Постанова № 62021119, 13.10.2016, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 748/1542/16-п Головуючий у 1 інстанції Майборода С. М. Провадження № 33/795/202/2016 Категорія - ст.124 КУпАП

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 жовтня 2016 року місто Чернігів

Апеляційний суд Чернігівської області у складі:

головуючого судді Козака В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Чернігівського районного суду Чернігівської області 18 серпня 2016 року,

в с т а н о в и в :

Цією постановою:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, не працюючого, мешканця АДРЕСА_1,

притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.ст. 122-4, 124 КУпАП, та накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 грн.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 275 грн. 60 коп.

Як встановив суд, 22 червня 2016 року о 14 год.45 хв. ОСОБА_1, керуючи автомобілем НОМЕР_1, по вул. Лугова в с. Количівка Чернігівського району, не вибрав безпечної швидкості руху, не врахував дорожньої обстановки та не дотримався безпечного інтервалу, внаслідок чого здійснив наїзд на транспортний засіб, що стояв, марки «Chevrolet Nubira», д.н.з. НОМЕР_2. В результаті ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.п. 12.1, 13.1 ПДР України та вчинив правопорушення передбачене ст. 124 КУпАП.

Крім того, 22 червня 2016 року о 14 год.45 хв. ОСОБА_1, керуючи автомобілем НОМЕР_1, здійснив наїзд на транспортний засіб «Chevrolet Nubira», д.н.з. НОМЕР_2 та будучи причетним до дорожньо-транспортної пригоди, зник з місця події, чим порушив вимоги п.п. 2.10.а) 12.1 ПДР України, та вчинив правопорушення, передбачене ст. 122-4 КУпАП.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 оскаржувану постанову просив скасувати та закрити провадження по справі. Рішення суду вважає несправедливим, винесеним передчасно та необґрунтованим, оскільки не був належним чином повідомлений про час та місце розгляду даного провадження по справі, що позбавило його можливості надати свої пояснення щодо обставин справи, та звертає увагу на те, що під час даної дорожньо-транспортної пригоди за кермом його автомобіля перебував не він.

Перевіривши матеріали справи в повному обсязі та обговоривши доводи викладені в апеляційній скарзі, суд приходить до висновку, що остання не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог, викладених у ст. ст. 245, 252, 280, 283 КУпАП, у справі обставини адміністративного правопорушення повинні бути з'ясовані всебічно, повно й об'єктивно в їх сукупності.

Під час розгляду адміністративних матеріалів, суд першої інстанції у повному обсязі дотримався вищезазначених вимог Закону та з'ясував обставини адміністративного правопорушення всебічно, повно й об'єктивно, з врахуванням наявних у справі матеріалів.

Під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 своєї вини у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав, та показав, що під час вчинення ДТП за кермом його автомобіля перебував не він.

Висновок місцевого суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення за зазначених у постанові обставин ґрунтується на зібраних у справі та перевірених у судовому засіданні доказах, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення від 15.07.2016 року серія АП2 №145289, відповідно до якого 22 червня 2016 року о 14 год.45 хв. ОСОБА_1, керуючи автомобілем НОМЕР_1, по вул. Лугова в с. Количівка Чернігівського району, не вибрав безпечної швидкості руху, не врахував дорожньої обстановки та не дотримався безпечного інтервалу, внаслідок чого здійснив наїзд на транспортний засіб, що стояв, марки «Chevrolet Nubira», д.н.з. НОМЕР_2. В результаті ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження та схемою ДТП до нього; протоколом про адміністративне правопорушення від 15.07.2016 року серія АП2 №145290, відповідно до якого 22 червня 2016 року о 14 год.45 хв. ОСОБА_1, керуючи автомобілем НОМЕР_1, здійснив наїзд на транспортний засіб «Chevrolet Nubira», д.н.з. НОМЕР_2 та будучи причетним до дорожньо-транспортної пригоди, зник з місця події, чим порушив вимоги п.п. 2.10.а) 12.1 ПДР України.

Крім вищевикладеного вина ОСОБА_1 підтверджується його поясненнями наданими 15.07.2016 року, відповідно до яких останній визнав свою вину у вчиненні даної дорожньо-транспортної пригоди, вказавши, що після наїзду на транспортний засіб залишив місце пригоди, та просив призначити адміністративне стягнення в мінімальній межі санкції інкримінуємої статті.

Відповідальність за ст. 124 КУпАП настає в разі порушення учасниками дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Так, уважність і адекватне реагування на зміну дорожньої обстановки є основою безпеки дорожнього руху, оскільки, як пока¬зує практика, своєчасне виявлення небезпеки для руху дозволяє водієві прийняти правильне рішення для об'їзду чи зниження швидкості аж до повної зупинки транспортного засобу. Безпечний рух для всіх учасників дорожнього руху залежить від швидкості транспортного потоку, технічних харак¬теристик транспортного засобу - лідера, різниці характеристик гальмівних систем і завантаженості транспортного засобу, а також від типу та стану дорожнього покриття (сухе, вологе, мокре, слизьке).

В даному випадку, апеляційний суд приходить до висновку про те ,що водій автомобіля НОМЕР_1 не проявив достатньої уважності, не належним чином не стежив за дорожньою обстановкою, а тому не зміг вчасно відреагувати на її зміну.

На думку апеляційного суду, твердження особи, притягнутої до адміністративної відповідальності, про те, що за кермом його автомобіля під час вчинення ДТП перебував не він, розцінюється як захисна версія, викладена в метою уникнення адміністративної відповідальності, оскільки в первинних поясненнях останній наголошував, що саме він перебував за кермом автомобіля.

Крім того, посилання ОСОБА_1 на те, що в порушення процесуальних вимог суд першої інстанції розглянув справу без його участі є такими, що не ґрунтуються на матеріалах справи.

Так, в матеріалах про адміністративне правопорушення на а.с. 21 міститься розписка його мами з особистим підписом про повідомлення про час, дату і місце розгляду справи.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 268 КУпАП присутність особи, відносно якої розглядається справа за статтями 124, 122-4 КУпАП не є обов'язковою, в зв'язку з чим, місцевий суд не припустився процесуальних помилок, які б потягнули за собою скасування рішення.

Викладені обставини вказують на те, що місцевий суд повно і всебічно дослідив матеріали справи про адміністративне правопорушення, дав вірну оцінку доказам та обґрунтовано визнав ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст. 124, 122-4 КУпАП.

Метою адміністративного стягнення відповідно до ст. 23 КУпАП є виховання особи, яка вчинила правопорушення в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.

При накладенні стягнення, згідно з вимогами передбаченими ст. 33 КУпАП враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини що пом'якшують та обтяжують відповідальність.

Обираючи стягнення ОСОБА_1 суд переконався в тому, що призначене стягнення, призначене на підставі ст. 36 КУпАП, дійсно буде відповідати усім завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення (ст. 1 КУпАП), буде сприяти його вихованню в дусі дотримання закону, та не поставить особу, яку притягнуто до відповідальності, в скрутне матеріальне становище, не позбавить її та членів її родини будь-яких доходів та вірно призначив стягнення у виді мінімального штрафу, передбаченого санкцію статті 124 КУпАП.

На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУАП.

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а постанову Чернігівського районного суду Чернігівської області від 18 серпня 2016 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст.ст. 124, 122-4 КУпАП - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили негайно, остаточна і оскарженню не підлягає.

Суддя В. І. Козак