Постанова № 62028340, 03.10.2016, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 640/12470/16-а

н/п 2-а/640/306/16

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.10.2016 Київський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді - Ніколаєнко І.В.,

при секретарі Газіній О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну позовну заяву ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Харкова про визнання дій протиправними та зобовязання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, яким просить визнати протиправною відмову у призначенні пенсії на підставі абз. 6 розділ XV «Прикінцевих положень» ЗУ «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» № 1058 як особі, що брала участь у бойових діях, та зобовязати призначити пенсію з дня звернення. В обґрунтування заяви посилається на те, що 04.02.2016 року звернувся до УПФУ в Київському районі м. Харкова із заявою про призначення пенсії на підстав абз. 6 розділу ХV прикінцевих положень Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» № 1058 як особа, яка брала участь у бойових діях, відповідно до вимог вказаних приписів законодавства особа повинна досягти 55 річного віку та мати 25 років страхового стажу. На підставі рішення № 139 від 05.04.2016 року йому було відмовлено у призначенні пенсії у звязку із відсутністю у нього необхідного страхового стажу. Зокрема періоди роботи з 03.09.1985 р. по вересень 1991 р. не можна зарахувати у звязку з наявністю виправлень у записі № 13 та відсутністю підпису і печатки у записі при звільненні. Період роботи, зазначений у записах № 16-17, на думку відповідача, не може бути зарахований до стажу у звязку з тим, що наказ та дата про прийняття на роботу дописаний іншими чорнилами. У записах № 20-21 є розбіжності у роках, а саме у наказі про звільнення дата наказу не відповідає даті звільнення та у підставі зарахування на роботу відсутня дата наказу при прийнятті на роботу. У записах № 22-23 наявні виправлення та запис про звільнення з роботи завірений недійсною печаткою. Записи № 26-27 неможливо зарахувати, оскільки роботодавець «Авгур ЛТД ТОВ» звітів до УПФУ у Фрунзенському районі не надавав. Період роботи за записами №28-30 також не зарахований до стажу роботи у звязку із тим, що «ТОВ Салант» звіти до пенсійного фонду за 2000-2006 р.р. не надавав. У звязку з чим, на думку відповідача, йому необхідно надати уточнюючі довідки для підтвердження трудового стажу за перелічені періоди роботи. Вважає вказану відмову незаконною.

Позивач, представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, позов просили задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача позов не визнала, проти його задоволення заперечувала. В подальшому в судове засідання не зявилась. Відповідно до поданих письмових заперечень посилалась на те, що період роботи з 03.09.1985 р. по вересень 1991 р. зарахувати до загального стажу роботи неможливо, так як при звільненні з роботи у записі № 13 містяться виправлення, запис при звільненні не завірений підписом та печаткою. Період роботи, зазначений у записах № 16-17 зарахувати до загального стажу роботи неможливо, так як при прийнятті на роботу наказ та дата дописані іншими чорнилами. Період роботи, який зазначений у записах №20-21зарахувати до загального стажу роботи неможливо, так як у наказі при звільненні з роботи дата наказу не відповідає даті звільнення (розбіжності у роках) та у підставі зарахування на роботу вказано не повну підставу (відсутня дата наказу при прийнятті на роботу). Період роботи, зазначений у записах №22-23 зарахувати до загального стажу роботи неможливо, так як при прийнятті на роботу у записі № 22 містяться виправлення та запис про звільнення з роботи завірений недійсною печаткою. При перевірці відомостей про застраховану особу на імя ОСОБА_1 дані за період з 01.10.1999 року по 20.10.2000 рік відсутні. Згідно довідки відділу персоніфікованого обліку, «Авгур ЛТД ТОВ» ліквідовано 24.09.2003 року. Звіти за 2000-2003 роки до управління Пенсійного фонду України в Фрунзенському районі м. Харкова не надавались. Отже, період роботи, зазначений у записах № 26-27 зарахувати до загального стажу роботи неможливо. При перевірці відомостей про застраховану особу дані за період з 20.11.2000 р. по 25.02.2006 р. відсутні. Згідно довідки відділу персоніфікованого обліку «ТОВ Салант» звіти за період з 2000-2006 р. до Пенсійного фонду не надавались. Отже, період роботи зазначений у записах №28-30 зарахувати до загального стажу роботи неможливо. У звязку з тим, що у позивача відсутній необхідний стаж роботи 25 років, відділом з призначення пенсій прийняте рішення відмовити позивачу у призначенні пенсії як учаснику бойових дій.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та докази надані сторонами в обґрунтування вимог та заперечень, дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного.

04 лютого 2016 року позивач звернувся з заявою до Управління Пенсійного фонду України з заявою про призначення пенсії на підставі абз. 6 розділ XV «Прикінцевих положень» ЗУ «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» № 1058 як особі, що брала участь у бойових діях.

Відповідно витягу з протоколу Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Харкова № 139 від 05.04.2016 року позивачу відмовлено в призначенні пенсії як учаснику бойових дій, у звязку з тим, що відсутній необхідний стаж роботи 25 років.

Згідно ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років.

Абзацом 6 п. 3 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що тимчасово, до прийняття відповідного закону, військовослужбовці, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які брали участь у бойових діях, а також ті, що стали інвалідами внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих при захисті Батьківщини або при виконанні інших обов'язків військової служби (службових обов'язків), або внаслідок захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті чи виконанням інтернаціонального обов'язку, дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, і батьки військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які померли (загинули) у період проходження військової служби (виконання службових обов'язків) чи після звільнення із служби, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих при виконанні обов'язків військової служби (службових обов'язків), захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи чи виконанням інтернаціонального обов'язку, мають право на призначення дострокової пенсії за віком після досягнення чоловіками 55 років, жінками - 50 років та за наявності страхового стажу не менше 25 років для чоловіків і не менше 20 років для жінок.

Позивач народився 17.01.1961 року, тобто на дату звернення з відповідною заявою до Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Харкова досяг 55 років.

Відповідно до ст. 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим законом.

Відповідно до статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», який діяв в частині призначення та перерахунків пенсій з 01.01.1992р. по 31.12.2003р., основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12.08.1993р. (далі за текстом - Порядок).

Пунктом 1 Порядку встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Згідно з пунктом 3 Порядку за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообовязкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Відповідно довідки про заробітну плату та інші доходи за 1990 рік видану громадянину ОСОБА_1 Фірмою «Веснянка» заробітна плата склала за: січень 229,05; лютий 408,94; березень 228,42; квітень 208,94; травня 207,66; червень 229,70; липень 219,50; серпень 250; вересень 130,34.

На підставі викладеного суд дійшов висновку про те, що період роботи у Фірмі побутових послуг «Веснянка» (запис № 13 у трудовій книжці) підтверджується вищевказаною довідкою про заробітну плату.

Згідно посвідчення серія АБ № 468847 від 13.06.2014 року ОСОБА_1 має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни учасників бойових дій.

Як вбачається з довідки Київського районного військового комісаріату від 22.12.2015 р. за № 102, виданої на підставі військового квитка НУ № 8595983, архівної довідки ЦА МО РФ від 14.06.2013 р. №226990, єфрейтор у відставці ОСОБА_1О, ІНФОРМАЦІЯ_1, проходив військову службу у Збройних Силах з 17.05.1980 року по 04.05.1982 року. В тому числі у складі військової частини пп 26039 та 85643 під час бойових дій (виконання інтернаціонального обовязку) в ДРА. Зазначена служба в ДРА підлягає зарахуванню до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах 1 місяць служби за 3 місяці служби.

Незарахування періоду роботи за записами у трудовій книжці № 22-23 в БМП «Саланг» з посиланням на недійсну печатку є необґрунтованим, оскільки з боку УПФУ відсутні посилання на відповідні докази, на підставі яких зроблено цей висновок.

Відповідачем неправомірно не зараховано періоди роботи за записами у трудовій книжці №№26-30 з огляду на несплату роботодавцем пенсійних внесків та неподання звітів до органів пенсійного фонду, у звязку з тим, що особа не може нести негативні наслідки за неправомірні дії роботодавця, а стаж роботи в зазначені періоди підтверджений трудовою книжкою. З зазначених підстав підлягають зарахуванню до загального страхового стажу періоди роботи за записами №№16-23 в трудовій книжці.

Україну проголошено соціальною, правовою державою, в якій визнається і діє принцип верховенства права; Конституція України має найвищу юридичну силу; закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй; органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (стаття 1, частини перша, друга статті 8, частина друга статті 19 Конституції України).

Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, у старості та в інших випадках, передбачених законом (частина перша статті 46 Конституції України). В Україні на конституційному рівні гарантовано право громадян на соціальний захист, для забезпечення якого необхідне здійснення комплексу державно-правових заходів, одним із яких є законодавче визначення основ соціального захисту, форм і видів пенсійного забезпечення (пункт 6 частини першої статті 92 Конституції України).

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про те що періоди роботи зазначені в трудовій книжці ОСОБА_1 за №№ 13, 16-17, 20-21, 22-23, 26-27, 28-30 підлягають зарахуванню до страхового стажу, і є всі підстави для призначення позивачу пенсії на підставі абз. 6 розділ XV «Прикінцевих положень» ЗУ «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» № 1058 як особі, що брала участь у бойових діях.

Відповідно до ст. 94 КАС України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, які повязані з оплатою судового збору.

Керуючись Законом України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», ст.ст. 4, 8, 11, 71, 94, 99, 159, 160-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Визнати протиправною відмову Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Харкова у призначенні ОСОБА_1 пенсії на підставі абз. 6 розділ XV «Прикінцевих положень» ЗУ «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» № 1058 як особі, що брала участь у бойових діях, та зобовязати призначити пенсію з дня звернення, тобто з 04.02.2016 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань субєкта владних повноважень Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Харкова на користь ОСОБА_1 витрати на оплату судового збору в розмірі 551,20 грн.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Київський районний суд м. Харкова протягом десяти днів з дня проголошення постанови.

Суддя І.В. Ніколаєнко