Ухвала суду № 62025510, 11.10.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

11 жовтня 2016 рокусправа № 808/731/16 Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді:Чепурнова Д.В.

суддів: Поплавського В.Ю. Сафронової С.В.

за участю секретаря судового засідання:Царьової Н.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_1

на ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 10 червня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Національної поліції України, Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України, Центральної атестаційної комісії № 3 Національної поліції України, про визнання протиправним та скасування рішення, наказу про звільнення, поновлення на посаді та стягнення коштів, -

ВСТАНОВИВ :

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 10 червня 2016 року позовна заява ОСОБА_1 в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення Центральної атестаційної комісії № 3 Національної поліції України про визнання ОСОБА_1 таким, що не відповідає займаній посаді через службову невідповідність та підлягає звільненню зі служби в поліції була залишена без розгляду в звязку із пропуском строку звернення до суду на підставі ст. 100 КАС України.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції про залишення частини позовних вимог без розгляду, позивач подав на неї апеляційну скаргу, в якій просив скасувати вказану ухвалу та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду в цій частині. В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що рішення Центральної атестаційної комісії № 3 Національної поліції України було винесено 24 грудня 2015 року, в той же час із вказаним рішенням позивач був ознайомлений 11 січня 2016 року. З 15.01.2015 року по 18.02.2016 року позивач перебував на стаціонарному лікуванні, що підтверджується довідкою від 18.02.2016 року виданою КУ «Запорізька обласна клінічна лікарня» Запорізької обласної ради. Зазначена довідка видана в порядку передбаченому чинним законодавством та є належним доказом тимчасової непрацездатності позивача. В той час як із зазначеним позовом звернувся до суду 24.02.2016 року, тобто пропустив строк звернення до суду з поважних причин.

В судовому засіданні апеляційної інстанції позивач та його представник підтримали вимоги апеляційної скарги з викладених у ній підстав представник Національної поліції України просив відмовити у її задоволенні та залишити без змін постанову суду першої інстанції.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню , виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи Рішення Центральної атестаційної комісії № 3 Національної поліції України було винесено 24 грудня 2015 року, із вказаним рішенням позивач був ознайомлений 11 січня 2016 року. До суду позивача звернувся 22 лютого 2016 року.

Залишаючи адміністративний позов в частині позовних вимог без розгляду суд першої інстанції прийшов до висновку, що позивачем пропущено місячний строк звернення до суду, у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, передбачений ч.3 ст. 99 КАС України, а надані позивачем виписка із медичної картки та довідка не можуть підтверджувати непрацездатність позивача у період з 15.01.2016 р. по 18.02.2016 року.

Матеріали справи містять, виписку із медичної картки стаціонарного хворого № 875 проктологічного відділення Комунальної установи «Запорізька обласна клінічна лікарня» Запорізької обласної ради та довідку цієї ж установи від 18.02.2016, відповідно до яких ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні з 15.01.2016 по 18.02.2016.

Відповідно до пункту 1.1 Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затвердженою наказом Міністерства охорони здоров'я України № 455 від 13.11.2001, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 04.12.2001 за № 1005/6196, тимчасова непрацездатність працівників засвідчується листком непрацездатності.

Пунктом 2.22 вказаної Інструкції передбачено, що тимчасова непрацездатність осіб рядового і начальницького складу засвідчується довідкою органу, у сфері управління якого перебувають заклади охорони здоровя.

У разі вибору особою рядового і начальницького складу лікуючого лікаря і лікувально-профілактичного закладу не за місцем проживання чи роботи довідка видається відповідно до пункту 1.9 розділу 1 цієї Інструкції.

В п. 1.9 цієї Інструкції зазначено, що листок непрацездатності (довідка) в амбулаторно-поліклінічних закладах видається лікуючим лікарем (фельдшером) переважно за місцем проживання чи роботи. У разі вибору особою лікуючого лікаря і лікувально-профілактичного закладу не за місцем проживання чи роботи документи, що засвідчують тимчасову непрацездатність, видаються за наявності заяви-клопотання особи, погодженої з головним лікарем обраного лікувально-профілактичного закладу, або його заступником, засвідченої підписом та круглою печаткою лікувально-профілактичного закладу.

Колегія суддів зазначає, що довідка Комунальної установи «Запорізька обласна клінічна лікарня» Запорізької обласної ради від 18.02.2016 р, надана позивачем, відповідає приписам п. 1.9 Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затвердженою наказом Міністерства охорони здоров'я України № 455 від 13.11.2001 року в звязку з чим колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції , що зазначена довідка не може підтверджувати непрацездатність позивача з 15.01.2016 року по 18.02.2016 року.

Крім того матеріалами справи підтверджено те, що позивач 01.02.2016 року повідомляв т.в.о. начальника ВКЗ ДВБ НП України полковника поліції ОСОБА_2 про перебування на лікарняному (т. 1 а.с. 192), крім того справжність видачі вказаної довідки та перебування позивача на лікарняному у цей період не оспорюється.

Зазначені обставини справи свідчать про поважність пропуску звернення позивача до суду з вимогами щодо визнання протиправним та скасування рішення Центральної атестаційної комісії № 3 Національної поліції України про визнання ОСОБА_1 таким, що не відповідає займаній посаді через службову невідповідність та підлягає звільненню зі служби в поліції.

Висновки суду першої інстанції не відповідають дійсним обставинам справи, в звязку з чим ухвала суду підлягає скасуванню з направленням справи в цій частині для продовження розгляду.

Керуючись п. 3 ч. 1 ст. 199, ст.ст. 204, 205, 206 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 10 червня 2016 року скасувати та направити справу в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення Центральної атестаційної комісії № 3 Національної поліції України про визнання ОСОБА_1 таким, що не відповідає займаній посаді через службову невідповідність та підлягає звільненню зі служби в поліції до того ж суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду оскарженню не підлягає.

В повному обсязі ухвала складена 17 жовтня 2016 року.

Головуючий:Д.В. Чепурнов

Суддя:В.Ю. Поплавський

Суддя:С.В. Сафронова