Ухвала суду № 62027246, 12.10.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 жовтня 2016 року м. Київ К/800/4608/16

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого судді Рецебуринського Ю.Й.,

Суддів Олексієнка М.М.,

Штульман І.В.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом ОСОБА_2 до Волинської митниці Державної фіскальної служби України про визнання незаконним та скасування наказів про звільнення, поновлення на посаді та стягнення моральної шкоди,

за касаційною скаргою Волинської митниці Державної фіскальної служби України на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 27 січня 2016 року,

В С Т А Н О В И Л А:

У вересні 2015 року ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив: визнати незаконним та скасувати наказ Волинської митниці ДФС від 31 липня 2015 року №788-о, від 6 серпня 2015 року №851-о та від 4 вересня 2015 року №1012-о про звільнення його з займаної посади за одноразове грубе порушення трудових обов'язків, відповідно до пункту 1 статті 41 Кодексу законів про працю України ( далі - КЗпП України ); поновити на посаді старшого державного інспектора відділу митного оформлення №2 митного поста «Луцьк» Волинської митниці ДФС; стягнути моральну шкоду в розмірі 5000,00 грн.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 8 жовтня 2015 року відмовлено в задоволенні позову.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 27 січня 2016 року скасовано постанову Волинського окружного адміністративного суду від 8 жовтня 2015 року та позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано наказ Волинської митниці ДФС від 31 липня 2015 року №788-о «Про звільнення ОСОБА_2.», від 6 серпня 2015 року №851-о «Про внесення змін до наказу Волинської митниці ДФС від 31 липня 2015 року №788-о» та від 4 вересня 2015 року №1012-о «Про звільнення ОСОБА_2.». Поновлено позивача на посаді старшого державного інспектора відділу митного оформлення №2 митного поста «Луцьк» Волинської митниці ДФС з 4 вересня 2015 року. В іншій частині позову відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем було дотримано норми трудового законодавства при звільнення позивача із займаної посади.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд апеляційної інстанції виходив з того, що при звільненні позивача відповідач порушив норми трудового законодавства.

У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалене ним судове рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

З'ясувавши обставини справи, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права згідно статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів приходить до висновку про відмову у задоволенні касаційної скарги з врахуванням наступного.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_2 з 3 квітня 2015 року займав посаду старшого державного інспектора відділу митного оформлення №2 митного поста «Луцьк» Волинської митниці ДФС.

31 липня 2015 року Волинською митницею ДФС винесено наказ №788-о «Про звільнення ОСОБА_2.» з посади старшого державного інспектора відділу митного оформлення №2 митного поста «Луцьк» Волинської митниці ДФС за одноразове грубе порушення трудових обов'язків відповідно до пункту 1 статті 41 КЗпП України.

У зв'язку з тимчасовою непрацездатністю позивача наказом від 6 серпня 2015 року №851-о було внесено зміни до наказу від 31 липня 2015 року №788-о, а саме зазначено, що днем звільнення ОСОБА_2 вважати перший робочий день після закінчення терміну тимчасової непрацездатності.

Після закінчення терміну тимчасової непрацездатності позивача наказом Волинської митниці ДФС від 4 вересня 2015 року №1012-о його звільнено з займаної посади.

Оскаржувані накази винесено, зокрема, на підставі Акту службового розслідування від 27 липня 2015 року, у якому встановлено факт порушення позивачем вимог чинного законодавства при здійсненні митного контролю та митного оформлення транспортного засобу марки «Volkswagen», модель «Golf», кузов НОМЕР_1, 2010 року виготовлення, а саме неправильно вказано класифікацію товару згідно з УКТЗЕД, що призвело до недоборів митних платежів в сумі 52276,67 грн.

Згідно з частинами 1 та 3 ст.569 Митного кодексу України працівники органів доходів і зборів, на яких покладено виконання завдань, зазначених у статті 544 цього Кодексу, здійснення організаційного, юридичного, кадрового, фінансового, матеріально-технічного забезпечення діяльності цих органів, є посадовими особами. Посадові особи органів доходів і зборів є державними службовцями. Правове становище посадових осіб органів доходів і зборів визначається цим Кодексом, а в частині, не врегульованій ним, - законодавством про державну службу та іншими актами законодавства України.

Відповідно до статті 30 Закону України "Про державну службу" крім загальних підстав, передбачених КЗпП України, державна служба припиняється у разі наявності інших встановлених цією нормою підстав.

Пунктом 1 частини 1 статті 41 КЗпП України передбачено, що трудовий договір з ініціативи власника або уповноваженого ним органу може бути розірваний у випадку одноразового грубого порушення трудових обов'язків, зокрема, службовими особами органів доходів і зборів, яким присвоєно спеціальні звання.

Крім того, зі змісту вказаної вище норми встановлено, що підставою для звільнення особи за цією нормою є вчинення нею порушення, яке має разовий, а не триваючий характер.

Пленум Верховного Суду України від 6 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» роз'яснив, що, вирішуючи питання про законність звільнення на підставі пункту 1 частини 1 статті 41 КЗпП України за одноразове грубе порушення трудових обов'язків, та, з'ясовуючи, чи є порушення трудових обов'язків грубим, суд повинен виходити з характеру проступку, обставин, за яких його вчинено, та істотності наслідків порушення трудових обов'язків.

При цьому, суд повинен установити не тільки факт невиконання працівником обов'язку, який входить до кола його трудових обов'язків, а й можливість виконання ним зазначеного обов'язку за встановлених судом фактичних обставинах справи, тобто встановити вину працівника та наявність причинного зв'язку між невиконанням працівником трудових обов'язків і негативними наслідками, які настали внаслідок такого порушення.

З матеріалів справи вбачається, що порушення, вчинене позивачем, було вчасно виявлено та вжито всіх необхідних заходів для усунення помилок при митному оформленні автомобіля, зокрема, декларантом 15 липня 2015 року до Волинської митниці ДФС подано заяву №111 про внесення змін до МД №205070002/2015/008723 та вказано що попередні дані МД про митне оформлення товару «Легковий автомобіль: марки «Volksvagen» модель «Golf», 2010 року випуску є помилковими і у зв'язку з неправильним визначенням класифікації товару згідно УКТЗЕД, суму недоплати декларант готовий доплатити до державного бюджету відповідно до статті 50 Податкового кодексу України. На наступний день тимчасово виконуючим обов'язки начальника митного поста «Луцьк» було погоджено картку погодження за №205070000/15/000012 до заяви декларанта від 15 липня 2015 року №111 стосовно внесення змін до МД №205070002/15/008723 від 19 червня 2015 року та визначено суму доплати митних платежів.

Вказане свідчить про те, що істотні наслідки порушення позивачем трудових обов'язків, а саме недобір митних платежів в сумі 52276,67 грн., станом на час проведення службового розслідування, були усунені.

Колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що при звільненні позивача й виданні оскаржуваних наказів відповідачем не було взято до уваги його попередньої поведінки, ставлення до служби та стажу роботи в митних органах, ступінь та характер вчиненого порушення і вини, заподіяння шкоди.

Враховуючи викладене, оскаржувані накази від 31 липня 2015 року №788-о, від 6 серпня 2015 року №851-о та від 4 вересня 2015 року №1012-о щодо звільнення ОСОБА_2 є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Суд апеляційної інстанції повно і всебічно встановив обставини справи, дав їм належну юридичну оцінку, правильно застосував норми матеріального і процесуального права, тому відсутні підстави для скасування або зміни прийнятого ним рішення.

Керуючись статтями 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

У Х В А Л И ЛА:

Касаційну скаргу Волинської митниці Державної фіскальної служби України залишити без задоволення.

Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 27 січня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута у порядку і з підстав, передбачених статтями 235-237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді Ю.Й. Рецебуринський

М.М. Олексієнко

І.В. Штульман