Постанова № 62026099, 13.10.2016, Верховинський районний суд Івано-Франківської області

Справа №340/416/16-а

Номер провадження №2-а/340/34/16

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2016 року селище Верховина

Верховинський районний суд Івано-Франківської області

в складі: головуючого- судді Атаманюка Р. І.,

з участю: секретаря Ласкурійчук С.І.,

позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2,

представника відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залу суду в селищі Верховина справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 обєднаного управління ПФУ Івано-Франківської області про визнання протиправними дій управління щодо припинення виплати пенсії по віку та відмови у призначенні пенсії по втраті годувальника відповідно до ст. 54 ЗУ "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", зобовязання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до Верховинського районного суду Івано-Франківської області із зазначеним адміністративним позовом до відповідача.

Позовні вимоги мотивує тим, що є вдовою воїна Івано-Франківського протипожежного батальйону, сформованого у 1986 році на принципах воєнного часу для ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, ліквідатора першої категорії зі статусом інваліда війни, смерть якого настала через захворювання, пов'язаного з виконанням обовязку військової служби по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, перебуває на обліку в ОСОБА_4 обєднаному управлінні ПФУ Івано-Франківської області і має право на компенсацію і пільги встановлені ЗУ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Однак, за два останні місяці, відповідачем протиправно припинено їй виплату пенсії по віку. Вона з 01.05.2011 року неодноразово зверталася до управління ПФУ із заявою про призначення їй пенсії по втраті годувальника, однак їй постійно відмовляли. 04.12.2015 року управління ПФУ своїм листом запросило її зявитися до управління для написання заяви встановленого зразка для переведення її із пенсії за віком на пенсію по втраті годувальника. Листом від 18.02.2016 року, повідомлено її про недоцільність переведення з пенсії по віку на пенсію по втраті годувальника. Листом від 25.07.2016 року Косівське обєднане управління ПФУ Івано-Франківської області повідомило про причини відмови у виплаті пенсії за віком з тих підстав, що абзац 5 п.3 Прикінцевих положень Закону №1058 на дружин померлих військовозобовязаних учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які були призвані на спеціальні збори, не поширюється. Вважає відмову відповідача неправомірною та такою що порушує її право на отримання пенсії по втраті годувальника, а тому просить визнати відмову ОСОБА_4 обєднаного управління ПФУ Івано-Франківської області неправомірною та зобовязати Косівське обєднане управління ПФУ Івано-Франківської області призначити їй пенсію по втраті годувальника відповідно ст.54 ЗУ "Про статус і соціальний статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" із 01.12.2015 року та провести перерахунок пенсії з врахуванням виплачених сум.

Позивачка та представник позивачки у судовому засіданні позовні вимоги підтримали з підстав наведених в позовній заяві, просять позов задовольнити.

Представник відповідача - ОСОБА_4 обєднаного управління ПФУ Івано-Франківської області, ОСОБА_3, у судовому засіданні позовні вимоги не визнала. Надала суду письмове заперечення на позов, суть якого зводитьсяё до того, що згідно приписів ЗУ "Про військовий обовязок і військову службу" від 25.03.1992 року ОСОБА_5, який був призваний на військові збори, відноситься до військовозобовязаних і не вважається військовослужбовцем, а тому позивачка не має права на пільгову пенсію по віку, так як надала документу, що військовозобовязаний ОСОБА_5 підпадає під категорію військовослужбовця. Так як позивачка не має права на пільгову пенсію по віку, вона не має права і на призначення пенсії по втраті годувальника. Просить в задоволенні позову відмовити за безпідставністю позовних вимог.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_5 віднесений до другої категорії як учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, що підтверджується посвідченням серії А №434516, виданим 10.01.2011 року (а.с.63).

Згідно довідки №129 від 26.08.1997 року, яку видало Управління Державної пожежної охорони, ОСОБА_5 в період з 18.07. по 03.09.1986 року в складі Івано-Франківського батальйону протипожежної служби (в/ч 6033) приймав участь у ліквідації наслідків аварії в 30-ти кілометровій зоні Чоронобильської АЕС (а.с.62)

Відповідно до свідоцтва про смерть серії І-НМ №128864, виданого 04.05.2011 року ОСОБА_5, помер 01.05.2011 року (а.с.64).

З експертного висновку Львівської регіональної міжвідомчої експертної комісії по встановленню причинного зв'язку хвороб, інвалідності та смерті з дією іонізуючого випромінювання та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС від 16.06.2011 року № 05 вбачається, що його захворювання, яке привело до смерті, пов'язане з виконанням обов'язку військової служби по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (а.с.65).

Позивачка ОСОБА_1, є дружиною померлого ОСОБА_5, що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу серії І-НМ №433885 від 02.06.1985 року (а.с.61). Повторний шлюб після смерті чоловіка вона не брала, що підтверджується довідкою Кривопільської сільської ради №2119 (а.с.66).

Відповідно до протоколу №10178 від 30.05.2011 року, позивачці ОСОБА_1 призначено пенсію по втраті годувальника - військовослужбовця (а.с.67).

ОСОБА_4 обєднаного управління ПФУ Івано-Франківської області від 25.07.2016 року № 2355/03 ОСОБА_1 було повідомлено про відмову у виплаті та перерахунку пенсії за віком, як вдові чорнобильця - військовослужбовця, з тих підстав, що ОСОБА_5, який був призваний на військові збори, відноситься до військовозобовязаних і не вважається військовослужбовцем, а тому позивачка не має права на пенсію (а.с.12-14).

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 22 Конституції України передбачено, що Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути відмінені. При прийнятті нових Законів або внесенні змін до чинних Законів не допускається звуження обсягу та об'єму прав і свобод.

Стаття 46 Конституції України передбачає, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Згідно з абз.5 п.3 розділу XV Прикінцевих положень ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» військовослужбовці, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які брали участь у бойових діях, а також ті, що стали інвалідами внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих при захисті Батьківщини або при виконанні інших обов'язків військової служби (службових обов'язків), або внаслідок захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті чи виконанням інтернаціонального обов'язку, дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, і батьки військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які померли (загинули) у період проходження військової служби (виконання службових обов'язків) чи після звільнення із служби, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих при виконанні обов'язків військової служби (службових обов'язків), захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи чи виконанням інтернаціонального обов'язку, мають право на призначення дострокової пенсії за віком після досягнення чоловіками 55 років, жінками - 50 років та за наявності страхового стажу не менше 25 років для чоловіків і не менше 20 років для жінок.

Відповідно до положень ст. 10 ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 р. № 796-XII учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов'язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців, працівників державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві.

У примітці до вказаної норми (із змінами внесеними ЗУ № 230/96 - ВР від 6.06.96 року) дано тлумачення, що до військовослужбовців належать: особи офіцерського складу, прапорщики, мічмани, військовослужбовці надстрокової служби, військовозобов'язані, призвані на військові збори, військовослужбовці-жінки, а також сержанти (старшини), солдати (матроси), які перебувають (перебували) на дійсній строковій службі у збройних силах, керівний і оперативний склад органів Комітету державної безпеки, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, а також інших військових формувань.

Таким чином, встановивши, що на даний час, позивачці виповнилося 56 років, вона має необхідний страховий стаж роботи, повторно шлюб не укладала, смерть ОСОБА_5 пов'язана з виконанням обов'язку військової служби по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, суд дійшов висновку, що відповідач незаконно відмовив їй у нарахуванні та виплаті дострокової пенсії за віком з підстав, того, що ОСОБА_5 приймав участь в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС в період проходження військових зборів, а тому військовослужбовцем не вважається.

Це спростовується нормою ст.10 ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 р. № 796-XII, в якому дана дефініція «військовослужбовець», і до яких віднесені, в тому числі, військовозобов'язані, призвані на військові збори. Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 20.05.2014 року у справі № К/9991/4251/12.

Як встановлено судом, ОСОБА_1 неодноразово зверталася до відповідача із заявами про переведення її з одного виду пенсії на інший, а саме на пенсію по втраті годувальника, однак відповідачем відмовлялося їй з тих підстав що вона не досягла відповідного пенсійного віку (а.с.6-8), та що перехід на пенсію у зв'язку втратою годувальника для позивачки не доцільний, оскільки її пенсія значно перевищує розмір розрахованої пенсії по втраті годувальника (а.с.10).

Відповідно до ч.1 ст.10 Закону № 1058-IV особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.

Основним положенням щодо реалізації конституційного права громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя та здоров'я визначає ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Цим законом передбачено визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС, порядок визначення статусу та віку виходу на пенсію, розмірів пенсії по інвалідності та у зв'язку з втратою годувальника. Порядок обчислення розмірів пенсії та їх виплату, строк призначення та порядок їх перерахунку регулює ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до положень ст. 54 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно з законодавством.

Пенсія в разі втрати годувальника призначається непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні, у розмірі 50 процентів пенсії по інвалідності померлого годувальника на одного непрацездатного члена сім'ї.

До непрацездатних членів сім'ї померлого годувальника належать особи, зазначені у ст. 36 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Згідно ч. 2 ст. 36 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» непрацездатними членами сім'ї вважаються чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є інвалідами або досягли пенсійного віку, передбаченого ст.26 цього Закону.

Згідно п.3 ч.1 ст.45 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається з дня, що настає за днем смерті годувальника, якщо звернення про призначення такого виду пенсії надійшло протягом 12 місяців з дня смерті годувальника.

За приписами ч. 3 ст. 45 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

Оскільки, померлий ОСОБА_5 отримував пенсію відповідно до ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», помер внаслідок захворювання, пов'язаного з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, позивачка ОСОБА_1 відповідно до положень ст.36 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» є непрацездатним членом сім'ї померлого годувальника, так як досягла 56-річного віку, а тому вона має право на отримання пенсії у зв'язку з втратою годувальника в розмірі 50% пенсії по інвалідності померлого годувальника відповідно до ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Таким чином, судом встановлено, що позивачка маючи право на пільгову пенсію по віку, звернувшись 01.12.2015 року до управління ПФУ у Верховинському районі, правонаступником якого на даний час є Косівське обєднане управління ПФУ Івано-Франківської області, скористалась своїм правом на вибір виду пенсії, після смерті свого чоловіка ОСОБА_5, який за життя перебував на обліку в УПФ України в Верховинському районі та отримував пенсію відповідно до ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» і відмова відповідача про недоцільність переведення з виду на вид, є неправомірною та суперечить вимогам ст.ст.10, 45 ЗУ "Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування", так як порушує право позивачки на вибір пенсії.

З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку про законність та обґрунтованість позовних вимог позивача.

На підставі ст.ст. 19, 46 Конституції України, ст. ст. 36,37,45 Закону України "Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування", ст.ст.10, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 р. № 796-XII, ст. ст. 71, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправними дії ОСОБА_4 обєднаного управління ПФУ Івано-Франківської області щодо припинення виплати пенсії по віку та відмови у призначенні пенсії по втраті годувальника ОСОБА_1.

Зобовязати Косівське обєднане управління ПФУ Івано-Франківської області призначити та виплачувати ОСОБА_1 пенсію по втраті годувальника відповідно до ст.54 ЗУ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" починаючи з 01.12.2015 року з урахуванням проведених виплат.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Верховинський районний суд.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя: _____ Р. І. Атаманюк