Ухвала суду № 62018390, 11.10.2016, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

11 жовтня 2016 р.Справа № 820/1810/16Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Сіренко О.І.

Суддів: Спаскіна О.А. , Любчич Л.В. ,

за участю секретаря судового засідання Медяник А.О.

представника позивача Трофімової П.В., Данилової Ю.Д.

представника відповідача Потапенко І.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду клопотання Головного управління ДФС у Харківській області про розстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 02.06.2016р. по справі № 820/1810/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Велтон. Телеком"

до Головного управління ДФС у Харківській області

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

02 червня 2016 року постановою Харківського окружного адміністративного суду задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Велтон. Телеком» до Головного управління Державної фіскальної служби України у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень.

15 червня 2016 року до Харківського апеляційного адміністративного суду на зазначену постанову суду подано апеляційну скаргу, яка не була оплачена судовим збором. До апеляційної скарги додано клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Обґрунтовуючи зазначене клопотання, заявник вказує, що нормою ст. 119 Бюджетного кодексу України визначені випадки нецільового використання бюджетних коштів, а саме нецільовим використанням бюджетних коштів визнається витрачання бюджетних коштів на цілі, що не відповідають: бюджетним призначенням, установленим законом про Державний бюджет України, рішенням про місцевий бюджет; бюджетним призначенням, установленим рішенням про місцевий бюджет; напрямам використання бюджетних коштів, визначених у паспорті бюджетної програми; напрямам використання бюджетних коштів, визначених у порядку використання бюджетних коштів; бюджетним асигнуванням (розпису бюджету, кошторису, плану використання бюджетних коштів).

При цьому, ДФСУ та її територіальні органи, як бюджетні та неприбуткові установи не є розпорядниками та отримувачами судового збору, який сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України на здійснення судочинства та функціонування органів судової влади та не мають відповідного бюджетного призначення, бюджетного асигнування (розпису бюджету, кошторису, плану використання бюджетних коштів) по сплаті судового збору, і як наслідок з їх рахунків платники податків не мають права вимагати стягнення судового збору.

Згідно з ч. 1 ст. 8 ЗУ від 08.07.2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення рішення по справі.

За таких обставин, Головне управління Державної фіскальної служби України у Харківській області просить відстрочити сплату судового збору за подання апеляційної скарги по справі № 820/1810/16.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи заявленого клопотання та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для його задоволення.

Гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду. Це відповідає Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо заходів, що полегшують доступ до правосуддя‚ від 14 травня 1981 року № R (81) 7: „В тій мірі, в якій судові витрати становлять явну перешкоду доступові до правосуддя, їх треба, якщо це можливо, скоротити або скасувати" (підпункт 12 пункту D).

Отже, сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду є складовою доступу до правосуддя.

Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 87 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюється законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір" (тут і далі, в редакції, що є чинною на час подання апеляційної скарги).

Положеннями ч. 1 ст. 88 Кодексу адміністративного судочинства України, які кореспондуються з приписами ч. 1 та ч. 2 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що єдиною підставою для зменшення розміру належних для оплати судових витрат, звільнення від їх оплати, відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка контролюючого органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо).

При цьому, особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий/фінансовий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Колегія суддів не приймає до уваги доводи клопотання щодо відсутності відповідного фінансування, необхідного для сплати судового збору, оскільки обмежене фінансування установи не може бути підставою для її звільнення від сплати судового збору чи відстрочення від сплати. Доказів, на підтвердження того, що матеріальне становище скаржника позбавляло його можливості сплатити судовий збір у встановленому розмірі на час подання апеляційної скарги скаржником також не надано.

Крім того, відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України від 22 травня 2015 року № 484-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" зобов'язано Кабінет Міністрів України забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.

Аналогічний висновок щодо застосування норм права викладений в ухвалі Верховного Суду України від 25 вересня 2015 року по справі № 21-5401а15.

Таким чином, враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що обставини, викладені скаржником у клопотанні не знайшли свого підтвердження, відтак в його задоволенні слід відмовити.

Керуючись ст. 88, 160, 167, 187, 196, 205, 206, 211, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

У задоволенні клопотання Головного управління Державної фіскальної служби України у Харківській області про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 02.06.2016р. по справі № 820/1810/16, - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Сіренко О.І.Судді Спаскін О.А. Любчич Л.В.

Повний текст ухвали виготовлений 12.10.2016 р.