Ухвала суду № 62019743, 12.10.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 жовтня 2016 року м. Київ К/800/7876/16

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Суддів Рецебуринського Ю.Й. (доповідача),

Олексієнка М.М.,

Штульман І.В.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (далі - ДП «НАЕК «Енергоатом») до Відділу Державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві (далі - ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві) про визнання протиправними та скасування постанов,

за касаційною скаргою Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 грудня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 1 березня 2016 року,

В С Т А Н О В И Л А:

У липні 2015 року ДП «НАЕК «Енергоатом» звернулось до суду з позовом, в якому просило: визнати протиправними та скасувати постанови ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві від 8 липня 2015 року: ВП №40480250 про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі 5000 грн, винесену при примусовому виконанні виконавчого напису нотаріуса від 29 жовтня 2004 року №4163; ВП №40480408 про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі 5000 грн, винесену при примусовому виконанні виконавчого напису нотаріуса від 29 жовтня 2004 року №4164; ВП №40480362 про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі 10000 грн, винесену при примусовому виконанні виконавчого напису нотаруса від 15 січня 2003 року №2-94.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 грудня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 1 березня 2016 року, відмовлено у задоволенні позову.

У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, просить скасувати ухвалені ними судові рішення і ухвалити нове рішення про задоволення позову.

З'ясувавши обставини справи, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права згідно статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів приходить до висновку про відмову у задоволенні касаційної скарги.

Судами встановлено, що на виконанні у ВДВС Шевченківського РУЮ у м.Києві перебували виконавчі провадження з примусового виконання: ВП №40480250 з виконання виконавчого напису нотаріуса від 29 жовтня 2004 року №4163 про стягнення з ДП «НАЕК «Енергоатом» на користь ДПЗД «Укрінтернерго» боргу в сумі 50000 грн; ВП №40480408 з примусового виконання виконавчого напису нотаріуса від 29 жовтня 2004 року №4164 про стягнення з ДП «НАЕК «Енергоатом» на користь ДПЗД «Укрінеренерго» боргу в сумі 50000 грн; ВП №40480362 з примусового виконання виконавчого напису нотаріуса від 15 січня 2003 року №2-94 про стягнення з ДП «НАЕК «Енергоатом» на користь ДПЗД «Укрінеренерго»боргу в сумі 100000 грн.

19 січня 2004 року та 20 січня 2005 року державним виконавцем ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві Куліш О.О. винесено постанови про відкриття виконавчих проваджень з виконання виконавчих написів нотаріуса від 29 жовтня 2004 року №4163, №4164 та від 15 січня 2003 року №2-94 та надано боржнику строк для добровільного виконання виконавчих написів.

Державним виконавцем ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві Бучком О.О. 18 жовтня 2013 року винесено постанови про приєднання виконавчих проваджень ВП №40480250, ВП №40480408, ВП №40480362 до зведеного виконавчого провадження ВП №39832110.

Вимогою державного виконавця від 16 січня 2014 року зобов'язано «ДП НАЕК «Енергоатом» перерахувати кошти на депозитний рахунок ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві або рахунок стягувачів в рахунок погашення заборгованості.

3 липня 2015 року позивач звернувся до відповідача з заявою про закінчення виконавчих проваджень, до якої додало платіжні доручення від 11 червня 2015 року №№4407, 4408, 4409 про погашення заборгованості за виконавчими написами нотаріуса.

ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві винесено постанови про стягнення з боржника виконавчого збору ВП №40480250 в розмірі 5000 грн за невиконання виконавчого напису від 29 жовтня 2004 року №4163; ВП №40480408 про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 5000 грн за невиконання виконавчого напису від 29 жовтня 2004 року №4164; ВП №40480362 про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі 10000 грн за невиконання виконавчого напису від 15 січня 2003 року №2-94.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року №606-ХІV (далі - Закон №606-ХІV) передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно частини першої статті 11 Закону №606-ХІV державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Частиною другою статті 25 Закону №606-ХІV встановлено, що державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

Відповідно до частини першої статті 28 Закону №606-ХІV у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню чи поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом. У разі невиконання боржником у той самий строк рішення, за яким боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавчий збір стягується в розмірі шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - фізичної особи і в розмірі ста двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - юридичної особи. У зазначених розмірах виконавчий збір стягується з боржника також у разі повернення виконавчого документа без виконання за письмовою заявою стягувача та у разі виконання рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки та виконання боржником рішення після закінчення строку для самостійного його виконання, зокрема шляхом перерахування коштів безпосередньо на рахунок стягувача. Постанова про стягнення виконавчого збору може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

Виконавчий збір стягується незалежно від вчинення державним виконавцем заходів примусового виконання, передбачених цим Законом.

Отже, законодавством чинним на момент винесення оскаржуваних постанов чітко встановлено, що у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у встановлений строк, з нього стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню чи поверненню, при цьому виконавчий збір стягується незалежно від вчинення державним виконавцем заходів примусового виконання, передбачених Законом.

Таким чином, суди дійшли обгрунтованого висновку про відмову у задоволенні позову.

Доводи, викладені в касаційній скарзі, не спростовують вказаних висновків судів попередніх інстанцій.

Згідно з частиною першою статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Суди першої та апеляційної інстанцій повно і всебічно встановили обставини справи, дали їм належну юридичну оцінку, правильно застосували норми матеріального і процесуального права, тому відсутні підстави для скасування або зміни прийнятих ними рішень.

Керуючись статтями 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

У Х В А Л И ЛА:

Касаційну скаргу Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 грудня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 1 березня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута у порядку і з підстав, передбачених статтями 235-237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді Ю.Й. Рецебуринський

М.М. Олексієнко

І.В. Штульман