Ухвала суду № 62028159, 29.09.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 вересня 2016 року м. Київ К/800/52240/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі

суддів: Мороз Л.Л.,

Голяшкін О.В.,

Шведа Е.Ю.,

розглянула у порядку попереднього розгляду касаційну скаргу Одеської митниці Державної фіскальної служби на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 20 травня 2015 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 06 жовтня 2015 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Нєман" до Одеської митниці Державної фіскальної служби про скасування рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Нєман" звернулось до суду з адміністративним позовом до Одеської митниці Державної фіскальної служби про скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 03 березня 2015 року №500060001/2015/610022/2 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №500060001/2015/00056 від 04 березня 2015 року.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 20 травня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 06 жовтня 2015 року, адміністративний позов ТОВ "Нєман" задоволено повністю. Скасовано рішення Одеської митниці Державної фіскальної служби України про коригування митної вартості товарів від 03 березня 2015 року № 500060001/2015/610022/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 500060001/2015/00056 від 04 березня 2015 року.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач подав до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу у якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати вказані судові рішення та прийняти нове рішення, яким відмовити у позові.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 29 червня 2014 року між ТОВ "Нєман" та "CEZERRI TRADE LIMITED" (Китай) укладено зовнішньоекономічний контракт купівлі-продажу товару № 2014QW від 29 червня 2014 року, відповідно до умов якого остання зобов'язалася продати, а позивач придбати промислові товари, а також інші товари в асортименті, за цінами та кількістю вказаними у інвойсах (рахунках постачальника), які є невід'ємною частиною даного контракту.

У лютому 2015 року на виконання вищезазначеного контракту на адресу позивача надійшов від продавця "CEZERRI TRADE LIMITED" (Китай) вантаж, а саме: замок навісний з тросиком для велосипедів (9800 шт.); підшипники кулькові із зовнішнім діаметром не більш 30 мм для велосипедів (7000 шт.); частини велосипедів: сідла з каркасом з недорогоцінного металу та верхом з ПВХ (6020 шт.), сідла для дітей (багажник) з каркасом з недорогоцінного металу (750 шт.); частини велосипедів: педалі з недорогоцінного металу (5500 пар); частини кривошипно-шатунних механізмів для велосипедів: каретка в зборі (4000 шт.), вал каретки (5000 шт.), клин педальний (28800 шт.); частини велосипедів: кермо з недорогоцінного металу (200 шт.); частини велосипедів: перемикач передач на кермо (1000 шт.); частини велосипедів: підніжка (1000 шт.), корзина (1600 шт.), набір катафотів (800 наб.), винесення керма (3500 шт.), захист ланцюга металевий (600 шт.), крила пластикові по 2 шт. (450 пар); частини велосипедів: стяжки (ремені) для багажу гумові з текстильним покриттям (6000 шт.); частини велосипедів: зірочки задньої втулки коліс вільного руху, ланцюгові, для велосипедів (45000 шт.); частини велосипедів: гальмовий комплект (2000 комплектів), гальмові колодки (10000 пар), країна виробництва - CN (Китай), на загальну суму 26484,70 дол. США.

З метою проведення митного оформлення товару в режимі імпорт, позивач надав Одеській митниці вантажну митну декларацію від 28 лютого 2015 року №500060001/2015/004711, в якій митна вартість товару визначена ТОВ "Нєман" за методом оцінки №3 - за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, згідно ст. 57 Митного кодексу України. Вартість визначена позивачем на підставі документів, які були надані до Одеської митниці на підтвердження відомостей про митну вартість товарів, визначеної за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, а саме: зовнішньоекономічний договір (контракт) №2014QW від 29 червня 2014 року, рахунок - фактура (інвойс) від 07 січня 2015 року №RE1489DE15, коносамент від 07 січня 2015 року №WMS14120604, пакувальний лист №б/н від 07 січня 2015 року та ін. Також, в підтвердження митної вартості товарів, позивачем визначено джерела інформації, що використовувались для визначення митної вартості, а саме: митні декларації щодо подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено - №125130012/2014/420208 від 25 грудня 2014 року, №125130012/2014/420390 від 27 грудня 2014 року, №125130012/2014/420081 від 23 грудня 2014 року, №901050000/20014/12757 від 08 грудня 2014 року, №125130012/2014/420263 від 25 грудня 2014 року, №807100002/2014/5201 від 15 грудня 2014 року, №102110000/2014/28823 від 25 грудня 2014 року, №102110000/2014/28820 від 25 грудня 2014 року, №205060000/2014/30381 від 18 грудня 2014 року, №205060000/2014/29687 від 11 грудня 2014 року, №205060000/2014/29254 від 06 грудня 2014 року, №102040000/2014/42019 від 29 грудня 2014 року, №125130012/2014/419268 від 12 грудня 2014 року, №205060000/2014/29066 від 05 грудня 2014 року, №125130012/2014/419307 від 15 грудня 2014 року, №125130012/2014/419264 від 12 грудня 2014 року, №125130012/2014/420208 від 25 грудня 2014 року, №102010001/2014/161763 від 29 грудня 2014 року, №102040000/2014/42020 від 29 грудня 2014 року, №102110000/2014/28284 від 04 грудня 2014 року та №102110000/2014/28435 від 11 грудня 2014 року.

Під час митного оформлення, у зв'язку зі спрацюванням профілю ризику автоматизованої системи аналізу та управління ризиками щодо можливого заниження митної вартості та наявністю розбіжностей у поданих позивачем документах, які підтверджують заявлену декларантом митну вартість, зокрема, у гр. 43 митної декларації та гр. 6 декларації митної вартості декларантом обрано метод визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, при цьому у гр. 8 декларації митної вартості у якості джерел інформації, що використовувалися для визначення митної вартості, зокрема, зазначено митні декларації №102110000/2014/028284 та №102110000/2014/28435, за результатами аналізу яких встановлено, що митна вартість по декларації №102110000/2014/028284 не була прийнята фіскальними органами, оскільки у гр. 44 вказаної ВМД зазначено рішення про коригування митної вартості №102000003/2014/000058/2 і митне оформлення відбулось згідно граф 43, 47 з наданням гарантій сплати митних платежів, а по декларації №102110000/2014/28435 митне оформлення здійснено за 6 (резервним) методом, а тому, враховуючи що митне оформлення за резервним методом визначення митної вартості не є вартістю операції (ціною договору), а митне оформлення з наданням фінансових гарантій не є митною вартістю, яка визнана митним органом, тому вказані відомості не можна застосовувати з метою визначення митної вартості за 3 методом. Також, за результатом аналізу, яка міститься у ЄАІС ДФС України, встановлено, що для цілей визначення митної вартості товару №10 №500060001/2015/004711 використано митну декларацію №102040000/2014/42020, за якою здійснювалось мине оформлення товарів, країна виробника яких Індія, що відрізняється від заявленої у декларації позивачем країни виробника товару - Китай. Відповідно до інвойсу від 07 січня 2015 року №RE1489DE15 поставка здійснюється на умовах CIF Одеса, але в наданих позивачем документах відсутні страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У зв'язку з вказаними обставинами, Одеською митницею повідомлено декларанта про необхідність подання протягом 10 календарних днів додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, а саме: 1) договір (угоду, контракт) з третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) виписку з бухгалтерської документації; 3) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 4) копію митної декларації країни відправлення (з перекладом); 5) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.

03 березня 2015 року від декларанта на електронну адресу Одеської митниці надійшов лист, відповідно до якого позивач повідомив про неможливість подання витребуваних відповідачем документів для підтвердження митної вартості товару та про необхідність звернути увагу на решту визначених митних декларацій, які не враховано відповідачем або надання аргументованої відмови у їх прийнятті.

Так, у зв'язку з наявністю розбіжностей у наданих до митного органу додаткових документах, ненаданням ТОВ "Нєман" запитуваних документів, а також наявністю інформації, яка використовується митним органом для визначення митної вартості у спеціалізованому програмно-інформаційному комплексі Єдиної автоматизованої інформаційної системи Міністерства доходів і зборів України, отримана за результатами здійснення митного контролю за МД від 17 січня 2015 року № 500060001/2015/000899 по товару №1, від 20 січня 2015 року № 902030000/2015/300174 по товару №2, від 17 січня 2015 року №500060001/2015/000899 по товару №3, від 17 січня 2015 року № 500060001/2015/000899 по товару №4, від 23 січня 2015 року № 807100000/2015/001757 по товару №6, від 04 грудня 2014 року № 102110000/2014/028284 по товару №7, від 22 грудня 2014 року № 500060001/2014/041902 по товару №8, від 19 лютого 2015 року № 500060001/2015/003961 по товару №10, від 04 грудня 2014 року № 102110000/2014/028284 по товару № 11, Одеською митницею скориговано митну вартість товару та прийнято рішення № 500060001/2014/610233/2 від 28 листопада 2014 року, яким визначено митну вартість товару по товару №1 у розмірі 3,13 дол. США за 1 кг нетто товару, по товару №2 у розмірі 3,69 дол. США за 1 кг нетто товару, по товару №3 у розмірі 1,88 дол. США за 1 кг нетто товару, по товару №4 у розмірі 0,9644 дол. США за 1 кг нетто товару, по товару №5 у розмірі 1,88 дол. США за 1 кг нетто товару, по товару №6 у розмірі 0,9321 дол. США за1 кг нетто товару, по товару №7 у розмірі 1,88 дол. США за 1 кг нетто товару, по товару №8 у розмірі 1,88 дол. США за 1 кг нетто товару, по товару №10 у розмірі 1,88 дол. США за1 кг нетто товару, по товару №11 у розмірі 1,88 дол. США за 1 кг нетто товару.

У зв'язку з прийнятим рішенням, на підставі ч.6 п.2 ст. 54 Митного кодексу України, Південною митницею відмовлено ТОВ "Нєман" у прийнятті поданої вантажної митної декларації №500060001/2015/004711 від 28 лютого 2015 року та митному оформленні товарів, і на підставі виявлених порушень митним органом складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів комерційного призначення №500060001/2015/00056 від 04 березня 2015 року.

04 березня 2015 року за ВМД №500060001/2015/004955 товари випущені у вільний обіг на умовах фінансової гарантії шляхом сплати до Державного бюджету України суми податків і зборів, згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною митним органом.

Статтею 49 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відомості про митну вартість товарів використовуються для: нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов'язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Відповідно до ст. 52 Митного Кодексу України, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Згідно ст. 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, зокрема, є: декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.

Разом з цим, статтею 53 Митного кодексу України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Отже, Митним кодексом України передбачено та встановлено вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Відповідно до ч.3 ст. 53 Митного кодексу України - в разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.

Частиною 2 ст. 54 Митного Кодексу України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Відповідно до ч.6 ст. 54 Митного Кодексу України - митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Згідно ст. 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до ст. 58 Митного кодексу України, у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Згідно ст. 58 Митного Кодексу України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

З наведеного слідує, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості.

Разом з тим, дискреційні функції митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До них, зокрема, належить процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов'язок послідовного вибору методів (від першого до резервного) визначення митної вартості.

При цьому, законом чітко встановлено умову, за наявності якої у митного органу виникає право на застосування таких повноважень, як витребування додаткових документів та відмови у митному оформленні, а саме наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів.

Відтак, приписи вказаних статей зобов'язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності.

Як встановлено, для підтвердження митної вартості товарів, визначеної за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів ТОВ "Нєман" надало відповідачу, зокрема, зовнішньоекономічний договір (контракт) № 2014QW від 29 червня 2014 року, рахунок - фактура (інвойс) № RE1489DE15 від 07 січня 2015 року, коносамент № WMS14120604 від 07 січня 2015 року, пакувальний лист №б/н від 07 січня 2015 року та ін. Також, в підтвердження митної вартості товарів, позивачем визначено джерела інформації, що використовувались для визначення митної вартості, а саме були надані митні декларації щодо подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено.

Під час консультації з митним органом, відповідачем було витребувано у позивача додаткові документи, а саме: 1) виписку з бухгалтерської документації, 2) каталоги, специфікації виробника товару, 3) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями та інформація біржових організацій про вартість товару або сировини, в свою чергу ТОВ "Нєман" надало відповідачу лист ТОВ "Експертно-аналітичний центр "Магеллан", в якому зазначена середня вартість за 1 кг ваги на аналогічні товари, які зазначені в митній декларації №500060001/2015/004711 та листом від 18 березня 2015 року повідомило про те, що відповідно п.3 ст. 53 Митного Кодексу України надання витребуваних документів не є обов'язковим, та надаються тільки за їх наявності.

Разом з цим, відповідно до акта про проведення фізичного огляду товарів та інших предметів від 28 лютого 2015 року не встановлена невідповідність задекларованих товарів даним супровідних документів на вантаж.

Тому, враховуючи, що підприємством було надано всі необхідні документи для визначення митної вартості імпортованого товару за вказаним контрактом, правильним є висновок судів попередніх інстанцій, що визначення відповідачем митної вартості не за методом за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів є необґрунтованим та таким, що суперечить основним принципам здійснення державної митної справи, що передбачено ст. 8 Митного Кодексу України, зокрема, законності та додержання прав та охоронюваних законом інтересів осіб.

Згідно розділу ІІІ рішення про коригування митної вартості товарів №500060001/2015/610022/2 від 03 березня 2015 року шостий (резервний) метод визначення митної вартості товарів встановлений на підставі аналізу бази даних ПІК "Інспектор-2006" та ЄАІС ДФС України, але всупереч наведеного апелянтом в оскаржуваному рішенні зазначено, що інформація щодо вартості операцій з ідентичними та подібними (аналогічними) товарами відсутня, у зв'язку з чим застосування методу за ціною договору щодо ідентичних та подібних (аналогічних) товарів неможливе.

Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій відносно того, що митним органом не доведено, що ТОВ "Нєман" в декларації митної вартості зазначив не всі складові числового значення митної вартості, неправильно здійснив розрахунок, вніс до декларації недостовірні або неточні відомості, або що надані митному органу документи містили розбіжності, ознаки підробки або не всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості задекларованих товарів. Також, апелянтом не було зазначено причини не прийняття інших декларацій подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено, які були надані декларантом.

Доводам відповідача стосовно того, що митна вартість товарів, вказана декларантом, є нижчою від ціни, інформація про яку наявна у митного органу, судами попередніх інстанцій була надана належна оцінка, з якою погоджується і колегія суддів. Так, формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування методу за ціною договору щодо ідентичних та подібних (аналогічних) товарів і не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за третім методом визначення його митної вартості.

Рішення про митне оформлення товару не може базуватися виключно на інформації Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб'єктами господарських відносин при здійсненні ними зовнішньоекономічної діяльності Митним Кодексом України не передбачено. Також необхідно врахувати, що в Єдиній автоматизованій інформаційній системі Держмитслужби відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень з питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення. Тому, така інформаційна база не містить всіх об'єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально і підлягають обчисленню.

Необґрунтованими є також доводи митного органу щодо відсутності документів, які підтверджують вартість страхування вантажу, оскільки за відсутності самого факту страхування товару, у митного органу були відсутні підстави для їх витребування.

Крім того, ТОВ "Нєман" було надано митному органу лист ТОВ "Експертно-аналітичного центру "Магелан" № 30/02-С від 01 березня 2015 року, в якому зазначена середня вартість за 1 кг ваги на аналогічні товари, в тому числі за умовою поставки CIF, які були зазначені в митній декларації № 500060001/2015/004711.

Отже, розбіжності, на які вказував митний орган, безпосередньо не могли вплинути на визначення митної вартості товару та вказані недоліки не можуть бути підставою для коригування відповідачем митної вартості товару за наявності усіх необхідних документів.

З урахуванням наведеного, колегія суддів приходить до висновку, щодо неправомірності дій Південної митниці при здійснення коригування митної вартості товарів за ціною договору щодо подібних товарів та вважає, що оскаржуване рішення відповідача не містить всіх об'єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально і підлягають обчисленню, у зв'язку з чим, коригування митної вартості ввезених позивачем товарів резервним методом на підставі аналізу цін бази даних ЄАІС Міндоходів було зроблено Південною митницею з порушенням вище наведених норм Митного кодексу України.

Таким чином, рішення про коригування митної вартості товарів від 03 березня 2015 року №500060001/2015/610022/2 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №500060001/2015/00056 від 04 березня 2015 року є неправомірними.

Касаційну скаргу слід відхилити, оскільки рішення судів першої та апеляційної інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують, підстави для призначення справи до розгляду в судовому засіданні відсутні.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що при розгляді справи судами допущено неправильне застосування норм матеріального чи порушення норм процесуального права, які передбачені ст.ст. 225 - 229 Кодексу адміністративного судочинства України як підстави для зміни, скасування судового рішення, залишення позовної заяви без розгляду або закриття провадження у справі.

Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Одеської митниці Державної фіскальної служби відхилити, постанову Одеського окружного адміністративного суду від 20 травня 2015 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 06 жовтня 2015 року у цій справі залишити без змін.

Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: