Окрема думка судді № 62026533, 12.10.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

О К Р Е М А Д У М К А

12 жовтня 2016 року Справа № 204/4034/16-а (2-а/204/114/2016)

Судді Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду Кругового О.О.

у справі №204/4034/16а(2а/204/0114/2016) за позовом ОСОБА_1 до Правобережного обєднаного управління Пенсійного фонду України в м. Дніпропетровську про визнання протиправними дій та зобовязання вчинити певні дії, -

13 червня 2016 року ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом в якому просила: визнати протиправними дії Правобережного обєднаного управління Пенсійного фонду України в м. Дніпропетровську щодо відмови позивачу у проведенні перерахунку пенсії за вислугу років в розмірі 80 відсотків середньомісячної (чинної) заробітної плати на підставі довідки прокуратури Луганської області про підвищення заробітної плати за №18-243 вих. 16 від 01.04.2016 року відповідно до ст.. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» (зі змінами та доповненнями згідно Закону від 05.10.1995 №358/95-ВР, в редакції Закону України №3668-УІ від 08.07.2011); зобовязати Правобережне обєднане управління Пенсійного фонду України в м. Дніпропетровську здійснити позивачу з 01.01.2016 року перерахунок пенсії за вислугу років відповідно до ст.. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» (зі змінами та доповненнями згідно Закону від 05.10.1995 №358/95-ВР, в редакції Закону України №3668-УІ від 08.07.2011) з розрахунку 80 відсотків від середнього заробітку щомісячно чинної заробітної плати згідно довідки прокуратури Луганської області від 01.04.2016 №18-243 вих 16 та виплатити різницю між фактично отриманою та належною до сплати сумою пенсії за вислугу років з 01.01.2016 року.

Адміністративний позов обґрунтовано тим, що в силу статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру», яка була чинною на час призначення позивачу пенсії, призначені працівникам прокуратуру пенсії перераховуються у звязку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Позивач зазначає, що відповідно до приписів ст. 22,64 Конституції України право на пенсійне забезпечення відповідних категорій громадян, встановлене Законами, таким, що не підлягає звуженню та обмеженню, тому, на думку позивача, відповідач неправомірно відмовив їй у здійсненні перерахунку пенсії у звязку зі збільшенням окладу відповідної категорії працівників.

Постановою Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 12 липня 2016 року адміністративний позов задоволено: визнано протиправними дії Правобережного обєднаного управління Пенсійного фонду України в м. Дніпропетровську щодо відмови позивачу у проведенні перерахунку пенсії за вислугу років в розмірі 80 відсотків середньомісячної (чинної) заробітної плати на підставі довідки прокуратури Луганської області про підвищення заробітної плати за №18-243 вих. 16 від 01.04.2016 року відповідно до ст.. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» (зі змінами та доповненнями згідно Закону від 05.10.1995 №358/95-ВР, в редакції Закону України №3668-УІ від 08.07.2011); зобовязано Правобережне обєднане управління Пенсійного фонду України в м. Дніпропетровську здійснити позивачу з 01.01.2016 року перерахунок пенсії за вислугу років відповідно до ст.. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» (зі змінами та доповненнями згідно Закону від 05.10.1995 №358/95-ВР, в редакції Закону України №3668-УІ від 08.07.2011) з розрахунку 80 відсотків від середнього заробітку щомісячно чинної заробітної плати згідно довідки прокуратури Луганської області від 01.04.2016 №18-243 вих 16 та виплатити різницю між фактично отриманою та належною до сплати сумою пенсії за вислугу років з 01.01.2016 року.

Вважаю зазначену постанову суду першої інстанції такою, що прийнята із порушенням вимог норм матеріального та процесуального права з огляду на наступне.

ОСОБА_1 отримує пенсію за вислугу років у відповідності до ст.. 50-1 ЗУ «Про прокуратуру» з 03.09.2012 року, у звязку з переміщенням з зони АТО з серпня 2014 року перебуває на обліку в Правобережному обєднаному управлінні Пенсійного фонду України в м. Дніпропетровську.

26 квітня 2016 року позивач звернулась до Правобережного обєднаного управління Пенсійного фонду України в м. Дніпропетровську із заявою про проведення перерахунку пенсії за вислугою років на підставі довідки прокуратури Луганської області від 01.04.2016 року №18-243 вих-16 про розмір суми щомісячної заробітної плати відповідної прокурорсько-слідчої посади.

Листом від 10 травня 2016 року відповідач відмовив ОСОБА_1 в проведенні перерахунку пенсії з огляду на втрату чинності нормою права, що передбачала право позивача на проведення перерахунку пенсії у звязку з підвищенням розміру заробітної плати працівників відповідної прокурорсько-слідчої посади.

Вирішуючи спір між сторонами та задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції, з посиланням на практику Конституційного суду України з питань неможливості обмеження правових гарантій колишніх працівників органів прокуратури, виходив з того, що розуміння сутності соціальних гарантій працівників правоохоронних органів, зокрема, працівників прокуратури, зміст та обсяг досягнутих ними соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства, а правовідносини щодо їхнього пенсійного забезпечення виникають на момент призначення пенсії, тому при перерахунку пенсії позивачу слід застосовувати норми ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року, які були чинними на час призначення пенсії. Відтак, у відповідача, на думку суду першої інстанції, були відсутні підстави для відмови в проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1.

Однак, з такою позицією суду першої інстанції неможливо погодитись з огляду на а наступне.

Відповідно до частини 1 статті 50 Закону України «Про прокуратуру» від 5 листопада 1991 року № 1789-ХІІ (далі - Закон № 1789), яка втратила чинність 15 липня 2015 року, прокурори і слідчі мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку за наявності на день звернення вислуги років не менше, зокрема, з 1 жовтня 2014 року по 30 вересня 2015 року - 22 роки, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 12 років.

Законом України від 28.12.2014 № 76-VІІІ «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» (далі Закон № 76-VІІІ) положення частини вісімнадцятої Закону № 1789-ХІІ викладено у такій редакції:

"Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України".

Згідно пункту 5 розділу ІІІ «Прикінцеві положення» Закону № 213 у разі неприйняття до 1 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 1 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до законів України "Про державну службу", «Про прокуратуру», «Про статус народного депутата України", «Про Кабінет Міністрів України", «Про судову експертизу", «Про Національний банк України", «Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про дипломатичну службу", Податкового та Митного кодексів України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України.

Відповідно до підпункту 1 пункту 3 розділу ХІІ Прикінцеві положення Закону України «Про прокуратуру» №1697- VII, набрав чинності з 15 липня 2015 року (далі - Закон № 1697-VII), визнано таким, що втратив чинність Закон № 1789-ХІІ, крім, зокрема, частин третьої, четвертої, шостої та одинадцятої статті 50-1.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що положення частини 18 статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ, які визначали умови та порядок перерахунку пенсії працівникам прокуратури у зв'язку з підвищенням заробітної плати, втратили чинність з дня набрання чинності Законом № 1697-VII, а саме, з 15 липня 2015 року.

Чинним законодавством України не передбачено підстав, які б дозволяли застосовувати нормативно-правові акти, що втратили чинність. У ст.58 Конституції України встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотньої дії в часі крім випадків, коли вони помякшують або скасовують відповідальність особи, а відтак неможливим є і застосування норми права, яка втратила чинність, зокрема й для цілей перерахунку пенсії.

Слід зазначити, що засобом забезпечення верховенства Конституції України є діяльність Конституційного Суду України щодо вирішення питань про відповідність Конституції України (конституційності) законів та інших правових актів Верховної Ради України, актів Президента України, актів Кабінету Міністрів України, а також правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим.

Ця діяльність здійснюється Конституційним Судом України на підставі частини першої статті 150 Конституції України, а також пункту 1 статті 13 Закону України Про Конституційний Суд України.

Закони № 76-VII, № 213-VIIІ та № 1697-VII в установленому порядку не були визнані неконституційними, вони є чинними, а тому підлягають застосуванню.

В свою чергу, Закон № 1697-VII не містить норми, яка б визначала умови та порядок перерахунку пенсій у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників.

Відповідно до частини 20 статті 86 Закону № 1697-VII, умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.

На час звернення позивача до органу пенсійного фонду з заявою про перерахунок пенсії та до теперішнього часу Кабінетом Міністрів України не визначений порядок перерахунку пенсій працівникам прокуратури.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Оскільки відповідач є територіальним органом виконавчої влади, який в своїй діяльності керується Конституцією України, законами України, указами Президента, постановами Верховної Ради України, актами Кабінету міністрів, які прийняті відповідно до Конституції та законів України, іншими нормативно-правовими актами, він не мав підстав здійснювати перерахунок пенсії позивачу на умовах та в порядку, закріплених нормою, що втратила чинність, а тому висновок суду першої інстанції щодо неправомірності дій відповідача про відмову в перерахунку пенсії у зв'язку зі збільшенням посадових окладів працівникам прокуратури, не ґрунтується на нормах діючого закону, чим порушено принцип законності, закріплений статтею 9 КАС України.

Отже, на час підвищення посадових окладів працівникам прокуратури постановою Кабінету Міністрів України «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» № 1013 від 09.12.2015 року (набрала чинності з 01.12.2015 року), та на час звернення позивача до пенсійного органу за перерахунком пенсії на підставі статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ, зазначена норма втратила чинність, а тому у відповідача були відсутні підстави для здійснення перерахунку пенсії ОСОБА_2 в силу Закону.

Крім того, вважаю за необхідне зазначити й про те, що в даному випадку не має місця звуження соціально-правових гарантій відповідних категорій працівників прокуратури, що звільнилися на пенсію, з огляду на наступне.

Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

В свою чергу, жодні соціальні права не є абсолютними, вони можуть бути обмежені у визначеному Законом порядку. Так, у відповідності до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини, зокрема, в справі Кечко проти України Суд зауважив, що в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство (пункт 23).

У рішенні від 09.10.1979 у справі Ейрі проти Ірландії Європейський суд з прав людини констатував, що здійснення соціально-економічних прав людини значною мірою залежить від становища в державах, особливо фінансового. Такі положення поширюються й на питання допустимості зменшення соціальних виплат, про що зазначено в рішенні Європейського суду з прав людини у справі „Кйартан Асмундсон проти Ісландії" від 12.10.2004.

Крім того, вважаю за необхідне зазначити, що неналежним є посилання суду першої інстанції на практику Конституційного суду України з приводу обмеження змісту соціально-правового статусу колишніх працівників прокуратури з огляду на наступне.

Так, за своєю правовою природою право на перерахунок пенсії у звязку з підвищенням заробітної плати працівників за відповідною посадою є разовою формою підвищення грошової винагороди (пенсії) особам, які звільнені зі служби на пенсію. Вона може бути здійснена з метою забезпечення відповідності розміру пенсії особи порівняно із заробітною платою працюючих на відповідних посадах осіб, з метою стимулювання до довгострокового виконання особами професійних обов'язків до виходу на пенсію. В свою чергу, право на перерахунок пенсії не належить до таких соціально-правових гарантій працівників органів прокуратури, як заробітна плата, спеціальні умови праці, пенсія, оскільки не є основним джерелом матеріального забезпечення та не має постійного характеру, безпосередньо не покриває соціальних ризиків, пов'язаних, зокрема, із хворобою, інвалідністю, старістю та виникає лише після звільнення на пенсію.

Відтак, виключення законодавцем статті, що передбачала право на перерахунок пенсії у звязку з підвищенням заробітної плати відповідних працівників органів прокуратури не може бути розцінено як звуження соціально-правових гарантій, порушення принципу передбачуваності Закону, та відповідно не створює обовязку держави для здійснення перерахунку пенсії без правових на те підстав.

Також, слід звернути увагу на те, що в даному випадку не виникло спору з приводу визнання відсоткового розміру пенсії позивача у відношенні до посадового окладу працюючого на відповідній посаді працівника, який було призначено на час виходу на пенсію, відтак вимоги ОСОБА_2 стосовно зобовязання відповідача здійснити перерахунок із визначенням 80% відсотків від окладу не підлягають задоволенню в силу приписів ст. 6 КАС України оскільки не потребують судового захисту.

Відтак, вважаю, що рішення відповідача про відмову в проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 відповідає вимогам Конституції та Законам України, тому підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

З огляду на викладені обставини вважаю, що оскаржувана постанова Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 12 липня 2016 року підлягає скасуванню із прийняттям нової постави про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1.

Суддя: О.О. Круговий