народних депутатів (пл. Поштова, 3, м. Ужгород, 88000) із реєстраційними справами Регіонального управління Департаменту CAT ДПА України у Закарпатській області і Регіонального управління Департаменту CAT ДПС України у Закарпатській області (є мій власний підпис про ознайомлення від 30.06.2016 на їх внутрішньому опису та мною було подано заяву від 01.07.2016 про повідомлення щодо мого ознайомлення із ними на виконання ухвали слідчого судді до вказаного Відділу). У разі, якщо рахувати місячний термін, то я мала подати повторно адміністративний позов до ЗОАС до 20.09.2016. Проте, від 13.09.2016 я захворіла на ГРВІ (витяг із моєї медичної карти додається), від 15.09.2016 по 30.09.2016 перебувала на стаціонарному лікуванні в УЦМКЛ (довідки додаються), 01.10-02.10 2016 вихідні дні, у звязку з випискою для «Д» нагляду до нефролога, гастроентеролога від 03.10.2016 по 10.10.2016 проходила додаткові медичні обстеження для уточнення діагнозу і визначення ліків. А від 12.10.2016 мною було прийнято особисту участь в судовому засіданні Львівського апеляційного адміністративного суду (повістка з відміткою ЛААС додається). Таким чином, я не змогла за вказаних поважних обєктивних причин використати наданий мені законом один повний місяць (якщо його вважати процесуальним строком в даному випадку) для звернення до ЗОАС із адміністративним позовом (повторно). Тому я подаю адміністративний позов (повторно) до ЗОАС від 13.10.2016 із одночасним заявлениям у ньому клопотання про поновлення або продовження процесуального строку для його подання (повторно) до ЗОАС та який мною не був пропущений під час подання мною такого адміністративного позові до ЗОАС від 22.07.2016 із дня, коли мені відкрилися обставини наведених у позові порушень і виниклих підстав для визнання наказів нечинними, для їх скасування або визнання їх нечинними, що вказує на виникнення підстав для поновлення мене на роботі і задоволенні й інших моїх позовних вимог. Тому прошу це врахувати, моє клопотання прошу задовольнити, а процесуальний строк для подання мною до ЗОАС від 13.10.2016 адміністративного позову (повторно), в разі його пропущення, прошу поновити або продовжити через вказані поважні обєктивні причини та виникли несприятливі обставини»

Як видно вище, позивач зазначає, що у звязку з тим, що ухвалу від 11 серпня 2016 року (адміністративна справа № 807/923/16) отримано нею 20 серпня 2016 року, то строк звернення до суду, відповідно, продовжений до 20 вересня 2016 року

Проте суд вважає, що вищезазначені підстави і твердження, що зазначені позивачем, не є поважними.

Суд зазначає, що законодавцем не передбачено випадків, коли місячний строк звернення до суду починається обраховуватися з початку. Суд також зазначає, що хвороби про наявність яких вказує позивач, мали місце починаючи лише з 15 вересня 2016 року (по спливу 25 днів після отримання ухвали від 11 серпня 2016 року), а судове засідання у Львівському апеляційному адміністративному суду проходило 12 жовтня 2016 року (по спливу 52 днів після отримання ухвали від 11 серпня 2016 року).

Суд також звертає увагу, що положення статті 100 частини 1 Кодексу адміністративного судочинства України за своєю суттю носять імперативний характер у формулюванні норми про залишення позовної заяви без розгляду, якщо на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів, суд не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, і, за жодних обставин, не встановлюють для суду обовязок витребовувати додатково докази щодо наявності причин пропуску строку звернення до суду та не передбачають вчинення судом інших дій, окрім залишення позовної заяви без розгляду.

Вказані вище положення статті 100 частини 1 КАС України жодним чином не можуть тлумачитись як такі, що обмежують доступ сторін до правосуддя, оскільки, відповідно до положень статті 155 частини 3 Кодексу адміністративного судочинства України, особа, позовна заява якої залишена без розгляду, після усунення підстав, з яких заява була залишена без розгляду, має право повторно звернутись до адміністративного суду в загальному порядку.

Згідно статті 100 частини 2 КАС України, позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.

Статтею 102 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено порядок поновлення та продовження процесуальних строків.

Однак, частиною 4 вищезазначеної статті встановлено, що правила даної статті не поширюються на строки звернення до адміністративного суду.

Враховуючи вищенаведене, у звязку з пропущенням місячного строку звернення до суду, встановленого статтею 99 КАС України та відсутністю належних доказів, які б підтверджували поважність причин пропуску такого строку, суддя приходить висновку про наявність правових підстав, для залишення позовної заяви без розгляду в частині вимог передбачених в пунктах 7-11 прохальній частині такої позовної заяви.

Керуючись статтями 99, 100, 155, 160, 165 КАС України, суддя -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Закарпатській області, начальника Головного управління Державної фіскальної служби в Закарпатській області ОСОБА_2 про визнання наказів недійсними їх скасування, поновлення на роботі, стягнення середньомісячної плати за час вимушеного прогулу і моральної шкоди, в частині вимог передбачених пунктами 7-11 прохальної частини позовної заяви - залишити без розгляду.

Особа, позовна заява якої залишена без розгляду, після усунення підстав, з яких заява була залишена без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.

Копію ухвали надіслати позивачеві.

Ухвала суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду протягом пяти днів з дня проголошення ухвали, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також постановлення ухвали в письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали. Апеляційна скарга подається через Закарпатський окружний адміністративний суд з одночасним надсиланням її копії до суду апеляційної інстанції. Якщо субєкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених статтею 167 частиною 4 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії ухвали суду безпосередньо в суді, то пятиденний строк на апеляційне оскарження ухвали суду обчислюється з наступного дня після закінчення пятиденного строку з моменту отримання субєктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії ухвали суду. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя ОСОБА_6