Ухвала суду № 62025560, 05.10.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

05 жовтня 2016 рокусправа № 804/15313/15 Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді:Іванова С.М.

суддів: Панченко О.М. Чередниченка В.Є.

за участю секретаря судового засідання:Яковенко О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 березня 2016 року у справі № 804/15313/15 за позовом ОСОБА_1 до Криворізької північної обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі позивач) звернувся з адміністративним позовом до Криворізької північної обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі відповідач), в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Криворізької північної обєднаної Державної податкової інспекції Головного Управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області від 08.09.2015 року № 11413-15;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Криворізької північної обєднаної Державної податкової інспекції Головного Управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області від 08.09.2015 року № 11414-15;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Криворізької північної обєднаної Державної податкової інспекції Головного Управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області від 08.09.2015 року № 11416-15;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Криворізької північної обєднаної Державної податкової інспекції Головного Управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області від 08.09.2015 року № 11417-15;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Криворізької північної обєднаної Державної податкової інспекції Головного Управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області від 08.09.2015 року № 11418-15;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Криворізької північної обєднаної Державної податкової інспекції Головного Управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області від 08.09.2015 року № 11419-15;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Криворізької північної обєднаної Державної податкової інспекції Головного Управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області від 08.09.2015 року № 11420-15;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Криворізької північної обєднаної Державної податкової інспекції Головного Управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області від 08.09.2015 року № 11437-15;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Криворізької північної обєднаної Державної податкової інспекції Головного Управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області від 08.09.2015 року № 11438-15;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Криворізької північної обєднаної Державної податкової інспекції Головного Управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області від 08.09.2015 року № 11439-15;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Криворізької північної обєднаної Державної податкової інспекції Головного Управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області від 08.09.2015 року № 11440-15;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Криворізької північної обєднаної Державної податкової інспекції Головного Управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області від 08.09.2015 року № 11441-15.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 березня 2016 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено в повному обсязі.

Мотивуючи прийняте рішення, суд першої інстанції вказав на те, що приписами ст. 288 ПК України законодавчо визначено нижню граничну межу річної суми платежу по орендній платі за земельні ділянки, незалежно від того, чи співпадає її розмір із визначеним у договорі оренди, у звязку з чим податковим органом правомірно було розраховано розмір орендної плати за землю та винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

Не погоджуючись з прийнятим у справі судовим рішенням, у поданій апеляційній скарзі позивач вказує на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, і просив постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову, якою позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначав, що контролюючим органом, в порушення приписів ст. 58 ПК України та Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків, не було складено та надіслано розрахунок донарахованих грошових зобовязань. При цьому звертає увагу на те, що сторонами не укладалася додаткова угода про внесення змін до договору, а зміна ставки податку у відповідних нормативно-правових актах не тягне автоматичного підвищення розміру орендної плати, встановленого в договорі оренди.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не зявилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, що у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України та ч.1 ст. 41 КАС України не перешкоджає розгляду справи за відсутності останніх та без фіксування судового розгляду технічними засобами.

Повторне клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю прибуття в судове засідання, на переконання колегії суддів задоволенню не підлягає, як необґрунтоване, тому як позивач мав можливість скористатись послугами іншого представника. До того ж, відповідно до приписів ст. 195-1 КАС України визначені строки розгяду апеляційної скраги на рішення суду першої інстанції.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів останньої, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції, що в період з 07.05.2015 року по 14.05.2015 року Криворізькою північною об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Дніпропетровській області проведена позапланова виїзна документальна перевірка Фермерського Господарства Заярнюк Олег Васильовича з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо правильності та повноти нарахування орендної плати за землю за період з 01.03.2014 року по 31.03.2015 року, за результатами якої складено акт від 21.05.2015 року № 76/04-83-22-02/39182433.

Перевіркою встановлені порушення пп. 288.5.1 п. 288.5 ст. 288 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року, в результаті чого занижено податкові зобовязання з орендної плати за землю на 476 130,14 грн. за період з 16.04.2014 року по 31.03.2015 року, в т.ч. за 2014 рік 330 440,16 грн., за січень-березень 2015 року 145 689,98 грн.

На підставі вказаного акту перевірки винесено податкові повідомлення-рішення від 08.06.2015 року № НОМЕР_1, № НОМЕР_2 та № НОМЕР_3, якими позивачу збільшено грошові зобовязання на загальну суму за основними платежами 476 130 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями 119 032,54 грн.

Не погодившись з винесеними податковими повідомленнями-рішеннями позивачем подано до Головного ДФС у Дніпропетровській області скаргу від 16.06.2015 року № 16/06, за результатами розгляду якої Головне управління ДФС у Дніпропетровській області скасувало податкові повідомлення-рішення від 08.06.2015 року №№ НОМЕР_1, НОМЕР_2 та НОМЕР_3 та задовольнило скаргу платника податків.

Крім того, за результатами розгляду скарги Криворізьку північну ОДПІ зобовязано здійснити обчислення сум належних до сплати орендної плати з фізичних осіб ОСОБА_1 з урахуванням площ земельних ділянок, визначених укладеними даною фізичною особою договорами оренди, вимог Податкового кодексу України, а саме: абз.1 п. 286.5 ст. 286, абз.1 п. 288.1 ст. 288, пп. 288.5.1 п. 288.5 ст. 288 Кодексу та інформації щодо внесених змін до укладених договорів оренди, у тому числі стосовно нормативної грошової оцінки площі у 2014 та/або 2015 роках.

На підставі вищевикладеного податковим органом винесені податкові повідомлення-рішення від 08.09.2015 року:

№ 11413-15, яким визначено суму податкового зобовязання за платежем орендної плати з фізичних осіб у розмірі 461 028,21 грн.;

№ 11414-15, яким визначено суму податкового зобовязання за платежем орендної плати з фізичних осіб у розмірі 14 851,11 грн.;

№ 11416-15, яким визначено суму податкового зобовязання за платежем орендної плати з фізичних осіб у розмірі 8421,95 грн.;

№ 11417-15, яким визначено суму податкового зобовязання за платежем орендної плати з фізичних осіб у розмірі 26 257,65 грн.;

№ 11418-15, яким визначено суму податкового зобовязання за платежем орендної плати з фізичних осіб у розмірі 14 891,55 грн.;

№ 11419-15, яким визначено суму податкового зобовязання за платежем орендної плати з фізичних осіб у розмірі 7971,64 грн.;

№ 11420-15, яким визначено суму податкового зобовязання за платежем орендної плати з фізичних осіб у розмірі 4520,65 грн.;

№ 11437-15, яким визначено суму податкового зобовязання за платежем орендної плати з фізичних осіб у розмірі 261 445,27 грн.;

№ 11438-15, яким визначено суму податкового зобовязання за платежем орендної плати з фізичних осіб у розмірі 32 218,84 грн.;

№ 11439-15, яким визначено суму податкового зобовязання за платежем орендної плати з фізичних осіб у розмірі 23 598,98 грн.;

№ 11440-15, яким визначено суму податкового зобовязання за платежем орендної плати з фізичних осіб у розмірі 56 814,14 грн.;

№ 11441-15, яким визначено суму податкового зобовязання за платежем орендної плати з фізичних осіб у розмірі 13 382,79 грн.

Визнання протиправними та скасування вказаних податкових повідомлень-рішень і було предметом судового розгляду.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог позивача, суд першої інстанції виходив з того, що приписами ст. 288 ПК України законодавчо визначено нижню граничну межу річної суми платежу по орендній платі за земельні ділянки, незалежно від того, чи співпадає її розмір з визначеним у договорі оренди, у звязку з чим податковим органом правомірно було розраховано розмір орендної плати за землю та винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно п. п. 14.1.175 та п.п.14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, плата за землю загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності; податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно із п.288.2 ст.288 ПК України платником орендної плати є орендар земельної ділянки.

Згідно з п. 287.1 ст. 287 Податкового кодексу України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.

Відповідно до п. 288.1 ст. 288 зазначеного Кодексу підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Тобто, у разі зміни нормативно грошової оцінки землі та ставки податку від нормативної грошової оцінки, яка є базою оподаткування для плати за землю, змінюється річна сума податкового зобов'язання по земельному податку та орендній платі за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Згідно з п. 288.5 ст. 288 Податкового кодексу України розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу: не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; не може перевищувати: для земельних ділянок, наданих для розміщення, будівництва, обслуговування та експлуатації об'єктів енергетики, які виробляють електричну енергію з відновлюваних джерел енергії, включаючи технологічну інфраструктуру таких об'єктів (виробничі приміщення, бази, розподільчі пункти (пристрої), електричні підстанції, електричні мережі), - 3 відсотки нормативної грошової оцінки; для земельних ділянок, які перебувають у державній або комунальній власності та надані для будівництва та/або експлуатації аеродромів - чотирикратний розмір земельного податку, що встановлюється цим розділом; для інших земельних ділянок, наданих в оренду, - 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

Диспозиція вказаної норми чітко розрізняє розмір орендної плати (яка визначається договором) та річну суму платежу (яка, в свою чергу, не може бути меншою від затвердженого законодавцем розміру).

З наведеної норми випливає, що незалежно від встановленого договором розміру орендної плати сума річного платежу не повинна бути меншою від певної суми, встановленої законом.

Отже, незалежно від того, чи вносилися зміни до змісту договору оренди в частині встановлення розміру орендної плати, Податковий кодекс України вимагає аби річний платіж був не менше трикратного розміру земельного податку.

При цьому, з набранням чинності ПК України річний розмір орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, який підлягає перерахуванню до бюджету, має бути приведений у відповідність наведеним законодавчим положенням.

При цьому, виходячи із принципу пріоритетності норм ПК України над нормами інших актів у разі їх суперечності, який закріплений у пункті 5.2 статті 5 ПК України, до моменту внесення до договору оренди відповідних змін, розмір орендної плати в будь-якому разі не може бути меншим, ніж обчислений за викладеними правилами.

Крім того, самі договори оренди від 27.02.2014 р. № 27/02/14/17-ДО, № 27/02/14/14-ДО, № 27/02/14/11-ДО, № 27/02/14/27-ДО, № 27/02/14/25-ДО, № 27/02/14/30-ДО, № 27/02/14/24-ДО, № 27/02/14/26-ДО, № 27/02/14/28-ДО. № 27/02/14/2-ДО, № 27/02/14/32-ДО, № 27/02/14/31-ДО, № 27/02/14/10-ДО, № 27/02/14/6-ДО, № 27/02/14/12-ДО, № 27/02/14/13-ДО, № 27/02/14/33-ДО, № 27/02/14/21-ДО, № 27/02/14/19-ДО, № 27/02/14/29-ДО, № 27/02/14/4-ДО, № 27/02/14/20-ДО, № 27/02/14/18-ДО, № 27/02/14/23-ДО, № 27/02/14/9-ДО, № 27/02/14/3-ДО, № 27/02/14/8-ДО, № 27/02/14/22-ДО, № 27/02/14/5-ДО, № 27/02/14/16-ДО, № 27/02/14/7-ДО, № 27/02/14/5-ДО, № 27/02/14/34-ДО, № 27/02/14/38-ДО, № 27/02/14/39-ДО, № 27/02/14/35-ДО, № 27/02/14/37-ДО, № 27/02/14/35-ДО, від 18.03.2014 р. № 18/03/14/5-ДО, № 18/03/14/7-ДО, № 18/03/14/4-ДО, № 18/03/14/6-ДО, № 18/03/14/1-ДО, № 18/03/14/2-ДО, № 18/03/14/3-ДО, укладені між позивачем та головним управлінням Держземагенства у Дніпропетровській області, відповідно до п. 5.4 містять положення про необхідність перегляду розмірів орендної плати щорічно у разі, зокрема, зміни розмірів земельного податку чи інших випадках, передбачених законом (а.с.60, 67, 74, 81, 88, 95, 102, 109, 123, 130, 137, 144, 151, 158, 165, 172, 179, 186, 193, 200, 207, 214, 221, 227, 234, 241, 248 Том 1, а.с.1, 10, 19, 28, 35, 44, 53, 62, 71, 80, 89, 98, 107, 116, 125, 134, 152, 161 Том 2).

Не укладення додаткових угод з огляду на зміни в чинному законодавстві та всупереч приписам вказаних договорів не може бути підставою для сплати позивачем податку у розмірі, нижчому, ніж встановлено п. 288.5 ст. 288 Податкового кодексу України.

Відповідна правова позиція викладена і в постанові ВСУ від 02.12.2014 р. (справа № 21-274а14), висновок якого у відповідності до приписів ст. 244-2 КАС України має враховуватися іншими судами при застосуванні таких норм права.

З огляду на вказане, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що податковим органом було правомірно винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення, що є підставою для відмови в задоволенні позовних вимог.

Посилання позивача в апеляційній скарзі на не складення розрахунків податкового зобовязання та штрафних санкцій, як на підставу для скасування податкових повідомлень-рішень, колегія суддів визнає безпідставними, оскільки відповідні розрахунки, з урахуванням сплачених сум, були надані представником відповідача до суду першої інстанції (а.с. 221-231 Том 2).

Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про помилкове застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело б до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про залишення оскаржуваного рішення суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст. 195, ст. 196, ст. 199, ст. 200 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Постанова Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 березня 2016 року у справі № 804/15313/15 за позовом ОСОБА_1 до Криворізької північної обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів відповідно до ст. 212 та ч. 5 ст. 254 КАС України.

Головуючий:С.М. Іванов

Суддя:О.М. Панченко

Суддя:В.Є. Чередниченко