Ухвала суду № 62027373, 29.09.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 вересня 2016 року м. Київ К/800/52077/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі

головуючого: Мороз Л.Л.,

суддів: Голяшкіна О.В.,

Шведа Е.Ю.,

розглянула у порядку попереднього розгляду касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Запоріжтрансформатор" на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 26.05.2015 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15.10.2015 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Запоріжтрансформатор» до Дніпровського територіального управління Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про скасування постанови,

ВСТАНОВИЛА:

Публічне акціонерне товариство «Запоріжтрансформатор» звернулось до суду з адміністративним позовом, в якому просило скасувати постанову Дніпровського територіального управління Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 16.10.2014 року № 373-ДН-1-Е, якою накладено санкції за правопорушення на ринку цінних паперів.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 26.05.2015 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15.10.2015 року, у позові відмовлено.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанції, позивач подав до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу у якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить скасувати вказані судові рішення та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Як встановлено, що 14.05.2014 року громадянин ОСОБА_2 звернувся до ПАТ «Запоріжтрансформатор» з листом від 12.05.2014 року, в якому просив повідомити про результати рішень зборів акціонерів від 25.02.2014 року за результатами роботи ПАТ «Запоріжтрансформатор» за 2013 рік.

21 травня 2014 позивач надав ОСОБА_2 відповідь про те, що у відповідності з положеннями Закону України «Про акціонерні товариства», інформація щодо рішень прийнятих загальними зборами акціонерів розміщена на веб-сайті ПАТ «Запоріжтрансформатор» в мережі інтернет: www.ztr.com.ua.

26 травня 2014 року громадянин ОСОБА_2 повторно звернувся до позивача з проханням надіслати рішення загальних зборів ПАТ «Запоріжтрансформатор» на його адресу поштою.

Листом від 06.06.2014 року позивач повідомив ОСОБА_2, що для отримання рішення загальних зборів йому необхідно надати позивачу документальне підтвердження (оригінал виписки з рахунка в цінних паперах депонента) того, що ОСОБА_2 є власником акцій ПАТ «Запоріжтрансформатор» на дату звернення.

13 червня 2014 року громадянин ОСОБА_2 втретє звернувся до позивача з проханням надіслати рішення загальних зборів ПАТ «Запоріжтрансформатор» від 25.02.2014 року на його адресу поштою та додав до вказаного звернення виписку з реєстру власників іменних цінних паперів № 13829 від 16.12.2010 року, виданого ТОВ «ОФР».

Листом від 01.07.2014 року позивач повідомив заявника про те, що надана копія виписки з реєстру власників іменних цінних паперів від 16.12.2010 року № 13829, видана ТОВ «ОФР», не є підтвердженням прав на акції ПАТ «Запоріжтрансформатор», оскільки не відповідає вимогам ч.1 ст.8 Закону України «Про депозитарну систему України», а саме не підтверджує права ОСОБА_2 на акції ПАТ «Запоріжтрансформатор» на дату звернення.

У зв'язку з неотриманням запитуваної інформації та рішення загальних зборів від 25.02.2014 року, ОСОБА_2 звернувся зі скаргою до Генеральної прокуратури України, яка була передана для розгляду по суті до Дніпровського територіального управління Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку.

07 серпня 2014 року відповідач звернувся до ПАТ «Запоріжтрансформатор» із запитом на надання інформації щодо звернення до ПАТ «Запоріжтрансформатор» громадянина ОСОБА_2 та результатів розгляду позивачем його звернень.

Листом від 28.08.2014 року позивач надав відповідь, в якій зазначено, що ОСОБА_2 надано вмотивовані відповіді на його звернення, а документи, які запитувались, не були надані з незалежних від позивача обставин, оскільки заявником не було дотримано порядку отримання запитуваної інформації, передбаченого Законом України «Про акціонерні товариства» та статутом ПАТ «ЗТР».

16 жовтня 2014 року відповідачем винесено постанову № 373-ДН-1-Е про накладення санкції за правопорушення на ринку цінних паперів, якою за ненадання інвестору в цінні папери (у тому числі акціонеру) на його письмовий запит інформації про діяльність емітента в межах, передбачених законом, накладено на ПАТ «Запоріжтрансформатор» штраф в розмірі 3400,00 грн.

Згідно статті 7 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» основними завданнями Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, зокрема є: захист прав інвесторів шляхом застосування заходів щодо запобігання і припинення порушень законодавства на ринку цінних паперів, застосування санкцій за порушення законодавства у межах своїх повноважень.

Частиною 1 статті 4 Закону України «Про акціонерні товариства» передбачено, що акціонерами товариства визнаються фізичні і юридичні особи, а також держава в особі органу, уповноваженого управляти державним майном, або територіальна громада в особі органу, уповноваженого управляти комунальним майном, які є власниками акцій товариства.

Відповідно до статті 25 Закону України «Про акціонерні товариства» кожною простою акцією акціонерного товариства її власнику - акціонеру надається однакова сукупність прав, включаючи право на отримання інформації про господарську діяльність акціонерного товариства.

Відповідно до частини 1 статті 78 Закону України «Про акціонерні товариства» акціонерне товариство забезпечує кожному акціонеру доступ до документів, визначених пунктами 1-3, 5-11, 13, 14, 16 і 17 частини першої статті 77 цього Закону.

Пунктами 1-3, 5-11, 13, 14, 16 і 17 частини 1 статті 77 Закону України «Про акціонерні товариства» передбачено, що акціонерне товариство зобов'язане зберігати: 1) статут товариства, зміни до статуту, засновницький (установчий) договір; 2) положення про загальні збори, наглядову раду, виконавчий орган та ревізійну комісію, інші внутрішні положення товариства, що регулюють діяльність органів товариства, та зміни до них; 3) положення про кожну філію та кожне представництво товариства; 5) принципи (кодекс) корпоративного управління товариства; 6) протоколи загальних зборів; 7) матеріали, з якими акціонери мають (мали) можливість ознайомитися під час підготовки до загальних зборів; 8) протоколи засідань наглядової ради та колегіального виконавчого органу, накази і розпорядження голови колегіального та одноосібного виконавчого органу; 9) протоколи засідань ревізійної комісії, рішення ревізора товариства; 10) висновки ревізійної комісії (ревізора) та аудитора товариства; 11) річну фінансову звітність; 13) документи звітності, що подаються відповідним державним органам; 14) проспект емісії, свідоцтво про державну реєстрацію випуску акцій та інших цінних паперів товариства; 16) особливу інформацію про товариство згідно з вимогами законодавства; 17) інші документи, передбачені законодавством, статутом товариства, його внутрішніми положеннями, рішеннями загальних зборів, наглядової ради, виконавчого органу.

Відповідно до частини 2 статті 78 Закону України «Про акціонерні товариства» протягом 10 робочих днів з дня надходження письмової вимоги акціонера корпоративний секретар, а в разі його відсутності - виконавчий орган акціонерного товариства, зобов'язаний надати цьому акціонеру завірені підписом уповноваженої особи товариства та печаткою товариства копії відповідних документів, визначених частиною першою цієї статті.

Згідно частин 1, 3, 4 статті 45 Закону України «Про акціонерні товариства» за підсумками голосування складається протокол, що підписується всіма членами лічильної комісії акціонерного товариства, які брали участь у підрахунку голосів.

Після закриття загальних зборів підсумки голосування доводяться до відома акціонерів протягом 10 робочих днів у спосіб, визначений статутом акціонерного товариства.

Протокол про підсумки голосування додається до протоколу загальних зборів акціонерного товариства.

Відповідно до підпунктів 7.6.1, 9.22 розділів 7, 9 Статуту ПАТ «Запоріжтрансформатор» протягом десяти робочих днів з дня надходження письмової вимоги акціонера виконавчий орган Товариства зобов'язаний надати цьому акціонеру завірені підписом уповноваженої особи Товариства та печаткою Товариства копії відповідних документів.

Після закриття загальних зборів підсумки голосування доводяться до відома акціонерів шляхом розміщення у мережі Інтернет на офіційній веб-сторінці Товариства, або, за письмовою вимогою акціонера рекомендованим листом засобами поштового зв'язку.

Санкція до позивача застосована на підставі пункту 3 частини 1 статті 11 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні», відповідно до якого Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку застосовує до юридичних осіб фінансові санкції за ненадання інвестору в цінні папери (у тому числі акціонеру) на його письмовий запит інформації про діяльність емітента в межах, передбачених законом, або надання йому недостовірної інформації.

Як встановлено, ОСОБА_2 звертався до позивача із заявами, у яких просив повідомити його про результати рішень зборів акціонерів та надати рішення зборів акціонерів від 25.02.2014 року за результатами роботи ПАТ «Запоріжтрансформатор» за 2013 рік.

На думку колегії суддів, враховуючи, що ОСОБА_2 звернувся із відповідним письмовим запитом, позивач був зобов'язаний направити рекомендованим листом інформацію про підсумки голосування, як це передбачено частиною 3 статті 45 Закону України «Про акціонерні товариства» та підпунктом 9.22 розділу 9 Статуту ПАТ «Запоріжтрансформатор». З частини 1 статті 45 Закону України «Про акціонерні товариства» вбачається, що інформація про підсумки голосування міститься у відповідному протоколі.

Також, на підставі пункту 6 частини 1 статті 77 Закону України «Про акціонерні товариства» та частини 2 статті 78 Закону України «Про акціонерні товариства» позивач був зобов'язаний протягом 10 робочих днів з дня надходження письмової вимоги акціонера надати йому завірену копію протоколу загальних зборів.

Таким чином, позивачем не було виконано вимоги статті 78 Закону України «Про акціонерні товариства» та неправомірно не надало акціонеру інформації, у зв'язку з чим відповідач обґрунтовано застосував санкцію до ПАТ «Запоріжтрансформатор».

У касаційній скарзі позивач зазначає, що запитувана ОСОБА_2 інформацію, згідно із законом, може бути надана акціонеру, проте заявник не підтвердив, що він був акціонером станом на час звернення із запитами на інформацію, а саме не надав виписку з рахунка в цінних паперах депонента.

Так, позивач посилається на те, що відповідно до частини 1 статті 8 Закону України «Про депозитарну систему України» підтвердженням прав на цінні папери та прав за цінними паперами, що існують в бездокументарній формі, а також обмежень прав на цінні папери у певний момент часу є обліковий запис на рахунку в цінних паперах депонента в депозитарній установі. Документальним підтвердженням наявності на певний момент часу прав на цінні папери та прав за цінними паперами депонента (у разі зарахування цінних паперів на депозит нотаріуса - відповідного кредитора) є виписка з рахунка в цінних паперах депонента, яка видається депозитарною установою на вимогу депонента або в інших випадках, установлених законодавством та договором про обслуговування рахунка в цінних паперах.

Проте, законодавство не передбачає обов'язку акціонера надання виписки з рахунка в цінних паперах депонента у випадку звернення із запитом до акціонерного товариства щодо надання інформації.

При цьому, відповідно до частини першої статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Водночас, пунктом 3 частини 1 статті 11 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» передбачена відповідальність юридичних осіб за ненадання акціонеру на його письмовий запит інформації про діяльність емітента.

Частиною першою статті 238 Господарського кодексу України передбачено, що за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

Частиною другою вказаної статті передбачено, що види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами.

Серед переліку адміністративно-господарських санкцій, встановленого у частині 1 статті 239 Господарського кодексу України вказано, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до своїх повноважень та у порядку, встановленому законом, можуть застосовувати до суб'єктів господарювання також і інші адміністративно-господарські санкції, встановлені цим Кодексом та іншими законами.

Зазначені в оскарженій постанові відповідача порушення стосуються правил здійснення господарської діяльності, за які можуть бути застосовані заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків, тобто адміністративно-господарські санкції.

Оскільки відповідач, який є державним органом, в силу закону має право за порушення, передбачені Законом України «Про акціонерні товариства», застосовувати санкції, вказані санкції підпадають під законодавче визначення адміністративно-господарських санкцій.

Отже, застосована санкція, передбачена пунктом 3 частини 1 статті 11 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» є адміністративно-господарською санкцією.

Відповідно до частини першої статті 218 ГК підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Частиною другою наведеної статті передбачено, що учасник господарських відносин відповідає, зокрема, за порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито всіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Обов'язок акціонерного товариства щодо надання інформації акціонеру не супроводжується обов'язком акціонера надати виписку з рахунка в цінних паперах депонента. Тому, на учасника господарських відносин не може бути покладена відповідальність за ненадання інформації акціонеру лише у випадку, якщо він ужив усіх залежних від нього заходів щодо недопущення господарського правопорушення.

Так, відповідно до статей 3, 4 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» емітент іменних цінних паперів має право на отримання із системи депозитарного обліку цінних паперів інформації про власників таких цінних паперів у формі реєстру власників іменних цінних паперів. Інформацію про власників іменних цінних паперів емітент одержує у формі реєстру власників іменних цінних паперів. Перехід прав на іменні цінні папери і реалізація прав за ними потребує обов'язкової ідентифікації власника депозитарною установою, що веде рахунок у цінних паперах такого власника.

Проте, встановлені у цій справі обставини свідчать, що позивач допустив правопорушення та не ужив усіх залежних від нього заходів для його недопущення, що свідчить про наявність підстав для відповідальності.

Отже, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про необґрунтованість позовних вимог.

Касаційну скаргу слід відхилити, оскільки рішення судів ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують, підстави для призначення справи до розгляду в судовому засіданні відсутні.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що при розгляді справи судами допущено неправильне застосування норм матеріального чи порушення норм процесуального права, які передбачені ст.ст. 225 - 229 Кодексу адміністративного судочинства України як підстави для зміни, скасування судового рішення, залишення позовної заяви без розгляду або закриття провадження у справі.

Керуючись статтями 220, 220-1, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Запоріжтрансформатор" відхилити, постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 26.05.2015 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15.10.2015 року у цій справі залишити без змін.

Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: