Ухвала суду № 62019812, 12.10.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"12" жовтня 2016 р. м. Київ К/800/50973/15

Вищий адміністративний суд України у складі: головуючого судді Бухтіярової І.О., суддів Вербицької О.В., Цвіркуна Ю.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу приватного підприємства «Інтерресурс»

на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 25.08.2015 року

у справі № 816/1864/15

за позовом приватного підприємства «Інтерресурс» (далі - позивач, ПП «Інтерресурс»)

до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області (далі - відповідач, ДПІ у м. Полтаві)

про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

ПП «Інтерресурс» звернулось у травні 2015 року до суду з адміністративним позовом до ДПІ у м. Полтаві про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення від 21.05.2015 року № 0017931501.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 02.07.2015 року позов задоволено.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 25.08.2015 року постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 02.07.2015 року скасовано, прийнято нову постанову, якою відмовлено у задоволенні позову.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, позивач подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції. Вважає, що рішення суду апеляційної інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Відповідач у своїх запереченнях на касаційну скаргу зазначає, що рішення суду апеляційної інстанції є законним та обґрунтованим, прийнятим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, вважає касаційну скаргу позивача необґрунтованою, а тому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції залишити без змін.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до ст. 222 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судами попередніх інстанцій встановлено та вбачається з матеріалів справи, що відповідачем було проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість по ПП «Інтерресурс» за лютий 2015 року, за результатами якої складено акт перевірки № 198/16-01-15-01/30486304 від 23.04.2015 року, яким встановлено та з матеріалів справи вбачається, що за податковою декларацією з податку на додану вартість за лютий 2015 року ПП «Інтерресурс» задекларувало операції, які звільнені від оподаткування (ряд. 5) у розмірі 702 619,00 гривен; відповідно до додатку 6 до декларації з податку на додану вартість за лютий 2015 року підприємство задекларувало операції, звільнені від оподаткування згідно з п. 23 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України (далі - ПК України), а саме: продаж металобрухту. Також, при перевірці встановлені порушення п. 187.1 ст. 187 та п. 23 підрозділу 2 розділу XX ПК України, у зв'язку з чим занижено податкові зобов'язання на 142 699,00 гривень та занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до загального фонду державного бюджету за лютий 2015 року на 142 699,00 гривень.

За висновками ДПІ у м. Полтаві, дані камеральної перевірки свідчать про заниження суми податкового зобов'язання, виявленого в декларації, та відповідальність платника, передбачену п. 123.1 ст. 123 ПК України.

На підставі акту перевірки відповідачем винесене податкове повідомлення-рішення від 21.05.2015 року № 0017931501, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у загальному розмірі 214 048,50 гривень, з яких за основним платежем 142 699,00 гривень та за штрафними санкціями 71 349,50 гривень.

З акту перевірки вбачається, що підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення є неправомірне застосування позивачем режиму звільнення від оподаткування ПДВ з операцій з імпорту відходів та брухту чорних і кольорових металів за лютий 2015 року.

Задовольняючи позовні вимоги повністю, суд першої інстанції дійшов висновку, що право позивача на звільнення від оподаткування операцій з продажу металобрухту поновлено до 01.01.2017 року як ПК України, так і постановою Кабінету Міністрів України № 15 від 12.01.2011 року, а тому на момент проведення контролюючим органом перевірки позивач не повинен нести відповідальність за порушення податкового законодавства щодо не оподаткування у лютому 2015 року ПДВ операції з продажу металобрухту в сумі 142 699,00 гривень, оскільки на час проведення перевірки та на час розгляду справи відсутній обов'язок у платника податків за податковим законодавством щодо оподаткування ПДВ операції з продажу металобрухту. Відповідно, відсутні підстави для застосування до позивача штрафної (фінансової) санкції (штрафу) в сумі 71 349,50 гривень за податковим повідомленням-рішенням № 0017931501 від 21.05.2015 року.

Скасовуючи постанову суду першої інстанції та відмовляючи в задоволені позовних вимог, апеляційний суд дійшов висновку про те, що позивач під час продажу металобрухту в лютому 2015 року не мав права на застосування нульової ставки податку на додану вартість до таких операцій, у зв'язку з тим, що у період з 01.01.2015 року по 01.04.2015 року не був затверджений перелік відходів та брухту чорних і кольорових металів, операції з постачання яких, зокрема операції з імпорту, звільняються від обкладення податком на додану вартість, отже, і сфера застосування п. 23 підрозділу 2 розділу XX Перехідних положень ПК України на цей період залишалась невизначеною.

Разом з тим, колегія суддів Вищого адміністративного суду України не погоджується з такими висновками суду апеляційної інстанції, та вважає, що судом першої інстанції всебічно перевірено обставини справи, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи, з огляду на наступне.

Відповідно до п. 23 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, тимчасово до 1 січня 2017 року від оподаткування податком на додану вартість звільняються операції з постачання, у тому числі операції з імпорту відходів та брухту чорних і кольорових металів, а також паперу та картону для утилізації (макулатури та відходів) товарної позиції 4707 згідно з УКТ ЗЕД. Переліки таких відходів та брухту чорних і кольорових металів затверджуються Кабінетом Міністрів України. Операції з вивезення в митному режимі експорту товарів, зазначених у цьому пункті, звільняються від оподаткування податком на додану вартість.

На виконання зазначеної норми, Кабінетом Міністрів України було прийнято Постанову від 12.01.2011 року № 15 «Про затвердження переліку відходів та брухту чорних і кольорових металів, операції з постачання яких, зокрема операції з імпорту, тимчасово, до 1 січня 2015 року, звільняються від обкладення податком на додану вартість».

Постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 року № 136 було внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 року № 15, а саме: у назві та пункті 1 постанови цифри і слово « 1 січня 2015» замінити цифрами і словом « 1 січня 2017».

Зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 року № 15 було внесено постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 року № 136, яка набрала чинності 31.03.2015 року.

Відповідно до статті 8 Конституції України в країні визначається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України та повинні відповідати їй.

Таким чином, норми ПК України мають вищу юридичну силу, ніж норми постанов Кабінету Міністрів України, які розвивають чи деталізують окремі положення ПК України.

Отже, протягом перевіряємого періоду були чинними норми ПК України, згідно з якими операції з постачання, тому числі операції з імпорту відходів та брухту чорних і кольорових металів, перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів України, звільнялись від оподаткування податком на додану вартість.

Враховуючи викладене, колегія суддів касаційної інстанції зазначає, що відсутність переліку відходів та брухту чорних і кольорових металів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України, в період з 01.01.2015 року по 31.03.2015 року за умови наявності норми ПК України, що регулює питання звільнення від оподаткування операцій з постачання зазначених товарів в той самий період, не дає підстав вважати вказані операції такими, що підлягають оподаткуванню.

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо необхідності задоволення позовних вимог, правильно застосувавши норми матеріального та процесуального права до спірних правовідносин.

Відповідно до ст. 226 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.

З огляду на вказані обставини колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку про скасування постанови апеляційного суду з підстав невідповідності її нормам матеріального та процесуального права, та залишенні в силі рішення суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

За таких обставин, у зв'язку з задоволенням касаційної скарги, судова колегія дійшла висновку про необхідність відшкодування позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрати по сплаті судового збору за подачу касаційної скарги у розмірі 5137,16 гривень.

На підставі викладеного, керуючись статтями 94, 160, 167, 220-231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу приватного підприємства «Інтерресурс» - задовольнити.

Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 25.08.2015 року у справі № 816/1864/15 - скасувати.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 02.07.2015 року у справі № 816/1864/15 - залишити в силі.

Стягнути з Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області на користь приватного підприємства «Інтерресурс» витрати по сплаті судового збору за подачу касаційної скарги у розмірі 5137,16 гривень.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: І.О. Бухтіярова

Судді: О.В. Вербицька

Ю.І. Цвіркун