Ухвала суду № 62019773, 13.10.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

13 жовтня 2016 року м. Київ К/800/26760/16

Суддя Вищого адміністративного суду України Пасічник С.С., перевіривши дотримання ст.ст.17, 20, 210, 211, 212 КАС України та відповідність вимогам ст.213 КАС України касаційної скарги ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на ухвалу судді Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 29 вересня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Петровської виправної колонії управління ДПтС №49 про скасування або визнання нечинними рішень,

в с т а н о в и л а :

До Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на вказане судове рішення, в результаті вивчення якої встановлено її невідповідність вимогам статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема частини 5 цієї статті, за змістом якої до касаційної скарги додається, також, документ про сплату судового збору.

Проте, представником позивача до скарги документа про сплату судового збору в розмірі, встановленому Законом України «Про судовий збір» додано не було, разом з тим у касаційній скарзі заявлено клопотання про звільнення позивача від сплати судового збору в зв'язку зі скрутним майновим становищем, оскільки останній знаходиться у колонії й утримується за рахунок коштів держбюджету, за станом здоров'я не працює, крім того, відповідно до вироку суду зобов'язаний відшкодувати витрати, пов'язані із проведенням судової експертизи та завдану шкоду потерпілим.

Згідно з частиною першою статті 88 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Втім, до заявленого клопотання доказів в підтвердження майнового стану позивача й неможливості сплати судового збору додано не було, саме ж по собі посилання на скрутний майновий стан не може бути визнано беззаперечною підставою для звільнення від сплати судового збору за умови непідтвердження такого стану відповідними документальними доказами.

Так, згідно з підпунктом 5 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду касаційної скарги на ухвалу суду ставка судового збору становить 1 розмір мінімальної заробітної плати.

Таким чином, позивачу необхідно сплатити судовий збір у розмірі 1 378 грн. та додати до скарги документ про його сплату.

Судовий збір сплачується за реквізитами: Отримувач коштів: УДКСУ у Печерському районі, рахунок отримувача: 31210255700007, код ЄДРПОУ: 38004897, Код банку отримувача: 820019, Банк отримувач ГУ ДКСУ у м. Києві, Код класифікації доходу бюджету: 22030105 "Судовий збір (Вищий адміністративний суд України, 075), символ звітності: 255".

Відповідно до частини 3 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 213 цього Кодексу, застосовуються правила статті 108 цього Кодексу, яка передбачає, у такому випадку, залишення останньої без руху з наданням строку для усунення недоліків.

Керуючись ст.ст.108, 213, 214 КАС України,

у х в а л и л а :

Відмовити в задоволенні ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги.

Касаційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на ухвалу судді Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 29 вересня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Петровської виправної колонії управління ДПтС №49 про скасування або визнання нечинними рішень залишити без руху.

Позивачу (представнику позивача) протягом тридцяти днів з моменту отримання даної ухвали усунути зазначені недоліки.

У разі невиконання вимог суду касаційна скарга буде визнана неподаною та повернута особі, яка її подала.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя

Вищого адміністративного суду України Пасічник С.С.