Ухвала суду № 62028146, 12.10.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

12 жовтня 2016 року м. Київ К/800/26808/16

Суддя Вищого адміністративного суду України Штульман І.В., перевіривши касаційну скаргу Територіального управління Державної судової адміністрації України в Луганській області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 19 липня 2016 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 6 вересня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Луганській області, третя особа - Головне управління Державної казначейської служби України у Луганській області, про визнання незаконною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -

в с т а н о в и в :

Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Луганській області 6 жовтня 2016 року звернулося до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 19 липня 2016 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 6 вересня 2016 року.

Відповідно до пунктів 3, 5 частини 2 статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України у касаційній скарзі зазначаються судові рішення, що оскаржуються, та вимоги особи, що подає касаційну скаргу, до суду касаційної інстанції.

За змістом частини 5 статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Як вбачається з матеріалів касаційної скарги, заявник просить скасувати постанову Луганського окружного адміністративного суду від 19 липня 2016 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 6 вересня 2016 року, однак не ставить питання про прийняття судом касаційної інстанції рішення у відповідності до статтей 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України.

Крім того, до касаційної скарги не додано документа про сплату судового збору (Отримувач коштів: УДКСУ у Печерському районі, Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38004897, Банк отримувача: ГУ ДКСУ у м. Києві, Код банку отримувача (МФО): 820019, Рахунок отримувача: 31210255700007, Код класифікації доходів бюджету: 22030105 «Судовий збір (Вищий адміністративний суд України, 075)», Призначення платежу: *; 101; ____ (код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ______(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Вищий адміністративний суд України (назва суду, де розглядається справа)) в розмірах ставок цього збору, передбачених Законом України «Про судовий збір» від 8 липня 2011 року № 3674-VІ (в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» від 22 травня 2015 року № 484-VІІІ, який набрав чинності з 1 вересня 2015 року).

У відповідності до підпункту 3 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Підпунктом 1 пункту 3 частини 2 статті 4 цього Закону (в редакції, чинній на час звернення до суду з позовом) визначено, що при поданні до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано, зокрема, фізичною особою, необхідно було сплатити 0,4 розміру мінімальної заробітної плати.

Згідно статті 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» від 25 грудня 2015 року № 928-VІІІ встановлено у 2016 році мінімальну заробітну плату у місячному розмірі: з 1 січня - 1378 гривень.

Відповідно до частини 1 статті 88 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк. Аналогічна позиція викладена у статті 8 Закону України «Про судовий збір».

У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади. У зв'язку із цим обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у них коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися достатньою підставою для звільнення суб'єкта владних повноважень від сплати цього збору, відстрочення чи розстрочення такої сплати.

Вищий адміністративний суд України за наявними матеріалами касаційної скарги не знаходить підстав для зменшення розміру належного до оплати судового збору, звільнення Територіального управління Державної судової адміністрації України в Луганській області від його сплати, відстрочення чи розстрочення сплати ним цього збору, оскільки наведені у клопотанні аргументи не підтверджені належними доказами.

Згідно частини 4 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України касаційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, встановлених статтею 212 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

Дана касаційна скарга подана після закінчення строків, встановлених статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України, однак заявник не порушує питання про поновлення строку на касаційне оскарження вказаних судових рішень та не додає до касаційної скарги належних доказів, які б підтвердили поважність причин його пропуску.

Сам по собі штамп вхідної кореспонденції Територіального управління Державної судової адміністрації України в Луганській області на копії ухвали Донецького апеляційного адміністративного суду від 6 вересня 2016 року, не може слугувати належним доказом для доведення обставин поважності причин пропуску процесуального строку.

За таких обставин касаційну скаргу необхідно залишити без руху і надати заявникові термін для виправлення вищезазначених недоліків.

На підставі викладеного, керуючись статтями 108, 212-214 Кодексу адміністративного судочинства України, -

у х в а л и в :

Відмовити Територіальному управлінню Державної судової адміністрації України в Луганській області у зменшенні розміру належного до оплати судового збору, звільненні від його сплати, відстроченні чи розстроченні сплати ним цього збору за подання зазначеної касаційної скарги.

Касаційну скаргу Територіального управління Державної судової адміністрації України в Луганській області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 19 липня 2016 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 6 вересня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Луганській області, третя особа - Головне управління Державної казначейської служби України у Луганській області, про визнання незаконною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.

Скаржникові надати тридцять днів з моменту отримання даної ухвали для усунення зазначених недоліків.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Вищого

адміністративного суду України І.В.Штульман