Ухвала суду № 62025532, 12.10.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

12 жовтня 2016 рокусправа № 808/1500/16

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючий суддя:Ясенова Т.І.

судді: Іванов С.М. Головко О.В.

секретар судового засідання:Троянов А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Міністерства юстиції України та Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області на ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 13 травня 2016 року у справі за адміністративним позовом Арбітражного керуючого ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, третя особа: Головне територіальне управління юстиції у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування наказу,зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Арбітражний керуючий ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Міністерства юстиції України, третя особа: Головне територіальне управління юстиції у Запорізькій області, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України від 28.04.2016 № 1264/5 «Про анулювання свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), виданого ОСОБА_1 Ю.»;

- зобов'язати відповідача забезпечити вилучення запису про анулювання свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), виданого ОСОБА_1 з Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів);

- зобов'язати відповідача видати наказ, яким поновити участь арбітражного керуючого ОСОБА_1 ( свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) №618 від 28.03.2013) в автоматизованому виборі кандидатур арбітражних керуючих на призначення у справах про банкрутство.

Разом з адміністративним позовом позивачем подано клопотанням про вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії наказу Міністерства юстиції України від 28.04.2016 №1264/5 «Про анулювання свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), виданого ОСОБА_1

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 13 травня 2016 року клопотання задоволено. Вжито заходи забезпечення позову та зупинено дію наказу Міністерства юстиції України від 28.04.2016 № 1264/5 «Про анулювання свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), виданого ОСОБА_1» до набрання законної сили рішенням суду в даній справі.

Висновки суду першої інстанції про наявність підстав для забезпечення позову ґрунтуються на тому, що оскаржуваний наказ Міністерства юстиції України від 28.04.2016 № 1264/5 «Про анулювання свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), виданого ОСОБА_1 може стати підставою для звільнення позивача від виконання повноважень розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора у справах про банкрутство, у яких він приймає участь як особа, якій надані такі повноваження, що свідчить про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення судового рішення у справі та для відновлення прав позивача необхідно буде докласти значних зусиль та витрат (понесення судових витрат; поновлення професійних навичок і здобутків тощо).

В апеляційній скарзі Міністерство юстиції України та Головне територіальне управління юстиції у Запорізькій області, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання щодо вжиття заходів забезпечення позову, просить скасувати оскаржувану ухвалу та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні клопотання про вжиття заходів забезпечення позову.

В обґрунтування апеляційної скарги вказує на те, що судом першої інстанції при вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову не враховано приписи частин 4 та 5 статті 113 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» відповідно до яких, оскарження в судовому порядку рішення державного органу з питань банкрутства про позбавлення арбітражного керуючого права на здійснення діяльності арбітражного керуючого, не зупиняє дію цього рішення та арбітражний керуючий зобовязаний припинити діяльність з дня внесення до Єдиного реєстру арбітражних керуючих України запису про припинення його повноважень.

05.05.2016 Міністерством Юстиції України внесено до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторі) України запис про припинення повноважень арбітражного керуючого ОСОБА_1

Також, судом першої інстанції не вказано на підставі яких доказів суд дійшов висновку про необхідність вжиття заходів забезпечення позову у такий спосіб, та фактично продовжив повноваження позивача як арбітражного керуючого тим самим ухваливши рішення по суті спору без розгляду справи.

В запереченнях на апеляційну скаргу позивач, посилаючись на безпідставність її доводів та законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити без змін ухвалу суду першої інстанції.

В обґрунтування посилається на те, що позивач виконує повноваження розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора у шести справах про банкрутство, а тому оскаржуваний наказ безпідставно створить перешкоди у ведені інших справ про банкрутство, у яких позивач виконує професійні обов'язки арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) та має передумови для порушення його нормальної роботи, що може призвести до настання незворотних істотно-негативних наслідків для інших учасників провадження у справах про банкрутство, оскільки процедура ведення справи про банкрутство згідно Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», чітко регламентована строками, термінами та умовами. Окрім того, очевидність ознак протиправності оскаржуваного наказу відповідача, зокрема, підтверджена рішеннями господарських судів про відмову в усуненні позивача від виконання повноважень ліквідатора на ДП «Аеропорт Бердянськ», матеріали перевірки по якій стали причиною анулювання свідоцтва арбітражного керуючого, отже наслідки дії оскаржуваного наказу могли спричинити істотну шкоду професійній діяльності арбітражного керуючого та невжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії оскаржуваного наказу мало мати наслідком заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Відповідно до частини 1 статті 117 Кодексу адміністративного судочинства України суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Вищезазначеною нормою права визначено підстави, за наявності яких може бути забезпечено позов, а саме: наявність очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі; наявність неможливості захисту прав, свобод та інтересів позивача без вжиття таких заходів; необхідність докладання значних зусиль та витрат для відновлення прав, свобод та інтересів позивача у разі невжиття таких заходів; очевидність ознак протиправності рішення, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

В ухвалі про вжиття заходів забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування обставин, передбачених частиною1 статті 117 КАС України.

Разом з тим, відповідно до змісту оскаржуваної ухвали, висновки суду першої інстанції про наявність підстав для забезпечення позову не обґрунтовані будь-якими фактичними обставинами справи, судом не наведено доказів існування фактів, якими обґрунтована заява позивача про вжиття заходів забезпечення позову, не вказано в чому існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, з яких причин захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

Доводи наведені позивачем про необхідність вжиття заходів забезпечення позову у вказаний спосіб є необґрунтованими з наступних підстав.

Згідно статті 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» арбітражний керуючий - це фізична особа, призначена господарським судом у встановленому порядку в справі про банкрутство як розпорядник майна, керуючий санацією або ліквідатор з числа осіб, які отримали відповідне свідоцтво і внесені до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України.

Відповідно до наказу Міністерства юстиції України №1264/5 від 28.04.2016 «Про анулювання свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), виданого ОСОБА_1 Ю.» анульовано свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) № 618 від 28.03.2013 видане ОСОБА_1

Отже, наслідком оскаржуваного наказу є анулювання вказаного свідоцтва і позбавлення позивача права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора).

Частиною 4 статті 113 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» передбачено обов'язок арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) припинити діяльність з дня внесення до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України запису про припинення його повноважень.

За приписами частини 5 статті 113 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» рішення державного органу з питань банкрутства про позбавлення арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) може бути оскаржено арбітражним керуючим (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) до суду. Оскарження рішення не зупиняє його дію.

Забезпечення позову шляхом зупинення дії оскаржуваного наказу Міністерства юстиції України від 28.04.2016 № 1264/5 «Про анулювання свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), виданого ОСОБА_1Ю.», фактично є продовженням повноважень позивача як арбітражного керуючого.

Таким чином, судом фактично вирішується спір без розгляду справи по суті, що не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову.

Забезпечуючи позов у вказаний спосіб суд першої інстанції фактично вийшов за межі підстав забезпечення позову, передбачених частиною першою статті 117 КАС України.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції неповно встановлено обставини, що мають значення для вирішення питання про вжиття заходів забезпечення позову, допущено порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання та є підставою для скасування ухвали суду першої інстанції і постановлення нової ухвали про відмову у задоволенні клопотання про вжиття заходів забезпечення позову.

Керуючись ст.ст. 117, 118, п.6 ч.1 ст. 199, п.4 ч.1 ст. 202, ст.ст.205, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Міністерства юстиції України та Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області задовольнити.

Ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 13 травня 2016 року про вжиття заходів забезпечення позову скасувати.

У задоволенні клопотання Арбітражного керуючого ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає відповідно до частини 2 статті 211 КАС України, як така, що не перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Головуючий:Т.І. Ясенова

Суддя:С.М. Іванов

Суддя:О.В. Головко