Постанова № 62018460, 11.10.2016, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 жовтня 2016 р. Справа № 820/2654/16Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Рєзнікової С.С.

Суддів: Бегунца А.О. , Старостіна В.В.

за участю секретаря судового засідання Машури Г.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Київської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 03.08.2016р. по справі № 820/2654/16

за позовом ОСОБА_1

до Київської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області третя особа Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" в особі Харківської обласної дирекції

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Київської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області, третя особа Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" в особі Харківської обласної дирекції, в якому просив суд :

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №006861701 від 04.05.2016р.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 03.08.2016р. адміністративний позов задоволено.

Скасовано податкове повідомлення-рішення Київської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області № 006861701 від 04.05.2016 року.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог позивача.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на неправильність (неповноту) дослідження доказів та встановлення обставин у справі та неправильне застосування судом першої інстанції під час винесення оскаржуваної постанови норм права.

Представник позивача в своїй заяві просила рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, справу розглядати за відсутності позивача.

Колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку ч. 1 ст. 41 КАС України.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що працівниками Київською ОДПІ ГУ ДФС України у Харківській області була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ОСОБА_1 за період 01.01.2014р. по 31.12.2014р., за результатами якої складено акт від 20.04.2016р. № 868/20-31-13-04-08, на підставі висновків якого встановлено порушення платником податків положень пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПК України, а саме: виявлено неподання вказаним платником податку податкової декларації про майновий стан та доходи за 2014 рік, в якій не визначено та не сплачено суму податкового зобов'язання по податку на доходи з фізичних осіб в результаті отримання доходу у вигляді додаткового блага.

Відповідачем за наслідками перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення від 04.05.2016р. №0006861701 про збільшення грошового зобов'язання на загальну суму 1621241,94 грн.

Слід зазначити, що 08.10.2014р. між ОСОБА_1 та ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" укладено договір про припинення зобов'язань за кредитним договором № 014/1585/73/77775 від 22.09.2006р. Відповідно до умов цього договору, розмір непогашеної позичальником заборгованості за Кредитним договором станом на день укладення цього Договору 68755,53 доларів США, що складає еквівалент 891504,48 грн. по офіційному курсу НБУ на дату укладення цього Договору та 6 738 502,30 грн. пені (а.с. 9-12).

У зв'язку із виконанням Позичальником умов Кредитора сторони домовились, що з дати укладення цього договору боргові зобов'язання за Кредитним договором припиняються внаслідок звільнення Кредитором Позичальника від сплати боргових зобов'язань (прощення боргу), а Кредитний договір вважається розірваним.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1.10.07.2014р. були внесені до каси Банку грошові кошти у сумі 40000,00 доларів США, що склало еквівалент 466325,20 грн. за офіційним курсом НБУ (а.с. 13).

Судовим розглядом встановлено, що на день укладення вказаного Договору позивачу банком була прощена заборгованості у розмірі 7630006,78 грн., з яких: сума кредиту - 339784,48 грн.; відсотки, нараховані за користування кредитом - 551720,00 грн.; пеня кредиту - 6738502,30 грн.

Задовольняючи адміністративний позов в повному обсязі суд першої виходив з того, що аналізуючи зміст акта перевірки від 20.04.2016р. № 868/20-31-13-04-08 судом встановлено відсутність визначення складових суми загального річного оподаткованого доходу позивача (основний борг за кредитним договором, пеня та відсотки), а тому суд з врахуванням положень ст. 2 КАС України позбавлений можливості самостійно визначити суму, яка підлягає оподаткуванню та включенню до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу позивача за вище зазначеним договором.

З вказаним висновком колегія суддів не погоджується, виходячи з наступного.

Так, відповідно до п. 164.1 ст. 164 ПК України, базою оподаткування доходів фізичних осіб є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - будь який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

Згідно з пп. 164.1.2.164.1 ст. 164 ПК України загальний місячний оподатковуваний дохід складається із суми оподатковуваних доходів, нарахованих (виплачених, наданих) протягом такого звітного податкового місяця.

відповідно до п.п."д" 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПК України (у редакції чинній на момент спірних правовідносин) до загального місячного (річного) оподаткування доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді суми боргу платника податку, анульованого (прощеного) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Якщо кредитор повідомляє платника податку-боржника рекомендованим листом з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або шляхом надання повідомлення боржнику під підпис особисто про анулювання (прощеного) боргу та включає суму анульованого (прощеного) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було анульовано (прощеного), такий боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації.

Згідно з п.п. 14.1.47, 14.1.56 п 14.1 ст. 14 ПК України, додаткові блага - кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов'язаний з виконанням обов'язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу).

При цьому, відповідно до пп. 14.1.54 п 14.1 ст. 14 ПК України дохід з джерелом їх походження з України - будь який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключеній (морській) економічній зоні, у тому числі, але не виключно, доходи у вигляді: а) процентів, дивідендів, роялті та будь-яких інших пасивних (інвестиційних) доходів. Сплачених резидентами України; б) доходів від надання резидентам або нерезидентам в оренду (користування) майна, розташованого в Україні, включаючи рухомий склад транспорту, приписаного до розташованих в Україні портів; в) доходів від продажу рухомого та нерухомого майна, доходів від відчуження корпоративних прав, цінних паперів, у тому числі акції українських емітентів; г) доходів, отриманих у вигляді внесків та премій на страхування і перестрахування ризиків на території України; ґ) доходів страховиків - резидентів від страхування ризиків страхувальників - резидентів за межами України; д) інших доходів від діяльності, у тому числі пов'язаних з повною або частковою переуступкою прав та обов'язків за угодами про розподіл продукції на митній території України або на територіях, що перебувають під контролем контролюючих органів (у зонах митного контролю, на спеціалізованих ліцензійних митних складах тощо); є) спадщини, подарунків, виграшів, призів; є) заробітної плати, інших виплат та винагород, виплачених відповідно до умов трудового та цивільно-правового договору; ж) доходів від зайняття підприємницькою та незалежного професійною діяльністю.

Згідно з пп. 14.1.56 п. 14.1. ст. 14 ПК України доходи - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах.

Отже, згідно з нормами ПК України визначальною ознакою доходу платника податку, як об'єкта та бази оподаткування податком з доходу фізичних осіб, у тому числі у вигляді додаткового блага, є фактичне отримання такого доходу платником податку в грошовій, матеріальній або нематеріальній формі. Тобто, додаткове благо повинно бути реальним, та таким, яке можливо використати при реалізації прав, свобод та обов'язків.

Крім того, ЗУ від 09.04.2015р. № 321-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо кредитних зобов'язань", який набрав чинності 07.05.2015р., внесено зміни до Кодексу в частині звільнення від оподаткування операції з прощення (анулювання) кредитором боржникові заборгованості за фінансовим кредитом в іноземній валюті.

Так, підрозділ 1 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу доповнено п. 8 такого змісту: "Не вважається додатковим благом платника податку та не включається до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу сума, прощена (анульована) кредитором у розмірі різниці між основною сумою боргу за фінансовим кредитом в іноземній валюті, визначеною за офіційним курсом Національного банку України на дату зміни валюти зобов'язання за таким кредитом з іноземної валюти у гривню, та сумою такого боргу, визначеною за офіційним курсом Національного банку України станом на 1 січня 2014 року, а також сума процентів, комісії та/або штрафних санкцій (пені) за такими кредитами, прощених (анульованих) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Норми цього пункту застосовуються до фінансових кредитів в іноземній валюті, не погашених до 1 січня 2014 року.

Дія абзацу першого цього пункту поширюється на операції з прощення (анулювання) кредитором боржникові заборгованості за фінансовим кредитом в іноземній валюті, що здійснювалися починаючи з 1 січня 2015 року".

Законом України від 09 квітня 2015 року N 321-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо кредитних зобов'язань", який набрав чинності 07.05.2015р., внесено зміни до Кодексу в частині звільнення від оподаткування операції з прощення (анулювання) кредитором боржникові заборгованості за фінансовим кредитом в іноземній валюті.

Так, підрозділ 1 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу доповнено п. 8 такого змісту: "Не вважається додатковим благом платника податку та не включається до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу сума, прощена (анульована) кредитором у розмірі різниці між основною сумою боргу за фінансовим кредитом в іноземній валюті, визначеною за офіційним курсом Національного банку України на дату зміни валюти зобов'язання за таким кредитом з іноземної валюти у гривню, та сумою такого боргу, визначеною за офіційним курсом Національного банку України станом на 1 січня 2014 року, а також сума процентів, комісії та/або штрафних санкцій (пені) за такими кредитами, прощених (анульованих) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Норми цього пункту застосовуються до фінансових кредитів в іноземній валюті, не погашених до 1 січня 2014 року.

Дія абзацу першого цього пункту поширюється на операції з прощення (анулювання) кредитором боржникові заборгованості за фінансовим кредитом в іноземній валюті, що здійснювалися починаючи з 1 січня 2015 року".

Враховуючи вказане вище, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правомірного висновку відносно того, що анульовані (прощені) позивачу банком пеня та проценти, нараховані протягом певного часу дії договору, не є доходом, отриманим як додаткове благо, оскільки в розумінні ст. 164 ПК України до поняття додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) відноситься сума боргу платника податку, анульованого (прощеного) кредитором, а відтак, висновок відповідача, що сума пені та відсотків нарахованих за кредитним договором позивачу є додатковим благом яке підлягає оподаткуванню та включенню до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не ґрунтується на вимогах чинного законодавства України.

Стосовно збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб розрахованого з суми прощеного основного боргу за кредитним договором №014/1585/73/77775 від 22.09.2006р., колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до пункту 164.4. статті 164 ПК України під час нарахування доходів, отриманих у вигляді валютних цінностей або інших активів (вартість яких виражена в іноземній валюті або міжнародних розрахункових одиницях), такі доходи перераховуються у гривні за валютним курсом Національного банку України, що діє на момент нарахування (отримання) таких доходів. При перерахування отриманих доходів позивачем у гривні розрахунок проводився за курсом НБУ, що діяв на момент отримання такого доходу позивачем.

Враховуючи, що нормами податкового законодавства, а саме п. 176.1 ст. 176, п. 167.1, 167.2 ст. 167 ПК України, прямо передбачено випадок, коли до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються дохід, отриманий платником податку у вигляді анульованого (прощеного) боргу як додаткове благо, а тому суд першої інстанції дійшов не правомірного висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі та скасування податкового повідомлення-рішення №006861701 від 04.05.2016р.

Як вже вказано вище, за умовами договору про припинення зобов'язань за кредитним договором №014/1585/73/77775 від 22.09.2006р. позивачу була прощена банком основна сума боргу (неповернутого кредиту) у розмірі 339784,48 грн., з якої з урахуванням положень абз. 2 п.167.1 ст. 167 ПКУ (в редакції чинній на момент спірних правовідносин) вираховується 15 та 17 відсотків бази оподаткування, в результаті чого сума збільшення позивачу грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб розрахованого з суми прощеного основного боргу складає за основним платежем 57519,76 грн. та 14549,94 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, розрахованими відповідно до абз. 1 п. 120.1 ст. 120, абз. 1 п. 123.1 ст. 123 ПК України.

У відповідності до ст. 159 КАС України судове рішення повинне бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 198 Кодексу адміністративного судочинства України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог про скасування податкового повідомлення-рішення Київської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області від 04.05.2016р. №0006861701 в частині збільшення ОСОБА_1 суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб розрахованого з суми прощеного основного боргу за кредитним договором №014/1585/73/77775 від 22.09.2006р. у загальному розмірі 72069,70 грн., в т.ч. 57519,76 грн. за основним платежем та 14549,94 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями підлягає скасуванню.

В іншій частині доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, а тому підстав для задоволення апеляційної скарги відповідача та його скасування колегією суддів не встановлено.

Керуючись ст.ст. 41, 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Київської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області задовольнити частково.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 03.08.2016р. по справі №820/2654/16 скасувати в частині задоволення позовних вимог про скасування податкового повідомлення-рішення Київської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області від 04.05.2016р. №0006861701 в частині збільшення ОСОБА_1 суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб розрахованого з суми прощеного основного боргу за кредитним договором №014/1585/73/77775 від 22.09.2006р. у загальному розмірі 72204,20 грн., в т.ч. 57763,36 грн. за основним платежем та 14440,84 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Прийняти в цій частині нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог про скасування податкового повідомлення-рішення Київської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області від 04.05.2016р. №0006861701 в частині збільшення ОСОБА_1 суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб розрахованого з суми прощеного основного боргу за кредитним договором №014/1585/73/77775 від 22.09.2006р. у загальному розмірі 72204,20 грн., в т.ч. 57763,36 грн. за основним платежем та 14440,84 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

В іншій частині постанову Харківського окружного адміністративного суду від 03.08.2016р. по справі №820/2654/16 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Рєзнікова С.С.Судді(підпис) (підпис) Бегунц А.О. Старостін В.В. Повний текст постанови виготовлений 13.10.2016 р.