Постанова № 62029351, 06.12.2010, Вінницький окружний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2010 р. Справа № 2-а-3975/10/0270м. Вінниця

Вінницький окружний адміністративний суд в складі

Головуючого судді Чернюк Алли Юріївни,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом: Чернівецького районного центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування на випадок безробіття

до: ОСОБА_1

про: стягнення суми матеріальної допомоги по безробіттю

ВСТАНОВИВ :

В жовтні 2010 року до Вінницького окружного адміністративного суду звернувся Чернівецький районний центр зайнятості - робочий орган виконавчої дирекції Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування на випадок безробіття (далі - Чернівецький РЦЗ) з позовом до гр. ОСОБА_1 про стягнення 2514 грн. 20 коп. допомоги по безробіттю.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 10.11.2008 року гр. ОСОБА_1 був зареєстрований у Чернівецькому районному центрі зайнятості, як такий, що шукає роботу. 17.11.2008 року йому надано статус безробітного та було призначено допомогу по безробіттю. Внаслідок проведеного запиту Чернівецьким районним центром зайнятості до Державної податкової адміністрації, встановлено факт перебування в трудових відносинах ОСОБА_1 з 01.08.2009 року по 01.10.2009 року з Товариством з обмеженою відповідальністю "БМК "Петра Буд", м. Київ. 16.07.2010 року було видано наказ № 87 про повернення ОСОБА_1 виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків в сумі 2514 грн. 20 коп.

Добровільно, безпідставно виплачені кошти відповідачем на рахунок позивача повернуті не були, в звязку з чим, позивач змушений був звернутись до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом про стягнення безпідставно виплачених коштів.

Ухвалою суду від 09 листопада 2010 року за даним позовом відкрито провадження у адміністративній справі № 2-а-3975/10/0270 та призначено її до судового розгляду.

Від представника позивача 06.12.2010 року надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує та просить суд задовольнити позов у повному обсязі (а.с. 33).

Позиція відповідача щодо позову не відома, оскільки відповідач в судові засідання не зявлявся хоча про час та місце судового засідання повідомлявся завчасно та належним чином, шляхом направлення поштової кореспонденції на адресу за якою зареєстрований відповідач (вул. 600-річчя Чернівців, 62, смт. Чернівці, Чернівецький район, Вінницька область, 24100) та за адресою наданою адресно-довідковим сектором ВГІРФО УМВС України у Вінницькій області (вул. 600-річчя Чернівців, 62, смт. Чернівці, Чернівецький район, Вінницька область, 24100). Однак, поштові відправлення повертались до суду з відмітками поштового відділення звязку: "за зазначеною адресою не проживає".

У відповідності ж до положень ч. 11 ст. 35 КАС України, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Згідно ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Ці ж наслідки застосовуються у разі повторного неприбуття за таких самих умов відповідача, який не є суб'єктом владних повноважень.

Відповідно до вимог ст. 122 КАС України адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не більше місяця з дня відкриття провадження у справі, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

За правилами КАС України розгляд і вирішення справи в судах першої та апеляційної інстанцій здійснюється у двох формах: у судовому засіданні та в порядку письмового провадження.

Відповідно до п. 10 ст. 3 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без виклику осіб, які беруть участь у справі, та проведення судового засідання на основі наявних у суду матеріалів у випадках, встановлених цим Кодексом.

Отже, цією процесуальною нормою встановлено те, що судовий розгляд справи в порядку письмового провадження здійснюється: без виклику осіб, які беруть участь у справі; на основі наявних у суду матеріалів; без проведення судового засідання, передбаченого главою третьою розділу третього КАС України.

За правилами ч. 3 ст. 122 КАС України та ч. 1 ст. 197 КАС України підставою для розгляду справи в порядку письмового провадження, зокрема, в суді першої інстанції клопотання особи, яка бере участь у розгляді справи, про розгляд справи за її відсутності. Тобто розгляд і вирішення справи в суді першої інстанції у порядку письмового провадження можливі лише за наявності такого клопотання.

Оскільки відсутня необхідність у виклику свідків та експерта, враховуючи клопотання позивача, а також те, що відповідач двічі не прибув в судове засідання суд, вважає за можливе та доцільне розглянути дану адміністративну справу без участі сторін на підставі наявних в ній доказів в порядку письмового провадження, що відповідає положенням ч. 4 ст. 122, ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України.

Дослідивши матеріали справи, повно, всебічно, обєктивно дослідивши надані у справу докази, надавши їм юридичну оцінку, суд прийшов до висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню з наступних підстав.

Страхування громадян на випадок безробіття є окремим видом загальнообовязкового державного соціального страхування і здійснюється на підставі Закону України "Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" Фондом загальнообовязкового державного соціального страхування України в особі виконавчих дирекцій Фонду, функції яких згідно ст. 12 Закону України виконують органи державної служби зайнятості.

У відповідності до п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" обєктом страхування на випадок безробіття є страховий випадок, із настанням якого у застрахованої особи виникає право на отримання матеріального забезпечення на випадок безробіття та надання соціальних послуг, передбачених ст. 7 цього Закону.

Згідно ст. 2 Закону України "Про зайнятість населення" безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані в державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи.

Як вбачається з матеріалів справи, 10 листопада 2008 року ОСОБА_1 зареєстрований в Чернівецькому районному центрі зайнятості, як такий що шукає роботу.

17 листопада 2008 року відповідачем подано заяву про призначення допомоги по безробіттю та надання статусу безробітного.

Відповідно до ст. ст. 22, 23 Закону України "Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" відповідачу виплачувалась допомога по безробіттю.

На виконання п. 4 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 13.02.2009 року № 60/62, зареєстрованого в Міністерстві праці та соціальної політики України 12.03.2009 року № 232/16248, 01.06.2010 року до Чернівецького РЦЗ в електронному вигляді надійшла інформація від Державної податкової адміністрації України, з якої вбачалось, що матеріальна допомога, яка виплачувалась ОСОБА_1 відповідно до Закону України "Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", виплачувалась в період одночасного перебування його на обліку в центрі зайнятості і роботи в ТОВ "БМК "Петра Буд" (а.с.22). Для з`ясування факту перебування ОСОБА_1 в трудових відносинах, Чернівецьким РЦЗ був надісланий запит до ТОВ "БМК "Петра Буд".

14.07.2010 року ТОВ "БМК "Петра Буд" підтвердило листом №2/6 від 29.06.2010 року факт перебування ОСОБА_1 в трудових відносинах з ТОВ "БМК "Петра Буд" та надало довідку про нараховану заробітну плату за серпень - вересень 2009 року (а.с.10-11), тобто в період перебування на обліку в РЦЗ.

Вказані обставини зафіксовані в Акті "розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України "Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" № 19 від 14.07.2010 року.

Таким чином, на підставі досліджених вище документів судом встановлено факт перебування відповідача у трудових відносинах із ТОВ "БМК "Петра Буд" з 01.08.2009 року по 01.10.2009 року.

16.07.2010 року директором Чернівецького районного центру зайнятості відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 12 та п.п. 2, 3 ст. 36 Закону України "Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", п. 7 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним та на підставі акту розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення № 145 від 24.03.2010 року було видано наказ №87 "Про повернення коштів ОСОБА_1А.", виплачених на підставі документів, що містять неправдиві відомості.

Як свідчить наказ директора Чернівецького районного центру зайнятості від 16 липня 2010 року №87 центром зайнятості вживалися заходи щодо повернення виплачених відповідачеві коштів на підставі подання недостовірних відомостей про перебування в трудових відносинах (а.с.12, 13), однак вони не дали успішного результату.

Згідно із ч. 2 ст. 36 Закону України "Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. У разі виїзду особи, зареєстрованої в установленому порядку як безробітна, за межі України з метою працевлаштування чи здійснення іншої діяльності, спрямованої на отримання прибутку, така особа зобов'язана повідомити про це державну службу зайнятості.

А абз. 1 ч. 3 цієї статті Закону передбачено, що сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Відповідно до п. 6 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення безробітним, затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Державної податкової адміністрації України від 11 березня 2008 року №125/116 у разі встановлення центрами зайнятості відповідно до цього Порядку належності безробітної особи до категорії зайнятих така особа знімається з обліку як безробітна в установленому законодавством порядку та повертає суму незаконно отриманого матеріального забезпечення і вартості наданих соціальних послуг з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг.

З системного аналізу встановлених обставин адміністративної справи та положень чинного законодавства, судом встановлено, що кошти по безробіттю, виплачені ОСОБА_1 центром зайнятості, були отримані ним протиправно, на підставі недостовірних відомостей, а тому вони підлягають стягненню на користь Чернівецького районного центру зайнятості.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що вказана у позовній заяві сума заборгованості підтверджується наявними у справі доказами, суд дійшов висновку, що позивач діяв в межах своєї компетенції та у спосіб, передбачений чинним законодавством України.

Частиною 1 ст. 9 КАС України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні.

Таким чином, враховуючи встановлені з матеріалів адміністративної справи обставини та вищезазначені положення чинного законодавства України, суд, вважає, що вимоги позивача щодо стягнення з ОСОБА_1 2514 грн. 20 коп. допомоги по безробіттю є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, а тому підлягають задоволенню.

З урахуванням вищевикладеного та керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 122, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, Законом України "Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", Закону України "Про зайнятість населення", Порядком розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення безробітним, суд -

ПОСТАНОВИВ :

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 (вул. 600-річчя Чернівців, 62, смт. Чернівці, Чернівецький район, Вінницька область, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Чернівецького районного центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття незаконно отриману допомогу по безробіттю у розмірі 2514,20 грн. (дві тисячі п'ятсот чотирнадцять гривень, двадцять копійок) на розрахунковий рахунок № 37175001000911 УДК у Вінницькій області, МФО 802015, код отримувача 21723033.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Чернюк Алла Юріївна