Ухвала суду № 62024400, 17.10.2016, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

17 жовтня 2016 року Справа № 910/4492/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: Картере В.І. (доповідач),

суддів: Барицької .Т.Л.,

Губенко Н.М.

перевіривши касаційну скаргу Комунального підприємства по ремонту і утриманню мостів і шляхів міста Києва "Київавтошляхміст"

на постанову Київського апеляційного господарського суду від 01.08.2016

та ухвалу господарського суду міста Києва від 19.04.2016

у справі № 910/4492/16 господарського суду міста Києва

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Телесистеми України"

про часткове скасування рішення Постійно діючого незалежного Третейського суду при Всеукраїнській громадській організації "Ліга юридичного захисту інтересів споживачів" від 14.08.2015 у справі № 32/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Телесистеми України"

до Комунального підприємства по утриманню мостів і шляхів м. Києва "Київавтошляхміст"

про визнання договору № 225/136 від 01.03.2009 недійсним

та за зустрічним позовом Комунального підприємства по утриманню мостів і шляхів м. Києва "Київавтошляхміст"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Телесистеми України"

про стягнення 595 887,31 грн.

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство по ремонту і утриманню мостів і шляхів міста Києва "Київавтошляхміст" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою на постанову Київського апеляційного господарського суду від 01.08.2016 та ухвалу господарського суду міста Києва від 19.04.2016 у справі № 910/4492/16.

Вищий господарський суд України дійшов висновку про необхідність повернення касаційної скарги з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 4 ст. 111 ГПК України до касаційної скарги додаються докази сплати судового збору.

Постановою правління Національного банку України від 21.01.2004 № 22 затверджено Інструкцію про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, якою встановлено загальні правила, види і стандарти розрахунків клієнтів банків та банків у грошовій одиниці України на території України, що здійснюються за участю банків. Нормами інструкції встановлені вимоги щодо заповнення розрахункових документів, у тому числі платіжних доручень.

Відповідно до п. 3.8. вказаної Інструкції, реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України.

Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу".

Відповідно до пункту 2.21 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором.

Скаржником в якості доказу сплати судового збору до касаційної скарги додано платіжне доручення № 575 від 22.08.2016, в якому у графі "Призначення платежу" зазначено: 22030104 "Судовий збір Вищий господарський суд України, 070", символ зв. 254. За подання касаційної скарги на постанову Київського апеляційного господарського суду від 29.06.2016 у справі № 910/8112/16.

Проте, касаційна скарга подана на постанову Київського апеляційного господарського суду від 01.08.2016 у справі № 910/4492/16.

Отже, графа "Призначення платежу" вказаного платіжного доручення містить не вірні відомості про те, на яку постанову та по якій саме справі за касаційною скаргою сплачено судовий збір.

З огляду на викладене, додане до касаційної скарги платіжне доручення № 575 від 22.08.2016 не можна вважати належним доказом сплати судового збору у встановленому порядку.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 1113 ГПК України передбачено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі.

Враховуючи викладене та керуючись п. 4 ч. 1 ст. 1113 ГПК України, Вищий господарський суд України, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу на постанову Київського апеляційного господарського суду від 01.08.2016 та ухвалу господарського суду міста Києва від 19.04.2016 у справі № 910/4492/16 повернути Комунальному підприємству по ремонту і утриманню мостів і шляхів міста Києва "Київавтошляхміст".

Головуючий суддя: В. Картере Судді: Т. Барицька Н. Губенко