Рішення № 62028573, 13.10.2016, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 643/18587/15-ц

Провадження № 2/643/1393/16

13.10.2016 року Московський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого судді Мамалуй М.В.,

за участю: секретаря Сиротенко О.Є.,

розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Вердикт Фінанс" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості та звернення стягнення на предмет застави, зустрічний позов ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю "Вердикт Фінанс", товариство з обмеженою відповідальністю "Кредекс Фінанс" про визнання недійсним договору факторингу,

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача ТОВ "Вердикт Фінанс" звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 Свої вимоги представник позивача ТОВ "Вердикт Фінанс" обґрунтовує тим, що 28.04.2007 року Акціонерний комерційний банк "УкрСиббанк" та ОСОБА_1 уклали Договір про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу НОМЕР_1, згідно якого позичальник отримав кредит у сумі 40800,00 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом з кінцевим терміном повернення до 28.04.2014 року. Відповідно до умов вказаного договору, відповідач ОСОБА_1 передала у заставу належний їй на праві власності автотранспортний засіб Тип Т3: легковий універсал; марка: Toyota; модель: Prado; номер кузова: НОМЕР_2; д.р.н. НОМЕР_3.

20.04.2012 року між ПАТ "УкрСиббанк" та товариством з обмеженою відповідальністю "Кредекс Фінанс" було укладено договір факторингу №05/12, відповідно до умов якого ПАТ "УкрСиббанк" відступив на користь ТОВ "Кредекс Фінанс", своє право вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі за Договором про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу НОМЕР_1 від 28.04.2007 р.

20.04.2012 року між ТОВ "Кредекс Фінaнс" та ТОВ «Вердикт Фінанс» було укладено Договір факторингу №05/12-КВ, згідно з яким ТОВ "Кредекс Фінaнс" відступив ТОВ "Вердикт Фінанс" свої права вимоги до боржників за кредитними договорами.

ТОВ "Вердикт Фінанс" та ОСОБА_2 уклали договір поруки НОМЕР_1, згідно із яким обсяг відповідальності поручителя перед кредитором за невиконання ОСОБА_1 за Договором НОМЕР_1 від 28.04.2007 року становить 2000 грн.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за кредитним договором станом на 24.10.2013 року утворилася заборгованість у розмірі 282558,82 грн.

Позивач ТОВ "Вердикт Фінанс" просить:

- стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь ТОВ "Вердикт Фінанс" заборгованість за кредитним зобов'язанням у розмірі 2000 грн.;

- в рахунок погашення заборгованості за Договором про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу НОМЕР_1 від 28.04.2007 року, яка станом на 24.10.2013 року становить 282558,82 грн., звернути стягнення на предмет застави автотранспортний засіб: Тип Т3: легковий універсал; марка: Toyota; модель: Prado; номер кузова: НОМЕР_2; д.р.н. НОМЕР_3, вартість якого згідно договору застави складала 242400,00 грн., що належить на праві власності ОСОБА_1, шляхом продажу вказаного автотранспортного засобу ТОВ "Вердикт Фінанс" з укладанням від його імені договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, зі зняттям вказаного автотранспортного засобу з обліку в органах ДАІ України (на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, а в разі його втрати - отриманням дублікату), а також наданням ТОВ "Вердикт Фінанс" всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу;

- зобов'язати відповідача ОСОБА_1 передати ТОВ "Вердикт Фінанс" предмет застави автотранспортний засіб: Тип ТЗ: легковий універсал; марка: Toyota; модель: Prado; номер кузова: НОМЕР_2; д.р.н. НОМЕР_3, що належить їй на праві власності та знаходиться у неї або інших осіб, а також комплект ключів від цього автотранспортного засобу, свідоцтво про реєстрацію автотранспортного засобу та технічний паспорт;

- судові витрати покласти на відповідачів.

Представник ОСОБА_1 звернувся до суду із зустрічним позовом до ТОВ "Вердикт Фінанс", ТОВ "Кредекс Фінанс", просить: визнати недійсним договір факторингу №5/12-КВ, укладений 20.04.2012 між ТОВ "Кредекс Фінанс" та ТОВ "Вердикт Фінанс". у частині відступлення права вимоги до ОСОБА_1. Свої вимоги обґрунтовує тим, що згідно із приписами норм, чинними на момент укладення оспорюваного договору, зокрема, статей 4-5, 27-28 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" законодавче регулювання відносин з надання фінансових послуг, в т.ч. факторингу, не є вичерпним і може уточнюватися підзаконними нормативно-правовими актами регулятора - Національної комісії, що здійснює регулювання у сфері ринків фінансових послуг. Розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України №231 від 03.04.2009 року "Про віднесення операцій з фінансовими активами до фінансових послуг" пп.2 п.1 віднесено до фінансової послуги факторингу сукупність таких операцій з фінансовими активами, серед яких є набуття відступленого права грошової вимоги до боржників - суб'єктів господарювання. Однак ОСОБА_1 не є таким суб'єктом. На підставі ч. 1 ст. 203 і ч.ч. 1, 3 ст. 215 ЦК України, просить визнати недійсним договір факторингу №5/12-КВ, укладений між ТОВ "Кредекс Фінанс" та ТОВ "Вердикт Фінанс" у частині відступлення права вимоги до ОСОБА_1

Представник позивача ТОВ "Вердикт Фінанс" до суду не з'явився, про час та дату судового засідання був повідомлений під розписку, у справі наявна заява про розгляд справи за відсутності представника позивача (т.1 а.с.242).

Представник відповідачів за первісним позовом та позивача за зустрічним позовом у судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи без його участі, проти первісного позову заперечує, зустрічний позов підтримав.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився, повідомлявся належним чином.

Представник ТОВ "Кредекс Фінанс" у судове засідання не з'явився, повідомлявся належним чином.

Дослідивши надані письмові докази, суд встановив наступне.

28.04.2007 року Акціонерний комерційний банк "УкрСиббанк" та громадянка ОСОБА_1 уклали Договір про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу НОМЕР_1 (т.1 а.с.12-30), згідно якого позичальник отримав кредит у сумі 40800,00 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом з кінцевим терміном повернення до 28.04.2014 року. Відповідно до умов вказаного договору, відповідач ОСОБА_1 передала у заставу належний їй на праві власності автотранспортний засіб Тип Т3: легковий універсал; марка: Toyota; модель: Prado; номер кузова: НОМЕР_2; д.р.н. НОМЕР_3.

Згідно із розрахунком, заборгованість за кредитним договором станом на 24.10.2013 року становить - 282558,82 грн. (т.1 а.с.31-38).

Із копії витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна НОМЕР_4 від 30.10.2013 вбачається, що за кредитною угодою НОМЕР_1 від 28.04.2007 року відбулася заміна обтяжувача: вилучено АКІБ "УкрСиббанк" на підставі договору факторингу №05/12 від 20.04.2012 на ТОВ "Кредекс Фінанс", а останній змінений на підставі договору факторингу №05/12-КВ від 20.04.2012 на ТОВ "Вердикт Фінанс" (т.1 а.с.42-45).

20.04.2012 року між ПАТ "УкрСиббанк" та ТОВ "Кредекс Фінанс" було укладено Договір Факторингу №05/12, відповідно до умов якого ПАТ "УкрСиббанк" відступив на користь ТОВ "Кредекс Фінанс", своє право вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі за Договором про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу НОМЕР_1 від 28.04.2007 р. При вивченні вказаного договору, судом встановлена відсутність частини договору - з п.2.1. до п.12.2. (т.1 а.с.46-51).

20.04.2012 року між ТОВ "Кредекс Фінанс" (далі - Клієнт) та ТОВ "Вердикт Фінанс" (далі - Фактор) було укладено Договір факторингу №05/12-КВ, згідно з яким ТОВ "Кредекс Фінaнс" відступив ТОВ "Вердикт Фінанс" свої права вимоги до боржників за кредитними договорами. Судом, при вивченні вказаного договору, встановлена відсутність частини договору - з п.2.5. до п.12.2. (т.1 а.с.52-54).

Стаття 1077 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) визначає, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором.

Згідно із ст. 1078 ЦК: предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події.

Положеннями ст. 1083 ЦК визначено, що наступне відступлення фактором права грошової вимоги третій особі не допускається, якщо інше не встановлено договором факторингу. Якщо договором факторингу допускається наступне відступлення права грошової вимоги, воно здійснюється відповідно до положень цієї глави.

Із копії Договору факторингу №05/12 від 20.04.2012 року, який не наданий суду у повному обсязі, не вбачається чи надавав ПАТ "УкрСиббанк" фактору ТОВ "Кредекс Фінанс" право відступлення вимоги третім особам.

Крім того, із копії акту приймання передачі від 14.05.2012 року вбачається, що ПАТ "УкрСиббанк" на підставі Договору Факторингу №05/12 від 20.04.2012 передає ТОВ "Кредекс Фінанс" права вимоги за кредитами визначеними у частині А Додатку №1 (Реєстр заборгованості боржників), передача права вимоги за вказаними кредитами набуває чинності безпосередньо з моменту підписання цього Акту приймання-передачі, як передбачено у п. 2.3 Договору. Додані копії витягу з Реєстру боржників (Додаток 1 до договору факторингу №05/12 від 20.04.2012), а саме: за кредитним договором НОМЕР_1 від 28.04.2007 - ОСОБА_1 (т.2 а.с111).

Пунктом 2.3. Договору Факторингу №05/12-КВ від 20.04.2012 року визначено: "За умови, що Фактор сплатив у повному обсязі Ціну продажу Клієнтові до або у Дату передачі, Передача набуває чинності, та до Фактора переходить Право вимоги за кредитами, з моменту підписання Акту приймання-передачі, після чого Фактор стає новим кредитором по відношенню до Боржників стосовно Заборгованості і отримує відповідні Права вимоги за кредитами. Акт приймання-передачі, підписаний Сторонами та скріплений їхніми печатками, у формі, викладеній в Додатку 2 до цього Договору, є доказом Передачі" (т.1 а.с.53).

Із копії акту приймання передачі від 14.05.2012 року вбачається, що ТОВ "Кредекс Фінанс" на підставі Договору Факторингу №05/12-КВ від 20.04.2012 передає ТОВ "Вердикт Фінанс" права вимоги за кредитами визначеними у Додатку №1 (Реєстр заборгованості боржників), передача права вимоги за вказаними кредитами набуває чинності безпосередньо з моменту підписання цього Акту приймання-передачі, як передбачено у п. 2.3. Договору. Додані копії витягу з Реєстру боржників (Додаток 1 до договору факторингу №05/12-КВ від 20.04.2012 р.), а саме: за кредитним договором НОМЕР_1 від 28.04.2007 - ОСОБА_1 (т.2 а.с114).

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 202 ЦК). Згідно із ч. 1 ст. 203 ЦК зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 212 ЦК особи, які вчиняють правочин, мають право обумовити настання або зміну прав та обов'язків обставиною, щодо якої невідомо, настане вона чи ні (відкладальна обставина).

Як вбачається із пункту 2.3. Договору Факторингу №05/12-КВ від 20.04.2012 року передача права вимоги за кредитами набуває чинності безпосередньо з моменту підписання Акту приймання-передачі, який був підписаний 14.05.2012 року між ПАТ "УкрСиббанк" та ТОВ "Кредекс Фінанс", а також між останнім та ТОВ "Вердикт Фінанс", тобто в той час як Договір Фактогингу №05/12 від 20.04.2012 р. не набув чинності.

Згідно ст.1082 ЦК боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним.

Суду не надано доказів належного повідомлення ОСОБА_1 щодо такого відступлення права вимоги за договором факторингу. Тому обґрунтованими є письмові заперечення представника позивача за зустрічним позовом про те, що ОСОБА_1 не повідомлена про відступлення 20.04.2012 року ПАТ "УкрСиббанк" права вимоги ТОВ "Кредекс Фінанс", а останнім, в той же день - 20.04.2012 року про відступлення права вимоги ТОВ "Вердикт Фінанс".

Також слід звернути увагу, на те, що 03.04.2009 року (що діяло на момент укладення договору факторингу) Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України видано розпорядження № 231 «Про віднесення операцій з фінансовими активами до фінансових послуг», пунктом 1 якого визначено: віднести до фінансової послуги факторингу сукупність таких операцій з фінансовими активами (крім цінних паперів та похідних цінних паперів):

1) фінансування клієнтів - суб'єктів господарювання, які уклали договір, з якого випливає право грошової вимоги;

2) набуття відступленого права грошової вимоги, у тому числі права вимоги, яке виникне в майбутньому, до боржників суб'єктів господарювання за договором, на якому базується таке відступлення;

3) отримання плати за користування грошовими коштами, наданими у розпорядження клієнта, у тому числі шляхом дисконтування суми боргу, розподілу відсотків, винагороди, якщо інший спосіб оплати не передбачено договором, на якому базується відступлення.

Повноваження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України були визначені в Положенні про Державну комісію з регулювання ринків фінансових послуг України (далі - Держфінпослуг), затвердженому Указом Президента України від 04.04.2003 р. № 292 (далі - Положення). Відповідно до абз.2 п.1 Положення: Держфінпослуг - це спеціально уповноважений орган виконавчої влади у сфері регулювання ринків фінансових послуг у межах, визначених законодавством.

Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Загальні правові засади у сфері надання фінансових послуг, здійснення регулятивних та наглядових функцій за діяльністю з надання фінансових послуг встановлює Закон України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг». Згідно з ст. 3 цього Закону відносини, що виникають у зв'язку з функціонуванням фінансових ринків та наданням фінансових послуг споживачам, регулюються Конституцією України, цим Законом, іншими законами України з питань регулювання ринків фінансових послуг, а також прийнятими згідно з цими законами нормативно-правовими актами. Відповідно до ч.2 ст. 5 зазначеного Закону виключне право або інші обмеження щодо надання окремих фінансових послуг встановлюються законами про діяльність відповідної фінансової установи та нормативно-правовими актами державних органів, що здійснюють регулювання ринків фінансових послуг.

Вищий адміністративний суд в ухвалі від 16.02.2016 року по справі №2а-12909/12/2670 прийшов до висновку, що розпорядження № 231 від 03.04.2009 р. «Про віднесення операцій з фінансовими активами до фінансових послуг» є офіційним письмовим документом, прийнятим у визначеній законодавством формі, за встановленою законодавством процедурою, спрямований на регулювання суспільних відносин, що містить норми права, які поширюють свою дію на невизначене коло осіб, і призначений для неодноразового застосування, тобто за своїми ознаками є нормативно-правовим актом.

28.04.2007 року Акціонерний комерційний банк "УкрСиббанк" та громадянка ОСОБА_1 уклали Договір про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу НОМЕР_1 (т.1 а.с.12-30). Таким чином, ОСОБА_1 укладала кредитний договір як фізична особа, не виступала у якості суб'єкту господарювання.

Положеннями ч. 1 ст. 203 ЦК визначено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства

Стаття 215 ЦК вказує, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Враховуючи наведене, керуючись ч. 1 ст. 203, ч.ч. 1, 3 ст. 215 ЦК, суд вважає, що вимоги за зустрічним позовом про визнання недійсним договору факторингу №5/12-КВ, укладений 20.04.2012 року між ТОВ "Кредекс Фінанс" та ТОВ "Вердикт Фінанс" у частині відступлення права вимоги до ОСОБА_1 підлягають задоволенню.

Стосовно вимог до ОСОБА_2 слід вказати наступне. 05.09.2013 року ТОВ "Вердикт Фінанс" та ОСОБА_2 уклали договір поруки НОМЕР_1, згідно із яким обсяг відповідальності поручителя перед кредитором за невиконання ОСОБА_1 за Договором НОМЕР_1 від 28.04.2007 становить 2000 грн. (т.1 а.с.205-206).

Стаття 216 ЦК вказує, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

На підставі вищенаведеного, враховуючи, що судом визнаний недійсним договір факторингу №5/12-КВ, укладений 20.04.2012 року між ТОВ "Кредекс Фінанс" та ТОВ "Вердикт Фінанс" у частині відступлення права вимоги до ОСОБА_1, то у вимогах про стягнення заборгованості за договором поруки НОМЕР_1 від 05.09.2013 року, що укладений між ТОВ "Вердикт Фінанс" та ОСОБА_2, необхідно відмовити.

Керуючись ст. 208-209, 212-215 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

У позові товариства з обмеженою відповідальністю "Вердикт Фінанс" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості та звернення стягнення на предмет застави - відмовити.

Зустрічний позов ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю "Вердикт Фінанс", товариство з обмеженою відповідальністю "Кредекс Фінанс" про визнання недійсним договору факторингу - задовольнити.

Визнати недійсним договір факторингу №5/12-КВ, укладений 20.04.2012 року, між товариством з обмеженою відповідальністю "Кредекс Фінанс" та товариством з обмеженою відповідальністю "Вердикт Фінанс" у частині відступлення права вимоги до ОСОБА_1.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Повний текст рішення складений 17.10.2016 року власноручно в нарадчій кімнаті.

Головуючий суддя М.В. Мамалуй