Ухвала суду № 62019778, 12.10.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 жовтня 2016 року м. Київ К/800/3662/16

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого Рецебуринського Ю.Й.,

Суддів Олексієнка М.М.,

Штульман І.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_2 до Міністерства оборони України про стягнення заборгованості,

за касаційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 3 лютого 2016 року,

В С Т А Н О В И Л А:

У червні 2014 року ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом про стягнення з Міністерства оборони України заборгованість по одноразовій грошовій допомозі по інвалідності в розмірі 163165 грн 44 коп.

Дана справа неодноразово розглядалася судами різних інстанцій.

Постановою Дарницького районного суду м. Києва від 2 листопада 2015 року позов задоволено частково. Зобов'язано Міністерство оборони України здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги відповідно до пункту 2 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року №499 у редакції станом на 22 червня 2011 року, з урахуванням раніше здійснених виплат. В задоволення позовних вимог в частині стягнення заборгованість по одноразовій грошовій допомозі по інвалідності в розмірі 163165 грн 44 коп. відмовлено.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 3 лютого 2016 року скасовано постанову Дарницького районного суду м. Києва від 2 листопада 2015 року, адміністративний позов залишено без розгляду.

У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, просить скасувати ухвалене ним судове рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

З'ясувавши обставини справи, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права згідно статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), колегія суддів приходить до висновків про часткове задоволення касаційної скарги з огляду на наступне.

Постановляючи ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду, суд апеляційної інстанції, виходив з того, що ОСОБА_2 пропустив шестимісячний строк звернення до адміністративного суду, поважних причин пропуску вказаного строку позивач не навів.

Такий висновок не відповідає вимогам закону та є необґрунтованим.

Відповідно до частин першої та третьої статті 99 КАС України строки звернення до адміністративного суду для захисту прав, свобод чи інтересів встановлюються цим Кодексом та іншими законами.

При тлумаченні зазначеної правової норми, Верховний Суд України в рішенні від 16 травня 2011 року (справа №21-29-а11) зазначив, що під іншими законами розуміються закони, які встановлюють строки звернення до адміністративного суду з вимогою вирішити публічно-правовий спір.

Зважаючи на те, що позовна заява містить вимоги в адміністративній справі про стягнення одноразової грошової допомоги, то суд повинен був звернути увагу на положення статті 233 Кодексу законів України про працю (далі - КЗпП України). Згідно з частиною другої цієї норми у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Конституційний Суд України в Рішенні від 15 жовтня 2013 року №8-рп/2013 дійшов висновку, що у випадку порушення роботодавцем законодавства про оплату праці не обмежується будь-яким строком звернення працівника до суду з позовом про стягнення заробітної плати, що йому належить, тобто усіх виплат, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством, незалежно від того, чи було здійснене роботодавцем нарахування таких виплат. У разі пред'явлення вимог про стягнення будь-яких виплат, що входять до структури заробітної плати, і застосування цих положень, не пов'язане з фактом нарахування чи не нарахування роботодавцем спірних виплат.

Згідно з частиною 1 статті 227 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до постановлення незаконної ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

За таких обставин рішення суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню з направленням справи до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Керуючись статтями 222, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія судді

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 3 лютого 2016 року скасувати, а справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та оскарженню не підлягає.

Головуючий Ю.Й. Рецебуринський

Судді М.М. Олексієнко

І.В. Штульман