УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10.10.2016р. Справа № 876/6206/16
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
Головусудді Левицької Н.Г.,
судді Обрізка І.М.,
судді Сапіги В.П.,
за участю секретаря судового засідання Гелецького П.В.,
за участю представників:
апелянта (відповідача у справі): Гавришко А.М.,
позивача у справі: ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові
апеляційну скаргу Комунального підприємства "Червоноградводоканал"
на постанову Червоноградського міського суду Львівської області від 22.07.2016р. по справі № 459/1839/16-а
за позовом ОСОБА_3
до Комунального підприємства "Червоноградводоканал"
про зобов'язання вчинити дії, -
ВСТАНОВИВ:
21.06.2016р. позивач: ОСОБА_3 звернувся до Червоноградського міського суду Львівської області з позовом до відповідача: Комунального підприємства "Червоноградводоканал" про зобов'язання вчинити дії.
Позовні вимоги обгрунтовано тим, що позивач проходить військову службу у Державній спеціальній службі транспорту, є учасником бойових дій, а отже має право на 75-процентну знижку плати за користування комунальними послугами. Однак, під час оформлення документів на отримання знижки плати за послуги з водопостачання та водовідведення за фактичною адресою проживання його сім'ї, представники відповідача повідомили його, що у зв'язку із одночасним проживанням у жилому приміщенні осіб, які не мають права на знижку, така буде нарахована пропорційно кількості осіб, які проживають за зазначеною адресою. Тобто фактично використані показники приладу обліку води розподілятимуться на шість осіб, пропорційно чотирьом з яких, нараховуватиметься 75% знижка на оплату послуг.
Позивачем зазначено, що у розумінні вимог ст.3 Сімейного Кодексу України усі особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки, складають сім'ю. Крім цього в силу приписів ч.3 ст.12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" 75% знижка плати, передбачена пунктами 4 і 5 частини першої даної статті, визначається в максимально можливому розмірі в межах загальної площі житлового приміщення (будинку) згідно з нормами користування, встановленими цими пунктами, незалежно від наявності в складі сім'ї осіб, які не мають права на знижку плати.
За результатами розгляду справи Червоноградський міський суд Львівської області позовні вимоги задоволив, оскільки прийшов до висновку про те, що пільги щодо плати за житло, комунальні послуги надаються учасникам війни та членам їх сімей, що проживають разом з ними, незалежно від наявності в складі сім'ї осіб, які не мають права на знижку плати.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, апелянт (відповідач у справі): КП "Червоноградводоканал" оскаржив її в апеляційному порядку. В своїй апеляційній скарзі апелянт зазначає, що відповідно до ч.5 ст.51 Бюджетного кодексу України, при наданні пільг та здійсненні видатків з бюджету щодо їх виплати до членів сім'ї пільговика належать: дружина (чоловік), їх неповнолітні діти (до 18 років); неодружені повнолітні діти, визнані інвалідами з дитинства I та II групи або інвалідами I групи; особа, яка проживає разом з інвалідом війни I групи та доглядає за ним, за умови що інвалід війни не перебуває у шлюбі; непрацездатні батьки; особа, яка знаходиться під опікою або піклуванням громадянина, який має право на пільги, та проживає разом з ним, тому батьки дружини позивача не мають права на пільги. Апелянт просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити.
У судове засідання Львівського апеляційного адміністративного суду 10.10.2016р. з'явились представник апелянта: (відповідача у справі): Гавришко А.М., який доводи, викладені в апеляційній скарзі, підтримав у повному обсязі, просив апеляційну скаргу задоволити, постанову Червоноградського міського суду Львівської області від 22.07.2016р. по справі № 459/1839/16-а скасувати та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог позивача відмовити.
Позивач у справі: ОСОБА_3, проти доводів апеляційної скарги заперечив, зазначив, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, прийнятим на основі повного, об'єктивного та всебічного з'ясування всіх обставин справи, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, оскаржуване рішення залишити без змін.
Заслухавши суддю-доповідача у справі, сторін по справі, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги у їх сукупності, встановивши обставини та відповідні їм правовідносини, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегією суддів встановлено наступне:
Із копії акту, складеного уповноваженими представниками КП "Червонограджитлокомунсервіс" 22.04.2016p., вбачається, що ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 проживають без реєстрації по АДРЕСА_2.
Також встановлено, що до квартири АДРЕСА_1, відповідачем - КП "Червоноградводоканал" надаються послуги з централізованого водопостачання та водовідведення.
Копією посвідчення серії НОМЕР_1 від 21.03.2016p. підтверджується, що ОСОБА_3 має статус ветерана війни-учасника бойових дій.
Із копії заяви ОСОБА_3 на ім'я директора КП "Червоноградводоканал" видно, що заявник просить надати йому та членам його сім'ї 75-процентну знижку на плату за користування послугами водопостачання та водовідведення.
Однак, КП "Червоноградводоканал" у своїй відповіді від 08.06.2016p. повідомляє, що оскільки у квартирі зареєстровано прилад обліку води і проживає шість чоловік, то фактично використані показники розподіляються на шість осіб, пропорційно чотирьом з яких, надається передбачена 75% знижка на оплату послуг. Зазначає, що при такому нарахуванні плати керується абзацом третім пункту 22 "Правил надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення", затверджених Постановою КМУ від 21.07.2005р. №630, згідно з якою у разі встановлення квартирних засобів обліку, їх показники розподіляються пропорційно кількості мешканців квартири. Пільги споживачам з оплати послуг надаються за частку, отриману після такого розподілу за фактичними витратами, але не вище норм споживання, визначених законодавством.
Відповідно до п.5 ч.1 ст.12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантій їх соціального захисту", учасникам бойових дій (статті 5, 6) надаються такі пільги: 75-процентна знижка плати за користування комунальними послугами (газом, електроенергією та іншими послугами) та скрапленим балонним газом для побутових потреб в межах середніх норм споживання.
Відповідно до ч.3 ст.12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантій їх соціального захисту", площа житла, на яку нараховується 75-процентна знижка плати, передбачена пунктами 4 і 5 частини першої цієї статті, визначається в максимально можливому розмірі в межах загальної площі житлового приміщення (будинку) згідно з нормами користування (споживання), встановленими цими пунктами, незалежно від наявності в складі сім'ї осіб, які не мають права на знижку плати. Якщо в складі сім'ї є особи, які мають право на знижку плати в розмірі, меншому ніж 75 процентів, спочатку обчислюється в максимально можливому розмірі 75-процентна відповідна знижка плати.
Задоволюючи позовні вимоги, Червоноградський міський суд Львівської області виходив з того, що дана справа підлягає вирішенню судом адміністративної юрисдикції, а вимоги позивача в частині наявності права на пільги по оплаті житла та комунальних послуг, ґрунтуються на положеннях чинного законодавства.
За результатами аналізу матеріалів справи та норм права, які з ними кореспондуються, колегія суддів апеляційного суду приходить до наступних висновків:
За змістом вимог ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Згідно із вимогами п.п.1, 7 ч.1 ст.3 КАС України, справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень; суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Приписами ч.1 ст.17 КАС України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.
Вимогами п.1 ч.2 ст.17 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Розглядаючи справу, суд першої інстанцій виходив з того, що спір у цій справі є публічно-правовим та належить до юрисдикції адміністративних судів. Однак колегія суддів приходить до висновку, що відповідач у справі, а саме Комунальне підприємство "Червоноградводоканал" є юридичною особою, яка здійснює господарську діяльність в сфері житлово- комунальних відносин, відтак не є суб'єктом владних повноважень в розумінні вимог п.7 ст.3 КАС України.
За таких обставин, справи за позовами до житлово- комунальних органів про право на пільги при оплаті за житло та комунальні послуги підлягають розгляду за нормами цивільного судочинства.
Відповідно до положень постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20.05.2013р. №8, а саме п.3, вирішуючи питання про віднесення норми до публічного права, а спору до публічно-правового, суди повинні враховувати загальнотеоретичні та законодавчі критерії. Зокрема, за змістом вимог п.1 ч.1 ст.3 КАС України у публічно-правовому спорі, як правило, хоча б однією стороною є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до п.34 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20.05.2013р. №8 зазначено, що п.30 ч.1 ст.26 Закону України від 21.05.1997р. № 280/97-ВР "Про місцеве самоврядування в Україні" до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад віднесено створення, ліквідацію, реорганізацію та перепрофілювання підприємств, установ та організацій комунальної власності відповідної територіальної громади.
Відповідно до вимог ч.3 ст.8 Господарського кодексу України від 16.01.2003р. №436-IV господарська компетенція органів державної влади та органів місцевого самоврядування реалізується від імені відповідної державної чи комунальної установи. Безпосередня участь держави, органів державної влади та органів місцевого самоврядування у господарській діяльності може здійснюватися лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Згідно з підпунктом 3.1.6 пункту 3.1 розділу 3 Державного класифікатора України "Класифікація організаційно-правових форм господарювання" комунальне підприємство - підприємство, що діє на основі комунальної власності територіальної громади.
Комунальна організація (установа, заклад) утворюється компетентним органом місцевого самоврядування в розпорядчому порядку на базі відокремленої частини комунальної власності і входить до сфери його управління (підпункт 3.4.5 пункту 3.4 розділу 3 цього Класифікатора).
З огляду на викладене комунальні підприємства, установи чи організації не є суб'єктом владних повноважень у розумінні положень КАС України.
Суд приходить до висновку про те, що предметом спору по даній справі є надання знижки за користування комунальними послугами, які надаються на підставі договору, а тому такі справи повинні розглядатись за нормами цивільного судочинства.
Згідно із вимогами ч.1 ст.203 КАС України, постанова або ухвала суду першої інстанції скасовується в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається з підстав, встановлених відповідно статтями 155 і 157 цього Кодексу.
За вимогами п.1 ст.157 КАС України, суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Суд першої інстанції помилково розглянув за правилами Кодексу адміністративного судочинства України спір, вирішення якого не належить до юрисдикції адміністративних судів, - оскаржуване судове рішення підлягає скасуванню як таке, що ухвалено з порушенням норм процесуального права, а провадження у цій справі підлягає закриттю на підставі вимог п. 1 ч.1 ст.157 КАС України.
При цьому, колегія суддів апеляційного суду вважає необхідним роз'яснити позивачу , що розгляд таких справ віднесено до юрисдикції цивільних судів, за вимогами Цивільного кодексу України.
Керуючись вимогами ч.3 ст.160, ст.ст.157, 195, 196, 198, 203, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,
суд, -
УХВАЛИВ:
1. Апеляційну скаргу Комунального підприємства "Червоноградводоканал" на постанову Червоноградського міського суду Львівської області від 22.07.2016р. по справі № 459/1839/16-а за позовом ОСОБА_3 до Комунального підприємства "Червоноградводоканал" про зобов'язання вчинити дії, - задоволити частково.
2. Постанову Червоноградського міського суду Львівської області від 22.07.2016р. по справі № 459/1839/16-а, - скасувати та закрити провадження у справі.
3. Роз'яснити позивачеві право звернення до суду в порядку цивільного судочинства.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення.
Касаційна скарга подається безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції.
Касаційна скарга на судові рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а у разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, з дня складення ухвали в повному обсязі.
Головуючий суддя Н.Г. Левицька
Суддя І.М. Обрізко
Суддя В.П. Сапіга
Повний текст рішення виготовлено та підписано 13.10.2016р.
Судове рішення № 62018160, Львівський апеляційний адміністративний суд було прийнято 10.10.2016. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 459/1839/16-а. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: