Ухвала суду № 62019450, 27.09.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 вересня 2016 року м. Київ К/800/19890/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.,

Суддів: Борисенко І.В., Вербицької О.В.,

при секретарі Бруй О.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві

на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 07 квітня 2015 року

у справі №826/11896/14

за позовом Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві (надалі - ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м.Києві)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дімеойл» (надалі - ТОВ «Дімеойл»)

про стягнення податкового боргу, -

встановив:

У вересні 2014 року ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м.Києві звернулася до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом, в якому поставлено питання про стягнення з ТОВ «Дімеойл» податкового боргу в розмірі 3965015,74 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 08.10.2014 року позовні вимоги задоволено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 07.04.2015 року рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове, яким позов задоволено частково. Стягнуто з ТОВ «Дімеойл» податковий борг в розмірі 1121881,49 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з висновками суду апеляційної інстанції, позивач звернувся із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування судами норм матеріального права, ставить питання про скасування рішення суду апеляційної інстанції та залишення в силі рішення суду першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено попередніми судовими інстанціями, заявлена до стягнення з відповідача сума податкового боргу, ґрунтуються на долучених до матеріалів справи розрахунку заборгованості ТОВ «Дімеойл»; корінці податкової вимоги від 27.11.2012 року № 5542; рішенні про опис майна у податкову заставу від 27.11.2012 року № 5542/19.1-128; корінці податкового повідомлення-рішення 18.02.2013 року № 0006581530/0; акті камеральної перевірки податкової звітності з податку на прибуток від 18.02.2013 року № 81/15.3-85/37270318; розрахунку штрафних санкцій за порушення податкового законодавства до акту перевірки ТОВ «Дімеойл»; зворотному боці облікової картки платника податків; податкових деклараціях з податку на прибуток підприємства від 09.11.2012 року та від 10.02.2013 року; акті про результати документальної планової перевірки ТОВ «Дімеойл» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2010 року по 31.12.2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 03.09.2010 року по 31.12.2012 року від 24.07.2013 року № 480/22-90-37270318; податкових повідомленнях-рішеннях від 13.08.2013 року № 0003512207, №0003522207, №0003532207.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що надані позивачем докази підтверджують правомірність стягнення з відповідача спірної суми податкового боргу.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позовні вимоги частково, суд апеляційної інстанції, цілком правильно та обґрунтовано виходив з наступного.

Відповідно до пп.16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Грошовим зобов'язанням, згідно із пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, є сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до ст.54 Податкового Кодексу України, податкове зобов'язання платника податків нараховане контролюючим органом, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення-рішення.

Згідно з п.57.3 ст.57 цього Кодексу у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Статтею 95 Податкового кодексу України визначений перелік заходів, направлених на погашення податкового боргу платника податків, що здійснюються податковим органом.

Так, згідно з п. 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України орган контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (п. 95.2 ст. 95 Податкового кодексу України).

Судом апеляційної інстанції встановлено, що ТОВ «Дімеойл» в судовому порядку було оскаржено прийняті ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м.Києві податкові повідомлення-рішень від 13.08.2013 року № 0003512207, №0003522207, №0003532207.

Згідно з ч.1 ст.3 Закону України «Про доступ до судових рішень», для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень (далі - Реєстр).

Судді мають право на доступ до усіх інформаційних ресурсів Реєстру (ч. 5 ст. 4 цього Закону).

Так, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 19.03.2015 року у справі № 826/16249/14 за позовом ТОВ «Дімеойл» до ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 13.08.2013 року №0003512207, №0003522207, №0003532207, позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 13.08.2013 року № 0003522207, згідно з яким ТОВ «Дімеойл» збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 2843134,25 грн.

Враховуючи те, що під час вирішення спору про стягнення спірної суми податкового боргу по даній справі, судом першої інстанції рішення Київського апеляційного адміністративного суду від 19.03.2015 року по справі № 826/16249/14 прийнято не було, та з урахуванням обставин, встановлених у справі № 826/16249/14, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла обґрунтованого висновку про відсутність підстав для стягнення з ТОВ «Дімеойл» податкового боргу в розмірі 2843134,25 грн.

Слід також зазначити, що ухвалою Вищого адміністративного суду України від 09.04.2015 року на підставі п.5 ч.5 ст.214 Кодексу адміністративного судочинства України відмовлено у відкритті касаційного провадження на рішення судів першої та апеляційної інстанції по справі № 826/16249/14.

Таким чином, є вірного висновок суду апеляційної інстанції про часткове задоволення позовних вимог та стягнення з ТОВ «Дімеойл» податкового боргу в розмірі 1121881,49 грн.

Доводи касаційної скарги не спростовують зазначених висновків суду.

За таких обставин, судом апеляційної інстанції, виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.

Керуючись статтями 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві - залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 07 квітня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.

Головуючий: ____ Н.Є. Маринчак

Судді: ____ І.В. Борисенко

____ О.В. Вербицька