Ухвала суду № 62026040, 13.09.2016, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/6927/16 Справа № 201/12262/14-ц Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Максюта Ж.І.

Категорія 81

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 вересня 2016 року Апеляційний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого: Максюти Ж.І.,

суддів : Макарова М.О., Прозорової М.Л.,

за участі секретаря: Гулієва М.І.о.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро

апеляційну скаргу Департамента державної виконавчої служби Міністерства юстиції України

на ухвалу Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 28 вересня 2015 року

про визнання неправомірною та скасування постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору у справі за скаргою Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Хрещатик» на дії та постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департамента державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_2, заінтересована особа ОСОБА_3, -

ВСТАНОВИВ:

18 серпня 2015 року представник ПАТ «КБ «Хрещатик» звернувся до суду зі скаргою на дії головного державного виконавця відділу державного виконавця примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_2 головного державного виконавця відділу державного виконавця примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_2, заінтересована особа ОСОБА_3 (а. с. 2-3).

В обґрунтування скарги заявник посилався на те, що при виконанні судового рішення щодо стягнення з ПАТ «КБ «Хрещатик» на користь ОСОБА_3 2 279 254,00 доларів США державним виконавцем примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_2 10 червня 2015 року була винесена постанова № 47346402 про стягнення з банку виконавчого збору у сумі 227925,40 доларів США, яка була направлена на адресу боржника 06 серпня 2015 року та отримана останнім 10 серпня 2015 року. Оскільки в даній постанові йдеться про не виконання добровільно боржником у семиденний строк відповідного судового рішення, при цьому постанови про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначено про можливість добровільного виконання судового рішення скаржнику не було направлено, представник ПАТ «КБ «Хрещатик» звернувся до суду з даною скаргою та просив суд визнати неправомірною та скасувати постанову головного державного виконавця відділу державного виконавця примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_2 від 10 червня 2015 року у ВП №47346402 про стягнення з ПАТ «КБ «Хрещатик» виконавчого збору у сумі 227925,40 доларів США.

Ухвалою Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 28 вересня 2015 року скаргу задоволено.

Визнано неправомірною та скасовано постанову головного державного виконавця відділу державного виконавця примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_2 від 10 червня 2015 року у ВП №47346402 про стягнення з ПАТ «КБ «Хрещатик» виконавчого збору у сумі 227925,40 доларів США.

Не погодившись з вказаною ухвалою Департамент ДВС МЮУ, звернулося до суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення норм матеріального, просить ухвалу суду скасувати та постановити нову ухвалу, якою в задоволенні скарги відмовити.

Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 16 грудня 2015 року вищевказану ухвалу місцевого суду скасовано, провадження у справі закрито.

Ухвалою Колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 06 липня 2016 року ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 16 грудня 2015 року скасовано, справу направлено на новий апеляційний розгляд.

Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду в межах доводів скарги колегія суддів вважає, що скарга підлягає відхиленню, а ухвала суду залишенню без змін.

Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.

Відповідно до ч. 1 ст. 25 ЗУ «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Частиною 1 ст. 31 ЗУ «Про виконавче провадження» копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі документи виконавчого провадження), що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Згідно з ч. 1 ст. 28 ЗУ «про виконавче провадження» у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню чи поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом.

Частиною 4 ст. 39 ЗУ «Про виконавче провадження» протягом строку, на який виконавче провадження зупинено, виконавчі дії не провадяться.

Відповідно до статті 383 ЦПК України учасники виконавчого провадження та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено судом першої інстанції, на виконанні головного державного виконавця відділу державного виконавця примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_2 перебуває виконавче провадження №47346402, що було відкрито постановою від 23 квітня 2015 року на виконання рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська щодо стягнення з ПАТ «КБ «Хрещатик» на користь ОСОБА_3 2 279 254,00 доларів США (а. с. 10). Дана постанова була отримана боржником ПАТ «КБ «Хрещатик» 12 травня 2015 року.

Постановою від 08 травня 2015 року вказане виконавче провадження було зупинене (а. с. 4).

Постановою від 10 червня 2015 року виконавче провадження № 47346402 було поновлене (а. с. 8) та постановою від цієї же дати було стягнуто з ПАТ «КБ «Хрещатик» виконавчого збору у сумі 227925,40 доларів США, яку було направлено боржнику 06 серпня 2015 року (а. с. 6).

Задовольняючи скаргу, місцевий суд виходив з того, що субєктом оскарження не було надано суду доказів на підтвердження заперечень проти скарги, а саме: доказів на підтвердження своєчасного направлення рекомендованим листом боржнику ПАТ «КБ «Хрещатик» копії постанови про відкриття виконавчого провадження № 47346402, враховуючи, що зазначену постанову було отримано боржником за виконавчим провадженням після винесення субєктом оскарження постанови про зупинення виконавчого провадження, тоді як на час зупинення виконавчого провадження виконавчі дії не проводяться, а також враховуючи, що постанова про стягнення з боржника виконавчого збору мотивована тим, що боржник ПАТ «КБ «Хрещатик» у встановлений Законом строк не виконав добровільно рішення суду, при цьому суду не було дано доказів направлення головним державним виконавцем відділу державного виконавця примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_2В у встановлений Законом строк виконавчих документів за виконавчим провадженням № 47346402, суд дійшов висновку про необхідність задоволення даної скарги.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, як з таким, що зроблений у відповідності до норм матеріального та процесуального права, підтверджуються матеріалами справи та доводами апеляційної скарги не спростований, які також не містять посилань на нові факти чи засоби доказування, які б вказували на незаконність ухваленого в справі судового рішення.

Вищевказаним також спростовуються доводи апеляційної скарги ДДВС МЮУ щодо повідомлення боржника про наявність виконавчого провадження та про існування постанови державного виконавця про поновлення виконавчого провадження.

Посилання апеляційної скарги, на неправомірність рішення в цілому повторюють доводи, що були викладені ДДВС МЮУ в суді першої інстанції у вигляді заперечень на скаргу та які були предметом дослідження місцевого суду, а тому додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судом було дотримано норми матеріального і процесуального права.

Суд 1 інстанції у досить повному обсязі з'ясував права та обов'язки сторін, обставини справи, доводи сторін перевірив та надав їм належну оцінку, порушень норм матеріального та процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування чи зміни ухвали суду - не встановлено, справа розглянута в межах вимог скарги і на підставі наданих сторонами доказів, тому апеляційний суд приходить до висновку, що ухвала суду є законною і обґрунтованою, і її слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 312 ЦПК України, апеляційний суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Департамента державної виконавчої служби Міністерства юстиції України - відхилити.

Ухвалу Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 28 вересня 2015 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з цього часу.

Головуючий:

Судді: