Ухвала суду № 62021915, 18.10.2016, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 201/13964/16к

Провадження № 1кп/201/513/2016

УХВАЛА

18 жовтня 2016 року м. Дніпро

Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська у складі головуючого судді МельниченкоС.П. за участі секретаря судового засідання Верменич В.А. розглянувши у підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження №12016040650004093 відносно

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3

обвинуваченого у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України,

В підготовчому судовому засіданні приймали участь:

прокурор Тадикін О.О.

обвинувачений ОСОБА_1

ВСТАНОВИВ:

В провадження Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська надійшов обвинувальний акт відносно ОСОБА_1 обвинуваченого у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України.

В підготовчому судовому засіданні учасники вважали за можливе призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту.

Заслухавши думку учасників процесу, суд вважає, що обвинувальний акт підлягає поверненню прокурору на підставі п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України з наступних підстав.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про повернення обвинувального акту, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.

Відповідно до ст. 91 КПК України укримінальному провадженніпідлягає доказуванню вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

Пунктом 5, 7 ч. 2 ст. 291 КПК України передбачено, що обвинувальний акт має містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими та розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

Фактичні обставини кримінального правопорушення передбаченого ст. 185 КК України мають обовязково містити в собі і данні про предмет злочину, який входить до обєкту злочину, який в свою чергу є обовязком елементом складу злочину. Тобто, без предмету злочину передбаченого ст. 185 КК України відсутній і склад такого злочину взагалі.

Предмет злочину на який направлено посягання має свою вартість, яка і визначає розмір матеріальної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням. Вказаний розмір, в свою чергу, має визначальне значення для правильної кваліфікації дії особи.

В обвинувальному акті розмір шкоди має бути зазначений з метою розуміння обвинуваченим якої саме шкоди завдано ним внаслідок дій, які інкримінуються йому як злочин і від чого він має захищатись.

Водночас, не зазначення розміру шкоди при кваліфікації злочину передбаченого ст. 185 КК України робить обвинувачення неконкретним, а невірно зазначений розмір шкоди прямо призводить до порушення права на захист обвинуваченого, оскільки останній може захищається виключно від предявленого обвинувачення і позбавлений можливості виходити за межі предявленого йому обвинувачення при побудові лінії захисту.

Європейським судом з прав людини неодноразово зазначалось, що важливою передумовою забезпечення справедливого судового розгляду у кримінальній справі є надання повної, детальної інформації щодо пред'явленого особі обвинувачення, так як деталі вчинення злочину можуть відігравати вирішальну роль під час розгляду кримінальної справи («Абрамян проти Росії», «Камасінскі проти Австрії», «Пелісьє та Сассі проти Франції»).

В наданому суду обвинувальному акті прокурором зазначено про те, що обвинувачений 23.09.2016 о 17-30 годин здійснив закінчений замах на таємне викрадення продуктів харчування, а саме, ікру лососеву зернисту 2 сорт у кількості 2 штук вартість однієї одиниці складає 68 гривень 65 копійок, шоколад «Корона» молочний з цілими лісовими горіхами м/уп. вартість однієї одиниці складає 26 гривень 95 копійок у кількості 2 штук, ковбаса «Своя лінія» Краківська 0,415 гр. у кількості 1 одиниці загальна вартість якої складає 127 гривень 49 копійок, сир твердий «Комо» Голандський 45% у кількості 3 штук вартість однієї одиниці складає 26 гривень 95 копійок, сир плавлений 90 гр. ОСОБА_2 Вершковий 55% у кількості однієї одиниці загальна вартість якого складає 8 гривень 50 копійок, загальна вартість яких в сукупності 333,46 гривень. Також прокурором зазначено, що розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням в сумі 333,46 гривень.

Водночас сума вартості викрадених продуктів складає 408,04 гривень, що встановлено шляхом простого додавання вартості викрадених продуктів.

Таким чином, прокурором висунуто невірне обвинувачення або ж в частині вартості кожного (або якогось одного) продукту, або ж в частині загального розміру спричиненої шкоди, що тягне за собою порушення права на захист обвинуваченого, який фактично не знає в спричиненні якої шкоди його обвинувачують, позбавлений можливості визначити розмір шкоди, який йому інкриміновано і, відповідно, не може здійснити свій ефективний захист.

За таких обставин призначати судовий розгляд на підставі обвинувального акту є недоцільним в звязку з його невідповідністю вимогам КПК України в частині вказівки розміру шкоди, а тому він підлягає поверненню прокурору.

Більш того, п. 3 ч. 2 ст. 291 КПК України передбачено, що обвинувальний акт має містити анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство).

Статтею 55, 58 КПК України передбачено, що потерпілою може бути юридична особа, яку може представляти представник за довіреністю.

Статтями 90, 93 ЦК України передбачено, що юридична особа має назву та місцезнаходження.

Аналізуючи формулювання п. 3 ч. 2 ст. 291 КПК України в частині того, що мають бути вказані відомості про потерпілого та ст.. ст.. 90, 93 ЦК України в яких зазначаються які відомості про юридичну особу мають ідентифікуюче її значення, можна прийти до висновку, що в разі, якщо потерпілою у кримінальному провадженні являється юридична особа, то обвинувальний акт має містити її найменування та місцезнаходження, з метою можливості суду ідентифікувати таку юридичну особу та здійснити судовий виклик.

Даний обвинувальний акт не має даних про місцезнаходження юридичної особи, що є порушенням вимог п. 3 ч. 2 ст. 291 КПК України, що є ще одним порушенням вимог КПК України до обвинувального акту та підставою для повернення його прокурору.

Необхідно звернути увагу на наступне:

-при прийнятті даного рішення суд не досліджував жодного доказу, а тому не вдався до оцінки доказів, їх належності чи допустимості;

-суд не давав оцінку обставинам кримінального правопорушення, а лише зазначив про суперечність обставин викладених в обвинувальному акті один одному;

-призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту, який містить вищеописані суперечності означало б призвести до порушення права на захист обвинуваченого і до можливого скасування вищою інстанцією судового рішення, ухваленого за результатами розгляду справи судом, з підстав порушення права на захист;

-призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту, який містить вищеописані суперечності, розраховуючи на зміну обвинувачення прокурором в майбутньому, суд не може, так як по-перше: зміна обвинувачення це право, а не обовязок прокурора, а по-друге: зміна обвинувачення має винятковий характер, так як може відбуватись в разі якщо під час судового розгляду встановлені нові фактичні обставини кримінального правопорушення (ст. 338 КПКУ), а в даному випадку має місце помилка в розрахунках, а не наявність будь-яких нових обставин.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 314-316 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Обвинувальний акт відносно ОСОБА_1 обвинуваченого у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України повернути прокурору Дніпропетровської місцевої прокуратури № 2 ОСОБА_3 для усунення недоліків викладених в ухвалі.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана сторонами кримінального провадження до апеляційного суду Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська протягом семи діб з дня проголошення ухвали суду.

Головуючий - суддя: С.П. Мельниченко