Ухвала суду № 62018805, 06.10.2016, Вінницький апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 822/1292/16 Головуючий у 1-й інстанції: Петричкович А.І.

Суддя-доповідач: Сторчак В. Ю.

06 жовтня 2016 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Сторчака В. Ю.

суддів: Мельник-Томенко Ж. М. Ватаманюка Р.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 08 серпня 2016 року у справі за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у м.Хмельницькому Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу,

В С Т А Н О В И В :

У липні 2016 року Державна податкова інспекція у м. Хмельницькому Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області (ДПІ у м. Хмельницькому) звернулась в суд з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу в сумі 20673,43 грн.

08 серпня 2016 року Хмельницький окружний адміністративний суд прийняв постанову про задоволення адміністративного позову.

Не погоджуючись з судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказану постанову та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Сторони в судове засідання не з`явилися. Про дату, час і місце судового засідання повідомлені завчасно і належним чином, а відтак судом апеляційної інстанції у відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 197 КАС України розглянуто справу в порядку письмового провадження.

Заслухавши, суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги за наявними в матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення з наступних підстав.

Як свідчать матеріали справи та встановлено судом першої інстанції, у відповідача утворився податковий борг по сплаті податку на доходи фізичних осіб в сумі 20673,43 грн., яка підтверджується довідкою про заборгованість, податковим повідомленням-рішенням та податковою вимогою.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що позивачем надано усі необхідні докази про наявність податкової заборгованості відповідача та вжиття заходів її стягнення, а відповідачем даний факт не спростовано та не погашено податковий борг в сумі 20673,43 грн.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

При цьому, згідно із п.14.1.175 ст. 14 Податкового кодексу України грошове зобов'язання платника податку набуває статусу податкового боргу з моменту його узгодження та несплати у порядку, визначеному Податковим кодексом України.

Пунктом 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

На виконання вказаної вимоги посадовими особами ДПІ у м. Хмельницькому виставлено відповідачу податкову вимогу, яка отримана відповідачем.

Проте, вжиті позивачем заходи по погашенню відповідачем податкового боргу не призвели до погашення податкового боргу.

Податкова вимога та податкове повідомлення-рішення в адміністративному та судовому порядку відповідачем не оскаржувались, не скасовані, докази про сплату податкового боргу до судів першої та апеляційної інстанцій не подавались.

Стосовно тверджень апелянта про те, що він не знав про існування вказаної вище вимоги та податкового повідомлення-рішення, особисто їх не отримував й в рекомендованому повідомленні не розписувався, що в свою чергу позбавило його можливості оскаржити їх, то колегія суддів не приймає, оскільки жодних підтверджуючих доказів з цього приводу відповідачем не надано, тоді як в матеріалах справи містяться докази надіслання податкової вимоги та податкового повідомлення-рішення позивачу.

Так, згідно п. 87.1 ст. 87 Податкового кодексу України, джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Відповідно до п.87.11 ст.87 Податкового кодексу України, орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, та повністю спростовуються встановленими у справі обставинами.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для його скасування.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 08 серпня 2016 року - без змін.

Відповідно до ч. 10 ст. 183-2 КАС України у разі оскарження в апеляційному порядку постанови, прийнятої у скороченому провадженні, судове рішення апеляційної інстанції є остаточним та оскарженню не підлягає.

Головуючий Сторчак В. Ю. Судді Мельник-Томенко Ж. М. Ватаманюк Р.В.