Ухвала суду № 62027346, 06.10.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"06" жовтня 2016 р. м. Київ К/800/6433/16

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого судді: суддів: Стрелець Т.Г., Калашнікової О.В., Голяшкіна О.В.

розглянувши в письмовому провадженні

касаційну скаргуКомунального підприємства «Чернігівське тролейбусне управління» Чернігівської міської ради на ухвалуЧернігівського окружного адміністративного суду від 20 січня 2016 рокута ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 16 лютого 2016 рокуза заявоюГоловного державного виконавця Деснянського відділу Державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції Титарчука М.О. про розстрочення виконання судового рішенняу справі№825/2891/15-аза позовомУправління Пенсійного фонду України в місті ЧерніговідоКомунального підприємства «Чернігівське тролейбусне управління» Чернігівської міської радипростягнення сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, -

В С Т А Н О В И Л А:

14 січня 2016 року Головний державний виконавець Деснянського відділу Державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції Титарчук М.О. звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду із заявою про розстрочення виконання постанови Чернігівського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2015 року по справі №825/2891/15-а строком на 12 місяців по 49379,79 грн. кожного місяця.

Заява мотивована тим, що Комунальне підприємство «Чернігівське тролейбусне управління» Чернігівської міської ради (далі по тексту - КП «Чернігівське тролейбусне управління») перебуває в скрутному фінансовому становищі, що ускладнює виконання судового рішення, не дозволяє своєчасно та в повному обсязі його виконати.

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 20 січня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 16 лютого 2016 року, у задоволенні заяви Головного державного виконавця Деснянського відділу Державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції Титарчука М.О. про розстрочення виконання судового рішення відмовлено.

Суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку про відсутність підстав для розстрочення виконання судового рішення, оскільки належних доказів відсутності коштів на відкритих рахунках КП «Чернігівське тролейбусне управління» до суду не надано.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, КП «Чернігівське тролейбусне управління» звернулося до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просить вищезазначені судові рішення скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити заяву про розстрочення виконання судового рішення.

Чернігівське об'єднане управління Пенсійного фонду України, яке є правонаступником Управління Пенсійного фонду України в місті Чернігові (далі по тексту - Чернігівське ОУПФУ), направило на адресу Вищого адміністративного суду України письмові заперечення на касаційну скаргу, в яких просило залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів - без змін.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження, встановленого пунктом 1 частини 1 статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши і обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права і наданої ними правової оцінки обставин у справі, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно частини 2 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах касаційної скарги.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2015 року по справі №825/2891/15-а стягнуто з Комунального підприємства «Чернігівське тролейбусне управління» на користь Управління Пенсійного фонду України в місті Чернігові суми фактичних витрат на виплату та доставку пенсії, призначеної за пунктом «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в сумі 592557,47 грн.

Вказана постанова набрала законної сили та звернута до виконання.

14 січня 2016 року Головний державний виконавець Деснянського відділу Державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції Титарчук М.О. звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду із заявою про розстрочення виконання постанови Чернігівського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2015 року по справі №825/2891/15-а строком на 12 місяців по 49379,79 грн. кожного місяця.

Переглядаючи рішення судів попередніх інстанцій, з урахуванням доводів касаційної скарги, колегія суддів Вищого адміністративного суду України виходить з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України, за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, що видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.

Виходячи з положень зазначеної норми, підставою для відстрочки виконання судового рішення є обставини, що перешкоджають належним чином виконати судове рішення в адміністративній справі - ускладнюють його виконання або роблять неможливим.

Як зазначено в заяві про розстрочення виконання рішення суду та підтверджено скаржником в касаційній скарзі, КП «Чернігівське тролейбусне управління» не має змоги виконати вищевказану постанову суду в повному обсязі у зв'язку з тяжким фінансовим становищем.

На підтвердження викладеного до заяви про розстрочення виконання рішення суду додано бухгалтерську довідку №108, згідно з якою станом на 22 грудня 2015 року підприємство має кредиторську заборгованість у сумі 2894515,34 грн., у тому числі: короткостроковий кредит банку «Укрінбанк» в розмірі 376438,91 грн.; заборгованість зі сплати пільгових пенсій - 1783731,43 грн.; за товари, роботи, послуги, матеріали, запчастини - 734345,00 грн. (а.с.69).

Згідно довідки ПАТ «Укргазбанк» від 30 грудня 2015 року, станом на 29 грудня 2015 року залишок коштів на поточному рахунку КП «Чернігівське тролейбусне управління» становить 27509,62 грн. (а.с.70).

За результатами оцінки зазначених доказів суди дійшли висновку про ненадання заявником доказів, які б підтверджували відсутність руху інших активів, достатніх для погашення заборгованості, довідка №108 не свідчить про відсутність у боржника засобів погашення боргу. Крім того, заявник не зазначає, що рахунок боржника, відкритий в ПАТ «Укргазбанк» єдиний рахунок у банківських установах.

Однак, колегія суддів вважає такі висновки судів передчасними.

Відповідно до принципу офіційного з'ясування обставин справи, закріпленого у частинах 4 та 5 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.

Задля вжиття належних заходів із метою встановлення обставин, що ускладнюють виконання судового рішення, суди повинні витребувати у державного виконавця або боржника ті докази, які не надані учасниками справи, але які, на думку суду, можуть підтвердити або спростувати існування обставин, що ускладнюють виконання судового рішення.

У разі ненадходження витребуваних додаткових доказів у строк, установлений судом, питання може бути розв'язано на підставі наявних у справі доказів.

Тим часом судом першої інстанції не вчинено дій з метою встановлення фінансового стану боржника, не витребувано у нього документів на підтвердження здійснення його фінансування виключно за рахунок субвенцій та дотацій з місцевого та державного бюджетів, не з'ясовано питання наявності у боржника власного майна, яке можу бути реалізоване в примусовому порядку, а також не запропоновано заявнику та боржнику надати документальне підтвердження кількості рахунків, які відкриті останнім в банківських установах.

У зв'язку з викладеним колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що під час нового розгляду справи суду першої інстанції слід звернути увагу на дослідження доказів, які б підтверджували існування обставини, що перешкоджають належним чином виконати судове рішення в адміністративній справі.

Згідно статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З огляду на викладене, суди першої та апеляційної інстанцій дали передчасну юридичну оцінку встановленим фактичним обставинам справи, а тому ухвалені ними судові рішення не можна вважати законними та обґрунтованими.

Згідно частин 2 статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Оскільки судами порушені вимоги щодо всебічного, повного та об'єктивного дослідження усіх фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, що призвело до ухвалення рішення, яке не відповідає вимогам щодо законності та обґрунтованості і таке неправильне вирішення справи не може бути усунено судом касаційної інстанції, рішення судів попередніх інстанцій підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Касаційну скаргу Комунального підприємства «Чернігівське тролейбусне управління» Чернігівської міської ради - задовольнити частково.

Ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 20 січня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 16 лютого 2016 року за заявою Головного державного виконавця Деснянського відділу Державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції Титарчука М.О. про розстрочення виконання судового рішення у справі №825/2891/15-а - скасувати.

Заяву Головного державного виконавця Деснянського відділу Державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції Титарчука М.О. про розстрочення виконання судового рішення у справі №825/2891/15-а направити на новий розгляд до суду першої інстанції

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії сторонам та оскарженню не підлягає.

Судді