Постанова № 62029415, 28.12.2010, Вінницький окружний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 грудня 2010 р. Справа № 2-а-4732/10/0270

Вінницький окружний адміністративний суд в складі

Головуючого судді Чудак Олесі Миколаївни,

при секретарі судового засідання: Задерей Ірина Василівна

за участю представників сторін:

позивача : ОСОБА_1

відповідача : не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України у Вінницькій області

до: Суб`єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2

про: стягнення заборгованості по фінансових санкціях

ВСТАНОВИВ :

16 листопада 2010 року регіональне управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України у Вінницькій області (РУ ДКВОСАНТВ ДПА України у Вінницькій області) звернулося в суд з позовом до Субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 (СПД ОСОБА_2В.) про стягнення заборгованості по фінансовій санкції у розмірі 4234 грн 50 коп.

Позов мотивовано тим, що відповідачем порушено вимоги Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19 грудня 1995 року №481/95-ВР (Закон №481) в частині несплати заборгованості по штрафній санкції згідно з рішенням про застосування останньої від 23 вересня 2010 року №0207452800-21.

Вказане рішення прийняте на підставі акта перевірки СПД ОСОБА_2 від 21 вересня 2010 року, яким встановлено порушення ним вимог статті 15 цього Закону, а саме, здійснення роздрібної торгівлі тютюновими виробами при відсутності відповідної ліцензії.

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 26 листопада 2010 року відкрито скорочене провадження і повідомлено відповідачу, що він має право в 10-денний строк з дня одержання даної ухвали надати заперечення проти позову та необхідні документи або заяву про визнання позову.

Однак, зважаючи на встановлену судом неможливість прийняти законне та обґрунтоване рішення у порядку скороченого провадження за повідомлених позивачем обставин, ухвалою суду від 17 грудня 2010 року у даній адміністративній справі призначено судовий розгляд.

Відповідач в судове засідання не зявився, повноважного представника не направив, хоча про час, дату і місце розгляду справи повідомлявся завчасно та належним чином, про що свідчать рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення від 07 грудня 2010 року №20377975 та реєстр поштових відправлень Вінницького окружного адміністративного суду від 20 грудня 2010 р (а.с. 24, 35).

Як вбачається з позначення поштового відділення, рекомендоване повідомлення повернулося до суду по тій причині, що адресат по повідомленню не зявився. При цьому слід зазначити, що відправлення здійснювалося за адресою, зазначеною РУ ДКВОСАНТВ ДПА України у Вінницькій області в позовній заяві, свідоцтві про державну реєстрацію фізичної особи підприємця та у довідці виданій адресно-довідковим сектором ВГІРФО УМВС України у Вінницькій області.

Відповідно до статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців» від 15 травня 2003 року №755-IV, відомості внесені до Єдиного державного реєстру вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Згідно з частиною першою статті 45 цього Закону, зміни до відомостей про фізичну особу - підприємця, які містяться в Єдиному державному реєстрі, а саме, зміни щодо імені фізичної особи, місця її проживання, ідентифікаційного номера фізичної особи - платника податків набирають чинності з дня їх державної реєстрації.

З доданих до позовної заяви матеріалів вбачається, що будь-яких відомостей відносно зміни місця свого проживання СПД ОСОБА_2 ні державному реєстратору, ні Державній податковій інспекції не надав.

Крім того, безпосередньо незявлення відповідача по повідомленню фактично свідчить про небажання його отримувати судову повістку.

Також, відповідно до вимог частини четвертої статті 33 КАС України, у разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилається, зокрема, фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.

Відповідно вимог частини одинадцятої статті 35 КАС України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Так, судові повістки ОСОБА_2 надсилалися на адресу вказану в свідоцтві про державну реєстрацію та у довідці виданій адресно-довідковим сектором ВГІРФО УМВС України у Вінницькій області, а саме: вул. Котляревського, 10, с. Вінницькі Хутори, Вінницький район.

За таких обставин, суд вважає, що вжив всіх заходів, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України для повідомлення належним чином СПД ОСОБА_2 про час, дату і місце розгляду справи для його участі чи участі повноважного представника та надав можливість для реалізації права на судовий захист, але підприємець ним не скористався.

Отже, виходячи зі змісту статті 128 КАС України неявка відповідача чи його уповноваженого представника без поважних причин або неповідомлення про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду справи протягом розумного строку, у звязку з чим судом ухвалено розглянути справу у відсутність відповідача за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні представник позивача головний державний податковий інспектор з юридичної роботи відділу контролю за виробництвом спирту, спиртовмісної продукції, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ОСОБА_1 (довіреність на а.с. 33) позовні вимоги підтримав повністю, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві та надані у справу докази.

Суд заслухав пояснення представника позивача, дослідив надані у справу докази та надав їм юридичну оцінку.

Зокрема, суд встановив, що відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця Серії В00 №691471, ОСОБА_2 як фізична особа-підприємець зареєстрований Вінницькою районною державною адміністрацією Вінницької області 14 квітня 2005 року (а.с. 30).

Відповідно до направлень Державної податкової адміністрації у Вінницькій області (ДПА у Вінницькій області) від 21 вересня 2010 року №159, працівниками ДПА у Вінницькій області, а саме, головними державними податковими ревізорами-інспекторами ОСОБА_3, ОСОБА_4, 21 вересня 2010 року проведена перевірка господарської одиниці кіоску, який розташований по вул. Ватутіна, 16-6, в м. Вінниці ринок будматеріалів «Тяжилівський» та належить ОСОБА_2, щодо дотримання ним порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій.

Перевірку проведено в присутності продавця ОСОБА_5

За результатами перевірки складено акт від 21 вересня 2010 року №0206/02/32/2-2592706654, у якому встановлено, що відповідач здійснював роздрібну торгівлю тютюновими виробами при відсутності відповідної ліцензії, що суперечить вимогам статті 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів». Зокрема, встановлено, що при продажу однієї пачки цигарок «Прима Оптіма» по ціні 06 грн 75 коп. ліцензія на роздрібну торгівлю тютюновими виробами відсутня (а.с. 5-6).

Акт перевірки присутніми особами підписаний, зауваження до нього відсутні. Субєкту підприємницької діяльності для ознайомлення з матеріалами перевірки, надання вмотивованих пояснень та документів щодо фактів, викладених в акті запропоновано прибути до РУ ДКВОСАНТВ ДПА України у Вінницькій області 23 вересня 2010 року о 10 годині. З актом перевірки ознайомлений та один примірник його отримано продавцем.

Крім того, до акту перевірки додано пояснення продавця ОСОБА_5 в яких останній зазначив, що він продав перевіряючим пачку цигарок «Прима Оптіма» по ціні 06 грн 75 коп. і виписав розрахункову квитанцію, оскільки касовий апарат тимчасово не працював, а ліцензія на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами закінчилась 20 вересня 2010 року (а.с. 7).

В подальшому, на підставі цього акта в.о. начальника регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДПА у Вінницькій області ОСОБА_6 винесено рішення №0207452800-21 про застосування до відповідача за порушення вимог статті 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» фінансової санкції у вигляді штрафу в сумі 4234 грн 50 коп. (а.с. 4).

Рішення направлено субєкту підприємницької діяльності 30 вересня 2010 року та отримано останнім 05 жовтня 2010 року, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.10).

Крім того, представник позивача зазначив, що СПД ОСОБА_2 звертався органів прокуратури з приводу прийнятого рішення й в результаті прокурором винесений протест, який РУ ДКВОСАНТВ ДПА України у Вінницькій області відхилений. В подальшому будь-яких дій по оскарженню даного рішення чи сплати фінансових санкцій відповідач не вчиняв.

У встановленому порядку рішення про застосування фінансових санкцій не оскаржене, сума штрафу по даний час не сплачена.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 16 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» контроль за дотриманням норм цього Закону здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, визначеної законами України.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04 грудня 1990 року №509, державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції здійснюють у межах своїх повноважень контроль за законністю валютних операцій, додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку, за наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, з наступною передачею матеріалів про виявлені порушення органам, що видають ці документи, за наявністю торгових патентів.

Статтею 15 Закону №481 встановлено, що роздрібна торгівля алкогольними напоями або тютюновими виробами може здійснюватися суб'єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій.

Абзац 5 статті 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», передбачає, що у разі, оптової або роздрібної торгівлі коньяком, алкогольними напоями, виготовленими за коньячною технологією, горілкою та лікеро-горілчаними виробами без наявності ліцензії до субєктів підприємницької діяльності застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у розмірі 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 1700 грн.

Як вбачається із видаткової накладної №ВН10-000051335 від 12 серпня 2010 року сума отриманої партії товару становить 2117 грн 25 коп. (а.с. 9).

Таким чином, розмір фінансової санкції застосованої до відповідача становить 2117,25 грн * 200% = 4234 грн 50 коп.

Підставою для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій, відповідно до пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 02 червня 2003 року №790 «Про затвердження Порядку застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (Порядок) є акт перевірки додержання суб'єктом підприємницької діяльності встановлених законодавством вимог, обов'язкових для виконання під час здійснення оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами, складений органом, що видав ліцензію, у якому зазначається зміст порушення і конкретні порушені норми законодавства.

Таке рішення приймається керівником, а у разі його відсутності - заступником керівника органу, який видав ліцензію на право виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями і тютюновими виробами (Департамент контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації, його регіональні управління та їх територіальні підрозділи, Мінекономіки), чи керівником (його заступником) органів МВС, МОЗ, Державної податкової адміністрації, Держкомстату, Держспоживстандарту у межах їх компетенції, визначеної законодавством (пункт 6 Порядку).

Крім того, слід зазначити, що застосовані рішенням РУ ДКВОСАНТВ ДПА України у Вінницькій області фінансові санкції в розумінні статей 238, 239, 241 Господарського кодексу України є адміністративно-господарськими санкціями, строк застосування яких визначено в статті 250 цього Кодексу.

Зокрема, згідно із вказаною нормою, адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до пункту 10 Порядку застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 вищевказаного Закону №481, у разі невиконання суб'єктом підприємницької діяльності рішення про застосування фінансових санкцій протягом 30 днів після його отримання сума санкцій стягується на підставі рішення суду.

Тобто, тут концентрована чітко визначена законом правова підстава можливості звернення з позовом, що відповідає частині четвертій статті 50 КАС України, відповідно до якої громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, їх об'єднання, юридичні особи, які не є суб'єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами лише за адміністративним позовом суб'єкта владних повноважень: 1) про тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян; 2) про примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян; 3) про примусове видворення іноземця чи особи без громадянства з України; 4) про обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання (збори, мітинги, походи, демонстрації тощо); 5) в інших випадках, встановлених законом.

В таких адміністративних справах за зверненням субєкта владних повноважень з позовом до фізичної чи юридичної особи у випадках, визначених законом, адміністративний суд надає упереджувальний захист правам, свободам та інтересам особи. При цьому, щоб не допустити зловживань субєкта владних повноважень та можливих порушень прав, свобод чи інтересів, Конституцією та законами України встановлено судовий контроль за вжиттям таких заходів. Адміністративний суд у зазначених справах, згідно з частиною першою статті 2 КАС України, перевіряє, зокрема, чи не буде порушено (у тому числі безпідставно обмежено) права, свободи та інтереси осіб у разі задоволення адміністративного позову субєкта владних повноважень.

Таким чином, оскільки відповідачем штрафна санкція у добровільному порядку не сплачена, а рішення про її застосування від 23 вересня 2010 року №0207452800-21 у визначеному законом порядку не оскаржене, РУ ДКВОСАНТВ ДПА України у Вінницькій області звернулося до суду.

В даному позові ними заявлено вимогу про стягнення з відповідача 4234 грн 50 коп. штрафу. При цьому, у межах заявленого позову правомірність прийнятого рішення про застосування санкції за правопорушення судом не досліджується, оскільки такі дії свідчили б про вихід за межі позовних вимог.

Відповідно до статей 11, 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а відповідно до статті 86 цього Кодексу, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні.

Враховуючи те, що позовні вимоги РУ ДКВОСАНТВ ДПА України у Вінницькій області є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та знайшли підтвердження у матеріалах справи, оскільки рішення про застосування штрафної санкції в установленому законом порядку СПД ОСОБА_2 не оскаржене, внаслідок чого на момент розгляду справи воно є чинним, нескасованим та таким, що підлягає виконанню, штраф до Державного бюджету України в добровільному порядку не сплачений, а також враховуючи те, що РУ ДКВОСАНТВ ДПА України у Вінницькій області має право звернутися до суду про стягнення санкції у вигляді штрафу, а суд наділений такими повноваженнями, суд вважає, що наявні обґрунтовані підстави для задоволення позовові.

Оскільки спір вирішено на користь субєкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача субєкта владних повноважень, повязаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись статтями 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ :

адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з Субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 (вул. Котляревського, 10, с. Вінницькі Хутори, Вінницький район, Вінницька область, інд. код НОМЕР_1) в дохід Державного бюджету України (Вінницький район, р/р 31119106700071, код ЄДРПОУ 34701209, МФО 802015, код платежу 21081100) заборгованість по фінансовій санкції в розмірі 4234 грн 50 коп. (чотири тисячі двісті тридцять чотири гривні пятдесят копійок).

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови оформлено: 29.12.10

СуддяЧудак Олеся Миколаївна