Ухвала суду № 62018696, 13.10.2016, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2016 р.Справа № 820/8726/15Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: П'янової Я.В.

Суддів: Присяжнюк О.В. , Зеленського В.В.

за участю секретаря судового засідання Городової А.О. Касян В. Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної фінансової інспекції в Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 30.06.2016р. по справі № 820/8726/15

за позовом Державної фінансової інспекції в Харківській області

до Харківської державної академії фізичної культури

про стягнення коштів,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Державна фінансова інспекція в Харківській області (далі - ДФІ в Харківській області, позивач), звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Харківської державної академії фізичної культури (далі - відповідач), в якому просив суд: стягнути з Харківської державної академії фізичної культури необґрунтовані витрати бюджетних коштів на виплату стипендії аспіранту ОСОБА_1, який був відрахований з Харківської державної академії фізичної культури за невиконання індивідуального плату роботи без поважних причин, в загальній сумі 24567,66 грн. до Державного бюджету за кодом бюджетної класифікації 21080500 "Інші надходження", символ звітності 090, на рахунок № 31114090700003 в УДКСУ у Дзержинському районі м. Харкова, установа банку - ГУДКСУ у Харківській області, МФО 851011.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 30.06.2016 р. у задоволенні адміністративного позову Державної фінансової інспекції в Харківській області - відмовлено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову - про задоволення позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають встановленим фактичним обставинам і матеріалам справи.

Відповідач в письмових запереченнях на апеляційну скаргу погоджується з рішенням суду першої інстанції, вважає його законним та обґрунтованим, а апеляційну скаргу позивача - безпідставною, у зв'язку з чим просить її залишити без задоволення, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 30.06.2016 р. - без змін. Відповідач просив суд апеляційної інстанції проводити розгляд справи без участі його представника.

Відповідно до ч. 6 ст. 12 та ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) фіксування судового засідання 13.10.2016 року за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено при розгляді апеляційної скарги, що Державною фінансовою інспекцією в Харківській області на виконання п. 2.2 Плану контрольно-ревізійної роботи Держфінінспекції України та п. 1.1.2.1 плану контрольно-ревізійної роботи Держфінінспекції в Харківській області на 1 квартал 2015 проведена планова ревізія фінансово-господарської діяльності вищих навчальних закладів І-ІV рівнів акредитації, що належать до сфери управління Міністерства освіти і науки України, в Харківській державній академії фізичної культури за період з 01.09.2012р. по 31.01.2015р.

Результати ревізії оформлені актом №032-11/2 від 08.04.2015р.

На підставі висновків ревізії позивачем направлено до відповідача вимогу від 15.05.2015р. №032-25/3441 щодо усунення порушень в строк до 16.06.2015р.

Відповідно до пункту 2 вказаної вимоги відповідача зобов'язано забезпечити відшкодування необґрунтованих витрат бюджетних коштів на виплату стипендії аспіранту ОСОБА_1, який був відрахований з Харківської державної академії фізичної культури за невиконання індивідуального плану роботи без поважних причин, у загальній сумі 24567,66 грн.

З метою здійснення відшкодування витрат бюджетних коштів у загальній сумі 24567,66 грн., позивач звернувся до суду з позовом про їх стягнення.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з їх необґрунтованості з огляду на положення ч. 1 ст. 72 КАС України.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції через таке.

З матеріалів справи вбачається, що, не погоджуючись із вимогою від 15.05.2015р. за №032-25/3441, Харківська державна академія фізичної культури звернулась до суду з позовом про її оскарження.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 01.02.2016 р. адміністративний позов Харківської державної академії фізичної культури було задоволено. Визнано протиправною та скасовано вимогу Держаної фінансової інспекції у Харківській області від 15.05.2015 року №032-25/3441.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 11.04.2016 р. апеляційну скаргу на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 01.02.2016 р. повернуто заявнику.

Так, судом встановлено, що 30 вересня 2011 року на підставі наказу Харківської державної академії фізичної культури №423 до аспірантури за спеціальністю 24.00.02 - "Фізична культура, фізичне виховання різних груп населення", з відривом від виробництва з 01.10.2011р. по 30.09.2014р. був зарахований гр. ОСОБА_1.

03.10.2011 р. між ОСОБА_1 та Харківською державною академією фізичної культури укладено типову угоду про підготовку аспіранта (доктора) за рахунок державного замовлення №2.

На підставі рішення вченої ради Харківської державної академії фізичної культури від 08.04.2013 року наказом від 08.04.2013 року №36, за невиконання індивідуального плану з 01.04.2013 року ОСОБА_1 був відрахований із аспірантури.

Правовідносини між Харківською державною академією фізичної культури та аспірантом ОСОБА_1 виникли та тривали з 01.10.2011 року по 08.04.2013 року, на час яких діяв Закон України "Про вищу освіту" від 17.01.2002 року.

Статтею 58 Закону України "Про вищу освіту" (в редакції, чинній на момент спірних правовідносин) встановлено, що основними формами підготовки наукових і науково-педагогічних працівників вищої кваліфікації є аспірантура (ад'юнктура) і докторантура.

Аспірантура (ад'юнктура) і докторантура створюють умови для безперервної освіти, підвищення науково-педагогічної і наукової кваліфікації громадян і здобуття наукового ступеня кандидата або доктора наук.

Підготовку кандидатів і докторів наук здійснюється вищими навчальними закладами третього і четвертого рівнів акредитації, науково-дослідними установами та їх відокремленими підрозділами.

Порядок підготовки наукових і науково-педагогічних кадрів визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 22 Положення про підготовку науково-педагогічних і наукових кадрів, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України №309 від 01.03.1999 року, аспірант або докторант може бути відрахованим з аспірантури або докторантури за грубе порушення правил внутрішнього розпорядку вищого навчального закладу, наукової установи, за вчинення протиправних дій, а також за невиконання індивідуального плану роботи без поважних причин, передбачених пунктом 19 цього Положення.

Рішення про відрахування аспіранта або докторанта приймає вчена рада вищого навчального закладу, наукової установи. На підставі рішення вченої ради аспірант або докторант відраховується з аспірантури або докторантури наказом керівника вищого навчального закладу, наукової установи.

Аспірант або докторант, який був зарахований до аспірантури або докторантури за державним замовленням і відрахований через зазначені причини, відшкодовує вартість навчання згідно із законодавством України.

Однак, ані Законом України "Про вищу освіту" в редакції від 17.01.2002р., ані в редакції від 01.07.2014р. не закріплено норми щодо встановлення Кабінетом Міністрів України обов'язку аспірантів, які навчалися за державні кошти, відшкодувати вартість навчання, а також встановлення умов, підстав та порядку такого відшкодування чи звільнення від обов'язку відшкодовувати вартість такого навчання.

На час розгляду справи, Порядок визначення та відшкодування вартості навчання у разі відрахування аспіранта за невиконання індивідуального плану роботи без поважних причин не розроблений та не затверджений, що в свою чергу унеможливлює здійснення точного, об'єктивного та законного розрахунку витрат на утримання аспіранта ОСОБА_1

Оскільки ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 11.04.2016 р. апеляційну скаргу на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 01.02.2016 р. повернуто заявнику, вищезазначена постанова від 01.02.2016 р. набрала законної сили.

Відповідно до ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Згідно з ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Частиною 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, оскільки в судовому порядку встановлено неправомірність винесеної вимоги від 15.05.2015р. №032-25/3441, враховуючи положення ч.1 ст. 72 КАС України, ці обставини не підлягають доказуванню при розгляді даної справи.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог, враховуючи вищезазначені приписи Кодексу адміністративного судочинства України, з огляду на те, що ані Законом України "Про вищу освіту" в редакції від 17.01.2002р., ані в редакції від 01.07.2014р. не закріплено норми щодо встановлення Кабінетом Міністрів України обов'язку аспірантів, які навчалися за державні кошти, відшкодувати вартість навчання, а також встановлення умов, підстав та порядку такого відшкодування чи звільнення від обов'язку відшкодовувати вартість такого навчання. Оскільки Порядок визначення та відшкодування вартості навчання у разі відрахування аспіранта за невиконання індивідуального плану роботи без поважних причин на час розгляду справи не розроблений та не затверджений, це унеможливлює здійснення точного, об'єктивного та законного розрахунку витрат на утримання аспіранта ОСОБА_1

Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про те, що позовні вимоги щодо стягнення з Харківської державної академії фізичної культури витрат бюджетних коштів на виплату стипендії аспіранту ОСОБА_1 у загальній сумі 24567,66 грн. на підставі вимоги від 15.05.2015р. №032-25/3441 є необґрунтованими, а тому не підлягають задоволенню.

Доводи апеляційної скарги про порушення судом першої інстанції, який ухвалював постанову від 01.02.2016 року по справі № 820/5344/15, норм матеріального та процесуального права, колегією суддів не приймаються до уваги, оскільки вказана постанова суду не є предметом перегляду у цій справі.

З огляду на вищезазначене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що постанова суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеній постанові, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної фінансової інспекції в Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 30.06.2016р. по справі № 820/8726/15 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Пянова Я.В.Судді Присяжнюк О.В. Зеленський В.В. Повний текст ухвали виготовлений 13.10.2016 р.