Ухвала суду № 62022952, 10.10.2016, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/5955/16 Справа № 205/8171/15-ц Головуючий у 1 й інстанції - Нижний А. В. Доповідач - Лаченкова О.В.

Категорія

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2016 року м. Дніпро

10 жовтня 2016 року

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого - Лаченкової О.В.

суддів - Варенко О.П., Городничої В.С.

при секретарі - Порубай М.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі

апеляційну скаргу ОСОБА_2

на ухвалу Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 14 червня 2016 року

по справі за заявою ОСОБА_2 про скасування заходів забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення боргу та за позовом третьої особи із самостійними вимогами на предмет спору ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання недійсним договору позики, -

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 14 червня 2016 року відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_2 про скасування задовів забезпечення позову по справі за заявою ОСОБА_2 про скасування заходів забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення боргу та за позовом третьої особи із самостійними вимогами на предмет спору ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання недійсним договору позики.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати ухвалу Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 14 червня 2016 року та постановити нову ухвалу.

Вислухавши доповідь судді, пояснення осіб, які з`явилися в судове засідання, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 19.11.2015р. з метою забезпечення позову накладено арешт на квартиру за адресою АДРЕСА_1.

Звертаючись із зустрічним позовом про визнання договору позики недійсним, ОСОБА_2 просив суд також скасувати ухвалу про забезпечення позову від 19.11.2015р., посилаючись на те, що відповідач ОСОБА_4 не є власником квартири, на яку накладено арешт.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 10.03.2016р. скасовано заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою від 19.11.2015р., та знято арешт з квартири за адресою АДРЕСА_1.

Рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 13.04.2016р. первісний позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 заборгованість за договором позики від 04.11.2014р. у загальному розмірі 151782, 63 грн. У задоволенні решти позовних вимог за первісним позовом відмовлено. У задоволенні позову третьої особи із самостійними вимогами на предмет спору ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання недійсним договору позики відмовлено повністю.

Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 26.04.2016р. скасовано ухвалу Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 10.03.2016р., питання про скасування заходів забезпечення позову передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Також судом встановлено, що вироком Апеляційного суду Дніпропетровської області від 10.06.2016р. у справі №202/11957/14-к визнано винним ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України. Даним вироком встановлено, зокрема, що квартира за адресою АДРЕСА_1, була відчужена на користь ОСОБА_6 без відома її власника ОСОБА_2 на підставі підроблених документів.

Вироком Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 12.03.2015р. у справі №202/837/15-к, який набрав законної сили 15.04.2015р., ОСОБА_6 визнано винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 198 КК України. Даним вироком, зокрема, встановлено, що ОСОБА_6 07.02.2014р. відчужила квартиру за адресою АДРЕСА_1, на користь ОСОБА_4, знаючи, що дана квартира була придбана нею на підставі підроблених документів.

Державний реєстр речових прав на нерухоме майно містить запис від 07.02.2014р. про право власності ОСОБА_4 на квартиру за адресою АДРЕСА_1, на підставі договору купівлі-продажу від 07.02.2014р.

Від так, судом першої інстанції встановлено, що з 07.02.2014р. у ОСОБА_4 виникло право власності на квартиру за адресою АДРЕСА_1, на підставі договору купівлі-продажу від 07.02.2014р.

Таким чином відмовляючи в задоволенні заяви ОСОБА_2 про скасування заходів забезпечення позову, суд першої інстанції дійшов до висновку, що вирішення спору про право власності на спірну квартиру виходить за межі даного судового провадження, а тому у випадку існування такого спору він має право звернутись до суду з окремим позовом на захист свої прав.

Проте погодитись з такими висновками суду першої інстанції не можна.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_7 звернувся з заявою про скасування заходів забезпечення позову.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровськ від 14 червня 2016 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_2 про скасування заходів забезпечення позову.

В суд апеляційної інстанції була надана Постанова Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 серпня 2016 року , якою адміністративний позов ОСОБА_2 до Приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу Вдовіної Ліани Леонідівни, третя особа: ОСОБА_4 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії - задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення №10740478 від 07.02.2014 року державного реєстратора прав на нерухоме майно - приватного нотаріуса Вдовіної Ліани Леонідівни Дніпропетровського міського нотаріального округу про державну реєстрацію права власності за ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_1) на квартиру АДРЕСА_1, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 21718311201.

Отже, на момент розгляду справи в суді апеляційної інстанції,скасована державна реєстрація права власності за ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_1) на квартиру АДРЕСА_1, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 21718311201, а тому необхідно з'ясувати суду першої інстанції питання щодо забезпечення позову по спірній квартирі.

Оскільки , суд апеляційної інстанції під час розгляду справи в апеляційному порядку перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, ухвалу суду першої інстанції від 14 червня 2016 року скасувати і передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 312, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити.

Ухвалу Ленінського районного суду м. Дніпропетровськ від 14 червня 2016 року - скасувати і передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає, оскільки не перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Головуючий суддя О.В.Лаченкова

Судді О.П.Варенко

В.С.Городнича